Порядок сплати за розміщення відходів

Плата за розміщення відходів визначається за формулою:

В= В₁+В₂+В₃…В_і

де В₁, В₂, В₃…В_і – плата за розміщення відходів по кожному типу полютанту, грн.;

а) в межах установлених норм плата за розміщення відходів визначається за формулою:

 

б) Якщо відходів розміщено більше, ніж встановлено нормативами, то плата за розміщення відходів визначається таким чином:

де М_лім – обсяг відходів і-того виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), у тоннах (т);

М_і – обсяг фактичного розміщення відходів і-того виду, (т);

Н_бі – норматив збору за тонну відходів і–того виду в межах ліміту, у гривнях (грн./т);

К_т – коригувальний коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів (див. табл. 5.2.4.);

К_о – коригувальний коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів (див. табл. 5.2.5.);

К_кр – коефіцієнт кратності збору за понадмірне розміщення відходів – 5.

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (П_рв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів.

Порядок сплати за скиди шкідливих (забруднюючих)

Речовин у водні об’єкти природного середовища

 

Суми збору, який справляється за скиди у водні об’єкти (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта, і визначаються по аналогії за формулою, де перший доданок – сума збору в межах установлених лімітів, а другий – є штрафом за перевищення допустимих норм скидів:

 

де М_лім – обсяг скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, в тоннах (т);

М_і – обсяг фактичного скиду і-тої забруднюючої речовини, у тоннах (т);

Н_бі – норматив збору за тонну і-тої забруднюючої речовини, у гривнях (грн./т);

К_рб – регіональний (басейновий) коригувальний коефіцієнт, який враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства (див. табл. 5.2.3.)

К_кр – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди забруднюючих речовин – 5.

Нижче наведені коригуючі коефіцієнти, що застосовуються для розрахунку збору за забруднення.

 

Коригуючі коефіцієнти

Таблиця 5.2.1.

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від чисельності жителів населеного пункту К_нас

Чисельність населення, тис. чоловік	Коефіцієнт
До 100
100, 1-250	1,2
250, 1-500	1,35
500,1 – 1000	1,55
Понад 1000	1,8

 

Таблиця 5.2.2.

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту К_ф

Тип населеного пункту	Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрнопромислових функцій (районні центри, міста районного значення, селища та села)
Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (республіканський^2 та обласні центри, міста державного, республіканського^2 та обласного значення)^3	1,25
Населені пункти, віднесені до курортних	1,65

__________________

² Автономної республіки Крим

³ Якщо населений пункт одночасно має промислове значення та віднесений до курортних, застосовується коефіцієнт 1.65

 

Таблиця 5.2.3.

Регіональні (басейнові) коефіцієнти К_рб

Басейни морів і річок	Коефіцієнт
Азовське море
Чорне море
Дунай	2,2
Тиса
Прут
Дніпро (кордон України – до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)	1,8
Прип’ять, Десна	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Південний Буг та Інгул, Сіверський Донець, Міус, Кальміус	2,2
Ріки Кримського півострова, Дністер	2,8

 

Таблиця 5.2.4.

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі К_т

Місце (зона) розміщення відходів	Коефіцієнт
В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них
За межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж)

Таблиця 5.2.5.

Коефіцієнт, який встановлюється залежно від характеру обладнання місця розміщення відходів К_о

Характер обладнання місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення.
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об’єктів.

Порядок сплати збору

 

1. Щорічні розрахунки збору на наступний рік (прогнозні) подаються платниками до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника за попереднім погодженням з органами МОНПС до 1 липня поточного року.

2. Платники щокварталу складають розрахунки збору за встановленою Інструкцією формою та подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

За четвертий квартал звітного року розрахунок збору (остаточний розрахунок збору за звітний рік) подається платниками, з обов’язковим попереднім погодженням з органами МОНПС, для органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника в 10-денний строк після подання платниками річної статистичної звітності про кількість викидів, скидів, розміщених відходів та використаного пального не пізніше 20 січня року, наступного за звітним.

Платники, що не складають статистичну звітність, подають річний розрахунок збору та довідку про фактичні обсяги викидів, скидів, розміщення відходів, використаного пального на погодження до органів МОНПС. Погоджений розрахунок збору подається до органів державної податкової служби до 15 січня року, наступного за звітним.

При поданні розрахунку збору за перший квартал поточного року платник відображає в ньому несплачені суми збору станом на 1 січня поточного року в розрізі бюджетів (державний, обласний та місцевий) незалежно від дати виникнення заборгованості.

3. Збір сплачується платниками щокварталу до 20 числа місяця, що настав за звітним кварталом.

4. Платники перераховують збір за забруднення навколишнього природного середовища двома платіжними дорученнями: 30% – до Державного бюджету, 70% – до місцевих бюджетів.

5. Збір розподіляється між фондами охорони навколишнього природного середовища в складі відповідних бюджетів у розмірах, установлених законодавством:

20% – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на рахунки, що відкриваються на ім’я відповідних фінансових органів за відповідним кодом бюджетної класифікації;

50% – до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки, що відкриваються на ім’я Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, обласних фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

30% – до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворюється у складі Державного бюджету України, на окремі рахунки, що відкриваються на ім’я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

Між Київським та Севастопольським міськими та Державним фондами збори за забруднення навколишнього природного середовища розподіляють у таких розмірах:

– 70% – до Київського та Севастопольського міських фондів охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім’я міських фінансових управлінь за відповідним кодом бюджетної класифікації;

– 30% – до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на окремі рахунки, що відкриваються на ім’я територіальних органів Державного казначейства за відповідним кодом бюджетної класифікації.

6. Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщені відходи в межах лімітів, зараховується на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів – справляється за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні платників. Платники – фізичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності, сплачують цей збір за рахунок свого доходу.

Збір, який справляється за викиди пересувними джерелами, зараховується на валові витрати виробництва та обігу.

Для платників – бюджетних організацій, збір зараховується на видатки і передбачається в кошторисі доходів та видатків.