Національного туристського ринку



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Національного туристського ринку



 

Туриндустрия є системообразующей галуззю економіки, що ефективно связует і використовує комплекси різних галузей у суспільно значимих цілях. По даним ВТО, ця галузь формує 11% світового ВВП, хоча її частка у світових основних фондах не перевищує 7%. Вона втягує в оборот близько 4 трлн. дол. США, для третини країн - учасників туристського ринку - надходження від туризму становлять основну статтю в бюджеті, а в 80 країнах входять у першу п'ятірку бюджетоформирующих статей.

Ця галузь має високого інвестиційного мультиплікатора: один рубль вкладень приносить чотири рублі сумарного доходу в інших галузях економіки. Такий же коефіцієнт, що множить, і в зайнятості - одне робоче місце в туризмі приводить до появи чотирьох робочих місць у галузях, що є спільником у виробництві туристського продукту.

На жаль, частка Росії у світових показниках незначна. Маючи рекреаційні ресурси не меншими, чим у країнах, що успішно заробляють на туризмі, вона не може забезпечити подібні результати. У Росії всього три з кожних ста нових робочих місць викликані життя туризмом, проти десяти в тих країнах. Розрив між країнами - лідерами туристського ринку й Росією збільшується.

Очевидним є те, що Росія, незважаючи на високий туристський потенціал, займає на сьогоднішній день досить скромне місце на світовому туристському ринку. На її частку доводиться ледве більше 1% світового туристського потоку. Якщо частка туризму у ВНП більшій частині розвинених держав становить від 5 до 15%, а в деяких країнах вона досягає 50%, то в сучасній Росії цей показник рівняється приблизно 0,01%. Проте, цей великий міжгалузевий комплекс за останні роки інтенсивно формується й, отже, повинен внести великий вклад у процес висновку економіки Росії із кризи[80] .

Відповідно до розробок ВТО для збалансованого туристського ринку оптимальна пропорція: один в'їзний турист - один виїзний - чотири внутрішніх, а в Росії зараз на десять що виїжджають доводиться один внутрішній турист. Отже, у Росії на першому місці коштує виїзний туризм, що явно свідчить не на користь нашої країни, тому що наші туристи вивозять із країни набагато більше грошей, чим у неї ввозять іноземці. А у світовій практиці в'їзний і внутрішній туризм є самими вигідними для країни напрямками туризму.

Потенціал можливого розвитку туризму в Росії великої й вона, по прикидках ВТО, до 2020 р. увійде в першу десятку країн як по прийому туристів (47,1 млн. туристів у рік, 2,9% – частка у світовому потоці туристів; 6,7% – середньорічне зростання доходів за період з 1995 по 2020 р.), так і по виїзду туристів за кордон держави (30,5 млн. людина в рік, 1,9% – частка у світовому потоці туристів). Практика показує, що положення з туризмом (особливо в'їзним) далеко не так зараз благополучно, як пророкують фахівці із прогнозу[81] .

Неблагополучне положення туризму в Росії пояснюється тим, що «туристський потенціал держави далеко не затребуваний, а якість обслуговування приїжджаючих не у всіх випадках відповідає міжнародним стандартам». До останнього часу туризм у нашій країні асоціюється зі спортом і зі зміцненням здоров'я (лікувально-оздоровчий, спортивний туризм), а не з галуззю економіки, що приносить значні доходи, у тому числі й у твердій валюті.

Одна з особливостей сучасного російського туризму - це його орієнтація переважно на виїзний туризм. Значна кількість діючих у Росії туристських фірм воліє займатися відправленням своїх співгромадян за кордон, і тільки невелика їхня частина займається залученням закордонних гостей у Росію. Таким чином, основна частка капіталів від туристського бізнесу йде за кордон. Цю ситуацію збільшують представники малого російського бізнесу, так звані «човники», які здійснюють за рубежем масові закупівлі товарів народного споживання. Соціальний туризм переживав період кризи, хоча такий вид, як шоп-тури, перебував, навпаки, на підйомі.

В'їзний туризм у Росії переживає сьогодні не кращі часи, насамперед внаслідок політичної й економічної нестабільності в країні. У результаті кількість іноземних гостей зменшується. У цих умовах більшість вітчизняних туристських фірм воліють займатися виїзним туризмом, що для них виявляється більше вигідним і менш проблематичним. Хоча останнім часом намітилися позитивні зрушення в розвитку внутрішнього туризму й залученні іноземних гостей.

Останнім часом у Росії відзначається поляризація туризму, що в цілому відбиває соціальні процеси, що відбуваються, що виражаються в диференціації суспільства за рівнем доходів. На одному полюсі - дорогі, ексклюзивні тури для заможної частини населення. Географія їх поширюється в основному на модні курорти Європи й миру. Здійснюються поїздки за кордон з метою занять спортом, наприклад гірськолижним у гірськолижних центрах Австрії, Німеччини, Італії, Швейцарії, Болгарії, Словаччини. Для більшості ж населень найбільш кращими є недорогі поїздки з метою відпочинку, у тому числі й у ті країни, які знизили ціни на туристські послуги в результаті несприятливих для туризму подій.

В останні роки ріст туристської галузі Росії склав 8%, але частка Росії в загальносвітовому потоці поки є досить невеликий, ледве більше 3%. Доходи від іноземного туризму наблизилися до 4 млрд. дол. США. В 2005 р. Росію відвідало більше 23 млн. іноземців (спад у порівнянні з 2002 р. на 3,4%), з яких більше 3 млн. – туристи. Серед країн далекого зарубіжжя, які є головними постачальниками туристів, виділяються Польща, Німеччина, Фінляндія й Китай. Проте, доходи більше приносять туристи з Японії, Німеччини, США, Великобританії, Швейцарії, Італії й Південної Кореї. Найбільший виїзний потік туристів у країни далекого зарубіжжя відзначається в Туреччину, Польщу, Китай, Фінляндію, Єгипет, Іспанію[82] .

Із країн ближнього зарубіжжя (країни СНД) найбільший в'їзний, як і виїзний, потік туристів відзначається з України й Казахстану. Причому в'їзний потік майже у два рази більше виїзного як по цим двох напрямках, так і в цілому по регіоні.

У порівнянні з 2001 р. кількість іноземних відвідувачів збільшилося на 1,8 млн. чіл. Приріст із країн далекого зарубіжжя (включаючи держави Балтії) склав 11,3%, а із країн СНД - усього 6,4%. При цьому загальна чисельність прибулих із країн СНД майже у два рази перевищує потоки із країн далекого зарубіжжя. Число поїздок з метою туризму становить усього 13,3% від загального числа прибуттів (3,106 млн.). Але темп росту міжнародних прибуттів з метою туризму значно перевищує показник темпу росту загальних міжнародних туристських прибуттів (30,5%). Структура міжнародних туристських прибуттів з метою туризму має явно виражений напрямок туристів із країн далекого зарубіжжя (86,5% - туристи із країн далекого зарубіжжя й 13,5% - туристський потік із країн СНД).

Загальна кількість виїзного потоку громадян Росії збільшилося на 2,4 млн. чіл. Приріст міжнародних туристських прибуттів у країни далекого зарубіжжя (включаючи держави Балтії) склав 9,9%, а в країни СНД - 18,2%. Хоча приріст потоку громадян, що виїжджають у країни СНД, майже у два рази більше, ніж приріст у країни далекого зарубіжжя, загальна кількість выезжающих у країни СНД від загального обсягу виїзду громадян Росії за рубіж трохи менше (44%).

Число поїздок з метою туризму становить 25% від загального числа прибуттів (5,44 млн.). Частка, що виїжджають у країни далекого зарубіжжя набагато більше, ніж потік туристів у країни СНД, і становить 88%. Зате приріст потоку туристів у країни СНД набагато перевищує приріст у країни далекого зарубіжжя.

У додатку представлені статистичні дані, що характеризують сучасний стан туризму в Росії. Дані запозичені зі статистичного збірника «Туризм і туристські ресурси в Росії-2004» (п. 4, Додаток).

Особливий інтерес являє собою й аналіз ринку виробників туристських послуг. Приведемо лише деякі статистичні дані. По даним Держкомстату Росії, в 1999 р. у туристському бізнесі здійснювали свою діяльність 11340 туристських фірм. В 2005 р. офіційно зареєстровані близько 13,5 тис. турагентств і 5,5 тис. фірм, що мають ліцензії туроператорів. Більше 3/4 з них є суб'єктами малого підприємництва із середньою чисельністю менш 5 чіл. Повний рік здійснюють свою діяльність 56% турфирм, робота інших носить сезонний характер. Великих туроператорів з налагодженими технологіями, що формують основу російського ринку, налічується всього близько 200.

 

Міжнародний туризм у Росії

 

Як ми вже говорили раніше, до категорії міжнародного туризму ставляться в'їзний і виїзний туризм. В'їзний туризм, як найбільш пріоритетна категорія для практично будь-якої держави, припускає в'їзд іноземних туристів у Росію. Виїзний туризм, пов'язаний з відтоком грошової маси із країни, має на увазі подорожі громадян Російської Федерації з місця постійного проживання в іншу країну з різними цілями. Послідовно розглянемо основні напрямки розвитку виїзного й в'їзного туризму опираючись як на історичний досвід, так і на сучасні статистичні дані.

У Росії процес формування ринку міжнародного туризму почався разом з перебудовою й був прискорений розпадом СРСР і змінами в державному, економічному й політичному пристрої країни. Ряд факторів визначали ситуацію на виїзному ринку Росії на початку 90-х рр. ХХ в.[83] :

· наявність величезного відкладеного попиту після зняття російською владою обмежень на виїзд за кордон і спрощення процедури оформлення виїзних документів;

· поступове розширення шаруючи населення, що володіє достатньою платоспроможністю для закордонної подорожі;

· зміна структури споживання населення на користь непродовольчих товарів і послуг;

· переорієнтація громадян із внутрішнього ринку туризму на зовнішній внаслідок істотного підвищення вартості путівок на російські курорти, росту транспортних тарифів і дезорганізації пасажирських перевезень у Росії й країнах СНД, а також небезпечної обстановки в традиційних зонах відпочинку колишнього СРСР;

· використання закордонних поїздок для рішення матеріальних і побутових проблем. Шопинг залишається одним з головних мотивів подорожі за кордон для багатьох росіян;

· розширення ділових контактів і співробітництва по лінії нових комерційних структур, активізація наукових і культурних обмінів.

Виїзний ринок Росії мінявся не тільки кількісно, але і якісно. Відбувалися зрушення в структурі й географії закордонних подорожей, З початку перебудови до 1991 р. виїзд за кордон носив в основному приватний характер (до родичів і друзів). Це пояснювалося зняттям обмежень на закордонні поїздки по запрошеннях, що було першим кроком на шляху спрощення туристських формальностей.

В 1991-92 гг. у виїзному потоці чітко позначилися два головних напрямки - у ближнє й далеке зарубіжжя. Ці групи поїздок розрізняються не стільки дальністю й географією, скільки мотивами. Якщо в структурі потоку в республіки колишнього СРСР переважають приватні й ділові візити, то в країни далекого зарубіжжя - поїздки на відпочинок і для розваги, включаючи тур^-турів-тури-шоп-тури, а також від'їзду зі службовими цілями.

Основним видом поїздок росіян у країни далекого зарубіжжя є тури-шоп-тури. На них падає 60% виїзного туристського потоку. По суті, мова йде про так званій «човникову торгівлю», що офіційною мовою означає «імпорт фізичними особами споживчих товарів для наступного перепродажу без сплати податків, обов'язкових для виплати юридичними особами, що займаються зовнішньоторговельною діяльністю». На відміну від організацій і підприємств «човники» звільняються від сплати митних тарифів, прибуткових і інших податків. Безмитний провіз товарів і висока конкуренція серед продавців привели до встановлення дуже низьких цін на імпортну продукцію, що користується попитом у середньо- і малозабезпечених верств населення.

До початку XXI в. «човниковий» бізнес, що включає й систему реалізації товарів, що доставляються, забезпечує зайнятістю більше 3 млн. чоловік у Росії. «Тур^-турів-тури-шоп-тури» (за автомашинами – у Німеччину, за шубами – у Грецію, за меблями – у Польщу й ОАЭ, за склом і люстрами – у Чехію, за взуттям і трикотажем – в Італію, Португалію й Сирію, за літнім текстилем – в Індонезію й т.д.) економічно стають невигідними з ряду причин. До теперішнього часу цей вид туристських поїздок поступово здає свої позиції[84] .

Число прибуттів російських громадян у Китай останнім часом стрімко росте. Поетапне спрощення туристських формальностей, створення вільних прикордонних торговельних зон сприяло розширенню групового туристського обміну. Жителі Новосибірська, Іркутська, Читы, Братська, Хабаровська й Владивостока становлю основну масу російських туристів, що направляються в Китай. Географія їхніх поїздок переважно обмежується північними районами країни: провінціями Хэйлунцзян, Ляонин, Гирин і Синьцзян-Уйгурским автономним районом. На них доводиться більше 60% всіх прибуттів. Останнім часом на цьому туристському напрямку відбуваються зміни. Хоча поїздка^-поїздки-шоп-поїздки як і раніше домінують, росте попит, особливо на московському туристському ринку, на пізнавальний^-пізнавальні-ексурсійно-пізнавальні програми - тур Пекін - Шанхай і оглядова поїздка по Китаєві.

Шоп-туристи відвідують також Грецію, Італію, Єгипет. Вони почали освоювати ринки Південної й Південно-східної Азії й із цією метою кинулися в Сінгапур, Сянган (Гонконг), Індію, Таїланд, Південну Корею й Пакистан. Широкий вибір різноманітних товарів залучає шоп-туристів в Об'єднані Арабські Емірати. Спочатку їх цікавило тільки відвідування речових ринків, але поступово модель поводження «човників» мінялася, і туризм^-туризм-шоп-туризм в ОАЭ став здобувати цивілізовані форми.

Географія виїзного туризму в Росії початку 90-х рр. в основних рисах зберігається по теперішній час. Поряд з турами-шоп-турами російські громадяни виїжджають за рубіж для відпочинку на море. Серед них популярні одне-двотижневі поїздки на Кіпр і Мальту, в Іспанію й на Канарські острови, у Болгарію, Туніс, Єгипет, Францію й Таїланд. Співвітчизники відправляються в морські круїзи й тематичні тури, наприклад у Диснейленд - США, Франція. Вони роблять тури по столицях європейських держав. Як правило, ці поїздки розраховані на тиждень. Туристи відвідують Париж, Лондон, Відень, Мадрид, Рим, Амстердам, Брюссель. Існує також попит на екзотичні тури (Кенія, Танзанія, острови Самоа, країни Латинської Америки й ін.) і поїздки на культурні й спортивні заходи.

Після піка 1995 р. загальний виїзний потік з Росії скоротився майже на 50%, а потім стабілізувався на рівні 11-12 млн. поїздок у рік. Його звуження відбулося в результаті різкого зменшення поїздок у країни СНД із приватними й діловими цілями. Виїзд російських громадян по лінії організованого туризму, навпроти продовжував рости аж до 1998 р.

В 1998 р. громадяни Росії, відповідно до їх самооцінки, збиралися більш активно брати участь у туризмі. Однак ці прогнози виявилися занадто оптимістичними. Вибухнув в 1998 р. фінансова криза привела до помітних змін на туристському ринку. Вони носили скоріше якісний, чим кількісний характер. Число виїздів за рубіж по туристських візах хоча й скоротилося, але не сильно. Після серпня 1998 р., коли реальна вартість закордонної поїздки в рублях відразу виросла в 3-4 рази, а доходи населення різко впали, потенційні мандрівники стали віддавати перевагу дешевим турам і послугам. Ціна перетворилася в головний критерій вибору, тому багато туристів переорієнтувалися з більше дорогих закордонних на всеросійські курорти. Із цього часу починається відродження внутрішнього туризму в Росії.

В'їзний туризм - невичерпне джерело валютних надходжень і вигідна форма експортної торгівлі - розвинений слабко. Росія, маючи унікальні історико-культурні цінності й природні визначні пам'ятки, приймає менш 1% світових туристських потоків. В'їзний туризм стримують багато факторів: політична й економічна нестабільність, загострення криміногенної обстановки й терористичні акти. Серйозний збиток туризму в Росії наніс розпад СРСР на ряд незалежних держав і, як наслідок цього, руйнування єдиного туристського простору. Тепер у кожному регіоні діють свої закони й порядки. На границях у зонах відпочинку вводяться митний, візові й інший рід формальності й додаткові збори. Скоротилося число маршрутів, які колись, як правило, проходили по декількох республіках.

Ситуація збільшується через відсутність необхідної матеріальної бази. По числу готельних місць Росія в 22 рази відстає від США. Існуючого ж засобу розміщення відрізняються надзвичайно низьким рівнем комфортності й технічного оснащення, що робить вітчизняне туристське обслуговування неконкурентоспроможним. Сервіс, що відповідає міжнародним стандартам, здатні забезпечити лише висококласні готелі в Москві й Санкт-Петербурзі. Однак їхньої послуги надзвичайно дорогі. Скористатися ними може тільки шоста частина гостей столиці.

Поряд зі стримуючими факторами існують і такі, які сприяють розвитку в'їзного туризму в Росії. Це висока купівельна спроможність іноземних валют; наявність незасвоєних ринків збуту й широких сфер додатка капіталу, що залучають компанії з-за кордону; забезпечення волі переміщення на більшій частині території країни, включаючи такі перспективні в туристському відношенні райони, як Далекий Схід, Сахалін, Курильські острова, Урал, Північ Росії, а також Нижній Новгород, куди колись шлях іноземцям був закритий, і інші фактори. Вони хоча й не можуть поки переломити в цілому несприятливу для країни ситуацію на ринку в'їзного туризму, але сприяють збільшенню числа прибуттів і поліпшують структуру туристських поїздок.

Основними країнами - постачальниками організованих туристів у далекому зарубіжжі є Польща, Фінляндія й Китай - одночасно самі популярні туристські напрямки серед російських громадян. На їхню частку доводиться більше половини всіх прибуттів з далекого зарубіжжя по туристських візах. Протягом останніх п'яти років частіше інших відвідують Росію поляки, які займаються шопингом.

Істотні зміни відбуваються в географії в'їзного туризму в Росії. Якщо раніше потоки іноземних туристів концентрувалися навколо Москви, Ленінграда й Києва, причому дві російські столиці фіксували до 80% всіх туристських прибуттів з-за кордону, то сьогодні вони більш рівномірно розподіляються по території країни. Всі нові суб'єкти Федерації проявляють зацікавленість у розвитку міжнародного туризму й поступово починають втягуватися в цю перспективну сферу діяльності.

Приміром, Хабаровський край і Амурська область залучають китайців можливістю шопинга. Республіку Саха відвідують туристи з Німеччини, США, а також Великобританії, що прибувають на круїзних судах. Німецькі туристи відправляються в ностальгічні тури по Калінінградській області. У Мурманській області американці й англійці віддають перевагу риболовлі, туристи зі Скандинавських країн - заняттям гірськолижним спортом у Хібінах, а серед азіатських туристів, насамперед японців, користуються попитом мінералогічні тури. Більше просунута на західних ринках Іркутська область завдяки головній визначній пам'ятці - озеру Байкал. Вона 40 років приймає іноземних туристів.

Разом з тим, всі потоки іноземних туристів у регіони Росії відрізняються великою слабістю й нестійкістю. Це викликано цілим рядом причин, по яких іноземці не дарують Росію, навіть якщо й вона перебуває в безпосередній близькості від місця їхнього постійного проживання.

Приміром, у Японії кількість відпускних днів у році становить усього лише 5-6 днів. Природно, що японці зволіли б подорожувати в ті місця, куди дорога займає менше часу. Таким приймаючим регіоном, по оцінках фахівців і самих жителів Японії, міг би стати Далекосхідний регіон Росії. Але, на жаль, по об'єктивних причинах (рівню сервісу, розмаїтості туристських продуктів) наші сусіди поки віддають перевагу країнам Європи й США[85] .

Звернемося тепер до аналізу статистичних даних. Докладний аналіз сучасного стану й тенденцій розвитку туризму в Росії представили у своїй роботі Н. Н. Ахмедиев, Т. С. Теряева[86] . Приводимо результати їхнього дослідження нижче зі скороченнями й авторськими коментарями й доповненнями. Необхідні статистичні відомості наведені в Додатку (п. 4.).

Загальне число прибуттів іноземних громадян у Російську Федерацію, по даним Росстата Росії, за період з 1995 по 2004 р. більш ніж подвоїлося, склавши близько 22 млн. чоловік. Однак поки чисельність іноземних громадян, що приїжджають у Росію з туристськими цілями, у які включені й ділової поїздки, і з метою відпочинку, а також приватні поїздки, із всіх країн не перевищує, по даним Росстата, 8,6 млн. чоловік (в 2004 р.). Причому в 2005 р. кількість іноземних туристів, що відвідали Росію, за попередніми даними, знизилося на 15-17%.

Структура в'їзного потоку в Росію (на підставі даних Росстата, 2005 р.) виглядає в такий спосіб: туристи - 10,75%; приватні поїздки - 64,6%; у службових справах - 14,54%; персонал транспорту - 7,83%; транзит - 2,24%; постійне місце проживання (ПМЖ) - зневажливо мала величина (0,04%), але важлива стаття обліку, що свідчить, що всі інші в'їхали як тимчасові відвідувачі.

Аналіз провідної десятки країн миру по в'їзду в Росію в 2003 р. показує, що основними відвідувачами нашої країни є наші сусіди: Польща, Фінляндія, Китай, країни Прибалтійського регіону. На їхню частку доводиться 57% всіх приїжджаючих у Росію (без країн СНД). Далі випливають найбільш багаті країни миру: США, Великобританія, Німеччина, Франція, жителі яких можуть дозволити собі подібні й тривалі подорожі.

Туризм є основною метою цих поїздок для Польщі (77,5%), Франції (62%), Великобританії (51%), США (45%), Китаю (30%). Службова поїздка є основною для Фінляндії (55%). Отут дві причини: тісні економічні відносини й обмеження на споживання спиртних напоїв у Фінляндії. Для Прибалтики основними є приватні поїздки до російськомовних родичів у Росії (більше 50%). З жалем можна відзначити, що в першій десятці немає наших колишніх друзів, але як і раніше сусідів: Болгарії, Чехії, Словаччини, Румунії.

Перша десятка країн, у які найчастіше виїжджали російські громадяни в 2003 р. також представлена нашими сусідами: Фінляндією, Китаєм, Туреччиною, Польщею, країнами Прибалтики. Туризм є основною метою поїздок у Єгипет (88%), Туреччину (79%), Іспанію (78%), Польщу (63%), Китай (50%), Францію (48%), Німеччину (35%). Приватні поїздки - основна мета виїзду у Фінляндію (37%), Естонію (89%), Литву (83%). Латвія, як не дивно, не входить у першу десятку, хоча по в'їзду в Росію вона в першій десятці. Видимо, позначаються обмеження на в'їзд у цю країну російських громадян. І знову немає серед них наших сусідів і колишніх друзів: Болгарії, Чехії, Словаччини, Румунії. Усього виїхало в 2003 р. у перші десять країн 8,9 млн. росіян, що склало 76,1% всіх выезжавших за границю (крім країн СНД).

У першій десятці країн по в'їзду в Росію в 2003 р. з метою туризму, лідирує Польща (956 тис. чоловік), але поляки не прибігали до послуг російських фірм. Найбільший відсоток туристів, які користувалися послугами турфирм, мають США (85,5%), Китай (79%), Великобританія (30%). В інших країнах послуги турфирм склали менш 25%. Усього в нашій країні в 2003 р. побувало 2,8 млн. іноземних туристів, з яких перша десятка країн склала 81%. Із загального числа іноземних туристів, що побували в нас, до послуг турфирм звернулися 533 тис. чоловік, або всього 19% туристів.

Найбільш популярними країнами, у які воліли їздити російські туристи в 2003 р., є Туреччина, Китай, Польща і Єгипет - країни, у яких найдешевші тури. Замикає когорту лідерів Кіпр - країна, у якій чисельність туристів порівнянна із чисельністю населення. Найбільші успіхи мають наші турфирмы в роботі з Китаєм - 66% всіх туристів на їхньому рахунку. У роботі з іншими країнами успіхи турфирм значно скромніше.

Із загального числа росіян, що виїжджали за кордон в 2003 р., туристів було 3,8 млн., або 82%.Помітимо, що відсоток туристів як серед що в'їжджали, так і серед выезжавших приблизно однаковий. У першу десятку країн і по в'їзду, і по виїзду входять Фінляндія, Китай, Польща, Литва, Естонія, Франція, Німеччина. Відзначимо також наступний факт: число наших туристів, що виїжджали в 2003 р. в інші країни, в 1,7 рази перевищує число туристів, що в'їхали в тому ж році в Росію, і виходить, гроші, які могли б залишитися в нас, будь наш турбизнес расторопнее й краще, ідуть за кордон.

Число всіх приїжджаючих у Росію зростає й за десять років виросло в 1,5 рази. Особливо істотний ріст спостерігається в останні три роки, число туристів виросло в 1,8 рази. В 1995-2000 гг. потік туристів міняється хвилеподібно, те убуваючи, те зростаючи. За десять років число виїздів за кордон російських туристів збільшилося майже в три рази, хоча загальне число що виїжджають збільшилося за цей час усього на 37,4%. Таким чином, спостерігається гарна динаміка виїзного туризму, збільшення в середньому становить щорічно 30%, хоча ріст іде вкрай нерівномірно, кожні 1-2 роки те спад, то підйом. Помітимо, що темп росту виїзного туризму приблизно в 1,5 рази більше темпу росту в'їзного туризму. Якщо в різні роки туристи, що в'їжджають, становлять 30-35% всіх що в'їжджають, то туристи, що виїжджають, становлять 30-45% всіх що виїжджають.

Отже, нашій країні варто робити ставку в першу чергу на розвиток в'їзного туризму. Однак розвитку туризму в Росії є під впливом цілого ряду факторів, що лімітують. Факторами, що стримують розвиток в'їзного туризму в Росію, є:

§ образ Росії як країни, непривабливої для туризму, створюваний окремими закордонними й вітчизняними ЗМІ;

§ відсутність за рубежем державної некомерційної реклами туристських можливостей країни, у тому числі за допомогою участі в міжнародних виставках і діяльності фінансованих державою загранпредставительств по туризму;

§ несприятливий для туристських відвідувань візовий режим, що полягає в завищеній вартості віз, тривалих строках їхньої видачі;

§ нерозвинена туристська інфраструктура, високе моральне й фізичне зношування існуючої матеріальної бази, мала кількість готельних засобів розміщення туристського класу;

§ відсутність сприятливого режиму для інвестицій у засоби розміщення туристів і іншу туристську інфраструктуру;

§ невисока якість обслуговування у всіх секторах туристської індустрії, у тому числі невідповідність ціни і якості розміщення в готелях.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-22; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.16.13 (0.016 с.)