Поняття й основні функції туроператора

 

Туроператор – суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або індивідуальний підприємець) і туристського ринку, що активно здійснює на основі ліцензії діяльність по плануванню, розробці, просуванню й реалізації туристського продукту з комерційними цілями.

Функції, виконувані туроператорами, детально розглянуті в роботі Д. С. Ушакова[131]. Розглянемо їх нижче зі скороченнями й авторськими коментарями. Основним завданням туроператора є планування майбутнього тура, тобто створення впорядкованого за часом, що відповідає необхідному й коштовному для туриста складу і якості графіка надання заявлених послуг.

Не менш значимої є властивим тільки туроператорам функція ціноутворення на туристському ринку. Можливості кожного туроператора в сфері ціноутворення різні й визначаються поруч суб'єктивних і об'єктивних факторів. Насамперед, це обсяги роботи туроператора. Велика кількість туристів, що відправляються регулярно, може дозволити туроператорові збільшувати розміри блоків місць у готелях і транспортних засобах, а, в остаточному підсумку, навіть відкривати власні представництва на популярних курортах. Великі туроператори є законодавцями цін на туристських ринках. Іншими факторами, що впливають на ціноутворення, є: наявність в оператора великої агентської мережі; наявність ексклюзивних договорів з постачальниками послуг; певні зв'язки й унікальні права на представництво; використання новітніх технологій роботи й ін.

Функція просування турпродукта є найважливішою формою маркетингової активності туроператора. Саме завдяки маркетинговій діяльності туроператорів прочим суб'єктам туристського ринку (туристам, турагентам, конкурентам, постачальникам послуг, органам влади й ін.) стає відомо про динамік змін кон'юнктури туристського ринку (ціни, асортименти турів, форми співробітництва, впровадження нових технологій продажів, просування й ін.). При цьому застосовується велика кількість маркетингових інструментів - PR, реклама, стимулювання збуту, выставочно-ярмаркова діяльність і т.д.

Інформативна функція сучасних туроператорів проявляється в тім, що в ході розробки, просування й реалізації турів туроператор поширює на ринку всі можливі дані (наприклад, відмітні риси турів, туристський потенціал курортів і туристських центрів, культура й традиції місцевого населення, процедура оформлення документації й ін.), найчастіше маловідомі, або взагалі раніше не відомі, отримані в результаті кропіткої роботи туроператора як із вторинними джерелами інформації, так і в ході відряджень і ознайомлювальних поїздок.

Новаторська функція туроператорів виражає прагнення будь-якої комерційної організації до виживання в ринкових умовах, що змінюються, потребуючого моніторингу кон'юнктури туристського ринку й своєчасної модифікації існуючого або створення принципово нового турпродукта, що максимально відповідає існуючим потребам туристів, багаторівневий продаж якого не зажадає кардинальних структурних змін у роботі агентської мережі.

Існує негласне правило, що новий турпродукт завжди повинен бути спрямований на задоволення потреб певного сегмента туристського ринку, що має тенденцію якщо не до динамічного росту, те, як мінімум, до стабільності своєї ємності. Також новий продукт повинен мати можливості для наступної своєї модифікації, оскільки саме це його якість дозволить туроператорові залишатися лідером по продажах даного напрямку в майбутньому в умовах конкурентної боротьби. У кожному разі, боротьба туроператорів за клієнтів, їхні комерційні інтереси тільки сприяють збільшенню ширини (кількість пропонованих туристських напрямків) і глибини (кількість видів турів в одному туристському напрямку) туристських асортиментів.

Будучи підприємствами з досить великим обігом коштів, зі значним штатом працівників, туроператори не можуть не виконувати бюджетообразующей функції. Оператори, що займають лідируюче положення на регіональному туристському ринку, забезпечують солідні грошові надходження в бюджети цих регіонів або держав за рахунок податкових зборів і валютних надходжень. Крім того, туроператори сприяють створенню величезної кількості робочих місць у готельній індустрії, ресторанному бізнесі, сфері дозвілля й розваг, сфері транспортних перевезень і ін.

Інтегруюча функція туроперейтинга складається в його здатності прямо або побічно визначати принципи зовнішньої політики країн, їхні пріоритети й курс на світовій зовнішньополітичній арені. Будучи не тільки формою зовнішньоекономічних зв'язків, але й ефективним засобом культурного, соціального, наукового обміну, міжнародний туризм найчастіше здатний зробити більше, ніж дипломатичні переговори на найвищому рівні.

Із числа функцій, придбаних туроператорами зовсім недавно, характерних більшою мірою для постіндустріальних економічних систем, можна виділити операторське лобі. Його зміст має багато загального з політичним тлумаченням даного терміна. Туроператори одержали реальну можливість натискати на прямо або побічно залежні від його функціонування підприємства інших сфер економіки. Серед напрямків туроператорского лобі, насамперед, можна виділити постачальників туристських послуг. Туроператор визначає напрямки діяльності готелів, авіакомпаній, підприємств харчування, надання туристських послуг і робіт. У свою чергу, підприємства-постачальники туристських послуг, розуміючи свою залежність від туроператорів, ідуть їм на всілякі поступки - знижки, модернізацію й введення нових послуг і форм обслуговування й ін.

Туроператорское лобі підстьобується також і ростом конкуренції між туристськими регіонами, їхнім прагненням завоювати симпатії й увагу з боку великих операторів, стати одним з напрямків їхньої роботи. Влади багатьох регіонів спрощують паспортно-візові формальності, беруть участь у спільних рекламних компаніях, частково відшкодовують вартість чартерних перевезень за умови їхнього рентабельного завантаження, гарантують повну безпеку й максимальний комфорт перебування.

Таким чином, туроператор у сучасному світі став гарантом надання потенційних клієнтів багатьом підприємствам інфраструктури туристської індустрії, що цілком заслужено дозволило йому перетворитися в реальну силу, що робить тиск як на функціонування залежних підприємств, так і на політику влади.

Разом з тим, туроперейтинг деякою мірою концентрує й виконання деяких негативних функцій, до яким варто віднести відмивання грошей, легалізація перекладів грошей за рубіж, організація незаконної еміграції населення, порушення споживчих прав туристів, елементарний обман і ін. Внаслідок цього, в усьому світі визначений перелік умов, виконання яких необхідно для здійснення туроперейтинга.

Насамперед, це визнання туроперейтинга лицензируемым видом діяльності й визначення державного органа, що має дозвільні повноваження. Вимоги органа, що ліцензує (а їм можуть бути міністерства й відомства, відділи й комітети, ліцензійні палати, органи виконавчої влади) залежать від законодавства відповідної держави або місцевості, але їх умовно можна розділити на три блоки:

Ø надання документів, що підтверджують законність утворення юридичної особи - здобувача туроператорской ліцензії. Насамперед, це відомості про засновників юридичної особи, організаційно-правовій формі, розмірах статутного капіталу, майні фірми;

Ø підтвердження наявності в штаті здобувача певної частки працівників, що мають досвід роботи в туризмі, або відповідне утворення, що є гарантією якості надаваних операторських послуг надалі;

Ø наявність або перспективи придбання здобувачем договірної бази для подальшого туроперейтинга.

З огляду на також ступінь ризикованості туроперейтинга, пов'язаної з роботою самого оператора, виробників і постачальників туристських послуг, форс-мажорними обставинами, і можливість порушення прав туристів з боку фірми в ході роботи, нанесення туристам моральної шкоди, законодавством багатьох країн миру як вимоги до туроперейтингу встановлені розміри фінансових гарантій туроператорів. Це певна грошова сума, внесена туроператором або як депозит у банк, або у формі гарантій фінансових організацій, що служить фінансовим резервом для покриття незапланованих витрат туроператора. Розмір такої суми становить від $100 до 500 тис. Дана сума робить відсівання непрофесійних і «підставних» туроператорів на ринку, тим самим, знижуючи конкуренцію й ризик обману.

Таким чином, туроператор займається розробкою туристських маршрутів і комплектацією турів; забезпечує їхнє функціонування; організує рекламу, розраховує ціни на тури по цих маршрутах, продає тури прямо туристам або через посередників - туристських агентів. Туроператор забезпечує туристам розмаїтість вибору туристських послуг і одночасно спрощує замовлення обслуговування в інших містах і місцевостях, беручи ці функції на себе. Туроператори виконують спеціальну роль у туристській індустрії. Вони здобувають туристські продукти, формують пакети послуг і продають їх прямо або побічно різним користувачам з метою одержання прибутку. Туроператор може продавати послуги роздільно, виступаючи в цьому випадку як посередники (наприклад, продаж екскурсійних, транспортних, готельних послуг).

 

Таблиця 8.1.