Типологія анімаційної діяльності

 

Види туристської анімації	Форми анімаційних занять
Туристсько-оздоровча	Похід, зліт, туристські змагання
Спортивно-оздоровча	Спортивні змагання, фитнес, естафети, спартакіади
Видовищно-оздоровча	Свято, конкурс, фестиваль, карнавал, ярмарок, дискотека
Пізнавально-оздоровча	Екскурсії, лекції, бесіди, вікторини, змагання знавців і ін. Навчання видам спорту, танцям, ремеслам і т.д.
Комплексна	Комбінована екскурсія, похід вихідного дня, участь у шоу-програмі й ін.

 

Екскурсійна діяльність

 

Екскурсія - слово знайоме з дитинства. Практично кожний школяр і студент неодноразово брав участь у навчальній або пізнавальній екскурсії, тому що екскурсії є однієї з форм навчання й виховання. Жоден культурно-пізнавальний тур також не обходиться без екскурсій. Екскурсійні послуги в тій або іншій формі представлені в основній масі розроблювальних турів. Крім того, екскурсії є основою, базисом пізнавального туризму. Саме тому екскурсійна діяльність є одним з основних компонентів індустрії туризму.

Перш ніж розглядати основні аспекти екскурсійної діяльності й особливості її взаємодії з туристської, необхідно прояснити ряд питань теорії экскурсоведения. Зокрема, ми дамо визначення поняттю «екскурсія», визначимо зміст і сутність екскурсії, виділимо основні її ознаки, проведемо детальну класифікацію екскурсій.

Поняття й сутність екскурсії. Відповідно до визначення, наведеному в «Енциклопедії туриста», «екскурсія – колективне або індивідуальне відвідування визначних місць, музеїв і т.п. у навчальних або культосвітніх цілях під керівництвом екскурсовода»[109]. Більше глибоке пояснення сутності екскурсії приводиться в «Словнику російської мови». У ньому говориться що «екскурсія - організованим, супроводжуваним поясненнями показ чого-небудь (творів мистецтва, пам'ятників минулого, яких-небудь споруджень, механізмів і т.д.), проведений за певним планом з освітньою або ознайомлювальною метою».

Екскурсія також часто визначається як методично продуманий показ визначних місць,пам'ятників історії й культури, в основі якого лежить аналіз екскурсантів, що перебувають перед очами, об'єктів, а також професійно підготовлена розповідь екскурсовода про події, пов'язаних з ними. Багато авторів не погоджуються з даним визначенням. Зокрема, Т. М. Глушанок і Н. М. Хуусконен підкреслюють, що в практичній діяльності екскурсія розглядається в декількох аспектах, а саме як[110]:

§ самостійна форма виховання й навчання, а також як складова частина інших форм навчання й виховання;

§ форма роботи з масовою аудиторією й одна з форм навчання;

§ форма організації культурного дозвілля, виховної роботи;

§ епізодичне (разове) захід, частина тематичного циклу, а також як один із щаблів пізнання;

§ форма поширення наукових знань, ідейного виховання;

§ захід щодо одному з напрямків виховання патріотичного, трудового, эстетического, а також як частина процесу формування всебічно розвитий особистості;

§ автономна форма культурно-просвітньої роботи і як невід'ємна частина організованого туризму;

§ форма міжособистісного спілкування екскурсовода з екскурсантами, екскурсантів один з одним і як форма спілкування екскурсантів з об'єктами.

Б. В. Ємельянов під сутністю екскурсії розуміє «наочний процес пізнання навколишнього нас миру», пов'язаний із заздалегідь підібраними об'єктами, які вивчають на місці їхнього розташування. Екскурсія є цілеспрямований процес сприйняття навколишньої нас дійсності, побудований на злитті зорових і значеннєвих вражень[111].

Екскурсія виконує цілий ряд важливих завдань. У ході екскурсійного процесу екскурсовод допомагає екскурсантам побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема (перше завдання), почути про ці об'єкти необхідну інформацію (друге завдання), відчути велич подвигу, значення історичної події (третє завдання), опанувати практичними навичками самостійного спостереження й аналізу екскурсійних об'єктів (четверте завдання)[112].

Кожної екскурсії властиві певні ознаки, при відсутності яких її не можна вважати такий. Б. В. Ємельянов виділив шість обов'язкових ознак екскурсії, скоректованих згодом Т. М. Глушанок і Н. М. Хуусконен і авторами даного підручника[113]:

· довжина за часом, звичайно від академічної години до одного дня;

· наявність екскурсантів - екскурсійної групи (15-30 чоловік) або индивидуалов;

· наявність кваліфікованого екскурсовода, що проводить екскурсію;

· наявність об'єкта екскурсійного показу;

· показ і огляд екскурсійних об'єктів на місці їхнього розташування, наочність, первинність зорових вражень;

· пересування учасників екскурсії по заздалегідь складеному маршруті;

· знайомство з об'єктами в русі й на зупинках, зокрема, з виходом з автобуса;

· цілеспрямованість показу й наявність чітко певної теми, що є стрижнем огляду й диктує його напрямок;

· активна діяльність учасників - спостереження, вивчення, дослідження об'єктів.

Класифікація екскурсій. Вона була прийнята в середині 70-х рр. XX в. Центральною радою по туризму й екскурсіям Всесоюзної Центральної Ради Професійних Союзів. На цей момент класифікація, що нижче приводиться, має свою актуальність, перетерпівши лише невеликі зміни. Відповідно до класифікації вся безліч екскурсій підрозділяється по наступних ознаках: змісту; складу й кількості учасників; місцю проведення; способу пересування; тривалості; формі проведення.

По змісту екскурсії діляться на оглядові й тематичні. Оглядові екскурсії багатопланові, тому що така екскурсія ґрунтується на показі всіляких об'єктів. В оглядових екскурсіях події викладаються великим планом, що дозволяє дати загальне подання про місто, край, область, республіці, державі в цілому. Хронологічні рамки такої екскурсії - час існування міста з першого згадування про нього до сьогоднішнього дня й перспективи розвитку.

Тематичні екскурсії присвячені розкриттю однієї теми. Тематичні екскурсії підрозділяються на історичні, виробничі, мистецтвознавчі, літературні, природознавчі (екологічні), архітектурно-містобудівні. Історичні екскурсії по своєму змісті підрозділяються на наступні групи: археологічні; історико^-краєзнавчі; етнографічні; воєнно-історичні; історико^-біографічні; екскурсії в історичні музеї. Виробничі екскурсії діляться на чотири групи: виробничо^-історичні; виробничо^-економічні; виробничо^-технічні; профессионально-ориентационные для учнів.

Мистецтвознавчі екскурсії бувають історико-театральними; а також організуються по художніх народних промислах; по місцях життя й діяльності діячів культури; у картинні галереї й виставочні зали, музеї, у майстерних художників і скульпторів. Літературні екскурсії підрозділяються на: літературно-біографічні; історико-літературні; літературно-художні; екскурсії в літературні музеї. Природознавчі екскурсії звичайно мають екологічну спрямованість.

Архітектурно-містобудівні екскурсії бувають: а) з показом архітектурних будівель даної) міста; б) з показом пам'ятників архітектури певного історичного періоду; в) дающими подання про творчість одного архітектора; г) знакомящими із плануванням і забудовою міст по генеральних планах; д) з демонстрацією зразків сучасної архітектури; е) поїздками по новобудовах.

По складу учасників екскурсії підрозділяються в такий спосіб: для дорослих громадян (зборень груп усіляких організацій, студентів, професійних груп і ін.); для дітей різних віків (дошкільників, молодших школярів, школярів середнього й старшого віків); для місцевих жителів; для іногородніх; для іноземців[114]. По кількості учасників екскурсії підрозділяються на індивідуальні й групові.

По місцю проведення екскурсії підрозділяються на: міські; заміські; виробничі; музейні; у культових спорудженнях і монастирях і комплексні (сочетающие елементи декількох видів). Міські екскурсії бувають оглядов і тематичними й передбачають показ як усього міста, так і окремих його частин. Наприклад, старої частини міста, одного із цікавих його районів, однієї з вулиць або площ, насичених екскурсійними об'єктами.

Заміські екскурсії бувають декількох видів. Перший – екскурсію проводять тільки в кінцевому пункті, наприклад, у лісі або в малому місті, богатом історико-культурними об'єктами. Другий – екскурсію проводять у шляху проходження, використовуючи як об'єкти показу визначної пам'ятки, добре видимі по маршруті. Третій вид побудований на сполученні екскурсії в шляху з екскурсією в кінцевому пункті маршруту. По змісту заміські екскурсії, як і міські, діляться на оглядові й тематичні. В оглядові передбачається розкриття декількох підтем: історія краю, досягнення в економіці, культурі, науці, особливості природи й ряд інших[115].

По способі пересування екскурсії буваютьпішохідні й з використанням різних видів транспорту. Перевага пішохідних екскурсій полягає в тому, що, створюючи необхідний темп руху, вони забезпечують сприятливі умови для показу й розповіді. Транспортні екскурсії (у переважній більшості автобусні) складаються із двох частин: аналізу екскурсійних об'єктів на зупинках і розповіді в шляху між об'єктами, пов'язаного з характеристикою пам'ятників і пам'ятних місць, повз які проїжджає група. Деякі екскурсійні установи використовують для проведення екскурсій тролейбуси, трамваї, річкові й морські теплоходи, вертольоти й т.д.

По тривалості екскурсії бувають від однієї академічної години (45 хв) до доби. Короткострокові тури (від одного до 3-4 днів) називають маршрутом вихідного дня, у них може бути передбачено кілька екскурсій різної тривалості.

За формою проведення екскурсії підрозділяються на наступні види[116]:

§ екскурсія-масовка, учасники якої пересуваються по маршруті одночасно на 10-20 автобусах, у кожному з яких працює екскурсовод;

§ екскурсія-прогулянка, що сполучає елементи пізнання з елементами відпочинку – проводиться в лісі, парку, по морю, ріці й ін.;

§ екскурсія-лекція – розповідь переважає над показом;

§ екскурсія-концерт – присвячується музичній темі із прослуховуванням музичних добутків у салоні автобуса;

§ екскурсія-спектакль – своєрідна форма проведення літературно-художньої екскурсії, підготовленої на основі конкретних добутків художньої літератури й ін.

Екскурсія може розглядатися як форма навчальної роботи для різних груп екскурсантів. Це може бути[117]:

§ екскурсія-консультація, що дає наочні відповіді на питання екскурсантів, служить одним з видів підвищення кваліфікації;

§ екскурсія-демонстрація – найбільш наочна форма ознайомлення групи із природними явищами, виробничими процесами й т.д.

§ екскурсія-урок являє собою форму повідомлення знань відповідно до навчальної програми того або іншого навчального закладу;

§ навчальна екскурсія (для спеціальної аудиторії) є формою навчання й підвищення кваліфікації екскурсійних працівників;

§ пробна екскурсія являє собою завершальний етап індивідуальної роботи по підготовці й проведенні екскурсій, форму перевірки знань у студентів або працюючих екскурсоводів при підготовці ними нової екскурсійної теми;

§ показова екскурсія є форма навчальної екскурсії, що ставить метою показати зразок того або іншого методологічного прийому на конкретному об'єкті, розкрити певну підтему й т.д.;

§ рекламна екскурсія.

У рамках даного параграфа ми не ставили мета розглянути все різноманіття екскурсій, докладно охарактеризувати їхні основні види. На 2-3 курсах передбачається вивчення дисципліни «Екскурсійна справа» («Экскурсоведение») де ці питання будуть розглянуті досить докладно. Ми ж перейдемо до розгляду основних організаційних аспектів екскурсійної діяльності.

Екскурсійна послуга – туристська послуга із задоволення пізнавальних інтересів туристів (екскурсантів), включаючи розробку й впровадження програм екскурсійного обслуговування або окремих екскурсій, організацію й проведення екскурсій. Організації, що займаються створенням і наданням екскурсійних послуг називаються екскурсійними фірмами (компаніями, бюро).

У великих туристсько-екскурсійних організаціях дані функції виконують різні відділи, у тому числі екскурсійні й методичні. У малій і середній туристській організаціях може функціонувати один відділ - ексурсійно^-методичний. В окремих випадках ця діяльність може здійснюватися групою методистів. Існують і самостійні екскурсійні фірми, діяльність яких спрямована на створення й проведення екскурсій, а також на надання інших туристсько-екскурсійних послуг.

У діяльності туристсько-екскурсійних фірм спостерігаються істотні розходження, які обумовлюються їхньою спеціалізацією, обсягом і характером операцій, відношенням до споживачів і виконавців послуг. Для приймаючих фірм характерний зв'язок з організаціями туристської індустрії, які є виконавцями послуг для приїжджаючих туристів і екскурсантів (музеї, транспортні компанії, підприємства харчування й ін.), і з турфирмами – постачальниками туристів і екскурсантів. Для приймаючих турфирм також характерне надання туристсько-екскурсійних послуг місцевим жителям.

Основна мета напрямних фірм – залучення місцевого населення для екскурсійного обслуговування на виїзних маршрутах і гарні зв'язки з туристсько-екскурсійними фірмами-партнерами або іншими спеціалізованими підприємствами (музеями, видовищними установами й ін.), що забезпечують виконання послуг.

Отже, туристсько-екскурсійне підприємство використовує у своїй роботі різні форми обслуговування[118]:

1. Екскурсія як окрема послуга: оглядові й тематичні екскурсії, пішохідні з використанням різних видів транспорту, виробничі екскурсії, екскурсії в музеї, на виставки, у заповідники, у заказники. Відрізняє екскурсію: наявність теми, кваліфікованого керівника - екскурсовода, екскурсійної групи; показ екскурсійних об'єктів; рух учасників; тривалість від однієї години до доби.

2. Екскурсія в складі тура, маршруту вихідного дня, що є складовою частиною пропонованого тура.

3. Організація екскурсій, культурно-видовищних послуг.

4. Надання послуг гідів-екскурсоводів, екскурсоводів, турлидеров, організаторів екскурсій.

5. Шляхова екскурсійна інформація. Дана послуга пропонується на тривалих внутрімаршрутних перевезеннях. Екскурсовод або турлидер подає коротку інформацію (у вигляді екскурсійної довідки) по екскурсійних об'єктах, розташованим на шляху проходження групи.

Екскурсійна діяльність є діяльність по організації ознайомлення туристів і екскурсантів з екскурсійними об'єктами в місці тимчасового перебування без надання послуг розміщення. Організована екскурсійна діяльність повинна здійснюватися кваліфікованими працівниками, що знають вимоги, пропоновані до технології створення екскурсійних послуг і обслуговування екскурсантів, і зачіпати самі широкі верстви населення. Під організованою екскурсійною діяльністю розуміється пропозиція стандартизованої екскурсійної програми або окремих екскурсій як різновиду туристських послуг.

Екскурсійні фірми комбінують послуги безпосередніх виробників (музейних, транспортних, видовищних організацій) за своїм розсудом і за бажанням споживачів, а також самі створюють і надають туристсько-екскурсійні послуги, тобто є туроператорами.

На практиці спостерігаються різні варіанти з'єднання вищевказаних функцій у рамках однієї екскурсійної фірми. Починаючі фірми, що займаються в основному пасивним туризмом, згодом розробляють свої екскурсійні послуги й взаємодіють із фірмою-партнером на взаємовигідних умовах. Екскурсійна фірма одночасно є турагентом, залучаючи до даної діяльності екскурсоводів, керівників туристсько-екскурсійних груп, викладачів шкіл, працівників профспілок і доручаючи їм роль турагента. Вона може виступати також і як продавець екскурсійних послуг, розроблених іншим туроператором, і може створювати свій пакет туристсько-екскурсійних послуг, якщо виявить на ринку необхідний для нього попит.

Екскурсійні компанії або бюро звичайно організують екскурсійне обслуговування туристів у місцях їхнього тимчасового перебування. Варто сказати, що екскурсійна програма обслуговування – це план екскурсійних заходів, реалізованих для задоволення конкретних або спеціалізованих пізнавальних запитів і інтересів місцевого населення, туристів або екскурсантів залежно від цілей їхнього перебування. Комплекс послуг, що входять до складу програми, є продуктом екскурсійної фірми (або екскурсійного відділу туристської фірми). Структура екскурсійної програми наведена на мал. 7.11.[119]

Завдання програми екскурсійного обслуговування має на увазі досягнення цілей, які бувають:

§ пізнавальними (історична, літературна, мистецтвознавча, архітектурно-містобудівна, природознавча тематика);

§ розважальними (відпочинок, спорт);

§ професійними (ділові, бізнес-тури, участь у виставках, ярмарках і ін.);

§ іншими (паломництво, хобби, навчання, підвищення кваліфікації й ін.).

 

Рис. 7.11. Структура екскурсійної програми обслуговування

 

По змісту програми бувають ознайомлювальні й тематичні. Ознайомлювальна екскурсійна програма включає оглядову екскурсію, що дає подання про місто (країні), його історії, особливостях і звичаях населення, про архітектурні пам'ятники й сучасне життя. Ціль тематичної програми обслуговування – розширення пізнання екскурсантів по певній тематиці (особливо в пізнавальних турах), а також організація й надання інших послуг[120].

Виділяють ряд етапів розробки екскурсійних послуг:

ü визначення цілей і завдань екскурсії;

ü вибір теми;

ü відбір літератури й складання бібліографій;

ü знайомство з експозиціями й фондами музеїв по темі;

ü відбір і вивчення екскурсійних об'єктів;

ü складання маршруту екскурсії;

ü об'їзд або обхід екскурсії;

ü підготовка контрольного тексту екскурсії;

ü комплектування «портфеля екскурсовода»;

ü вибір методичних прийомів проведення екскурсії;

ü визначення техніки проведення екскурсії;

ü складання методичної розробки;

ü підготовка індивідуального тексту;

ü прийом (здача) екскурсії;

ü твердження екскурсії як продукт туристської фірми.

Для оформлення екскурсійних послуг необхідна наступна документація (таблиця 7.4.).

 

Таблиця 7.4.