Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Форми регулювання науково-технічної діяльності↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Досягнення цілей і завдань науково-технічної політики здійснюється державою шляхом застосування форм прямого та непрямого регулювання. До важелів прямого регулювання в сфері науково-технічної діяльності належать: — визначення державних пріоритетів розвитку науки і техніки; — формування державних науково-технічних програм; — доведення державних замовлень на науково-технічні розробки; — бюджетне фінансування фундаментальних досліджень та реалізації науково-технічних програм; — проведення державної науково-технічної експертизи; — підготовка науково-технічних кадрів вищої кваліфікації; — здійснення патентної та ліцензійної діяльності. До важелів непрямого регулювання науково-технічної діяльності належать: -створення сприятливих умов для здійснення науково-технічної діяльності всіма суб´єктами підприємництва; —правовий захист інтелектуальної власності; —звільнення від оподаткування, введення пільгового режиму оподаткування суб´єктів господарювання в сфері науково-технічної діяльності; —введення пільгового кредитування; —встановлення взаємовигідних міжнародних зв´язків; —пропагування науково-технічних досягнень; —стимулювання науково-технічної творчості. Завданням регулювання науково-технічної діяльності є створення оптимального механізму поєднання ринкових і державних важелів впливу на науково-технічні процеси, їх орієнтація на економічне зростання та інтеграцію у світову економіку. Ринковий і державний механізми регулювання по-різному впливають на ефективність науково-технічної діяльності, зумовлюють різні дії і політику в цій сфері (рис. 1). Рис.1. Умови ринкового і державного регулювання науково-технічної діяльності Ринкові механізми розвитку науково-технічної діяльності зумовлюють потребу в політиці сприяння активізації приватного бізнесу, створення однакових правових умов захисту інтелектуальної власності, господарювання, конкуренції. Державне регулювання пов´язане з виділенням пріоритетних напрямів науково-технічної діяльності, формуванням програм і держзамовлень, їх фінансуванням. У регулюванні науково-технічної діяльності важливо забезпечити оптимальне поєднання ринкових механізмів і державного впливу на функціонування і розвиток цієї важливої сфери економіки. Механізм регулювання науково-технічної діяльності в цілому передбачає: — правове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності; — створення економічно сприятливих умов для ефективного здійснення науково-технічної діяльності шляхом застосування податкових і фінансово-кредитних важелів; — забезпечення бюджетним, базовим і програмно-цільовим фінансуванням науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка ВВП. Базове фінансування надається для проведення фундаментальних досліджень, розвитку пріоритетних галузей науки, інфраструктури науково-технічної діяльності, збереження наукових установ, які є національним надбанням, підготовки наукових кадрів. Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсній основі і забезпечує реалізацію науково-технічних програм, розробок за державним замовленням і програмами міжнародного співробітництва; — визначення пріоритетних напрямів науково-технічної діяльності, їх підтримку та заохочення; — формування науково-технічних прогнозів і програм; — мобілізацію коштів на науково-технічну діяльність та стимулювання їх надходжень; — стимулювання розвитку підприємництва у сфері науки і техніки; — підготовку наукових кадрів вищої кваліфікації. Державне фінансування науково-технічних процесів і програм здійснюється на основі їх відбору за такими критеріями: — спрямованості на вирішення першочергових проблем національної безпеки держави; — забезпечення прориву або збереження передових позицій у науково-технічному розвитку; — відповідності вимогам сучасного світового рівня; — наявності умов для реалізації; — багатоцільового призначення; — забезпечення соціального ефекту від реалізації; — економічної доцільності, окупності. Державні наукові та науково-технічні програми є важливим засобом реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки шляхом концентрації науково-технічного потенціалу країни. Державні наукові та науково-технічні програми формуються Міністерством освіти і науки України, Національною академією наук, іншими центральними органами управління на основі цільових проектів і розробок, відібраних на конкурсних засадах з урахуванням пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки. При виборі науково-технічних пріоритетів враховується: — стан, рівень та можливості розвитку науки і техніки у суспільстві на певний період часу; — національний попит на науково-технічну продукцію, її експортний потенціал; — узгодженість з пріоритетними та реальними можливостями соціально-економічного розвитку; — комплексність та взаємопов´язаність елементів науково-технічної діяльності, ранжованість завдань та узгодженість дій на стадії "наука-виробництво"; — економічні, соціальні та екологічні наслідки впровадження результатів науково-технічної діяльності у виробництво. Виходячи з пріоритетних напрямів, розробляються державні науково-технічні програми, які включають планові завдання державним установам, державні замовлення приватним науково-дослідним і проектним організаціям та ряд прогнозів розвитку науково-технічних досліджень. На основі переліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій і продукції, щорічно формується державне замовлення, яке забезпечує економічно вигідні умови для участі наукових, дослідних і проектних організацій у розвитку фундаментальних досліджень. Для забезпечення розвитку науки і сприяння науково-технічній творчості держава створює систему науково-технічної інформації, забезпечує стандартизацію, сертифікацію та метрологію, проводить експертизу науково-технічних розробок. З метою постійного поновлення інтелектуального потенціалу суспільства, розвитку науково-технічної культури, новаторства, сприяння творчості держава забезпечує престиж наукової праці, організовує підготовку і підвищення кваліфікації науково-технічних кадрів, забезпечує відбір талановитої молоді, запроваджує систему атестації кадрів, встановлює державні стипендії, премії і почесні звання для осіб, що зробили значний внесок у розвиток науки. Державна політика у сфері патентів і ліцензій спрямована на регулювання відносин щодо набуття та використання права на об´єкти інтелектуальної власності. Автори прав отримують доходи від використання їхнього продукту у підприємницькій діяльності. Тим самим створюється ефективна система мотивацій до науково-технічної діяльності, її практичної спрямованості, підвищення якості розробок. Важливим засобом державного регулювання у сфері науково-технічної діяльності є державна підтримка міжнародного науково-технічного співробітництва. Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення вільних та рівноправних відносин з міжнародними організаціями, товариствами, об´єднаннями. Науково-технічне співробітництво здійснюється шляхом проведення спільних досліджень, технічних розробок на основі кооперації, реалізації спільних програм, обміну науково-технічною інформацією, проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів, обміну кадрами, спільну підготовку фахівців тощо.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 285; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.145.61.199 (0.01 с.) |