Успішність спілкування розвивається з віком, надбанням і розширенням кола

Соціальних умінь, зростанням довіри до себе і своїх можливостей.

Товариськість належить до найбільш загальних і первинних рис вдачі. На

Думку Б. Р. Ананьєва, В. З. Мерліна, товариськість значною мірою пов'язана з

Типом вищої нервової діяльності людини, її темпераментом. Це — одна з

комунікативних рис особи, до яких слід віднести і інші риси: контактність,

Дотримання соціальних норм у взаємодії, експресивність, ініціативність.

У товариськості виражається потреба людини в інших людях і контактах з

Ними, прагнення до цих контактів, їх інтенсивність і легкість, а також схильність

Людини до дружньої поведінки в ситуації спілкування і встановлення приязних

Відносин, уміння не губитися у момент спілкування, прагнення взяти на себе

Ініціативу в контакті, при нагоді — і роль лідера в групі. Товариськість пов'язана з

Емоційним і загальним самопочуттям людини перед вступом у спілкування, в

Момент самого контакту і після нього. Ця риса характеру припускає наявність

Комунікативних навичок, що забезпечують легкість спілкування і полегшують

Партнерові контакт: уміння слухати, висловлюватись, підтримувати бесіду і

Міняти тему, знайомитись, знаходити правильну форму звернення до іншої

Людині; зазвичай зв'язана з такими уміннями, як володіння жестикуляцією,

Доречність і багатство міміки, виразність інтонацій і поз. Протилежною рисою є

Замкнутість, крайній прояв якої — аутистичність.

Контактність — це специфічне соціальне уміння, в основі якого лежить

Природна товариськість. Це здатність вступати в психологічний контакт,

Формувати в ході взаємодії довірчі відносини, засновані на згоді і взаємному

Прийнятті; здатність, забезпечена володінням навичками і вміннями спілкування і

Саморегуляції, а також особистісними властивостями, що сприяють контакту.

Контактність — продукт поєднання перцептивних, інтелектуальних,

Комунікативних здібностей на основі розвиненої саморегуляції, одна в складових

Соціального інтелекту. Біологічна основа контактності забезпечує більш швидкий,

Але не обов'язковий вищий її розвиток у представників сангвінічного

Темпераменту, екстравертів. Її розвиток відносно незалежний від професійної

Діяльності (інтенсивність контактів не пов'язана безпосередньо з їх успішністю).

Контактність формується на перших порах життя дитини і розвивається як

Загальна комунікативна здатність, що спочатку спрямовується темпераментом і

Особливостями вищої нервової діяльності. Вона виявляється в більшій здатності

Людини мобілізувати наявні засоби для досягнення контакту (володіння станом,

Тілом і міміко-виразними засобами, налаштованість на контакт), в умінні

Змінювати в залежності від ситуації міру своєї відвертості і обирані засоби

Впливу, у володінні комунікативною ситуацією в цілому.

Це соціальне уміння має як позитивні, так і негативні характеристики.

Позитивні сторони контактності — установка на контакт, мобілізація всіх засобів

Спілкування, стимулююча мотивація, рефлексія і зворотний зв'язок. До числа

Негативних характеристик входять своєрідна егоцентричність, тобто привернення

Уваги «на себе», орієнтація на зараження своїми інтересами, станами,

Переважання неусвідомлюваних спонук. Контактності не обов'язково властива

Доброзичливість; може спостерігатись агресивна, нав'язлива контактність.

Крім контактності, ще одним критерієм успішності спілкування є

Комунікативна сумісність. Це один з видів соціально-психологічної сумісності,

Що означає готовність і вміння співробітничати, створювати невимушену

Атмосферу взаємної задоволеності спілкуванням, забезпечувати приємний клімат

В групі.

Комунікативна сумісність — вид сумісності, що виникає на основі

Взаєморозуміння і узгодженості спільної позиції; характеризується відсутністю

Несприятливих наслідків комунікативної взаємодії у вигляді напруги, досади,

Психологічного дискомфорту. До групи високосумісних людей входять

Неконфліктні, неагресивні, без особистих проблем, неавторитарні, задоволені

Спілкуванням і відносинами в своєму близькому колі люди.

Адаптивність в спілкуванні говорить про готовність до перегляду звичних

Рішень, вміння зберігати наполегливість, здатність гнучко реагувати на змінні

Обставини, упевненість в собі і своїх принципах, повну включеність в соціальні

Зв'язки, дотримання соціальних норм; при цьому можна відзначити достатньо

Гнучке і вільне володіння людиною своїми станами. Розвинена адаптивність

Означає високу міру особистої свободи в контактах, яка протилежна податливій

Конформній поведінці.

За критеріями контактності, адаптивності та комунікативної сумісності

В.Н.Куніциною виокремлені шість рівнів успішності спілкування:

Рівень майстерності і свободи в спілкуванні — припускає високу

Сумісність, контактність і гнучкість, адаптивність, розвинені навички і

Саморегуляцію, відсутність відчуженості, тобто включеність в соціальні зв'язки,

Відсутність напруженості, адекватність реагування.

Лідерський рівень — його легко досягають екстраверти, які добре володіють

Комунікативними навичками і уміннями, лідери за вдачею, упевнені в собі і

Задоволені відносинами в близькому колі. Вони знаходять взаєморозуміння з

Людьми, мають розвинене відчуття власної гідності, яке позбавляє від недовіри до

Людей і зайвих сварок і непорозумінь. Лідери сміливі і активні в контактах,

Ситуативно сором’язливі, без зайвої чутливості, вдаються до маніпулювання,

Володіють різноманітними способами впливу на людей, не авторитарні, люблять

Радити.

Радикально-партнерський рівень — характерний для орієнтованих на

Партнерство радикалів, які вміють вислухати і знайти спільне рішення. Вони

Конформні, добре працюють в групі, практичні і неагресивні, володіють високою

Емпатією, егоцентричні; їм властиві самоконтроль і самодисципліна.

Раціонально-консервативний рівень — особи, що складають цю групу,

Консервативні, закриті, обачливі, нонконформні, занурені в себе, мрійливі, погано

Контролюють емоції; у них відсутня емпатія.

Агресивно-авторитарний рівень — авторитарність поєднується з високою

агресивністю (що зазвичай характерно для високоавторитарних осіб). У таких

Людей немає достатньої гнучкості в способах впливу, знижена самоповага,

Наслідком чого є висока тривожність; недолік впливу обумовлений, крім всього

Іншого, недостатньою сформованістю навичок і вмінь, що підтверджується також

І відсутністю маніпулятивності. Їм властиві підвищена конфліктність, нетерпіння,

Недовірливість, відсутність партнерської орієнтації, дратівливість, внутрішні і

Зовнішні конфлікти.

Рівень невротичної самотності і сором’язливості — його складають люди

З глибоким відчуттям самотності, аутистичні, вкрай невротизовані, які погано

Адаптуються, зі слабкою саморегуляцією. Вони мріють про легкість спілкування,

Але підвищена самокритичність і невпевненість не дають їм реалізувати наявні

Навички і уміння. Це — соромливі, сенситивні, нетовариські скептики і навіть

Холодні люди.

Стиль спілкування як фактор успішності

Стиль спілкування як типова форма реагування в людських контактах,

Обумовлена індивідними, особистісними, соціальними факторами, має велике

Значення для становлення і успішного розвитку людських взаємин, для створення

Сприятливого психологічного клімату; це важливий регулятор поведінки.

Індивідуальний стиль розглядається як властива даній людині система

Психологічних прийомів і способів діяльності з урахуванням природних,

Індивідних і особистісних характеристик. Ця система використовується людиною

Стихійно або свідомо з метою ефективного пристосування до існуючих умов і

Дозволяє компенсувати ті особливості особистості, які заважають успіху

Діяльності.

Стиль спілкування — це індивідуальна стабільна форма комунікативної