Люблять колективних ігор і змагань.

Акцентуації мають спільні риси з психопатіями, але їх головна відмінність

Полягає в задовільній адаптації акцентуйованої особистості до життєвих обставин.

Суттєві порушення поведінки, спілкування, дезадаптація виявляються лише в

Скрутних умовах. Задовільна адаптація таких осіб виявляється в безпомилковому

Виборі партнера для спільної роботи і відпочинку. Наприклад, у важких ситуаціях

Істероїди вибирають собі в компанію представників психастенічного типу,

Оскільки ті не заважають задоволенню їх егоцентризму.

До властивостей особистості, що приводять до стійких дефектів

Спілкування, можуть бути віднесені також тривожність, ригідність і деякі

Аналогічні властивості.

Тривожність (неспокій, страх) - індивідуальна психологічна особливість, що

Полягає в підвищеній схильності відчувати неспокій в різних життєвих

Ситуаціях, у тому числі і таких, де ніщо до цього не схиляє.

Тривожність як властивість особи виявляється в особливих труднощах і

Недоліках спілкування, робить його неповноцінним, згорнутим, одностороннім.

Вона заважає відкритому, щирому спілкуванню, вносить елемент підозрілості,

Необґрунтованих страхів, є перешкоджаючим чинником.

Нерідко тривожна людина погано розуміє, що саме їй говорять, що

Пропонують, про що питають, оскільки захоплена побоюваннями, очікуванням

Зриву домовленостей, неспокоєм з різних причин. Тривожні люди часто

Звертаються з проханням або доручають одну і ту ж справу відразу декільком

Людям. Саме ця обставина спричиняє невдачу: кожен сподівається, що інший

Виконає це доручення. Повторювані невдачі і розчарування в людях, образи і

Непорозуміння лише збільшують тривожність. Утворюється хибне коло.

Існує два види тривожності:

 невротична — несвідоме переживання неспокою, спрямоване в майбутнє, з

певним змістом, при якому зберігаються критика і можливість корекції;

 психотична — могутнє, нестримне, абсолютно некоректоване, беззмістовне

Переживання.

Особистісні особливості тривожних людей такі: неспокій, порушення

Діяльності, непереносимість важких ситуацій, невпевненість в собі, відчуття

Неповноцінності. Зовнішній світ тривожна людина сприймає як сповнений

Небезпекою; тривожність збільшується в ситуаціях загрози самооцінці, знижені

Точність оцінки дій, саморегуляція. Тривожна людина швидко впадає в паніку

Якщо виникає невизначеність. Нерідко у таких людей формуються своєрідні

Захисні фіксовані реакції-автоматизми: знизування плечима, підкидання брів,

Покусування губ тощо.

Тривожна особистість має виражені властивості: манія до порядку,

Прагнення все регламентувати, створювати для себе правила і заборони. Такими

Людям властиві особлива суворість в думках, ощадливість і скупість, що

Виявляються вельми обтяжливими для партнерів з неформального спілкування.

Як і підвищена тривожність, ригідність, недостатня пластичність (особливо

Властива холерикам і меланхолікам), формує дефектність спілкування, заважає

Людині швидко пристосовуватися до змінних умов. Для ригідних людей важкою

Є, наприклад, ситуація конфронтації, дискусії. Зазвичай вони прагнуть ухилитись

Від подібних ситуацій не через некомпетентність або непідготовленість, а тому,

Що вже мають досвід невдалої взаємодії в стресовій ситуації.

Ригідність - ускладненість, інколи до повної нездатності, зміни наміченої

Суб'єктом програми діяльності в умовах, що об'єктивно вимагають її перебудови.

Ригідність в психології розуміється як інертність, в'язкість, додержування

Догм. Межа, протилежна ригідності, — флексибильність. Між ними існує маса

Відтінків пластичності.

Ригідність — це стан і властивість особистості, властивість темпераменту і

Характеру; активний опір змінам; явище, близьке до упертості, яке виявляється як

В мисленні, так і в поведінці. Це фіксована форма поведінки, що часто виникає в

Ситуації стресу. За Р.В.Залевським, ригідність — складність або нездатність

Коректувати програму, елементи діяльності і поведінки відповідно до вимог

Ситуації при різному ступені їх усвідомлення і прийняття (Залевский, 1971).

Ригідні особи зазвичай авторитарні і дуже консервативні в своїх поглядах,

Прив’язаностях, звичках. Окрему групу складають соціально ригідні особи, які

Погано передбачають ролі інших і погано виконують свої ролі. Позитивна сторона

Ригідності — мала підвладність відволікаючим впливам, проте ця властивість

Мало компенсує ті дефекти спілкування, з якими вимушений стикатися будь-який

Партнер ригідної людини.

Деструктивне спілкування

До деструктивного спілкування слід віднести ті форми і особливості

Контактів, які згубно позначаються на особистості партнера і ускладнюють

Взаємовідносини. В основі деструктивного спілкування лежать немало

Особистісних рис: егоїзм, лицемірство, хитрість, схильність до наклепу, мстивість,

Уїдливість, цинізм тощо. Егоїстична спрямованість особистості виявляється у

висуненні на перший план своїх інтересів і цілей взаємодії за рахунок інтересів

Партнера. Егоїзм не є нейтральною особистісною властивістю; він наступальний і

Агресивний, винахідливий і мстивий. Таке спілкування не обов'язково має на меті

Особисту матеріальну винагороду. Воно може спрямовуватись

Неусвідомлюваними мотивами самоствердження, помсти, суперництва. Корисливі

Прагнення егоїстичного партнера можуть виражатися в прагненні не тільки

Досягти зовсім не безкорисливих матеріальних цілей, але і отримати додаткову

Психологічну винагороду від приниження партнера для того, щоб краще

Виглядати на його фоні.

Будь-яка форма деструктивного спілкування зачіпає обидві сторони,

Нерідко залучаючи до цієї деструктивної взаємодії масу інших людей, заражає їх

Негативними емоціями, вибиває із звичного життєвого ритму. Деструктивний

Характер може мати навіть мовчання, якщо воно приймає форму покарання

Партнера, а також замовчування.

Корисливі форми спілкування

Формами деструктивної взаємодії є брехня, лицемірство, обман.

Брехня — комунікативний феномен, використовуваний для встановлення

Гарних відносин з партнером, в ній відсутній намір обдурити слухача. Вона не має

На меті отримання вигоди або приниження співрозмовника, тобто відносно

Безкорислива. Задоволення і насолоду приносить сам процес вигадування (відома

схильність до такої «творчості» завзятих мисливців і риболовів).

Брехня є ні що інше, як навмисне введення в оману інших людей,

Спотворення істини. Досить часто люди удаються до брехні як засобу

Маніпулятивної дії — заради егоцентричного прагнення відчувати себе в центрі

Подій і в центрі уваги. Відомо, що психопатичні особи часто і з насолодою

Брешуть і при цьому не відчувають каяття або сорому. Викриття не позбавляє їх

Цієї вади. Брехня, нещирість, обман, лицемірство, плітки і зловтіха

Супроводжують їх контакти впродовж всього життя.

В результаті психологічних досліджень останніх років виявлено, що частіше

Брешуть екстернали, невротики, тривожні люди і ті, хто погано переносить стрес.

Рівень інтелекту не причетний до цієї форми поведінки. Відомо також, що

Майстерні брехуни самі погано розпізнають, коли брешуть їм.

Обман на відміну від брехні є свідомим прагненням створити у партнера

Помилкове уявлення про предмет обговорення, при тому, що прямі спотворення

Істини не допускаються. Повідомлення напівправди приводить до того, що

Обманутий стає мимовільним співучасником обману. Тому обман припускає така

Взаємодію, в основі якого лежить прагнення приховати правду, найчастіше з

Корисливих мотивів. Обман є формою замаскованого маніпулювання.

Брехня, лицемірство, обман завжди викликають у жертви відчуття

Приниження, вони образливі і наповнюють людину відчуттям безсилля і образи,

Руйнують взаємини.

Від обману важко захиститися, але його можна розпізнати. І цьому вчать

Психологи, розкриваючи поведінкові ознаки обману. Так, наприклад, дослідження