Не імпульсні і не люблять ризикувати, дуже обачні в своїх діях і рішеннях,

Ретельні і доскональні в роботі. Прагнення до стабільності, поступливість,

Компетентність, висока працездатність і витривалість — їх основні риси. Це

Суб'єкти, логічні за своєю природою, не охочі швидко міняти позицію або курс,

Терплячі, але здатні бути упертими. Такі люди досягають авторитету завдяки

Своєму розуму, доскональному знанню предмету, надійності і відповідальності.

Оточуючі знають, що на цих людей можна покластись, вони не підведуть, тому їм

Довіряють і до їх думки прислухаються. Вони дуже цінні працівники в будь-якій

Організації, хоча ви не помітите їх на якій-небудь вечірці. Цей тип відрізняється

Високою задоволеністю життям і дуже низькою спонтанною агресією. Найчастіше

Всього зустрічається серед представників професій, що вимагають точності,

Пунктуальності і підвищеної відповідальності, серед професій типу «людина —

Техніка».

Сьомий тип впливу — «войовнича доброчесність» (термін запозичений у

К.Наранхо; Наранхо, 1995). Його представляють достатньо авторитарні особи з

Високими моральними установками, але низькою відповідальністю. В їх

Установки входить обов'язковість правильної, з дотриманням всіх норм моралі,

Поведінки оточуючих, але не завжди — своєї власної. Це рідкісний тип людей, що

Пред'являють великі претензії до поведінки оточуючих, які перевищують вимоги

Стосовно самих себе. Таким шляхом вони впливають на інших людей,

Трансформуючи своє «Я хочу» в «Ти винен». Треба відзначити, що гра на

Моральному обов’язку, на прийнятих нормах і стереотипах поведінки в

Суспільстві — непоганий прийом маніпулювання. Людина здійснює потрібну

маніпулятору дію тому, що «так прийнято», так її зобов'язує обов’язок, совість;

Або ж не здійснює щось, тому що «так не прийнято» і можна наразити себе на

Осуд тих, що оточує. Але, як будь-яка авторитарна особа, такий індивід

Підпорядковуватиме тільки слабких, одночасно підкоряючись сильному, що

Підтверджується їх високою поступливістю і зниженою самоповагою. «Войовнича

Доброчесність» виявляється в людському спілкуванні частіше як тактика, ніж як

Стійкий тип впливу.

Висновки

Порівняльний аналіз визначень понять «влада»,, «лідерство» і «особистий

Вплив» дозволяє зазначити, що найбільш близькі один до одного феномени

Лідерства і особистого впливу. Основними засобами дії в обох випадках можуть

Виступати: переконання, заклик, натхнення, чарівливість, гумор. Оскільки

Особистий вплив може здійснюватися не тільки лідерами, а й звичайними

Людьми, засобом дії тут може бути проста участь, будь-який прояв емпатії або

Просто присутність «значущої» особи.

Лідерство і особистий вплив виявляють наявність у людини практично одних і

Тих же якостей — упевненості, напористості, товариськості, орієнтації на успіх,

Саморегуляції, працездатності, соціального інтелекту і деяких ознак фемінності.

Вплив може ґрунтуватися на соціальному положенні або статусі, на володінні

Ресурсами або інформацією, на міжособистісних відносинах або індивідуальних

Особливостях, включаючи різні мотиви, потреби і інтереси людини.

Аналіз досліджень феномену лідерства дозволяють зробити висновок про

Існування комплексу універсальних комунікативно-особистісних властивостей,

Необхідних людині для того, щоб успішно впливати на інших людей в

Міжособистісній взаємодії. Соціально-психологічний потенціал особистого

Впливу полягає, як мінімум, з наступних властивостей: легкість і навички

Спілкування, адаптивність, впевненість, активна позиція у взаємодії, мотив

Досягнення, афіліація, розуміння співрозмовника і соціальний інтелект в цілому.

Природа особистого впливу неоднозначна і виявляється залежно від

Темпераменту і типу особистості. Існують основні і компенсаторні типи

Особистого впливу. Найбільш творчими і розвиваючими типами впливу є

Соціальні інтелект і особистий магнетизм, оскільки дають максимальну

Задоволеність спілкуванням.

Питання для самоперевірки

Які визначення сучасна психологія дає термінам «вплив» і «особистий вплив»?

У чому відмінність між поняттями «особистий» і «особистісний» вплив?

Що спільного між поняттями «влада», «лідерство» і «особистий вплив»?

Яку роль відіграє усвідомленість і неусвідомленість наших «реальних»

Інтересів в підтримці відносин влади?

Чим відрізняються засоби дії в прояві влади і особистого впливу?

Назвіть три основні компоненти харизматичного лідерства. Яка роль кожного з

Них?

Які комунікативно-особистісні якості необхідні для прояву «харизматичної»

Здатності особистого впливу?

Яку роль відіграє фрустрація в прояві здатності особистого впливу?

Назвіть основні риси людей, що характеризують кожен з відомих вам семи

Типів впливу.

Які типи впливу найчастіше зустрічаються серед вашого кола друзів і

Знайомих?

Основні поняття

Афіліація

Влада

«Значущий» інший

Лідер

Особистий вплив

Харизматичний лідер

Самоповага

Література

Блакар 3. М. Язык как инструмент социальной власти // Язык и моделирование

Социального взаимодействия. — М.: Прогресс, 1987.

Коей С. Р. Семь навыков высокоэффективных людей. — М.: Вече, Персей, АСТ,

1997.

Кричевский Р. Л., Маржипа А. В. Психологические факторы эффективности

Руководства первичным коллективом. — Кишинев: Штиинса, 1991.

Менегетти А. Психология лидерства. — М.: Серебряные нити, 1996.

Тема 9. Стратегії і тактики впливу та маніпулювання

Основні стратегії впливу на людину

Маніпуляція у спілкуванні

Тактики впливу

Самопрезентація як засіб впливу

Основні стратегії впливу на людину

Одним з безлічі актуальних питань, які концентрує в собі проблема

Психологічного впливу, є розуміння механізмів і способів зміни суб'єктивного

Світу особистості, її світогляду і поведінки.

Вочевидь, результат психологічного впливу значною мірою залежать від

Використаних способів або стратегій. При орієнтації на миттєвий результат,

Оптимальним є спосіб, що не вимагає довгих пояснень і міркувань, більш

Напористий і суворий. Якщо ж працювати на перспективу при наявності часу для

Пояснень, то варто діяти м'якше, ласкавішим, дружнім способом, що дозволяє

Іншому суб'єктові включитися в процес взаємодії більш творчо.

Вітчизняні психологи пропонують декілька типологій стратегій впливу на

Людину, основним критерієм в яких є ставлення до партнера зі спілкування як до

Суб'єкту або як до об'єкту. Видається цікавою типологія основних стратегій

Психологічного впливу, запропонована А.Ковальовим. На його думку, в реальній

Людській життєдіяльності мають місце три основні стратегії — «імперативна»,

«маніпулятивна» і «розвиваюча» (Ковальов, 1987).

Імперативна стратегія відповідає «об'єктній» або «реактивній» парадигмі

Психології, відповідно до якої психіка і людина в цілому розглядається як

Пасивний об'єкт дії зовнішніх умов і продукт цих умов.

Використання імперативних методів дії приводить частіше всього лише до

Зовнішнього короткочасного підпорядкування з боку об'єкту дії і не зачіпає

Глибинні структури його психічної організації. Імперативна стратегія найбільш

Доречна і ефективна в екстремальних ситуаціях, де потрібне оперативне

Ухвалення і виконання важливих для збереження системи рішень в умовах

Часового дефіциту, а також при реалізації ієрархічних відносин в системах

«закритого» типу.

Маніпулятивна стратегія відповідає «суб'єктній» парадигмі, що

ґрунтується на твердженні про активність і індивідуальну вибірковість психічного

Відображення зовнішніх дій, де суб'єкт сам справляє перетворюючий вплив на

Психологічну інформацію, яка поступає ззовні. Маніпулятивна стратегія

Реалізується головним чином за допомогою прийомів підсвідомого

Стимулювання, що діють в обхід психічного контролю, а також так званої

Маскувальної і конверсійної технік, що блокують систему психологічного захисту

Або руйнують її, вибудовуючи натомість нову модель світу.

Розвиваюча стратегія ґрунтується на «суб’єкт-суб’єктній» або «діалогічній»

Парадигмі, де психіка виступає як відкрита система, що знаходиться в постійній