Однієї певної людини. Такі люди стурбовані ставленням до себе оточуючих,

Люблять розпоряджатися, але і не проти те, щоб ними командували. Вони завжди

Обирають такі професії, де їм забезпечене інтенсивне спілкування, де є

Можливість працювати з людьми і бути корисним їм. За поступливою поведінкою

Часто ховається злість і ворожість.

Так звані агресивні сприймають іншу людину як суперника, у них розвинена

Психологічна потреба в досягненні успіху в будь-якій формі, контролю над

Іншими. Вони погано переносять програш, часто мимоволі прагнуть до

Маніпулювання іншими людьми. Обирають для себе професії, що забезпечують

Швидке просування, кар'єру і престиж. Подібний тип людей в надлишку

Зустрічається серед представників таких професій, як юристи, бізнесмени, фахівці

З реклами.

Відчужений тип має сильну внутрішню психологічну потребу зберегти

Емоційну дистанцію між собою і іншими. Незалежність і самотність — насущні

Потреби таких людей. Вони зазвичай уникають зв'язків, контактів, зобов'язань.

Підпорядкування прийнятим нормам, правилам, традиціям нерідко викликає у

Них огиду і незгоду. Прагнуть до професій, де є можливість творчої і оригінальної

Праці (мистецтво, природні науки і т. п.), немає дійсної зацікавленості в людях.

Підсвідомі установки трьох вказаних типів стосовно партнера можна

виразити так: податливий дивиться з німим питанням «Чи любиш ти мене, чи

Дозволиш мені про тебе піклуватися?»; агресивний хоче знати: «Чи сильний ти

суперник? Чим ти можеш бути корисний мені?»; відчужений ставить питання:

«Чи будеш ти робити замах на мою незалежність, чи залишиш мене у спокої?».

Ця підсвідома особова спрямованість обов'язково виявляється в психологічній

Дистанції, яка встановлюється між постійними партнерами; вона визначає

Сумісність партнерів і успішність їх взаємодії, особливо в неформальній сфері, в

Дружніх і сімейних взаєминах, позначається в домінуючій мотивації спілкування,

В способах впливу і в стилі спілкування.

Культурологічні дослідження виявляють специфіку стилю спілкування в

Різних культурах. При спрямованості на промовця і мету комунікації говорять

Про інструментальний стиль вербальної комунікації; за орієнтацією на слухача і

Процес взаємодії визначають афективний стиль. Різниця в стилях полягає в

Побудові самих речень, у виборі слів, мірі використання риторичних питань,

Ухилянні від оцінок та прояву своєї позиції.

Виокремлюють такі стилі, як прямий (відкритий) и непрямий

(приховуючий, маскуючий справжні наміри промовця). Так, наприклад, в Японії

Майже не використовується займенник «Я»; ініціатива надається співрозмовнику.

Непрямий стиль комунікації на Сході обумовлений культурною потребою в

Гармонії і згоді, збереженні «обличчя» іншою людиною. Прямий, жорсткий

Стиль, характерний для американців. В колективістських культурах провідним

Стилем вербальної комунікації є непрямий стиль, а в індивідуалістичних

Культурах переважає прямий стиль.

За ступенем використання експресивних засобів мовлення, пауз, мовчання

Виділяють вишуканий, точний і стислий стилі. Вишуканий стиль відрізняється

Метафоричним наповненням, експресивно багатий. Точний стиль —

Ритуалізований, доречний, відповідний ситуації. Стислий стиль, крім

Лаконічності і стриманості, включає ухильність, використання пауз і виразного

Мовчання. Використання того або іншого стилю в рамках певної культури

Зв'язується з прийнятим в ній рівнем уникнення невизначеності. При середньому

Рівні уникнення невизначеності (Єгипет, Іран, Лівія) частіше використовується

Вишуканий стиль. Низькому рівню уникнення невизначеності (США, Німеччина,

Данія, Швеція) відповідає точний стиль. Високий рівень уникнення

невизначеності (Японія, Корея, Таїланд) передбачає використання стислого

Стилю, що обумовлене традиціями і високою тривожністю.

Останніми роками все частіше говорять про партнерський і непартнерський

Стиль спілкування. Головна відмінність між ними визначається умінням і

Бажанням враховувати позиції, думки, оцінки партнера. Партнерский стиль

Спілкування означає високий ступінь співпраці у виробленні спільної позиції з

обговорюваного питання. Він виражається також в короткій дистанції між

Співрозмовниками. Партнера вислуховують, не перериваючи, не оцінюють

Передчасно його думок і вчинків, не нав'язують йому порад. В результаті

Створюються умови для саморозкриття, щирості і відвертості. Партнерський

Стиль може бути рівноправним і поступливим. Непартнерський стиль

спілкування, навпаки, створює напруженість і виявляється в тому, що людина:

ігнорує точку зору співрозмовника, спотворює його ставлення до теми бесіди;

Прагне знайти у партнера розуміння тільки своїх власних проблем; принижує

Партнера, не зважає на нього, нав'язує свої теми і проблеми; неуважно слухаючи,

Поспішає дати поради, оцінити його дії, спонукає до негайної і необдуманої дії. З

Іншого боку він може мати і інші прояви, коли людина дозволяє розмовляти з

Собою зверхньо, не обурюється тим, що її не слухають, переривають; співбесідник

Не намагається сформулювати свої думки так, щоб бути зрозумілим.

За ступенем втручання в діяльність і поведінку людини, характером

Обраних засобів впливу і цілей можна виділити альтруїстичний (активність,

виховна цілеспрямованість, гуманність, обережність в виборі засобів),

Маніпуляторський (всебічне використання засобів впливу, тиску, примусу,

Гнучкість тактики, наполегливість, невідв’язність), місіонерський стиль (значна

Дистанція, поважливий, обережний вплив, ненав’язливі поради, вплив особистим

Прикладом).

Оптимальний стиль спілкування

Труднощі спілкування, психологічні бар'єри, які людина не може подолати,

Деякі особливості її особистості і виховання можуть привести до формування

Незадовільного стилю спілкування.

Формування оптимального стилю спілкування припускає систематичні

Зусилля з загального розвитку особистості людини, підвищення її загальної і

Психологічної культури.

Психологічна культура виражається в стійкому прагненні зберігати власну

Гідність і не принижувати гідність іншого, поважати його індивідуальність, бути

Терпимим і неупередженим партнером. Це вміння визнавати свої помилки,

Прагнення щадити самолюбність співрозмовника, колеги, здатність не переносити

Ділові конфлікти на емоційну і особисту сферу взаємин, при необхідності

Витримувати психологічну паузу в суперечці, щоб зрозуміти логіку і мотиви

Співбесідника, зняти непотрібне емоційне напруження.

Психологічна культура мало залежить від спеціальних психологічних знань;

Вона є невід'ємною властивістю людини інтелігентної і вихованої,

Високоморальної і зрілої, доброзичливої і терпимої.

Оптимальний стиль спілкування передбачає обов'язкове володіння чисто

Зовнішніми манерами поведінки, комунікативними уміннями, виразність і

нестандартність засобів спілкування. У психологічному плані важлива відсутність

Егоцентричних установок, надмірної рефлексії, наявність щирого інтересу до

Інших людей, доброзичливості і поблажливості, які не виключають високої

Вимогливості.

Висновки

Успішність довірчого спілкування розглядається як певний результат зусиль з

Подолання труднощів і психологічних бар'єрів, як результат накопичення

Позитивного досвіду взаємодії, шлях до згоди, емоційного психологічного

Резонансу, який виявляється в почутті людської близькості.

Психологічними показниками успішності міжособистісного спілкування є його

Спонтанність, легкість, забезпечена навичками і достатньою регуляцією, а також

Задоволеність спілкуванням унаслідок досягнення психологічного контакту і

Взаєморозуміння.

Товариськість, контактність і комунікативна сумісність — необхідні умови

Успішності неформального спілкування. У товариськості виявляються потреба

Людини в інших людях і контактах з ними, прагнення до цих контактів, їх

Інтенсивність, схильність до дружньої поведінки в ситуації спілкування і