Цієї фази є припинення відносин.

Четверта — фаза «обробки». Завдання цієї фази — розповсюдження власної

Версії розпаду, самовиправдання, реінтерпретація з метою створення найбільш

Пристойної і нетравмуючої історії емоційних відносин з колишнім партнером,

Також важлива роль обговорення події серед своїх знайомих («ми намагались, але

Нічого не вийшло»).

Схожу структуру процесу розпаду відносин виділяють і інші дослідники.

При цьому важливою його особливістю є те, що цей процес не обов’язково

Спрямований на розрив. Весь час розглядається можливість перебудови і

Збереження відносин. Спроби такої перебудови можуть в ході процесу розпаду

Мати місце багато разів. С. Дак звертає увагу на наступні моменти: 1) відносини

— складний процес, що включає безліч сторін і елементів, кожний з яких має свій

Час і місце в житті стосунків; 2) відновлення зруйнованих відносин є

Ефективнішим при вирішенні проблем, властивих саме даній фазі розпаду.

Наприклад, якщо пара переживає інтрапсихічну фазу, то відновлення має

Бути пов'язане з відродженням привабливого образу партнера, а не з

Виправленням помилок комунікації. Останнє доречно до того часу, поки

Відносини знаходяться на стадії віддалення (тобто загальною незадоволеністю

Міжособистісною взаємодією). На соціальній фазі великий вплив на подальший

Розвиток відносин можуть справити оточуючі, переконуючи партнерів потерпіти

І все улагодити, або, навпаки, підштовхуючи їх до розриву.

Описані вище стадії складають аналітичну модель; розвиток реальних

Відносин не завжди передбачений. Історії відносин конкретних пар різняться як за

Числом пройдених етапів, так і за їх тривалістю. Для когось стадія зближення

Виявляється фактично згорнутою, майже відразу переходить в близькість. Хтось

Все життя симпатизує людині, не роблячи серйозних спроб для зближення.

Стосунки можуть стабілізуватися на будь-якій із стадій, проте якщо між

Партнерами існують розбіжності щодо стадії стабілізації (наприклад, один хотів

Би зберегти відносини на рівні поверхневого знайомства, а інший прагне до

Ближчих відносин), то виникають труднощі в спілкуванні. Індивідуальні потреби

Визначають і швидкість, з якою кожен з партнерів готовий перейти від однієї

Стадії до іншої, що ще більш ускладнює динаміку відносин. Таким чином,

Міжособистісні відносини залежать від тієї енергії, яку партнери вкладають в них,

Від бажання кожній із сторін щось робити з іншим і для іншого.

Фактори стабільності відносин

Сам факт тривалого збереження взаємодії в парі не обов'язково вказує на

Стабільні відносини. Люди можуть залишатися разом, наприклад, через

Економічні причини або через відсутність скільки-небудь привабливої

Альтернативи партнерові. Останній варіант досить часто виступає як стабілізатор

Шлюбу, в якому партнери не задоволені своїм сімейним життям. Іноді, низько

Оцінюючи свої відносини, партнери можуть розглядати їх як свого роду плату за

Реалізацію певних життєвих цілей, неправильний спосіб життя у минулому тощо.

Розуміння неможливості збереження позитивних емоцій один до одного тривалий

Час також грає не останню роль — якщо людина вважає, що збереження

Пристрасної любові принципово неможливе, підвищується вірогідність того, що

Вона терплячіше поставиться до зниження симпатії і любові у власних відносинах.

Стабільні міжособистісні відносини – це тривале збереження взаємодії в парі,

Що викликає позитивні відчуття у обох партнерів.

Розвиток і довготривала стабілізація відносин припускають їх постійну

Перебудову з урахуванням зміни зовнішніх умов і особистісних особливостей

Членів пари. Розпад і стабілізація відносин — дві сторони одного процесу,

Результат якого — припинення або збереження відносин — залежить від

Активних цілеспрямованих зусиль його суб'єктів.

Для тривалого збереження задовольняючих партнерів відносин критичним

Моментом є перехід від стадії близькості до стадії диференціації.

Можливості для стабілізації відносин на неемоційній, раціоналістичній

Основі вбачається перш за все в оптимальній організації взаємодії між

Партнерами, тобто в розумінні кожним з них наявності спільних інтересів і

Залежності один від одного як умови їх здійснення. Одним з найважливіших

Чинників стабільності емоційних відносин є включеність членів пари в сумісну,

Значущу для обох діяльність. У випадку подружніх відносин предметами

Спільної діяльності можуть бути: виховання дітей; домашнє господарство, яке

Ведеться для задоволення різноманітних психологічних потреб — від потреби в

Безпеці до естетичної; нарешті, подружжя — забезпечення добробуту і

Особистого зростання кожного з них.

Згідно теорії обміну, людина прагнутиме підтримувати відносини поки

Отримувані «прибутки» переважують «витрати». До прибутків, або надбань,

Можна віднести особисте зростання; відчуття безпеки, додаткові можливості в

Досягненні конкретних цілей, підвищення самооцінки. До витрат можна

Віднести: час, витрачений на встановлення відносин; психологічний і/або

Фізичний стрес; зниження самооцінки. Чим вищи прибутки і нижче витрати, тим

Більше людину задовольняють відносини з іншим. Якщо витрати починають

Перевищувати прибутки, людина швидше за все ухвалить рішення перервати

Відносини.

Ще однією умовою стабілізації відносин є певні особистісні властивості

Суб'єктів спілкування, їх здатність підтримувати відносини. Здатність до

Тривалих міжособистісних відносин проявляють люди з високим рівнем

Самоактуалізації та саморозкриття.

Самоактуалізація

Самоактуалізуюча особистість – людина, яка прагне до досконалості, виконує

Найкращим чином саме те, на що здатна.

Видатний представник гуманістичної психології американський психолог

Абрам Маслоу виділив характеристики, властиві самоактуалізуючій особі (див.:

Маслоу А. Мотивация и личность. — М., 1998.). Узагальнений портрет таких

людей, включає наступні характеристики:

 Вони реалістично орієнтовані: бачать дійсність такою, яка вона є.

 Вони приймають себе, інших людей і навколишній світ: не надмірно

Критичні до своїх недоліків і слабкостей; у них немає потреби повчати,

Інформувати або контролювати інших людей, вони можуть переносити їх

Слабкості і не бояться їх сили.

 Їх поведінка відрізняється безпосередністю, простотою, відсутністю

Штучності або бажання справити враження.

 Вони центровані на проблемі, а не на собі, тобто прихильні якомусь

Завданню, боргу, покликанню або улюбленій роботі, яку вважають своєю

Життєвою місією.

 Вони потребують недоторканності внутрішнього життя і самоти.

 Вони вільні в своїх діях, незалежно від фізичного і соціального оточення.

 Їх сприймання людей і навколишнього світу відрізняється свіжістю, не

Стереотипізоване.

 Більшість з них мають глибокий містичний або духовний досвід (не

Обов'язково релігійного характеру): це моменти сильного хвилювання або високої

Напруги, моменти заспокоєння, блаженства і спокою, що досягаються без

Штучних стимуляторів.

 Вони переживають почуття симпатії, любові, співчуття, до всього

Людства.

 Вони прагнуть до глибоких і тісних міжособистісних відносин з

Невеликою кількістю людей: близькі відносини вимагають багато часу і зусиль.

 Вони розділяють демократичні цінності і погляди.

 Вони розмежовують цілі і засоби їх досягнення, причому частіше

Отримують задоволення від самого процесу.

 Їх відчуття гумору носить філософський, доброзичливий характер, їм

Подобаються жарти, що висміюють дурість людства в цілому, а не принижують

Когось або побудовані на непристойностях.

 Вони володіють величезним творчим зарядом.

 Вони знаходяться в гармонії зі своєю культурою, зберігаючи в той же час

Певну внутрішню незалежність від неї.

 Вони не вимагають від свого оточення негайного покращення. Знаючи

Про недосконалість суспільства, вони приймають той факт, що соціальні зміни

Можуть бути повільними і поступовими, але їх легко досягнути, працюючи

Усередині цієї системи.