Особистісні якості; вони виявляються в згорнутості

Контактів і змістовної сторони спілкування, ненавмисному

Спотворенні дійсних мотивів співрозмовника, знижені успішності спілкування і

Задоволеності спілкуванням з боку партнера.

Вони не зачіпають глибинних характеристик спілкування і особистості, не

Викликають згубних наслідків і тривалих змін в особистості і самопочутті

Партнера зі спілкування, що, наприклад, властиво для маніпулятивного чи іншого

Виду деструктивного впливу.

Однією з причин появи дефектів неформального спілкування може бути

Надмірна інтенсивність ділового спілкування, що виснажує нервову систему,

Знижує потребу в неформальних контактах, звужує простір і час, відведений на

Спілкування поза роботою (наприклад у працівників довідково-інформаційної

Служби). Також дефекти спілкування можуть з'являтися унаслідок тривалої

Примусової або добровільної ізоляції людини, різноманітних зовнішніх обставин і

Наявності певних особових властивостей у партнерів по спілкуванню.

Можна виділити менш суттєві дефекти спілкування, які стосуються не

Змістовної його сторони, а супроводжуючої його експресії, є наслідком

Недостатньої комунікативної умілості і викликають легке роздратування або

Подив співбесідника (манера розхитуватись під час розмови, багатозначно

Піднімати брову, постійно саркастично кривити рот, відволікатися тощо).

Розвиток у суб'єкта психологічного захисту (використання захисних

Механізмів регресії, заперечення, інтелектуалізації, проекції, заміщення) неминуче

Робить спілкування дефектним і за змістом, і за способами взаємодії, і за

Кінцевими результатами цієї взаємодії. Сильний розвиток психологічного захисту

Завжди перешкоджає нормальному людському спілкуванню, породжує

Психологічні бар'єри між людьми. Певний тип психологічного захисту,

Сформований в дитинстві, приводить до того, що людина в групі завжди прагне

Грати одну і ту ж роль, бажаючи приховати під маскою невпевненість, скутість,

Страх.

Дефектні характеристики спілкування ірраціональні за своєю природою, не

Усвідомлюються повною мірою і виникають знову і знову як тільки створюється

Загроза самооцінці, позитивному «Я» даної людини, незалежно від партнера,

Ситуації, віку, досвіду, навичок спілкування. Часто дефектне спілкування межує з

Деструктивним або переходить ці межі.

Дефекти спілкування тісно пов'язані з акцентуацією характеру. Порушення

Спілкування, нездатність до глибокого психологічного контакту властиві людям з

Певною особистісною спрямованістю і особливою структурою характеру.

Акцентуація характеру - крайні варіанти його норми, за яких окремі риси

Характеру надмірно посилені і тому виявляється вибіркова уразливість до

Певного роду психогенного впливу при достатній і навіть підвищеній стійкості

До інших.

Люди з різними типами акцентуації характеру демонструють певні

Особливості взаємодії, які виявляються у сфері неформального спілкування.

Істероїдна спрямованість. Спілкування і поведінка осіб істероїдної

Спрямованості мають досить чіткі характеристики: драматизація подій при

Емоційній холодності; перебільшення власних емоційних станів, претензії бути

Більш цікавим, ніж є насправді; чутливість до зворотного зв'язку, до емоційних

Станів інших, вразливість; навіюваність і самонавіюваність; прагнення бути в

центрі уваги, вимога визнання, егоцентричність, брехливість, симуляція;

Активність і компетентність в спілкуванні, висока потреба в контактах і лідерстві,

Експансивність. Ці риси особистості викликають у навколишніх підсвідоме

Бажання «поставити її на місце» і накладають відбиток на ділові і особисті

Відносини.

У важких ситуаціях для істероїдів типовою є «втеча в хворобу; сама хвороба

— особлива форма реакції на стрес — розглядається як форма невербальної

Комунікації для привернення уваги, любові, маніпуляції оточуючими.

Акцентуантів цієї спрямованості відрізняють безмежний егоцентризм, жадання

Підвищеної оцінки, нарцисизм, емпатія, уміння втертися в довіру. Проте вони не

Здатні підтримувати тривалі дружні контакти, працюють нижче за свої

можливості, часто обдурюють. В число їх рис входять також нестійкість

Поведінки, хаотична діяльність, високі домагання, самовпевненість і

Самодемонстрація. Істероїди мають неглибокою емоційну сферу, не терплять тих,

Хто «вищий»; вони — фантазери, «лідери на годину».

Нарцисизм є квінтесенцію істероїдності. Понад усе «нарцисів» відрізняє

Демонстративність, егоцентризм і внутрішня суперечність. У їх самосвідомості

Існують два образи «Я», які не перетинаються, не узгоджуються: перша «Я»-

Концепція — реалістичніша, але мало розвинена, інфантильна; друга «Я»-

Концепція (грандіозне «Я») — захисна, ідеалізована, фальшива конструкція. Саме

Цим пояснюються невпевненість, інфантильність, незрілість і егоцентричність.

Причини нарцисизму — надмірна і безрозсудна материнська любов, надмірна

Опіка, які ведуть до «грандіозного Я». З іншого боку — жорстке виховання, що

Формує боязкість, невпевненість.

Нарцисичні особи дуже страждають і часом відчувають до себе ненависть.

Не люблять себе і тому не люблять, побоюються інших. Їх характеризують такі

Риси, як інфантилізм, егоцентрична спрямованість мотивів і потреб, відчуття

Неповноцінності, постійна душевна і фізична втома, заклопотаність, іпохондрія,

Відчуженість, божевільне прагнення до досконалості, що забезпечило б постійну

Емоційну підтримку, захоплення, пошану.

Можна виділити п'ять складових синдрому нарцисизму:

 надмірна ідеалізація тих, з ким вони зустрічаються, подальше розчарування

І знецінення дружніх і інтимних взаємин, заздрість до об'єктів ідентифікації,

Ненависть до подібних собі, переслідування їх як захист від власної

неспроможності;

 низька здатність до навчання і засвоєння нового, відсутність або слабкий

Прояв творчості, непродуктивність, низька мотивація в діяльності,

самоствердження;

 егоцентричність сприймання і мислення, монологічність спілкування,

некритичність;

 нерозвиненість морально-етичної сфери, відсутність високих цілей або

декларативність їх;

 маніпулятівність.

__________Шизоїдна спрямованість. Людям з такою акцентуацією властивий страх

Неформальних контактів. У них відсутня емпатія, характерна незграбність і

Соціальна невправність, висока зверненість всередину, напруженість. Міміка

Шизоїдів невиразна, емоційність невелика. Вони неадекватні, швидко

Стомлюються від неформальних контактів, не розуміють причин швидкого

Охолодження в стосунках і важко переживають розриви, погано прогнозують

Відносини, насилу піддаються переконанню, уперті (у мисленні); є відданими,

Відповідальними, нестерпними в особистому житті.

Психастеніки, сенситивні. Психастеніків у сфері спілкування відрізняють

Інтуїція, скромність, ранимість, педантичність, точність формулювань,

Скритність, висока ерудиція. Досить часто у них спостерігаються похмурий

Настрій, сумніви, аутистичні схильності, недолік енергії, при цьому — постійна

Зайнятість і невміння відпочивати; сильна прив’язаність до рідних; комплекс

Неповноцінності.

Сенситивні акцентуанти — боязкі, соромливі люди, які бояться залишитися

Одні, прив'язані до рідних, люблять старших друзів. Їм властива висока інтуїція і

Відчуття неповноцінності. Сумлінні, ранимі, вони недостатньо енергійні, але дуже

Відповідальні, чутливі до оцінок. У них виникають суїцидальні думки.

Сенситивний тип іноді розглядається як варіант шизоїдного типу.

Сенситивність і сором’язливість, будучи близькими, мають істотну

Відмінність: сенситивність як акцентуація формується в 16-19 років, а особистісна

Сором’язливість формується в ранній період життя дитини.

Епілептоїдна спрямованість. Ці акцентуанти незвичайно товариські,

Гіперсоціальні, але при цьому похмурі, ревниві, конфліктні, схильні до неробства,

Афективності. У них виявляється повна відсутність сором’язливості, вони не