ТЕМА 7. Спілкування як інструмент професійної діяльності

Вправи на закріплення

Вправа 1. Підготуйте короткий виступ (1-3 хв.) на одну із тем:

– Мета виправдовує засоби?!

– Тоді лиш пізнається цінність часу, коли він утрачений (Г.Сковорода).

– Порядна та людина, яка своє право вимірює своїм обов’язком (Лакордер).

– Добробут держави залежить від її законів.

 

Вправа 2. Підготуйте промову на одну із тем, дотримуючись таких вимог:

1.Змістовність, логічність, переконливість, аргументованість, актуальність.

2. Правильність, образність, доступність, чіткість, доречність.

3. Використання невербальних засобів спілкування.

– Великим служити не сором, сором служити нікчемам (А. Коваль).

– Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу (О. Теліга).

– Незнання законів не звільняє від відповідальності.

– Закон, як дишло, куди повернув, туди й вийшло (Н. тв.)

– Суд совісті страшніший від людського суду.

– Страх – рясне джерело пороків (К. Ушинський).

– Адвокату потрібно чітко й ясно пояснити суть справи, потім він і сам зуміє заплутати її. (А.Манцоні).

– Найжорстокіша тиранія – та, яка виступає під виглядом законності і під прапором справедливості (Ш.Монтеск’є).

– Потрібно вислухати і протилежну сторону (Свіфт).

– За свої думки ніхто не може бути покараним (Ульпіан).

– Закон, встановлений для охорони суспільства, не може бути справедливішим, ніж саме суспільство.

– Суддя – це закон, що говорить, а закон – це німий суддя (Цицерон).

Вправа 3. До поданих тез доберіть по 3–4 аргументи на їх підтвердження та контраргументи на спростування.

– Бізнес часто спричиняє такі соціальні ситуації, які завдають шкоди людям і породжують несправедливість, хоч не лише бізнес несе за це відповідальність.

– Істина визначається як корисність, а критерій істини – відповідність між наміром і результатом.

– Засоби масової інформації стали вагомим чинником провокування аморалізму та злочинності.

– Здоровий глузд і працьовитість компенсують у вас недостачу таланту, тоді як ви можете бути найгеніальнішим, однак марно згубити своє життя (Б.Шоу).

– Хитрощі – зброя слабких (Ф. Іскандер).

– Добро беззахисне без памяті про зло (Ф. Іскандер).

– Неправду завжди довго слід пояснювати, правда ж упізнається з півслова (Ф. Іскандер).

– Розум без совісті стає злоякісним (Ф. Іскандер).

 

Вправа 4. Підготуйте презентацію вашої майбутньої спеціальності, розкривши такі питання:

– Що спонукало обрати цей фах?

– Що ви про нього знаєте?

– Наскільки він є актуальним сьогодні?

– Які ділові та моральні якості необхідні для вашої майбутньої професії?

– Ким ви бачите себе в майбутньому?

Вправа 5. Придумайте рекламний текст за професійним спрямуванням (професії, юридичних послуг, юридичної установи тощо).

 

Вправа 6. Напишіть текст-презентаціюсвого навчального закладу, улюбленогожурналу, газети, книги, компанії, організації.

 

Вправа 7. «Інтерв’ю». Метавправи: розвиток уміння слухати партнера та удосконалювати комунікативні навички; скорочення комунікативної дистанції між учасниками тренінгу.

(Правила виконання: Учасники розбиваються на пари та протягом 10 хвилин розмовляють зі своїм партнером, намагаючись довідатися про нього якнайбільше. Потім кожний готує коротку презентацію свого співрозмовника. Головне завдання – підкреслити його індивідуальність, несхожість на інших. Після чого учасники по черзі представляють один одного).

 

Вправа 8. Прочитайте текст, вкажіть, за якими характеристиками класифікують види спілкування.

Спілкування – це багатовимірний, поліфункціональний, різновидовий процес. У психології є кілька класифікацій видів спілкування. Вони подають цей феномен різнопланово, збагачуючи палітру його характеристик. Найуживанішими є ті, які можна описати так:

– залежно від специфіки суб’єктів (особистість чи група) виокремлюють міжособистісне, міжгрупове, міжсоціумне спілкування, а також спілкування між особистістю та групою;

– за кількісними характеристиками суб’єктів розрізняють самоспілкування, міжособистісне спілкування та масові комунікації;

– за характером спілкування може бути опосередкованим і безпосереднім, діалогічним і монологічним;

– за цільовою спрямованістю розрізняють спілкування анонімне, функціонально-рольове, неформальне, у тому числі інтимно-сімейне.

Кожному з нас щодня доводиться контактувати з багатьма незнайомими людьми. Це спілкування є анонімним. Коли в людини багато контактів одночасно, їй хочеться час від часу зняти нервове напруження, трохи розслабитися, заспокоїтися. Тому нерідко люди намагаються уникнути контактів у транспорті чи в черзі: заплющують очі, гортають газети, див­ляться у вікно і т. ін. Якщо ж спілкування відбувається, то на ритуальному рівні.

Спілкування виявляється вже з перших хвилин нашого ставлення до ролі, яку ми обрали. Скажімо, хтось із нас підлеглий, а хтось керівник. Кожен має діяти відповідно до своїх функціональних обов’язків, дотримуючись правил професійної культури у спілкуванні. Але нерідко керівник поводиться зверхньо, нехтує людською гідністю підлеглого, розмовляє з ним грубо та безцеремонно. А підлеглий розуміє, що керівник тому вдається до таких дій, бо не впевнений у собі, боїться втратити своє місце, за такою формою поведінки прагне приховати свою неспроможність. Для функціонально-рольового спілкування дуже важливі доброзичливість, повага до людей, вміння бачити перед собою особистість. Про таке ставлення свідчать, зокрема, посмішка, а також уміння сказати людині щось добре (наприклад, комплімент на фоні антикомпліменту собі: «У Вас така пам’ять, що можна по-доброму позаздрити», «Ви так добре працюєте на комп’ютері, я так не вмію»).

Нарешті, неформальне спілкування (дуже умовно) передбачає обмін духовними цінностями. Воно динамічне, у центрі його – увага до міжособистісних взаємин, а не до престижу чи меркантильних інтересів. Особливим різновидом неформального спілкування є інтимно-сімейне. Воно стосується кожного з нас. Усі ми хочемо, щоб близька нам людина була у спілкуванні з нами культурною, чутливою, розуміла те, що вголос ми не сказали, могла читати по наших очах, за мімікою, жестами те, що нас хвилює. Але треба пам’ятати, що рівень культури близької нам людини залежить від нас. Якщо вона не виправдала наших сподівань, це означає, що ми не змогли їй допомогти знайти відповідні способи й засоби спілкування, не показали своїм прикладом, як потрібно поводитись (З посібника).

 

 

Вправа 9. Підготуйте промови:

а) присвячену ювілею навчального закладу (фірми, установи);

б) агітаційну (яка зорієнтована на вступ до навчального закладу, залучення до роботи у студентському самоврядування, до роботи у студентському науковому товаристві тощо);

в) мітингову (яка торкається питань виборів студентського ректора, захисту довкілля та ін.);

г) судову (захисну, обвинувальну);

д) похвальну промову.

 

Вправа 10. Прочитайте речення з інтонаційними варіаціями. Поясніть, як змінюється зміст речення при зміні інтонації.

– Дуже добре все у вас виходить.

– Ви вважаєте, ми зазнали збитків.

 

Вправа 11. Поставте наголос у словах і поясніть різницю в лексичних значеннях виділених слів.

Договір, дискримінація, винахід, вимагання, виправдання, виправні роботи, відповідач, господарське право, дізнання, феномен, кредит, валовий, експерт, документ, природні заказники, заставний лист, каталог, експертна (оцінка), супровідний, зустрічний позов, статутний капітал, дивіденд, компостувати, ордер.

 

Вправа 12. Поясніть, що означають такі жести:

– рука прикриває рот;

– легке потирання носа, дотик до нього;

– руки в кишенях, великий палець зверху;

– стиснуті в кулаки руки;

– відтягування комірця сорочки;

– почісування підборіддя;

– руки схрещені на грудях;

– руки з’єднані за спиною, підборіддя підняте догори.

 

Вправа 13. Поясніть, що означають такі невербальні засоби:

– погляд убік;

– бігаючі очі;

– великі, розширені зіниці;

– маленькі звужені зіниці.

 

Вправа 14. Оцініть вашу невербальну поведінку за допомогою методики «Невербальна характеристика спілкування».

Інструкція: Виберіть із запропонованого списку характеристик невербальної поведінки ті, що відповідають, на вашу думку, визнаним нормам спілкування:

1.З керівником; 2. Колегою; 3. Студентом, 4. Родичем.

Список характеристик невербальної поведінки: брати за руки, обіймати, цілувати, класти руки на шию і т.д.; дивитися в очі, дивитися в обличчя, дивитися на тіло, дивитися пильно, відводити очі убік, ковзати поглядом по іншій людині; схрестивши руки на грудях, закинувши одну ногу на іншу; сидіти прямо, поклавши руки на коліна, ноги разом; сидіти, поклавши руки перед собою; утягти голову в плечі, опустити вниз, підняти вгору, нахилити вбік; торкатися до різних частин обличчя; потирати різні частини тулуба, обличчя; інтенсивно жестикулювати; використовувати жести для підсилювання сказаного, для опису предметів, для вираження ставлення до іншого; тримати руки на стегнах; брати під руки; виражати радість, гнів, подив, страждання, відразу, замилування, страх, любов.

 

Вправа 15. «Невербальний подарунок».Мета вправи: розвиток навичок невербальної комунікації.

(Правила виконання: Кожен із вас по черзі зробить подарунок своєму сусідові ліворуч (за годинниковою стрілкою). Подарунок треба зробити («вручити») мовчки, але так, щоб ваш сусід зрозумів, що ви йому даруєте. Той, хто одержує подарунок, повинен спробувати зрозуміти, що йому дарують. Поки всі не одержали подарунки, говорити нічого не треба).

 

Вправа 16. Прочитайте текст і проаналізуйте його за наведеним планом:

– Тема виступу, що розподіляється на теми і мікротеми.

– Авторський задум.

– Жанр виступу.

– Стиль, його різновид.

– Особливості будови.

– Внутрітекстові зв’язки.

– Дотримання правописних норм.

– Засоби мовної виразності.

Право передбачає кодифікацію існуючих законів і норм. Правових норм має бути скінченна кількість, вони потребують чіткого визначення, що вможливлює достатньо легку процедуру перевірки їх фактичного виконання. Норми ж моралі принципово не можна звести до будь-якої скінченної їх множини, а через це не може існувати й будь-який вичерпний кодекс моральних норм: там, де наявні, скажімо, п таких норм, завжди може бути відшукана і п + перша. (Сказане має на меті не применшити значення існуючих моральних кодексів, наприклад, кодексів етики вченого, лікарської етики тощо, а тільки підкреслити їхню відкритість.)

Істотними є й інші відмінності між мораллю і правом. Якщо адресатами правових настанов є конкретні люди й організації, то мораль, хоч би якими деталізованими були ті чи інші її конкретні вимоги, завжди, по суті, звертається «до всіх», «до людини взагалі» – далі ми ще побачимо, наскільки важливою є ця її особливість. Якщо контроль за виконанням правових норм здійснюють спеціально призначені для цього інститути (суд, прокуратура), то додержання моральних норм – власна справа особи й відповідних людських спільнот. Якщо покарання за порушення правової норми повинно мати суто об’єктивний характер і чітку передбачену законом кількісну міру, то в галузі моралі, навпаки, вирішального значення набувають суб’єктивні чинники й критерії, які не підлягають квантифікації. Можна покарати людину 10 роками ув’язнення або штрафом у 5 750 доларів, але ж неможливо відміряти їй 5 чи 10 років докорів совісті! Звичайно, люди бувають різні для когось страшніша в’язниця, для когось – людський осуд і голос власного сумління. В будь-якому разі перед нами – істотно різні виміри людського буття і, відповідно, різні способи регуляції людської поведінки (В. Малахов).

 

Вправа 17. «Жартівливий лист».

«Пригадайте людину, при спілкуванні з якою ви досить часто дратуєтесь. Подумайте, які саме дії, слова, прояви цієї людини викликають у Вас таку реакцію? Пригадайте, що в цей час відбувається з вами? Опишіть ситуацію взаємодії з цією людиною у формі листа до неї.

Лист повинен бути жартівливим; прояви цієї людини, її якості та Ваша реакція на них повинні описуватися в гротесковій гумористичній формі».

 

Вправа 18. Виконайте тестове завдання (Правильним є тільки одне завдання).

1. Особливістю усного мовлення є:

а) первинність, інформативність, наявність невербальних засобів;

б) вторинність, інформативність, спонтанність;

в) інформативність, спонтанність, відсутність невербальних засобів.

2. Усне публічне мовлення – це:

а) наука про ораторський етикет;

б) публіцистичний стиль;

в) риторика.

3. Спілкування – це:

а) дотримання мовцями усіх норм літературної мови;

б) тактичний шлях освоєння конкретного навчального матеріалу;

в) процес встановлення та розвитку контактів між людьми.

4. Комунікація – це:

а) слова, словосполучення, речення, якими передається інформація;

б) процес обміну, збереження та передачі інформації;

в) спостереження за власною діяльністю.

5. Функціями спілкування є:

а) мислетворча, ідентифікаційна, номінативна;

б) оцінно-нормативна, соціальна, регулятивна;

в) інформаційна, спонукальна, пізнавальна, регулятивна та ін.

6. До форм спілкування належать:

а) монолог, діалог, полілог;

б) бесіда, телефонна розмова, нарада, конференція, збори, дискусія, публічний виступ, презентація;

в) усне спілкування, писемне спілкування, тестування, листування.

7. Публічний виступ має такі форми реалізації:

а) бесіда, телефонна розмова, співбесіда;

б) нарада, збори, дискусія;

в) доповідь, лекція, промова, виступ, повідомлення.

8. Вступ доповіді повинен містити:

а) причину й мету виступу, розкривати суть конкретної справи, щоб привернути увагу аудиторії;

б) переконливі цифри, факти, цитати, переконливі міркування;

в) підсумок виступу.

9. Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог:

а) суцільний текст, без ліричних відступів, висновки узгоджені зі вступом;

б) висвітленню кожного питання приділяти однакову кількість часу;

в) теоретична обгрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів.

10. Основні тактики аргументаційної стратегії:

а) тактика випереджаючого навчання;

б) тактика контрастивного аналізу, тактика вказівки на перспективу, тактика обґрунтованих оцінок;

в) мовленнєва тактика.

11. Презентація – це:

а) ознайомлення з переліком продукції, що випускається;

б) виставка нових товарів;

в) форма спілкування з аудиторією, мета якої – переконати або спонукати до певних дій.

12. Презентацію здійснюють такими способами:

а) візуальним, мімічним, просторовим;

б) вербальним, вокальним, невербальним;

в) телевізійним.

13. Презентації бувають таких видів:

а) презентація за сценарієм, навчальна, інтерактивна, автоматична;

б) інформаційна, спонукальна, переконлива;

в) відеокліп, діаграма, таблиця.

14. Невербальна комунікація – це:

а) система знаків, що відрізняється від мови формою виявлення;

б) система знаків пунктуації;

в) етикетні правила спілкування.

 

Навчальні тренінги

 

Навчальні тренінги є ефективним методом формування комунікативної компетентності майбутніх юристів. Вони дадуть можливість розширити й поглибити досвід міжособистісного спілкування, удосконалити техніку спілкування, розвинути емпатійні (уміння проникати у внутрішній стан іншої людини, адекватно оцінювати та розуміти її психоемоційний стан) здібності спілкування, саморегуляцію.

 

Вправа 1. « Криголам».

«Привітання»: Мене звати… найбільш характерними рисами для мене є…

«Цифри» (мета: зняття емоційної напруги, скорочення дистанції у спілкуванні):

Інструкція: усі учасники сидять колом. Ведучий називає різні цифри (доцільніше більші – 5–7, поступово зменшуючи їх до 1–2). Повинна встати саме така кількість осіб. Вправа виконується мовчки.

Обговорення: Що допомагало виконувати завдання? Що заважало? На що ви орієнтувались, приймаючи рішення вставати? Яка у вас була тактика?

 

Вправа 2. «Автопортрет» (мета: розвинути навички самопізнання, розуміння іншої людини, вміння проникнути в її внутрішній світ).

Інструкція: Кожен із учасників повинен намалювати свій автопортрет у довільно обраному художньому стилі (абстракціонізм, символізм, імпресіонізм, реалізм). Малювати автопортрети слід самостійно, не цікавлячись, що зображено на полотнах інших студентів, не ставлячи підпис або якісь позначки. Зібравши готові роботи, ведучий роздає їх довільно учасникам, які повинні визначити автора і підписати полотно. Після цього, кожен учасник по черзі показує підписану роботу і пояснює, чому він поставив саме цей підпис. Автор картини та учасники не висловлюють своїх інтерпретацій, але можуть ставити «мистецтвознавцеві» уточнювальні питання. Після представлення всіх робіт, ведучий по черзі показує автопортрет і запитує, кому він належить.

Обговорення: учасники діляться своїми відчуттями від виконання вправи, обговорюють труднощі, які виникали під час відгадування.

 

Вправа 3. «Ввічлива відмова».

Юрист повідомляє про відмову у справі, додержуючись таких умов: не гаяти часу, контролювати себе, не схилитися на умовляння. Відповідь має будуватися таким чином, щоб прозвучало «так» із використанням зворотів: «Ви дуже люб’язні …, «Ви дуже ввічливі…», та «ні» – «Дякую, але я в цьому не зацікавлений…».

 

Вправа 4. «Дзеркало і мавпа» (мета: розвиток здатності відчувати іншу людину, «вживатися» в неї, передбачати її дії).

Інструкція: виконавці розподіляються парами, стають обличчям один до одного. Один із них робить повільні рухи руками, головою, всім тілом, а інший намагається стати «дзеркальним відображенням напарника. Через деякий час виконавці міняються ролями.

Обговорення: наскільки складно було реагувати на рухи партнера, чи вдавалося підтримувати психологічний контакт із ним.

Контрольні питання

1. Дайте визначення поняттю «спілкування».

2. Вкажіть різницю між поняттями «спілкування» і «комунікація».

3. Проаналізуйте функції спілкування.

4. Охарактеризуйте закони спілкування.

5. З’ясуйте види та форми спілкування.

6. Вкажіть вимоги до підготовки публічного виступу.

7. Поясніть, у чому полягає специфіка мовленнєвої стратегії й тактики.

8. Назвіть види презентації та охарактеризуйте їх.

9. Визначте особливості невебальної комунікації, назвіть її види.