Ураженні судин нижніх кінцівок.

Травми і захворювання судин

Крози пальців. Характерними особливостями клінічного перебігу захворювання

Є симетричність ураження пальців кінцівок, інколи шкіри вух, носа, щоки.

Лікування спрямоване на попередження та ліквідацію судинного спазму

І передбачає введення спазмолітиків, гангліоблокаторів, проведення ново-каїнових блокад третіх грудних симпатичних гангліїв або їх видалення опе-ративним шляхом.

ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕН

Варикозне розширення вен

Найчастішим захворюванням венозної системи є варикозна хвороба(ва-рикозне розширення вен) (рис. 3.9.5). Вона характеризується розширенням сітки

Поверхневих вен нижніх кінцівок і уражає жінок у два рази частіше, ніж чо-ловіків. Серед численних причин варикозної хвороби перше місце займає спад-ковий фактор. Сприятливими для її розвитку є часті вагітності, тяжка фізична

Праця, пов’язана з підняттям вантажів, довготривале вертикальне статичне

Положення тіла, травми та запалення глибоких вен(тромбофлебіт). Усі вищев-казані причини сповільнюють відтік крові з вен нижніх кінцівок, що призво-дить до їх розширення і, таким чином, до недостатності клапанного апарату

Спочатку поверхневих, а потім і комунікантних вен, котрі з’єднують поверх-неву і глибоку венозні системи.

Клініка. За формою розширення розрізня-ють такі типи варикозного розширення вен:

а) циліндричний; б) мішкоподібний; в) змієпо-дібний; г) розсипний; д) змішаний.

Застій крові у венозній системі нижніх

Кінцівок спричиняє розвиток хронічної веноз-ної недостатності. Перша стадія хронічної

Венозної недостатності проявляється набря-ком дистальних відділів кінцівки під кінець

Дня, який зникає після нічного відпочинку, су-домами литкових м’язів уночі. При другій

Стадії до вищевказаних симптомів приєдну-ються індурація(затвердіння) та гіперпіг-ментація(колір шкіри стає бурим, темно-ко-ричневим), внаслідок виходу в підшкірну

клітковину формених елементів крові, в пер-шу чергу еритроцитів. У третій стадії з’яв-ляються різної величини виразки, перебіг ча-сто ускладнюється бешихою, мікробною ек-земою, тромбофлебітами(рис. 3.9.6).

Для уточнення діагнозу необхідно прово-дити проби для визначення стану клапанів

Рис. 3.9.5. Поверхнева венозна

система нижніх кінцівок: а–

система великої підшкірної вени;

Б– система малої підшкірної вени.

а

б

Спеціальна хірургія

Підшкірних та комунікантних вен і проби на прохідність

Глибоких вен.

Пробу Броді-Троянова-Тренделенбурга проводять

Для визначення стану клапанів поверхневих вен. Хво-рий знаходиться у горизонтальному положенні з підня-тою кінцівкою, з поверхневих вен якої прогладжуван-ням видаляють кров. У ділянці верхньої третини стегна

Підшкірні вени перетискають джгутом. Хворий встає

З джгутом і, якщо після його зняття вени повільно за-повнюються знизу, то пробу вважають негативною,

Тобто клапанний апарат функціонує задовільно. При

швидкому ж наповненні вен після зняття джгута, звер-ху пробу вважають позитивною, що свідчить про не-достатність клапанів поверхневих вен(рис. 3.9.7).

Проба Пратта(визначення локалізації недостат-ності комунікантних вен): у хворого в горизонталь-ному положенні на спині за допомогою масажу виш-товхують кров із підшкірних вен ноги. Після цього

на кінцівку від пальців до паху накладають еластич-ний бинт(рис. 3.9.8).

Рис. 3.9.6. Хворий В.,

Р. Варикозна хвороба

Правої нижньої кінцівки.

Хронічна венозна

Недостатність ІІІ ст.

Рис. 3.9.7. Проба Броді-Троянова-Тренделенбурга. Рис. 3.9.8. Проба Пратта.

Травми і захворювання судин

У верхній третині підшкірні вени перетис-кають джгутом. Хворого просять встати. На-кладений бинт зверху поступово розмотують,

А одночасно від пахової ділянки накладають

Другий так, щоб між ними залишався про-міжок5-6 см. При цьому в місцях недостат-ності комунікантних клапанів, якщо вона є,

Виникає випинання підшкірних вен.

Пробу Дельбе-Пертеса(маршова) прово-дять для визначення прохідності глибоких вен.

У хворого, який стоїть, для припинення кро-вобігу в підшкірних венах у верхній третині

Стегна накладають гумовий джгут. Після

Цього йому рекомендують енергійну ходьбу

Протягом3-5 хв. Якщо підшкірні вени спада-ються, то це вказує на задовільну прохідність

Глибоких вен і, навпаки, якщо вени набуха-ють, шкіра набуває ціанотичного відтінку,

З’являється біль у гомілці, то це свідчить про

Непрохідність глибоких вен і є протипоказан-ням до простого видалення поверхневих вен

(рис. 3.9.9).

Лікування варикозної хвороби нижніх

Кінцівок може бути консервативним і опера-тивним. Консервативне лікування проводять

У випадках, коли стан хворого не дозволяє

Виконати оперативне втручання або коли

Варикозне розширення поверхневих вен є вто-ринним, тобто коли є блокада глибоких вен,

Яка не підлягає хірургічній корекції.

Оперативне лікування має на меті вида-лення варикозно розширених вен і якомога по-вніше роз’єднання поверхневої і глибокої ве-нозних систем. Найпоширенішим оперативним

втручанням є видалення великої підшкірної вени за Трояновим-Тренделенбур-гом, Бебкоком, Наратом, Кокетом. Велику підшкірну вену біля її вічка перев’я-зують і перерізають. У дистальний кінець великої підшкірної вени вводять спец-іальний зонд(веноекстрактор), за допомогою якого видаляють вену зверху до-низу(рис. 3.9.10, 3.9.11).

Операцію за Наратом(висікання варикозних вен з окремих розрізів) ви-конують як доповнення до операції Бебкока при розсипному та змішаному

Типі варикозної хвороби. Операція Кокета– надфасціальне перев’язування і

Перерізання комунікантних вен. Операція Лінтона– субфасціальне перев’язу-вання і перерізання комунікантних вен.

Рис. 3.9.9. Проба Дельбе-Пертеса (маршова).

Рис. 3.9.10. Веноекстрактор.

Спеціальна хірургія

Досить часто при розсипному типі варикозно розширених вен виконують

їх склерозування за допомогою варикоциду, варикосану, 70° спирту, 60 % глю-кози та ін.

Флебіт і тромбофлебіт

Флебіт і тромбофлебіт(phlebitis et thrombophlebitis). Запалення стінки вен

Називають флебітом. Запалення стінки вени, що супроводжується утворен-ням тромбів, які можуть переноситися із током крові, називають тромбофле-бітом. Причиною флебіту може бути запальний процес у тканинах, що оточу-ють вену, а також введення у неї різних медикаментів(гіпертонічних розчинів,

Антибіотиків та ін.). На фоні запалення вени в її просвіті може відбуватися

Згортання крові, що призводить до розвитку тромбофлебіту.

Клініка. При запаленні вен над ними спостерігається почервоніння шкіри,

Набряклість навколишніх тканин, болючість при пальпації. При тромбофлебіті

На окремих ділянках вен пальпується ущільнення. При ураженні глибоких вен

Кінцівок виникає їх набряк.

Лікування. Хворі на флебіт і тромбофлебіт повинні лікуватися стаціонарно.

При лікуванні цих захворювань необхідно використовувати місцеві і загальні

Засоби лікування. У гострий період призначають суворий ліжковий режим, для

Покращання венозного відтоку і зменшення болю кінцівці надають підвищеного

Положення, кладуть на шину Белера. На кінцівку накладають пов’язку з трок-совазиновою або гепариновою маззю. Поряд із цим, призначають антикоагу-лянти(гепарин або кальципарин, фраксипарин, фрагмін, клексан, пелентан, неоди-Рис. 3.11.11. Видалення варикозно зміненої великої підшкірної вени: а– за

Трояновим-Тренделенбургом; б– за Бебкоком; в– за Кокетом; г– за Лінтоном.

г

в

б

а

Травми і захворювання судин

Кумарин і т. ін.) під обов’язковим контролем стану згортання крові(тривалість

Кровотечі, час згортання, протромбіновий індекс і інші дослідження). Слід па-м’ятати, що раптове або передчасне припинення приймання антикоагулянтів

Прямої дії може призвести до розвитку нового масивнішого тромбоутворення.

Дозу антикоагулянтів непрямої дії необхідно знижувати поступово, контро-люючи протромбіновий індекс, який повинен бути не менше50-60 %.

Поняття про тромбоз і емболію

Закупорення судин тромбом називать тромбозом. Для утворення тромбу

Необхідні три основні умови: порушення цілості внутрішньої поверхні судин-ної стінки(травма, запалення, атеросклеротична бляшка і т. ін.), сповільнення