Накладання скобки; в– зняття скобок.

в

б

а

Рис. 3.11.11. Методика накладання

Лігатури: а– перев’язка судини під

Затискачем; б– зав’язування нитки.

б

а

Спецальна хірургія

Знеболюванням. У більшості випадків операцію розпочинають із ревізії та роз-січення тканин по ходу ранового каналу. Шкіру розсікають у повздовжньому

напрямку, по ходу основних кровоносних судин, нервів та з врахуванням при-родних складок При розчавлених і забруднених краях рани їх економно висіка-ють обрамляючими розрізами. Висікають також пошкоджену і просякнуту кро-в’ю підшкірну жирову клітковину, перев’язують кровоточиві судини(рис. 3.11.12).

Поряд із цим, здійснюють ревізію рани, видаляють із неї обривки одягу, мілкі

Кісткові відламки, некротичні тканини, гематому та ін. Після цього висікають

Розчавлені нежиттєздатні м’язи, які набувають темно-вишневого кольору, ма-ють тьмяний вигляд, не скорочуються і не кровоточать. Для профілактики рано-вої інфекції слід ретельно видалити всі нежиттєздатні м’язи. Їх висікання здійсню-ють по можливості за ходом м’язових волокон. У процесі обробки рани розкри-вають сліпі“кишені” і відгалуження ранового каналу. Широко зяючі рани інколи

Можуть бути оброблені без додаткового розсічення шкіри та фасцій. При цьому

Краї рани розтягують гачками, проводять її огляд, висікають нежиттєздатні тка-нини, видаляють сторонні тіла та гематоми, зупиняють кровотечу.

Після хірургічної обробки рана повинна бути чистою, мати гладкі життє-здатні краї і вільний відтік можливого вмісту. Для забезпечення останнього

здійснюють дренування рани з додаткового розрізу. Після хірургічної оброб-ки краї і дно рани доцільно інфільтрувати антибіотиками з0,25 % розчином

Новокаїну. При впевненості в проведенні якісної обробки і відсутності ознак

Інфікування рану закривають наглухо і накладають первинні шви. У тих ви-падках, коли накладання первинних швів на рану протипоказане, накладають

Первинно-відстрочений або вторинний шов(див. “Рани”). При проведенні пер-винної хірургічної обробки рани відповідно до показань інколи здійснюють

Пластику сухожилків, нервів, судин, суглобів і т. ін.

Ревізія ран черевної стінки. Показаннями до ревізії ран черевної стінки є

сліпі і колоті рани, без ознак пошкодження органів черевної порожнини. Під міс-цевою анестезією(Sol. Novocaini 0,5% – 20-30 мл) проводять невеликий розріз

Відповідно до шкірної складки

І напрямку ранового каналу,

Ревізуючи рану до очеревини.

При наявності сторонніх тіл у

Тканинах черевної стінки про-водять їх видалення. При по-шкодженні парієтального лис-тка очеревини(проникаючому

пораненні живота) рану інфіль-трують антибіотиком широко-го спектра дії з новокаїном,

Прикривають стерильними сер-ветками і терміново направля-ють у хірургічне відділення

Для лапаротомії.

Б а

Рис. 3.11.12. Техніка первинної хірургічної

Обробки рани: а– початок висікання розчавлених

Країв рани і клітковини; б– завершення

Висікання тканин.

Мала хірургія

Пункція

Пункція(прокол) – це маніпуляція, яку здійснюють із діагностичною або

Лікувальною метою для виявлення або видалення скупчення серозної рідини,

Гною, крові з тканин і порожнин організму.

Діагностичну пункцію здійснюють для виявлення патологічних рідин, виз-начення їх характеру; бактеріологічного, цитологічного, хімічного досліджен-ня. Діагностичну пункцію застосовують при ексудативному плевриті, емпіємі

Плеври, асциті, запальних процесах у суглобах та ін.

Лікувальну пункцію здійснюють для видалення запальних і інших виділень

Із порожнин тіла, для введення лікарських речовин у грудну та черевну порож-нини, кровоносне русло, спинномозковий канал і т. ін.

Техніка пункції. Пункція являє собою відповідальну маніпуляцію. При її

Виконанні необхідно суворо дотримуватись правил асептики й антисептики.

Перед її виконанням слід приготувати стерильні малі і великі голки, шприц,

Троакар, скальпель, затискачі, дренажні трубки. Хірург обробляє руки, як пе-ред операцією. Місце пункції і шкіру навколо змащують антисептиком(йодо-натом, кутасептом тощо) та ізолюють стерильними великими серветками або

пеленками. При пункції товстою голкою або троакаром шкіру в місці проко-лу попередньо знеболюють тонкою голкою0,25 % розчином новокаїну. Потім

Беруть шприц у праву руку, перевіряють прохідність голки і вказівним паль-цем лівої руки дещо зміщують шкіру в місці проколу й перпендикулярно до

Неї проколюють тканини на потрібну глибину. При просуванні голки в глиби-ну тканин слід керуватись анатомічною будовою даної ділянки й бути обе-режним, так як можна поранити великі судини, нерви й внутрішні органи. При

Пункції порожнин(плевральної, черевної, суглобової та ін.) просування голки

Призупиняють у момент проникнення(провалювання) її в порожнину, що виз-начається за зникненням опору тканин. Після цього, притримуючи голку, по-тягують поршень шприца на себе, доки не з’явиться рідина. Якщо рідина не

З’являється, голку легенько просувають вперед або назад, або проводять пун-кцію в другому місці. Після отримання рідини її беруть у окремі пробірки для

Бактеріологічного, цитологічного та інших досліджень, після цього повністю

Видаляють рідину й витягують голку. Місце проколу змащують йодонатом і

Накладають асептичну пов’язку. Внаслідок зміщення шкіри в момент проколу

І повернення її на своє місце після видалення голки рановий канал виявляється

Звивистим, що охороняє пунктовану порожнину від інфікування.

Пункція плеври. Пункцію плеври здійснюють для виявлення ексудату, крові

(діагностична пункція), а також із лікувальною метою для видалення повітря,

Гною, введення медикаментозних засобів. Перед пункцією плеври хворому

Вводять аналгетики або наркотики. Для здійснення пункції плеври слід приго-тувати малі і товсті голки, шприц, троакар, гумову трубку з насадками, кро-воспинний затискач. Плевральну пункцію(торакоцентез) проводять із дотри-

Спецальна хірургія

Манням правил асептики: використовують стерильні інструменти, руки об-робляють відповідно до правил, а місце пункції широко змащують йодонатом

Або іншим антисептиком. Для видалення повітря з плевральної порожнини пун-кцію виконують у другому міжребер’ї– по середньоключичній лінії, для вида-лення ексудату і крові в шостому-сьомому міжребер’ї– по середній пахвовій

Лінії або восьмому-дев’ятому міжребер’ї– по лопаточній лінії на спині. Хворо-го садять на стілець, нахиливши його допереду, обличчям до того, хто вико-нує пункцію. При здійсненні пункції у шостому-сьомому або восьмому-дев’-ятому міжребер’ї– хворого повертають відповідним боком до медпрацівника.

Руку відводять за голову. Якщо хворий не може сидіти, то пункцію здійсню-ють у положенні лежачи на здоровому боці, з відведеною за голову рукою.

При напруженому пнематораксі повітря видаляють із плевральної порожнини

за допомогою товстої голки(типу Дефо) або троакара. Місце пункції попе-редньо знеболюють0,5 % розчином новокаїну. Вказівним пальцем лівої руки

Намацують ребро, по верхньому краю якого буде виконано прокол, щоб уник-нути поранення міжреберних судин. Правою рукою беруть шприц з голкою,

Здійснюють прокол і обережно просувають голку далі. При проникненні голки

В плевральну порожнину з’являється відчуття раптового провалювання в по-рожнечу. Голку фіксують у цьому положенні й видаляють повітря, ексудат,

кров та ін.(рис. 3.11.13.).

Якщо необхідне тривале відсмокту-вання повітря(наприклад, під час транс-портування потерпілого), голку фіксу-ють до шкіри і з’єднують її з хлорвініло-вою трубкою, на яку натягують палець

З гумової рукавички, розсічений на

Верхівці й опущений у банку, наповнену

Антисептиком(дренаж за Бюлау). Це за-безпечує односторонній вихід повітря з

Плевральної порожнини. Замість голки

Краще використовувати троакар, через

Який у плевральну порожнину можна вве-сти поліхлорвінілову трубку з боковими

Отворами і після видалення троакара

фіксувати її до шкіри(рис. 3.11.14).

На дистальному кінці трубки монту-ють дренаж за Бюлау. Описане присто-сування забезпечує надійне дренування