Кровообігу та зміни у згортальній системі крові в бік її підвищення. Найчасті-ше тромбоз виникає при атеросклеротичному ураженні артеріальних судин і

Варикозній хворобі у венозній системі нижніх кінцівок.

Емболією називають обтурацію(закупорення) судин тромбом або ком-ком жиру, повітрям(“стороннім тілом”), яке із током крові переноситься із

Судин більшого діаметра(від серця до периферії) в судини меншого діаметра

Або з венозних судин меншого діаметра у великі вени(нижню, верхню порож-нисту вену). Основними причинами емболії є ревматичні ураження клапанів

Серця, тромбоз вушка лівого передсердя при мітральному стенозі, перенесе-ний інфаркт міокарда, тромбофлебіти поверхневих і глибоких вен нижніх

Кінцівок і т. ін. А тому, розрізняють артеріальні і венозні тромбози й емболії,

Які спричиняють розвиток гострої артеріальної та венозної недостатності.

Клініка. Доля кінцівки при емболії або тромбозі магістральних артеріаль-них судин залежить: а) від рівня та поширеності закупорки; б) вираженості

артеріального спазму; в) ступеня порушення колатерального кровобігу. Для

оцінки стану кровобігу в кінцівці при гострій артеріальній недостатності роз-різняють чотири стадії:

Стадія гострих ішемічних розладів, яка розвивається зразу ж після за-купорення артерії і продовжується1-2 год. У хворих виникає різкий і сильний

Біль в ураженій кінцівці. З’являється блідість шкіри, охолодження, зниження, а

Потім і повна втрата усіх видів чутливості, пульсація на артеріальних суди-нах нижче місця обтурації, не визначається.

Стадія відносної компенсації колатерального кровообігу розвивається

при своєчасно розпочатому лікуванні і сприятливому перебігу захворювання:

Біль у кінцівці зменшується, вона стає теплішою, відновлюються рухи, збері-гається температурна, тактильна та інша чутливість.

Стадія декомпенсації кровобігу: на цій стадії біль у кінцівці посилюєть-ся, стає нестерпним, зникають всі види чутливості.

Стадія незворотних змін, кінцівка холодна на дотик, виникають м’я-зові контрактури, з’являється зона демаркації гангрени, “мармурове” забарв-лення шкіри, спостерігається загальна інтоксикація організму. Так, при ем-

Спеціальна хірургія

Болії біфуркації черевної аорти виникає різкий біль у нижніх кінцівках, шкірні

Покриви від пальців ступні до пахових складок стають блідими, швидко роз-вивається ціаноз. Рухи в гомілковоступневих і колінних суглобах відсутні,

Шкірна і глибоком’язова чутливість знижена до рівня пупартових зв’язок. Пульс

На артеріях обох нижніх кінцівок не визначається. При несвоєчасному наданні

Допомоги хворі гинуть від шоку, інтоксикації та серцевої недостатності.

При емболії легеневої артерії раптово виникає різкий біль у грудній клітці,

Ядуха, ціаноз шкірних покривів, втрата свідомості. При закупорені загально-го стовбура легеневої артерії смерть настає протягом5-7 хв, від спазму віток

Легеневої артерії та коронарних судин(пульмо-коронарний рефлекс). Якщо

Ембол проходить в одну з віток легеневої артерії або її розгалуження, виникає

Інфаркт легені. Слід зазначити, що при емболії, на відміну від тромбозу, всі

Симптоми гострої артеріальної недостатності виникають і розвиваються рап-тово та швидше.

Гострий тромбоз глибоких(магістральних) вен нижніх кінцівок характе-ризується розпираючим болем різної інтенсивності в ураженій кінцівці, її набря-ком, збільшенням об’єму, зміною кольору шкіри

Від нормального до ціанотичного, підвищенням

температури тіла до38-39 °С. Слід відмітити,

Що при венозному тромбозі кінцівки зберігаєть-ся пульсація її артерій, і лише при різко вираже-ному набряку визначити пульсацію на артеріях

Нижче тромбозу не вдається.

Лікування. Перша допомога при тромбозах

і емболіях передбачає: а) зняття спазму судин

(введення но-шпи, баралгіну, папаверину, пла-тифіліну та інших спазмолітиків); б) боротьбу з

болем(введення аналгетиків, наркотиків); в) зни-ження обмінних процесів у кінцівці(обкладан-ня кінцівки холодними гумовими міхурами або

Обгортання її простирадлом, змоченим у хо-лодній воді). У стаціонарі хворим призначають

Антикоагулянти(гепарин або краще кальципа-рин, фраксипарин, фрагмін, клексан, кліварин),

фібринолітики(фібринолізин або стрептазу, ка-бікіназу, удікан, авелізин, актилізе та ін.). Про-те методом вибору емболії є оперативне ліку-вання за допомогою зонда Фогарті(рис. 3.9.12)

і яке здійснюють на початку3-ої стадії деком-пенсації кровобігу в кінцівці, головними озна-ками якої є виражене порушення чутливо-рух-ливої функції кінцівки(рис. 3.9.13).

Рис. 3.9.12. Катетер Фогарті.

Рис. 3.9.13. Методика

Емболектомії.

Травми і захворювання судин

При гострому тромбозі артерій переважно виконують: інтимотромбекто-мію з боковою аутовенозною пластикою або резекцію трамбованих судин з

Наступним протезуванням видаленого сегмента аутовеною або синтетичним

Протезом, а також здійснюють обхідне шунтування.

ЗАХВОРЮВАННЯ ЛІМФАТИЧНОЇ СИСТЕМИ КІНЦІВОК

Лімфангіти кінцівок

Лімфангіти кінцівок – це запалення лімфатичної системи кінцівок, яке ви-никає при переході збудника інфекції з гнійного джерела(панарицію, фурун-кула, абсцесу, хронічних виразок і т. ін.). Розрізняють поверхневий і глибокий

Лімфангіт. Поверхневий лімфангіт буває двох видів: сітчастий і стовбуро-вий. При сітчастому лімфангіті на поверхні шкіри з’являється виражена пля-миста гіперемія й набряклість тканин. На відміну від бешихового запалення,

Гіперемія не має чітких меж.

Стовбуровий лімфангіт проявляється у вигляді окремих червоних сму-жок. На шкірі верхньої кінцівки вони інколи беруть початок від кисті, ідуть

До кубітальної ямки і досягають пахвової ділянки; на нижній кінцівці– від

Ступні до підколінної ямки і до пахової ділянки. Шкіра над запаленими лімфа-тичними судинами напружена, болюча, а лімфовузли, до яких ідуть ці суди-ни, збільшені і теж болючі.

Глибокий лімфангіт діагностувати важче, при цій формі лімфангіту вини-кає набряклість кінцівки і болючість по ходу глибоко розташованих лімфа-тичних судин. Гострий лімфангіт, як правило, супроводжується загальною

Слабістю, високою температурою тіла, лихоманкою.

Лікування розпочинають із санації джерела лімфангіту(врослий ніготь,

Епідермофітія, гнійні рани і т. ін.). Для попередження поширення запального

Процесу створюють іммобілізацію ураженої кінцівки. Для зменшення запален-ня на уражений сегмент кінцівки накладають пов’язку з індовазиновою, індо-метациновою, преднізолоновою маззю, призначають УВЧ, іонофорез із ново-каїном. Поряд із цим, призначають антибіотики, сульфаніламідні препарати.

Слоновість

Слоновість(елефантіаз) – це хронічне захворювання лімфатичної системи,

Яке характеризується порушенням відтоку лімфи, прогресивним збільшенням

і потовщенням окремих частин тіла або органів. Найбільш часто(90 %) ура-жаються нижні кінцівки. У жінок слоновість зустрічається у три рази частіше,

Ніж у чоловіків. Причиною захворювання є місцеве порушення лімфобігу в

тканинах, внаслідок чого виникає лімфостаз, який спочатку може бути у виг-ляді тимчасового набряку, потім стає стійким, а згодом набуває прогресую-чого характеру. Застій лімфи призводить до розширення лімфатичних судин–

Лімфангіектазії, появи лімфангіїту і лімфангіосклерозу. Поряд із цим, розви-вається венозний стаз, що у свою чергу підсилює набряк тканин, в яких швидко

Спеціальна хірургія

розвивається сполучна тканина. У шкірі та підшкірній клітковині, навколо лімфа-тичних і кровоносних судин, виникають інфільтрати, які головним чином скла-даються з лімфоїдних і плазматичних клітин. Розрізняють первинну слоновість–

Вроджену(просту і сімейну хвороби Мільроя) й ідіопатичну, остання розвивається

Внаслідок гіпоплазії або гіперплазії лімфатичних вузлів й недостатності лімфа-тичних клапанів; вторинну– внаслідок запального процесу(бешихи, гнійних

Ран, остеомієліту і т. ін.) і незапального походження(після травм, видалення

Лімфатичних вузлів, стиснення лімфатичних судин і т. ін.).

Клініка. Розвиток слоновості на нижніх кінцівках умовно можна поділити