При переломах кісток гомілки часто застосовують компресійно-дистрак-ційний остеосинтез за допомогою апаратів Г.А. Єлізарова, О.Н. Гудушаурі

Або О.М. Єдинака.

Кістково-суглобовий туберкульоз

Хворіють переважно діти і підлітки, що пояснюється особливостями дитя-чого організму, зокрема посиленим ростом і підвищеним кровопостачанням

Кісток. Мікобактерії туберкульозу проникають гематогенним шляхом з інших

Туберкульозних вогнищ. Виникненню захворювання сприяють вірулентність,

Масивність туберкульозної інфекції, травма, переохолодження, незадовільні са-нітарно-побутові умови. Як правило, уражається кісткова тканина метафіза,

Що призводить до виникнення первинного оститу. Кісткова тканина в цьому

місці розсмоктується(рерафікація), внаслідок чого утворюється порожнина(ка-верна) із зернистим розпадом та дрібними кістковими секвестрами. У резуль-таті поширення гнояка на сусідні тканини можуть утворюватись натічні абсце-Рис. 3.8.19. Скелетне витягнення на шині

Белера при переломі великогомілкової

Кістки.

Рис. 3.10.20. Остеосинтез медіальної і

Латеральної щиколотки металевими

Фіксаторами.

Захворювання та ушкодження кінцівок

Си, які мають щільну фіброзну капсулу і не супроводжуються місцевою запаль-ною реакцією, у зв’язку з чим їх називають холодними абсцесами. Слід зазначи-ти, що ці абсцеси можуть поширюватись по фасціальних просторах на значну

відстань від первинного вогнища(наприклад, на стегно при туберкульозі попе-рекових хребців) і визначаються у вигляді малоболючого, еластичного, пухли-ноподібного утворення. При пальпації таких утворів спостерігають флюктуа-цію, а при їх прориві утворюються нориці, які тяжко лікуються. Ця фаза тубер-кульозу називається первинним оститом(або передартритичною фазою).

Туберкульозний процес, поширюючись, переходить на суглобову поверх-ню і уражає синовіальну оболонку, внаслідок чого виникає артрит(артри-тична фаза туберкульозу). При сприятливому перебізі туберкульозного про-цесу він затихає, однак, як правило, утворюється деформація і порушення

функції суглоба(постартритична фаза).

Клініка. Розвиток місцевого туберкульозного процесу кісток супроводжується

Болем, утрудненням під час ходьби. У результаті руйнування суглобових кінців

Суглоб деформується, збільшується в об’ємі. Хворий утримує кінцівку в напівзігну-тому положенні. Інколи утворюються нориці, з яких відходять дрібні кісткові

Секвестри. Шкіра над таким суглобом стає гладкою, блискучою, може бути

Звичайного забарвлення(почервоніння шкіри немає), однак вона потовщується

І виникає так званий симптом Александрова– потовщення шкірної складки.

Крім ексудативних кістково-суглобових форм туберкульозу, є сухі фор-ми артриту, які спостерігаються частіше при ураженні плечового суглоба.

Перебіг кістково-суглобового туберкульозу характеризується і загальною

Симптоматикою: схудненням, субфебрильною температурою, пітливістю, за-гальною слабістю. При дослідженні крові виявляють анемію, лейкоцитоз, зсув

Лейкоцитарної формули вліво, збільшення швидкості осідання еритроцитів

(ШОЕ). Важливе значення для діагностики туберкульозу кісток має прове-дення специфічної туберкулінової реакції Манту, а також рентгенологічне

Обстеження. При рентгенографії кісток виявляють дефект кісткової тканини у

Вигляді вогнища прояснення, секвестрів. При ураженні суглобів спостеріга-ють зміну контурів синовіальної оболонки, розширення суглобової щілини, а

При зрощенні кісток у постартритичній фазі, формується анкілоз суглоба.

Найбільш часто уражається кульшовий(туберкульозний коксит) і колін-ний(туберкульозний гоніт) суглоби.

Туберкульозний коксит займає за частотою друге місце і становить20 %

Усіх випадків кістково-суглобового туберкульозу. Захворювання проявляється

Ознаками туберкульозної інтоксикації, болем у кульшовому суглобі при ходьбі,

Розвивається атрофія м’язів, хворий приймає вимушене положення: стегно приве-дене і зігнуте, пахові і сідничні складки згладжені, можуть бути гнійні нориці. При

Рентгенологічному дослідженні виявляють звуження суглобової щілини, вираже-ний остеопороз, руйнування голівки стегнової кістки або вертлюжної западини.

Туберкульозний гоніт – ураження колінного суглоба туберкульозним про-цесом, трапляється переважно у дітей раннього віку. За частотою туберкульоз-

Спеціальна хірургія

ний гоніт займає третє місце(15-20 %) серед інших кістково-суглобових ту-беркульозних захворювань. На преартритичній стадії процес локалізується в

Епіфізі кістки, основними ознаками є біль у колінному суглобі, що підсилюєть-ся при ходьбі, кульгавість, швидка стомлюваність.

На артритичній стадії біль у суглобі посилюється, останній збільшується

В об’ємі, шкіра над ним стає гладкою, блискучою, контури суглоба згладжені,

Він набуває веретеноподібної форми. Внаслідок накопичення рідини в сугло-бовій порожнині виникає симптом балотування(при натисканні на надколінок

Він занурюється, а при відпусканні– повертається в попереднє положення).

Хворий тримає ногу в напівзігнутому положенні. Інколи утворюються нориці,

з яких відходять дрібні кісткові секвестри. Шкірна складка на зовнішній по-верхні стегна хворої ноги товстіша, ніж на здоровій(симптом Александрова).

При рентгенологічному обстеженні визначають остеопороз суглобових кінців

Кістки, звуження суглобової щілини.

Лікування кістково-суглобового туберкульозу повинно бути комплексне.

Воно включає антибактеріальну терапію, дію на вогнище інфекції і загально-зміцнювальні лікувальні заходи. Хворих госпіталізують у спеціальні проти-туберкульозні кістково-суглобові санаторії. Важливе значення має раціональне

Харчування з достатнім вмістом білків, вітамінів, мікроелементів. Антибакте-ріальна терапія передбачає застосування протитуберкульозних препаратів

(стрептоміцину, рифампіцину, циклосерину, ізоніазиду, салюзиду та ін.).

Поряд із цим, проводять іммобілізацію ураженої ділянки тіла: при ура-женні кульшового суглоба накладають кокситну пов’язку, колінного– гоніт-ну гіпсову пов’язку. Хворі з кістково-суглобовим туберкульозом потребують

Тривалого перебування у гіпсових пов’язках, за ними повинен бути ретельний

Догляд. У лежачих хворих слід своєчасно проводити профілактику пролежнів,

Запалення легенів, атрофії м’язів і т. ін. При наявності туберкульозного напли-ву проводять його пункцію, відсмоктують гнійний вміст і вводять розчин стреп-томіцину в комбінації з антибіотиком пеніцилінового ряду.

При відсутності ефекту від консервативного лікування використовують

Хірургічні способи. При ураженні суглобів видаляють пошкоджену синовіаль-ну оболонку з вогнищем кісткової деструкції і створюють анкілоз(нерухомість)

У функціонально вигідному положенні кінцівки.

Травми і захворювання судин

ТРАВМИ І ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИН

ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ СУДИН

Поранення судин

Найчастішою причиною смерті травмованих є кровотеча з пошкоджених

Магістральних кровоносних судин.

Травми судин виникають під дією різних механічних факторів. Вони бува-ють відкритими і закритими, з частковим або повним пошкодженням стінки

Артерії чи вени.

Клініка. Травма судин характеризується розвитком ознак гострої артері-альної або венозної кровотечі. Інтенсивність і тривалість кровотечі залежать від

Діаметра пошкодженої судини, величини кров’яного тиску та розміщення суди-ни. У разі відкритих травм, коли спостерігають масивне виділення крові з рани,

Діагностика є нескладною. При закритих ушкодженнях або глибокому міжм’я-зовому розташуванні пораненої судини і наявності вузького ранового каналу

Кров може надходити в м’які тканини між м’язами і утворювати внутрішньотка-нинний крововилив– гематому. Якщо рановий отвір у стінці артерії вільно спо-лучається з гематомою, то пульсація артерії передається гематомі і виникає

Так звана“пульсуюча гематома”. При вислуховуванні над нею можна відчути

Специфічний шум. Досить часто такі внутрішньотканинні гематоми можуть