Стегнової кістки поділяють на: 1) переломи верхнього кінця кістки– перелом

голівки, шийки і вертлюгів(міжвертлюжні і черезвертлюжні); 2) переломи діа-фіза стегнової кістки(підвертлюжні, а також верхньої, середньої і нижньої тре-тини); 3) переломи дистального кінця(переломи надвиростків і виростків) стег-нової кістки(рис. 3.8.15).

Захворювання та ушкодження кінцівок

Клініка. При переломах вер-хнього кінця стегнової кістки

Хворі скаржаться на біль у

Кульшовому суглобі, порушен-ня функції кінцівки після падін-ня на бік. При цьому нога по-вернута назовні, а зовнішня

Сторона ступні торкається

Ліжка або кушетки, на якій ле-жить хворий. Він не в змозі

Підняти ногу, виникає симптом

“прилипаючої п’ятки”. При пе-реломах шийки стегнової

Кістки постукування по п’ятці

Викликає сильний біль у куль-шовому суглобі. При огляді

Відмічається припухлість, ге-матома в ділянці тазостегново-го суглоба, а при черезверт-люжних і переломах зі зміщен-ням– вкорочення кінцівки. При

Переломах зі зміщенням спосте-рігають посилену пульсацію стегнових судин під пупартовою зв’язкою. Слід

Відмітити, що при переломах верхньої частини стегнової кістки без зміщення

Відламків усі симптоми можуть бути згладжені: немає вкорочення кінцівки,

Ротації ступні, хворі можуть пересуватися самостійно.

Переломи діафіза стегнової кістки, як правило, супроводжуються зміщен-ням кісткових відламків, значним пошкодженням м’яких тканин, інколи стис-ненням або розривом судинно-нервового пучка. За рахунок зміщення відламків

Виникає деформація, вкорочення кінцівки, значний крововилив у м’які ткани-ни, а велика зона нервової патологічної імпульсації часто призводить до роз-витку тяжкого травматичного шоку. Для визначення стану судинно-нервово-го пучка досліджують пульсацію на периферичних артеріях, чутливість і ак-тивність рухів ступні.

Переломи дистального кінця стегнової кістки бувають у вигляді пошко-дження латерального або медіального виростка. При переломах обох виростків

Часто центральний відламок виступає між ними і призводить до значного

Зміщення і деформації колінного суглоба. Функція суглоба порушена.

Остаточно діагноз перелому встановлюють після рентгенографії стегна в

Двох проекціях.

Лікування. При наданні першої медичної допомоги, при переломах стег-нової кістки, для створення спокою й попередження додаткового травмування

Рис. 3.8.15. Схема переломів стегнової кістки:

А– перелом шийки стегна; б–міжвертлюжний

Перелом; в– перелом діафіза; г– перелом

Внутрішнього виростка.

г

В б

а

Спеціальна хірургія

Тканин кістковими відламками накладають транспортну шину Дітеріхса.

Транспортують цих хворих на ношах у лежачому положенні на спині. У стац-іонарі при увігнаних переломах шийки стегна накладають гіпсову циркуляр-ну пов’язку(короткий тазовий корсет до колінного суглоба). Термін іммобілі-зації– 12 тижнів. Ці хворі можуть лікуватись амбулаторно, починаючи з3-5-го дня після накладання гіпсу, їм можна ходити з милицями, поступово

Навантажуючи кінцівку.

При переломах зі зміщенням шийки стегнової кістки спочатку проводять

Витягнення за горбистість великогомілкової кістки з тягарем до12 кг. Вправ-лення відламків періодично контролюють рентгенологічно, після співставлен-ня відламків здійснюють остеосинтез за допомогою тригранного цвяха, після

чого настає зростання кістки(рис. 3.8.16).

Цвях видаляють через рік. Без операції такі переломи не зростаються і

Хворі практично не можуть користуватися кінцівкою.

Основним методом лікування вертлюжних переломів є скелетне витягнення.

Після репозиції відламків і надійної консолідації(8-9 тижнів) хворому накладають

Кокситну пов’язку на4-6 тижнів. Працездатність відновлюється через4-5 місяців.

При неможливості вправлення і утримання відламків за допомогою скелетного

Витягнення, а також, якщо хворий не в змозі перенести тривалий ліжковий режим,

Показана операція. Для фіксації відламків застосовують тригранний цвях із до-датковою бічною накладкою. Остеосинтез дозволяє рано активізувати хворих і,

Таким чином, уникнути тяжких наслідків, які виникають при тривалому ліжково-му режимі. При діафізарних переломах застосовують скелетне витягнення, якщо

Таким чином не вдається співставити відламки– виконують відкриту репозицію

З наступною фіксацією кісткових фрагментів металевими пластинками або стер-жнями Богданова. При переломах виростків стегнової кістки використовують

Апарат Новаченка, якщо не

Вдається їх вправити і відно-вити конгруєнтність сугло-бових поверхонь, здійсню-ють оперативне лікування.

Фіксацію відламків прово-дять спеціальними шурупа-ми. Досить часто для репо-зиції та фіксації кісткових

Фрагментів стегнової кістки

Використовують компресій-но-дистракційний метало-остеосинтез за допомогою

Апаратів Г.А. Єлізарова,

О.Н. Гудушаурі або О.М. Єди-нака(рис. 3.8.17).

Рис.3.8.16. Медіальний перелом шийки стегнової

Кістки: а– до операції; б– після остеосинтезу

Трилопатевим цвяхом.

А б

Захворювання та ушкодження кінцівок

Переломи кісток гомілки бувають різноманітні: переломи виростків вели-когомілкової кістки, діафізарні переломи двох кісток або ізольовані переломи

Великогомілкової та малогомілкової кісток, переломи щиколоток ізольовані і

В комбінаціях із переломами дистального відділу великогомілкової кістки.

Переломи виникають при прямій, а також при непрямій травмі. Переломи

Кісток можуть бути поперечними, косими, гвинтоподібними, осколковими.

Часто спостерігаються відкриті переломи, особливо в середній третині гоміл-ки, де передня поверхня великогомілкової кістки вкрита безпосередньо шкірою.

Клініка. Переломи виростків великогомілкової кістки можуть поєднува-тися з травмою менісків, розривом зв’язкового апарату колінного суглоба і

пошкодженням головки малогомілкової кістки(рис. 3.8.18).

У місці перелому відмічається сильний біль. Рухи кінцівки болючі, функ-ція її порушена, спостерігається набряк, гематома і деформація колінного суг-лоба. При діафізарних переломах кісток гомілки виникає її деформація, швид-ко утворюється гематома, при пальпації визначають крепітацію. Переломи

Щиколоток гомілкових кісток досить часто поєднуються з підвивихом ступні

Допереду, назад, всередину і назовні. У хворих виникає болючість, гематома,

Набряк і деформація в ділянці гомілковостопного суглоба.

Діагностичні труднощі можуть виникати при переломах малогомілкової

Кістки без зміщення, коли симптоми є стертими, а функція кінцівки збережена.

Кінцевий діагноз встановлюють після рентгенографії в двох проекціях.

Лікування. При наданні першої допомоги іммобілізацію кінцівки здійсню-ють шинами Крамера: одну шину накладають по задній поверхні гомілки, ступні,

Другу– по боковій поверхні гомілки. Шини пе-рекладають шаром вати і фіксують м’якими бин-тами. При переломах кісток гомілки без зміщен-ня накладають гіпсову пов’язку, яка захоплює

Ступню і доходить до середньої третини стегна.

Рис. 3.10.18. Варіанти переломів виростків

Великогомілкової кістки.

Рис. 3.10.17. Компресійно-дистракційний площинний апарат

Для остеосинтезу діафізарних

Переломів за О.М. Єдинаком.

Спеціальна хірургія

Тривалість іммобілізації– 6-8

Тижнів, після цього пов’язку зніма-ють, призначають масаж і лікуваль-ну фізкультуру.

При переломах зі зміщенням

Після анестезії накладають скелет-не витягнення за п’яткову кістку.

Репозицію здійснюють тягарем до

Кг. Періодично контролюють

стан відламків(рис. 3.8.19).

Після утворення мозолі накла-дають гіпсову пов’язку, в якій хво-рий ходить із милицями, потім з па-личкою. Через4-6 тижнів пов’язку

Знімають, призначають масаж,

Лікувальну фізкультуру.

При відкритих переломах,

Інтерпозиції м’яких тканин, немож-ливості утримання відламків пока-зано хірургічне лікування: інтра-медулярний остеосинтез стержнем

Або фіксація кісток металевими

Пластинками, цвяхами, шурупами

(рис. 3.8.20).

Додатково для іммобілізації

Накладають гіпсову пов’язку або

Лонгету. Хворий спочатку ходить із милицями, а потім з паличкою. Регенера-цію кістки контролюють рентгенологічно.