Проявлятися у вигляді вологої і сухої форми. Хронічні форми сверблячки три-вають багато років. Діагноз сверблячки встановлюють на підставі суб’єктив-ного відчуття хворого й огляду анальної ділянки.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Проявлятися у вигляді вологої і сухої форми. Хронічні форми сверблячки три-вають багато років. Діагноз сверблячки встановлюють на підставі суб’єктив-ного відчуття хворого й огляду анальної ділянки.



Лікування в основному спрямоване на ліквідацію негативних факторів,

проведення гігієнічних заходів, регуляцію дієти(забороняють приймати алко-голь, копчені й гострі продукти). Місцево призначають мазі(5 % цинкову, 5-10 % дерматолову, 1-2 % саліцилову кислоту, ментолову, гідрокортизонову),

присипки, примочки. Підшкірно можна вводити суміш з0,05 % метиленової

синьки, 0,5 % новокаїну, 24 мл дистильованої води, 2 мл96

спирту+ 10 кра-пель адреналіну(А.Н. Рижих, 1988).

В окремих випадках проводять операцію Бола– напівовальні розрізи з

Обох боків анального отвору з пересіканням усіх нервових закінчень.

Гострий парапроктит

Гострий парапроктит(paraproctitis acuta) – запалення навколопрямокиш-кової клітковини. Порівняно з іншими запальними процесами має дві особли-вості: 1) запалення швидко призводить до гнійно-некротичного руйнування

Тканин; 2) перехід у хронічну форму й утворення нориць.

Основними причинами парапроктиту є інфікування(стрептококом, киш-ковою паличкою та ін.), пошкодження слизової оболонки або наявність інших

Запальних захворювань– метастатична форма.

Головною причиною гострого парапроктиту є гнійне запалення анальних

Залоз, які відкриваються у задньопрохідні пазухи. Чоловіки хворіють у2 рази

Частіше від жінок.

За локалізацією розрізняють: 1) підшкірні гнійники; 2) підслизові; 3) сіднич-но-прямокишкові; 4) тазово-прямокишкові(рис. 3.5.84).

Клініка. Захворювання розпочинається гостро і розвивається дуже швидко

З підвищенням температури тіла до38-39

С і розвитком інтоксикації. У хво-рого виникає різкий біль у ділянці заднього проходу, який інколи супрово-джується тенезмами(позивом на дефекацію). При об’єктивному обстеженні

Виявляють припухлість, гіперемію, болючість при пальпації. При пальцевому дослід-женні виявляють ущільнення на певній ділянці, виникає біль при натискуванні на ура-жену стінку прямої кишки. При сформованих гнійниках у центрі ущільнення виникає

Захворювання та пошкодження органів черевної порожнини

Флюктуація.

Лікування– оперативне(ліки і

фізичні процедури не ефективні!), не-відкладне; нехтування операцією є

Дуже небезпечним і розглядається, як

Велика тактична помилка. Хворі на

Гострий парапроктит повинні лікува-тись тільки в стаціонарі. Перед опе-рацією їм необхідно очистити пряму

Кишку розчином фурациліну1:5000 і

Добре помити промежину. Оперува-ти слід тільки під загальним нарко-зом. Операція полягає у виконанні

Овальних розрізів навколо прямої

Кишки, широкому розкритті гнійної

Порожнини, звільненні її від гною, про-веденні ретельної ревізії та дренуван-ня гнійника. Якщо під час операції ви-явлено зв’язок гнійника з просвітом пря-мої кишки, необхідно розтягнути сфінктер

І в кишку ввести тампон з маззю Виш-невського або дві трубки для промиван-ня. При цьому, потрібно домогтися загоє-ння рани від дна. Якщо гострий парапрок-тит не закінчується одужанням, він

переходить у хронічну стадію з формуванням нориць різної локалізації(рис. 3.6.85).

Епітеліальні куприкові ходи виникають на ІІ-ІІІ місяці внутрішньоутроб-ного розвитку внаслідок неповної редукції надхребтової групи м’язів хвоста.

За ступенем розвитку їх можна розділити на ямки, або воронкоподібні заглиб-лення, поодинокі або множинні ходи, які можуть проникати в куприковий ка-нал і, навіть, сполучатися зі спинним мозком. Усі ці форми розташовуються

Позаду від куприка в підшкірній клітковині і відкриваються поодинокими або

Множинними ходами. Переважно проявляються у віці18-30 років. У куприко-вих ходах часто можуть рости волосинки, скупчуватися виділення сальних і

Потових залоз.

За морфологічним складом розрізняють: 1) епітеліальні куприкові ходи; 2) пре-сакральні пухлини; 3) хвостоподібні придатки.

Клініка. Приводом для звертання хворого за медичною допомогою є фор-мування гнійного процесу, який виникає при закупоренні епітеліальних ходів.

Сформований гнійник після його самостійного розкриття, як правило, ускладнюється

Гнійною норицею, яка формується по середній лінії міжсідничного заглиблення, над

Куприком, навколо заднього проходу, на відстані3-4 см від анального кільця. Діагноз

Рис. 3.5.85. Хворий С. 42 р. Парарек-тальні нориці.

Рис. 3.5.84. Схема розташування

Параректальних гнійників.

Спеціальна хірургія

Встановлюють візуально, підтверджують за допомогою фістулографії.

Лікування. Хворим проводять санацію нориці, для цього використовують анти-септики, припікання міцним розчином КMnО4

, 5 % розчином йоду. При відсутності

Ефекту від консервативного лікування виконують операцію. У дітей видалення патоло-гічного утвору рекомендують проводити у віці після року. Наявність абсцесу, флегмони

Є показанням до їх негайного розкриття. Найраціональнішою є операція на стадії зати-хання гнійного процесу. У цих випадках проводять висікання епітеліальних куприкових

Ходів.

Доброякісні пухлини прямої кишки

Доброякісні пухлини анального каналу та ампулярного відділу прямої кишки ста-новлять50-70 % усіх пухлин прямої кишки. Трапляються у2,5-7,5 % усіх хворих із

Патологією прямої кишки. Розрізняють епітеліальні пухлини(поліпи), ворсинчасті і

Пухлини неепітеліального походження (лейоміоми, ліпоми, фіброми, судинні пухлини

Та ін.).

Клініка. Розвиток захворювання залежить від величини, розташування й

Ускладнень пухлини. Доброякісні пухлини проявляються неприємним відчут-тям стороннього тіла, порушеннями акту дефекації, інколи виникають тенезми.

Низько розташовані пухлини на тонкій ніжці можуть випадати через задній прохід,

Викликати кровотечі. Діагноз встановлюють на основі пальцевого досліджен-ня, ректоскопії та ректороманоскопії, при високо розміщених пухлинах– за до-помогою колоноскопії. Якщо під час огляду виявляють ущільнення тканин, пух-линоподібні утворення– здійснюють обов’язково біопсію.

Лікування. Доброякісні пухлини прямої кишки підлягають оперативному

Лікуванню. Поодинокі, високо розташовані пухлини, видаляють за допомо-гою ректороманоскопа. При низько розташованих пухлинах, можливе їх

Трансанальне висічення. При множинних і високо розташованих пухлинах про-водять резекцію відповідної ділянки кишки.

Рак прямої кишки

Рак прямої кишки трапляється досить часто, займає третє місце(80 %)

Серед усіх ракових захворювань кишечника і п’яте місце– серед захворювань

інших локалізацій. Основною причиною ракових уражень у50-70 % хворих є

доброякісні пухлини, різні запальні захворювання. Переважно уражається се-редньоампулярний відділ прямої кишки(70-88 %). Рак ампули і проксимально-го відділу прямої кишки, як правило, є аденокарциномою або скіром, інколи

Викликає циркулярне звуження прямої кишки. Рак анального відділу трапляєть-ся рідше і походить з епітелію(плоскоклітинний рак). За характером росту

Розрізняють екзофітну, ендофітну, змішану форми раку.

Розрізняють чотири стадії ракового процесу: 1) Т

N0M0

– пухлина до3 см

(не більше

/

Кишки); 2) Т

N0M0

– пухлина проростає до половини околу через

Усю стінку, при пальпації зміщується; 3) Т

N1M0

– пухлина циркулярно охоп-лює кишку, проростає через усю стінку, є метастази в регіонарні лімфатичні

Захворювання та пошкодження органів черевної порожнини

Вузли; 4) Т

N1-3M1

– велика пухлина, проростає в сусідні органи, визначаються мета-стази у сусідніх органах.

Особливістю раку прямої кишки є те, що він розвивається поступово і пізно

Дає метастази. Метастазування, як правило, відбувається за ходом лімфатич-них колекторів, розміщених уздовж судин брижі. З верхньої частини кишки ме-тастазування відбувається за ходом верхньої гемороїдальної вени та артерії. З

нижніх відділів метастазування йде в пахові лімфатичні вузли і по системі се-редньої, нижньої ректальної вени та артерії. Віддалене метастазування відбу-вається, як правило, в печінку, може бути в яєчники(метастази Крукенберга).

Клініка. Розвиток захворювання залежить від локалізації, характеру, рос-ту і наявності запального перипроцесу. Рак верхнього відділу частіше уск-ладнюється стенозуванням кишки і кишковою непрохідністю, середнього



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.012 с.)