Переломи тазового кільця (однобічний перелом лобкової і сідничної кісток, пере-лом переднього півкільця за типом“метелика”, множинні переломи); 3) перелом

Вертлюжної западини (з відривом краю або переломом дна при центральному

Вивиху і т. ін.). Всі переломи кісток таза можуть бути із зміщенням відламків і без

Них. При ускладнених переломах спостерігають пошкодження сечовивідних шляхів

(сечового міхура, сечівника), прямої кишки, судин і нервових стовбурів.

Клініка. Потерпілі скаржаться на біль у відповідних ділянках таза. При

Переломі лобкових і крижових кісток біль дещо зменшується, якщо ноги зігнуті

І розведені– положення“жаби”. При переломі верхньої вітки лобкової кістки

Над паховою зв’язкою визначається болючістю, набряклістю тканин і крово-виливом, а також характерним симптомом“прилиплої п’ятки”: потерпілий не

В силі відірвати п’ятку від ліжка, але, піднявши ногу, він утримує її без сторон-ньої допомоги. При переломі нижньої вітки виникає болючість і крововилив

Під паховою зв’язкою. Вкорочення кінцівки спостерігається при переломі дна

вертлюжної западини і центральному вивиху(рис. 3.7.10).

При огляді хворих із переломами кісток тазового кільця виявляють де-формацію таза, набряклість тканин, крововиливи, обмеження рухів у кінцівках.

При пальпації ділянки перелому визначають болючість, крепітацію, патоло-гічну рухливість. При ректальному, піхвовому дослідженні виявляють кісткові

Відламки(переломи куприка, сідничних кісток). Зміщення кісткових відламків,

Особливо при вертикальних переломах, визначають шляхом виміру з двох сторін

Відстані від верхньої ості здухвинної кістки до виростка малої гомілки. Оста-точно діагноз уточняють за даними рентгенографії кісток таза.

Лікування. При наданні першої допомоги потерпілим із переломами кісток

Таза, їх кладуть на тверді ноші або дерев’яний щит. Ноги згинають в колінних і

Кульшових суглобах й злегка розводять в сторони(положення“жаби”). Під зігнуті

Коліна підкладають валик. Поряд із цим, здійснюють протишокові заходи. Слід

Захворювання та ушкодження хребта, спинного мозку і таза

Відмітити, що стан шоку при пере-ломах кісток таза часто усклад-нюється великою крововтратою за

Рахунок гематом таза й заочере-виного простору. Надійними засо-бами боротьби з шоком є введення

Препаратів гемодинамічної дії та

Внутрішньотазова анестезія за

Школьніковим-Селівановим. При

Переломах кісток тазового кільця

Без зміщенням відламків потерпі-лим призначають ліжковий режим

Із підкладання валика під спину

протягом5-6 тижнів(рис. 3.7.11).

При переломах кісток таза зі

Зміщенням відламків застосову-ють постійне витягнення. Його

Здійснюють за допомогою клейо-вого або скелетного витягнення за

Горбистість великогомілкових

Кісток. Тазовий кінець ліжка при-піднімають, ногу на шині відво-дять. Величина тягаря залежить від

Ступеня зміщення, розвитку м’язів,

Швидкості вправлення відламків і

не перевищує8 кг(рис. 3.7.12).

Скелетне витягнення продов-жується до30 днів, ходити дозво-ляють через45 днів, працез-датність відновлюється через3

Місяці. Поряд із цим, усім хворим

Призначають лікувальну гімнас-тику, а після зникнення гострих

Явищ проводять масаж м’язів спи-ни, сідниць, стегон. Хірургічне

Лікування здійснюють при розриві

Симфізу і центральному вивиху

Стегна, коли консервативними за-ходами не вдається досягти ре-зультату. Екстрені операції про-водять при пошкодженнях органів

Живота і таза: розриві прямої киш-ки, сечового міхура, сечівника та

Ін(див відповідні розділи).

Рис. 3.7.11. Перелом кісток тазового кільця.

Положення“жаби”.

Рис. 3.7.12. Схема клейового і скелетного

Витягнення при переломах кісток таза із

Зміщенням відламків.

Рис. 3.7.10. Види переломів кісток таза:

А– однобічний перелом лобкової і сідничної

Кісток; б– двобічний перелом лобкової і

Сідничної кісток; в– перелом лобкової і

клубової кісток за типом“метелика”;

Г– розрив симфізу лобкових кісток.

Г в

Б а

Спеціальна хірургія

ЗАХВОРЮВАННЯ ТА УШКОДЖЕННЯ КІНЦІВОК

ВАДИ РОЗВИТКУ КІНЦІВОК

У розвитку вроджених аномалій кінцівок мають значення різні ендогенні

Та екзогенні фактори, які можуть викликати вади розвитку ембріональних(за-родкових) клітин– дисгенезію, або затримувати розвиток і ріст окремих час-тин кінцівок– дисплазію. Основними ознаками дисгенезії є відсутність, недо-статок або надлишок зародкового матеріалу, внаслідок чого кінцівка може

Бути відсутньою(агенезія), недорозвинутою(гіпогенезія) або розвивається до-датково кінцівка(гіпергенезія), якої не повинно бути(полімерія). Основними

Ознаками дисплазії є неправильний розвиток зародкового матеріалу, внаслі-док чого кінцівка затримується в рості(гіпоплазія) або надмірно розвивається

(гіперплазія). Найтяжчою вадою розвитку кінцівок

Є агенезія у вигляді амелії, перомелії– вродженого

Рудимента, в якому важко знайти сліди диференці-ації кінцівки, або фокомелії, в якій проявляються

тільки ознаки кінцівок(рис. 3.8.1).

Вроджений вивих стегна

Вроджений вивих стегна– одна з найбільш по-ширених аномалій розвитку опорно-рухового апа-рату(5 випадків на1000 новонароджених). Виникає

Внаслідок недорозвитку вертлюжної западини або

Голівки стегнової кістки і прилеглих м’язів, а також

Патології зв’язкового апарату і капсули суглоба. При

Цьому вертлюжна западина стає неглибокою, замість

Чашки вона має вигляд плоскої тарілки, її краї ста-ють пологими. Суглобова капсула розтягується, ви-довжується. Голівка стегнової кістки стає овальною

І втрачає округлість. Кругла зв’язка суглоба теж роз-тягується і може розірватися у випадку значного

Зміщення голівки стегнової кістки. На боці вивиху м’язи стегна атрофуються.

Вроджені вивихи стегна найчастіше зустрічаються у дівчаток(у6-7 разів ча-стіше, ніж у хлопчиків). Вони бувають однобічними(60 %) і двобічними(40 %),

Однобічні переважно локалізуються зліва.

Клініка. Вроджений вивих стегна переважно виявляють тоді, коли дитина

Починає ходити або через деякий час після цього. При однобічному вивиху

Кінцівка вкорочена, голівка стегна виходить на здухвинну кістку, під сідничні

М’язи, великий вертлюг стоїть високо і не так видається, як на здоровій сто-Рис. 3.8.1. Перомелія

Зліва і фокомелія справа

(за О.В. Вишневським).

Захворювання та ушкодження кінцівок

Роні. Коли дитина стоїть, то нахиляє тулуб на хворий бік, при ходьбі дуже

Кульгає і також нахиляє тулуб у бік вивиху. При двобічному вивиху у дитини

Розвивається“качина хода”. Внаслідок сильного нахилу таза і хребта вперед

У поперековій частині хребта утворюється лордоз. Живіт випинається допе-реду. Характерними ознаками вродженого вивиху стегна є: 1) симптом Ор-толані– сповзання, або“клацання” суглоба, його виявляють при потягуванні

За стегно по осі або відведенні ніжок в сторони; 2) асиметрія сідничних скла-док, дитину кладуть на живіт із симетрично розташованими ніжками і порівню-ють розміщення сіднично-стегнових

І підколінних складок; 3) ротація

Нижньої кінцівки назовні, виявляють

порівнюючи із здоровою кінцівкою;

Вкорочення нижньої кінцівки, сим-птом Галеацці, його визначають за

Рівнем колінних суглобів при зги-нанні ніжок у колінних, кульшових

Суглобах і приведенні їх до живота

(рис. 3.8.2).

Для уточнення діагнозу прово-дять рентгенологічне дослідження

(рис. 3.8.3).

Слід відмітити, що інтерпрета-ція рентгенограм кульшових суг-лобів у новонароджених складає

Значні труднощі, оскільки у дитини

До3-6 місяців життя голівка стег-нової кістки і вертлюжна западина

Являють собою хрящову тканину,

Яку на рентгенограмі не видно.

Лікування. Методом вибору

Лікування вродженого вивиху стег-на у дітей до3 років є консерватив-не лікування. У дітей перших тижнів

життя лікування розпочинають із широкого сповивання, використання спеці-альних штанців, шин, стремен та інших засобів(рис. 3.8.4).

Поряд із цим, дітям призначають загальнозміцнюючу терапію(вітаміни, ульт-рафіолетове опромінення, солі кальцію, фосфору і т. ін.), спеціальні гімнастичні

Вправи. Своєчасно розпочате лікування вродженого вивиху стегна, як прави-ло, закінчується повним відновленням форми і функції кульшового суглоба.

При відсутності ефекту від консервативного лікування, а також при пізньо-му звертанні за медичною допомогою показане оперативне втручання, яке

Зводиться до відкритого вправлення вивиху стегна або проведення різних ре-Рис. 3.8.2. Визначення різниці в довжині