Утворюється ямка. Підвивихи і вивихи хребців можуть супроводжуватися стис-ненням корінців, спинного мозку і неврологічними розладами. Для раннього

встановлення діагнозу використовують рентгенографію хребта(рис. 3.7.3).

Лікування. При всіх підвивихах і вивихах по-терпілі потребують якнайшвидшого вправлення

хребців. Його здійснюють поступово або одно-моментно. При поступовому вправленні хворо-го вкладають на ліжко з щитом. Попередньо вво-дять1 мл1% розчину омнопону, пантопону. Го-лова хворого звисає за краєм щита, покритого

Матрацом. Під впливом ваги голови протягом2-5 год відбувається самовправлення підвивиху.

Після контрольної рентгенографії шию фіксують

Коміром Шанца в положенні перерозгинання на

Тижні. Поступового вправлення можна також

Добитися за допомогою петлі Гліссона з тягарем

Кг, використовуючи її протягом декількох

Днів. Одномоментне вправлення здійснюють за

Кохером: 1) витягнення по осі; 2) нахил голови в

протилежну сторону; 3) ротація голови в сторо-ну вивиху(рис. 3.7.4).

Рис. 3.7.3. Вивих п’ятого

Шийного хребця.

Спеціальна хірургія

При відсутності ефекту від консервативних методів вправлення вивиху

Хребців застосовують хірургічне втручання.

Переломи хребта

Переломи хребців достатньо часто спостерігаються при падінні з висоти на

ноги, пірнанні у воду на мілкому місці, під час транспортних аварій і т. ін. Роз-різняють: 1) переломи остистих відростків; 2) переломи поперекових відростків;

Переломи дужок хребців; 4) переломи тіл хребців. Клінічно розрізняють

Відкриті і закриті переломи, зі зміщенням і без зміщення уламків. Досить часто

Переломи хребта супроводжуються струсом, забоєм, стисненням або розривом

Спинного мозку.

Клініка. Переломи остистих відростків виникають частіше в шийному

Відділі від прямого удару ззаду, при перерозгинанні хребта або надмірному

Скороченні довгих м’язів спини. У хворих підсилюється біль при згинанні і змен-шується при розгинанні хребта. У місці пошкодження спостерігають при-пухлість, біль при натискуванні, зміщення відростка і крепітацію.

Переломи поперекових відростків частіше виникають у поперековому

Відділі хребта і характеризуються болючістю в поперековій ділянці, часто з

Іррадіацією болю в живіт і нижні кінцівки.

Переломи дужок хребців можуть бути простими й осколковими. Кісткові

Осколки можуть травмувати і стискувати спинний мозок. При переломах ду-жок у хворих виникає локальна болючість, обмеження в рухах.

Переломи тіл хребців найчастіше виникають в шийному або нижньогруд-ному відділах хребта(ХІІ грудний і І поперековий хребці). Залежно від механізму

Травми розрізняють3 види переломів тіла хребця: 1) клиноподібний перелом

(компресійний) одного або декількох хребців; 2) роздроблений перелом тіла

хребця; 3) переломовивих(рис. 3.7.5).

При компресійному переломі спостерігають випинання остистого відрос-тка над пошкодженим хребцем, а під ним западання; при переломі двох і більше

Рис. 3.7.4. Методика одномоментного вправлення вивиху шийного хребця за Кохером.

В б а

Захворювання та ушкодження хребта, спинного мозку і таза

Хребців виникає кіфоз. Під час

Огляду виявляють напруження

М’язів спини. Навантаження

Хребта викликає болючість у

Місці пошкодження. При посту-куванні пальцем– болючість

Остистого відростка пошкод-женого хребця. При стисненні

Нервових корінців болі носять

Іррадіаційний або оперізуючий

Характер.

При пошкодженні спинного

Мозку часто виникають па-ралічі і парези, розлади сечови-пускання й акту дефекації. Порушується чутливість, розвиваються виражені

Трофічні розлади, пролежні на куприку, п’ятках, спині. Переломи тіл хребців

Нерідко супроводжуються крововиливами в заочеревинну клітковину, подраз-ненням сонячного сплетення і пограничного симпатичного сплетення, що при-зводить до появи клініки несправжнього“гострого живота” й тривалої динаміч-ної кишкової непрохідності. При переломі хребців може настати смерть від трав-матичного шоку, гіпостатичної пневмонії, сепсису. Для підтвердження діагнозу

Виконують рентгенографію хребта в передній і бічній проекціях.

Лікування. При наданні першої допомоги потерпілого з підозрою на пере-лом хребта слід обережно укласти на живіт, підкласти під голову і плечі м’я-кий валик або подушку і в такому положенні на ношах доставити в лікуваль-ний заклад.

Перекладати хворого на ношах і знімати з них слід вкрай обережно, щоб

Не змістити ушкоджених хребців і не викликати стиснення спинного мозку.

При переломах шийних хребців без зміщення відламків на шию можна накла-сти ватний“комірець”.

У стаціонарі після встановлення діагнозу проводять анестезію тіла пошкод-женого хребця(вводять не більше10 мл1% розчину новокаїну). Голку обережно

Просувають до передньої поверхні хребця, після чого вводять розчин новокаїну.

При неускладнених переломах тіла шийного хребця проводять витягнення

Хребта на похилій поверхні. Хворого укладають на плоске ліжко з матрацом і

Виконують витягнення за допомогою петлі Гліссона. Головний кінець ліжка

піднімають на висоту40-50 см від підлоги. Маса тіла є протитягою(рис. 3.7.6).

Після репозиції пошкоджених хребців, через20-30 діб, витягнення можна

Замінити гіпсовим ошийником на8-10 тижнів. При тяжких переломах і перело-мовивихах застосовують одномоментне вправлення або скелетне витягнення

За кістки черепа.

При неускладнених переломах грудних і поперекових хребців спочатку теж

застосовують петлю Гліссона. Під пошкоджені хребці підкладають валик, напов-Рис. 3.7.5. Види переломів тіла хребця:

а– клиноподібний; б– роздроблений;

В– переломовивих.

в

Б а

Спеціальна хірургія

Нений насінням проса або льону,

Довжиною до25 см, шириною

См і висотою7 см. Ліжковий

Режим триває8 тижнів. З перших

Днів лікування хворому призна-чають спеціальний комплекс

Гімнастичних вправ і масаж для

М’язів спини. Постійні заняття

Лікувальною фізкультурою

Дозволяють створити дос-татній“м’язовий корсет”. Коли

Хворий починає ходити, для

Іммобілізації хребта наклада-ють гіпсовий корсет. Зрощен-ня тіла хребця настає в строки

Від2 до4 місяців.

При значних компресійних

Переломах грудних і попереко-вих хребців проводять витяг-нення на ліжку із щитом і по-ступову репозицію з допомо-гою щільного валика, висота

Якого поступово збільшується

Або спеціального реклінатора

ЦІТО(рис. 3.7.7).

Поступове перерозгинання

Хребта створює умови для роз-правлення компресійного пере-лому і його зрощення. У комп-лекс лікування обов’язково включають гіперекстензійні гімнастичні вправи.

Ходити хворому дозволяють через8 тижнів. Після цього накладають гіпсовий

Корсет із відкритою спиною, що дозволяє продовжувати масаж для зміцнення

М’язів спини. Знімають його через2 місяці, а при більших зміщеннях через4

Місяці. Працездатність відновлюється через4-6 місяців.

У хворих із тяжкими компресійними, роздробленими переломами з пошко-дженням міжхребцевих дисків, переломами дужок хребців, а також із переломо-вивихами після репозиції пошкодженого хребця здійснюють фіксацію заднього

відділу хребта механічними конструкціями або кістковими трансплантатами.

Лікування переломів хребта з пошкодженням спинного мозку. Травма спин-ного мозку найбільш часто виникає при переломовивихах, роздроблених пере-ломах і спондилолістоезі. Ступінь неврологічних порушень залежить від сили

Забою, стиснення зміщених кісткових відламків або гематоми, а також част-Рис. 3.7.7. Вправлення перелому тіла хребця за

Допомогою: а– валика; б– реклінатора ЦІТО.

а

б

Рис. 3.7.6. Витягнення хребта за допомогою

Петлі Гліссона

Захворювання та ушкодження хребта, спинного мозку і таза

Кового чи повного розриву спинного мозку. Слід відмітити, що травма спин-ного мозку завжди супроводжується спинальним шоком. Хворі з переломами

Хребетного стовбура і паралічами, спричиненими стисненням спинного мозку,

Підлягають терміновому оперативному втручанню– декомпресійній ламінек-томії. Операція полягає у видаленні дужок хребця, кісткових відламків, гема-томи, що стискають спинний мозок. Усіх інших хворих із травмою спинного

Мозку лікують консервативно.