Сечоводи і ниркові миски. Після цього роб-лять оглядовий рентгенівський знімок нир-кових мисок і сечоводів. При відсутності

Нирки контрастуватись буде тільки сечовід.

Лікування. Враховуючи порівняно ча-сту наявність такої аплазії, при вирішенні

питання у хворого чи потерпілого про не-фректомію слід обов’язково пересвідчитись

У існуванні другої функціонуючої нирки.

Подвоєна нирка– найбільш поширена

Вада розвитку нирки. Подвоєна нирка

Містить дві миски і два сечоводи. Нерідко між

Ними утворюється циркулярна борозна. Нир-ка у цьому випадку подовжена у вертикаль-ному розмірі. У більшості випадків одна із

Мисок подвоєної нирки є функціонуючою, а

Друга є рудиментарною. Від кожної нирко-вої миски відходить сечовід і кожна із половинок подвоєної нирки являє собою в

Анатомічному і фізіологічному відношеннях самостійний орган. Досить рідко зус-трічається третя додаткова нирка. Діагностика подвоєної нирки ґрунтується на

Даних рентгенологічного й ультразвукового досліджень, комп’ютерної томографії.

Лікування. Власне, подвоєна нирка лікування не потребує. Лише при її за-хворюванні може виникнути питання про гемінефректомію(видалення ураже-ної частини нирки) або нефректомію(повне видалення органа).

Гіпоплазія нирки– зменшення розмірів нирки. Гіпоплазія нирки характери-зується нормальною гістологічною структурою і відсутністю ознак порушен-ня ниркової функції. Частіше буває однобічною, але може бути і двобічною.

Діагностика гіпоплазії нирки ґрунтується на даних екскреторної урографії,

Радіоізотопного й ультразвукового досліджень, комп’ютерної томографії. В

Усіх випадках виявляють зменшені розміри чашечок, мисок і самих нирок.

Рис. 3.8.3. Екскреторна урограма.

Дистопована нирка зліва

Захворювання і ушкодження сечостатевих органів

Лікування. Питання про лікування недорозвинутої нирки виникає лише

При появі ниркової недостатності або різних її захворювань(пієлонефрит,

Пухлини і т. ін.).

Полікістоз нирок– відноситься до спадкових захворювань, які передаються

По материнській лінії. При полікістозі настає заміщення паренхіми нирок мно-жинними кістами різної величини. Захворювання, як правило, уражає обидві

нирки. Однаково часто зустрічається у чоловіків і жінок. При полікістозі ни-рок у хворих нерідко виникає біль у попереку, спрага, загальна слабість–

зумовлена серцево-судинними змінами внаслідок ниркової гіпертензії, поліу-рія, макрогематурія(кров у сечі). Із приєднанням інфекції та розвитком пієло-нефриту виникає піурія(гнійна сеча) і ниркова недостатність. Діагностика за-хворювання ґрунтується на даних пальпації(збільшенні, горбистості, щільній

Консистенції нирки), хромоцистоскопії(зниженні функції), ретроградної пієлог-рафії, ультразвукового дослідження і комп’ютерної томографії.

Лікування полікістозу нирок ґрунтується на профілактиці попадання

Інфекції в сечовидільні шляхи, ниркової недостатності й артеріальної гіпер-тензії. При наявності великих кіст, рецидивуючої гематурії, нагноєння кіст,

Артеріальної гіпертонії, прогресуючої ниркової недостатності виконують хірур-гічну декомпресію(ігніпунктуру) шляхом пункції кіст і наступного закуту-вання нирки сальником на ніжці. Останнім часом пункцію ниркових кіст про-водять під контролем ультразвукового сканування.

Дистопія нирок – аномалія розташування(дистопії) нирок, що виникає

Внаслідок порушення нормального переміщення первинної нирки із таза в по-перекову ділянку. Дистопія нирки може бути одно- або двобічною. Залежно

Від розташування нирки розрізняють наддіафрагмальну, поперекову, здухвин-ну, тазову і перехресну дистопію. Наддіафрагмальна дистопія зустрічається

Рідко, її виявляють переважно при профілактичних оглядах випадково і сприй-мають як пухлину або кісту. Вирішальне значення у верифікації діагнозу над-діафрагмальної дистопії належить екскреторній урографії.

Поперекова, здухвинна і тазова дистопії нирки клінічно виражаються на-явністю“пухлини” і клінічними ознаками стиснення сусідніх органів. Рідкісною

Формою вади розташування нирок є перехресна дистонія, при якій обидві нир-ки розміщені з однієї сторони від хребта. Сечовід перехресної нирки проходить

По передній поверхні хребта, а вічко його в сечовому міхурі знаходиться на

Звичайному місці. Діагностика вищенаведених видів дистопії ґрунтується на

Даних екскреторної урографії, пієлографії, УЗД, комп’ютерної томографії.

Лікування. Дистопії нирок не потребують лікування, його здійснюють

Тільки у випадку різних уражень органа.

Аномалії сечоводів

Аномалії сечоводів виникають внаслідок неповної редукції мембрани, яка

Покриває на початку внутрішньоутробного розвитку вічко сечовода(уретро-

Спеціальна хірургія

целе); аномального розташування вічка(ектопія вічка сечовода), дефекту

Структури стінки сечовода– ахалазії, мегалоуретера.

Уретероцеле– грижоподібне випинання всіх шарів кінцевого відділу се-човода в сечовий міхур. Аномалія може бути одно- і двобічною. Уретероцеле

Виникає внаслідок недостатнього розвитку дистального відділу сечовода й

Недостатньої редукції мембрани, яка покриває вічко сечовода, що призводить

До його звуження. Внаслідок цього виникає грижоподібне випинання стінки

Сечовода, заповненого сечею, і звуження отвору вічка. Цей утвір може мати

Різну форму і величину. Виражена ступінь уретероцеле може стати причиною

Розширення верхніх сечових шляхів і виникнення пієлонефриту, каменів у

Просвіті мішкоподібного розширення сечовода над звуженим вічком. Діагноз

Встановлюється на основі цистоскопії, видільної уретерографії.

Лікування. При значному звуженні вічка і порушенні сечовиділення прово-дять його розсікання або резекцію стінки сечовода.

Ектопія вічка сечовода характеризується аномальним розташуванням вічка

В сечівнику або на склепінні вагіни, піхви. При ектопії вічка сечовода, поряд із

Нормальним сечовипусканням при нормальному розташуванні вічка в сечово-му міхурі, виникає нетримання сечі, а нирка відповідного сечовода часто ура-жається пієлонефритом. Діагностика ґрунтується на своєрідному нетриманні

Сечі, аномальному розташуванні вічка сечовода, виявленні при хромоцисто-скопії лише одного вічка сечовода.

Лікування. При наявності повноцінної нирки проводять пересадку сечово-да в сечовий міхур. При деструкції нирки внаслідок піонефриту здійснюють

Нефроуретеректомію.

Мегалоуретер– розширення сечовода на всьому протязі. Виникає, як пра-вило, внаслідок порушення прохідності нижніх сечових шляхів(гіпертрофії

Шийки міхура, вроджених клапанів або стриктури уретри). Розширення дис-тального сегмента сечовода без наявності механічної перепони, внаслідок по-рушення функції його нервово-м’язового апарату називають ахалазією.

Лікування. Полягає у відновленні прохідності сечовидільних шляхів за до-помогою різних пластичних операцій.

Аномалії сечового міхура

Аномалії сечового міхура: незарощення урахуса, дивертикул.

Незарощення урахуса– незарощення сечової протоки. Сечова протока

(урахус) до народження дитини, як правило, облітерується(зарощується), ут-ворюючи серединну пупкову зв’язку(ligamentum umbilicale medianum). При її

незарощені можуть виникати різні аномалії: а) урахус залишається незароще-ним на всьому протязі– у новонародженого спостерігається міхурово-пупко-ва нориця; б) відсутня облітерація середньої частини протоки– по середній

лінії живота утворюється кістоподібна пухлина; в) відсутня облітерація пуп-кової ділянки– утворюється пупкова нориця. Діагноз не викликає труднощів.

Захворювання і ушкодження сечостатевих органів

Лікування. При повному незарощенні урахуса проводять його висікання.

При наявності кісти урахуса здійснюють теж оперативне лікування. При не-повних норицях сечової протоки призначають консервативне лікування: зма-зування1 % розчином діамантового зеленого і припікання2-10 % розчином

Нітрату срібла. При неефективності консервативної терапії виконують висі-кання нориці. Операцію рекомендується проводити у дітей, старших1 року.