Відділу– кровотечами, нижнього– утрудненим актом дефекації. Переважно

Виникає дискомфорт, відчуття незавершеності акту дефекації. Проростання

високо розташованих пухлин прямої кишки в тонкий кишечник може супро-воджуватись проносом, кишковою непрохідністю, у сечовий міхур– порушен-ням сечовипускання. Слід пам’ятати, що рак прямої кишки відноситься до візу-альних форм раку, які повинні своєчасно діагностуватись. Проте у25 % хво-рих трапляються запущені форми раку. Більшість з них лікувались з приводу

Різних запальних захворювань прямої кишки. Для встановлення діагнозу важ-ливе значення мають: 1) пальцеве дослідження прямої кишки, яке повинно про-водитись при всіх найменших скаргах хворого; 2) ректороманоскопія; 3) рент-генографія(ангіографія, лімфографія); 4) біопсія і гістологічне дослідження. При

Підозрі на ракове ураження необхідно проводити обов’язкове гістологічне досліджен-ня.

Лікування. Методом вибору лікування є операція. Якщо пухлина знаходиться у

Верхньому відділі, проводять резекцію прямої кишки з накладанням анастомозу“кінець

У кінець”. При наявності раку ампулярного відділу

Кишки проводять резекцію верхньої третини ампу-ли або ампутацію кишки зі збереженням сфінктера

І зведенням сигмоподібної кишки для анастомозу.

Рак, який розміщується в ділянці ануса на відстані

См над ним, вимагає екстирпації прямої кишки

з клітковиною і лімфатичними вузлами. Кінець сиг-моподібної кишки виводять у ліву здухвинну ділян-ку(операція Кеню-Маелса; рис. 3.5.86).

У запущених випадках раку прямої кишки, уск-ладненого кишковою непрохідністю, проводять опе-рацію Гартмана(видалення пухлини і накладання

Кінцевої сигмостоми). При наявності метастазів, коли

Радикальне хірургічне лікування провести неможли-во, накладають протиприродний задній прохід(anus

Preternaturalis) – виводять назовні відрізок сигмопо-Рис. 3.5.86. Операція за

Кеню-Маелса.

Спеціальна хірургія

ЗАКРИТА ТА ВІДКРИТА ТРАВМА ЖИВОТА

Травма живота в загальній структурі травм займає9-10 %. У18 % таке

Пошкодження поєднується з травмою грудної клітки, черепа і кінцівок. Основ-ною причиною травм у мирний час є дорожньо-транспортні пригоди, при яких

Виникають тяжкі поєднані пошкодження.

Ушкодження стінки живота можуть бути закритими і відкритими, з по-шкодженням органів черевної порожнини або без них. За характером травми

Розрізняють ізольовану травму живота, поєднану(з пошкодженням інших

органів або ділянок тіла) та комбіновану(поєднання механічного пошкоджен-ня з термічним, радіаційним та ін.).

Закриті ушкодження стінок живота

Закриті ушкодження стінок живота виникають при ударі або падінні на

Передню черевну стінку, спину. Розрізняють забій стінки і розрив м’язів живота.

Клініка. Для забою стінки живота характерна болючість у ділянці травми,

Поява гематоми, інколи виникає крововилив у підшкірну жирову клітковину.

При значній травмі можуть спостерігатися симптоми подразнення очеревини

Рефлекторного характеру(вісцерокутанний рефлекс).

Розриви м’язів передньої черевної стінки можуть бути повними і часткови-ми. Найчастіше зустрічаються розриви прямих м’язів живота. При обстеженні

Потерпілого під шкірою визначають дефект м’язів і гематому, яка може бути

обмеженою(піхвою прямого м’яза живота) або розпливчастою. При значних

Розривах м’язів черевної стінки виникають ознаки подразнення очеревини, па-рез кишечника, затримка газів, випорожнення рефлекторного походження.

Діагноз забою черевної стінки і розриву м’язів не викликає труднощів. Анам-нез травми, локальна болючість і гематома є основними. При підозрі на ушко-дження внутрішніх органів хворого необхідно госпіталізувати в стаціонар, де для

Підтвердження діагнозу проводять лапароцентез або діагностичну лапароскопію.

Лікування. Потерпілим із забоєм черевної стінки призначають холод, спокій,

Болезаспокійливі засоби. При наявності великих гематом їх розкривають, згу-стки крові видаляють, на судини накладають лігатури. При значних розривах

М’язів їх необхідно зшивати. Операцію проводять і при сповільненому роз-смоктуванні або нагноєнні гематоми.

Дібної кишки в лівій здухвинній ділянці. В окремих випадках здійснюють рентгенотера-пію і хіміотерапію. Ці методи лікування сповільнюють ріст ракової пухлини. Тривалість

Життя хворого при паліативному лікуванні– 2-3 роки. Без операції хворі гинуть від

Кишкової непрохідності.

Захворювання та пошкодження органів черевної порожнини

Відкриті ушкодження стінок живота

Відкриті ушкодження стінок живота

Завдаються холодною або вогнепальною

Зброєю. Вони можуть бути непроникними і

Проникними. При непроникних пораненнях

є пошкодження черевної стінки без порушен-ня цілості очеревини. При проникних пора-неннях– пошкодження очеревини і, як пра-вило, внутрішніх органів(рис. 3.5.87, 3.5.88).

Клініка. У хворих визначається бо-лючість, кров’янисті виділення і припухлість

Навколо рани. У випадках проникного по-ранення виникають симптоми перитоніту

Або кровотечі. Симптомів подразнення оче-ревини при непроникних пораненнях немає.

Остаточний діагноз встановлюють під час

Клінічного обстеження потерпілого, пер-винній хірургічній обробці та ревізії рани.

Лікування. При відсутності пошкод-ження очеревини(непроникних пораненнях)

Проводять обробку рани і накладають шви

На шкіру.

При проникних пораненнях необхідно

Виконати лапаротомію і ревізію внутрішніх

Органів.

Закрита і відкрита травми живота з

Пошкодженнями органів черевної по-рожнини

Закрита і відкрита травми живота з

Пошкодженнями органів черевної порожни-ни виникають при прямому ударі по животі,

Падінні з висоти, транспортних пригодах.

При розривах паренхіматозних органів

(печінки, селезінки, підшлункової залози та

ін.) на перший план виступають ознаки

Внутрішньої кровотечі. Потерпілий блідий,

Загальмований, скаржиться на біль у животі. Пульс слабкого наповнення, час-тий, артеріальний тиск знижується. В аналізі крові виявляють зниження вмісту

Гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту.

При розриві порожнистих органів(шлунка, кишечника) визначають розли-тий біль, напруження м’язів черевної стінки, позитивний симптом Щоткіна-Блюм-а

Рис. 3.5.87. Відкриті ушкодження

Живота: а– непроникні; б– проникні.

б

Рис. 3.5.88. Ножове проникне

Поранення живота, випадання

Петлі тонкої кишки.

Спеціальна хірургія

Берга; при перкусії зникає печінкова тупість. Над усією черевною порожниною

Відмічається тимпаніт. У бокових фланках і заворотах живота скупчується ріди-на. Перистальтика кишечника зникає. З’являються ознаки інтоксикації: блідість

Шкірних покривів, сухість язика, тахікардія, загострені риси обличчя.

Слід зазначити також, що при поєднанні травми живота з пошкодженням

Кісток скелета в першу чергу всю увагу звертають на більш інтенсивний біль

У ділянці перелому.

Переломи кісток, які беруть участь у формуванні черевної стінки, можуть

Викликати симптоматику пошкодження органів черевної порожнини. Залежно

від локалізації переломів кісток виділяють:

Торакальний екстраабдомінальний синдром(при переломахVІ-ХІІ ребер).

2. Поперековий екстраабдомінальний синдром(при переломах тіла й ос-тистих відростків ХІ, ХІІ грудних і поперекових хребців).

Тазовий екстраабдомінальний синдром(при переломах кісток таза, зао-черевинних гематомах). Ці пошкодження кісток можуть рефлекторно викли-кати зміни зі сторони органів черевної порожнини(ознаки подразнення очере-вини, парез кишечника, затримку газів, випорожнення та ін.).

Слід пам’ятати, що при травмі живота, поєднаній із черепно-мозковою

Травмою(особливо з порушенням свідомості), ознаки пошкодження внутрішніх

Органів(болючість, напруження м’язів живота, подразнення очеревини та ін.)

Можуть бути відсутніми або слабовираженими. Поряд із цим, слід зазначити,

Що в окремих потерпілих ізольована черепно-мозкова травма може симулю-вати клініку абдомінального синдрому.

Важливого значення для встановлення діагнозу травми живота надають

Додатковим методам дослідження. При наявності кровотечі швидко знижуєть-ся гемоглобін, гематокрит і кількість еритроцитів. При пошкодженні порожни-стих органів більше змінюються показники білої крові; наростає лейкоцитоз,