Адміністративна відповідальність неповнолітніх

Під адміністративною відповідальністю неповнолітніх треба розуміти негативну реакцію держави в особі уповноважених нею органів чи поса­дових осіб на протиправну поведінку підлітків віком від 16 до 18 років через застосування до них стягнень і заходів впливу, передбачених чинним адміністра­тивним законодавством.

Інститут адміністративної відповідальності непов-^ нолітніх має свої особливості, з-поміж яких доціль-* но вирізнити такі:

1. Адміністративні заходи, що застосовуються до підлітків, мають профілактичний характер і спрямо­вані, передусім, на досягнення морально-виховної мети. Умовно їх доцільно поділити на дві групи.

До першої групи необхідно віднести заходи гро­мадського впливу, що не пов'язані з ужиттям захо­дів адміністративного стягнення. Зокрема, до непов­нолітніх за вчинення адміністративних правопору­шень можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов'язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; застереження; догана чи сурова догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам чи особам, які їх заступають, або під нагляд педагогічному чи трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє про­хання.

Другу групу складають заходи, які передбачають ужиття до осіб віком від 16 до 18 років заходів адмі­ністративного стягнення за вчинення ними окремих видів адміністративних правопорушень, що за зміс­том мають небезпечний характер і вимагають особ­ливої реакції держави на їх попередження та припи­нення в майбутньому. До цієї групи законодавець відносить такі склади адміністративних правопору­шень: незаконні вироблення, придбання, зберіган­ня, перевезення, пересилання наркотичних засобів

або психотропних речовин без мети збуту в невели­ких розмірах; дрібне розкрадання державного чи колективного майна; порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користу­вання ременями безпеки чи мотошоломами; експлу­атація водіями транспортних засобів, номери агрега­тів яких не відповідають записам у реєстраційних документах, та підроблення номерів агрегатів транс­портних засобів; перевищення водіями транспорт­них засобів швидкості руху, невиконання сигналів регулювання дорожнього руху, порушення правил перевезення людей та інших правил дорожнього ру­ху; участь водіїв мотоциклів та інших транспортних засобів у групових пересуванні, зупинці чи стоянці; невиконання водіями вимог про зупинку, залишен­ня місця дорожньо-транспортної пригоди; перешко­джання проведенню огляду транспортних засобів; порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів; порушення водіями Правил дорожнього руху, що спричинило пошко­дження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна; ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медич­ним працівникам; інші порушення Правил дорож­нього руху; керування транспортними засобами осо­бами, які не мають права керування, або водіями, які не мають при собі чи не подали для перевірки відповідних документів; порушення Правил дорож­нього руху пішоходами, велосипедистами, возіями та іншими особами; керування транспортними засо­бами особами у стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповід­но до встановленого порядку огляду на стан сп'янін­ня, а також повторне допущення протягом року ана­логічних порушень; дрібне хуліганство; стрільба з

вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого по­рядку; злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, війсь­ковослужбовця; порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам чи продажу вогнепальної, холодної або пневматичної зброї; порушення громадянами правил зберігання, носіння чи перевезення вогнепальної, холодної або пневматичної зброї та бойових припасів; порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) вог­непальної, холодної або пневматичної зброї та пра­вил узяття її на облік; ухилення від реєстрації вогнепальної, холодної або пневматичної зброї та бойових припасів; порушення працівниками торго­вельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної або пневматичної зброї та бо­йових припасів; порушення працівниками підпри­ємств, установ, організацій правил зберігання чи пе­ревезення вогнепальної, холодної або пневматичної зброї та бойових припасів.

За вчинення зазначених порушень особи віком від 16 до 18 років підлягають адміністративній від­повідальності на загальних підставах, тобто на них поширюються всі види адміністративних стягнень, передбачених Кодексом про адміністративні право­порушення. Цей перелік є повним і розширеному тлумаченню в разі накладення адміністративного стягнення не підлягає.

З урахуванням учиненого правопорушення та осо­би правопорушника до неповнолітніх можуть бути застосовані заходи впливу, зазначені в першій групі, за винятком підлітків, які вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони

громадського порядку, військовослужбовцеві, на яких поширюється дія тільки адміністративних стягнень.

2. Важливим чинником у притягненні неповно­літніх до адміністративної відповідальності виступає їхня обмежена деліктоздатність. Деліктоздатність, як складова адміністративної дієздатності, передба­чає здатність неповнолітнього нести відповідаль­ність за вчинене ним адміністративне правопору­шення та бути обмеженим у його правах і свободах.

Однією з суб'єктивних передумов деліктоздатнос-ті є вік порушника. Зокрема, згідно з чинним зако­нодавством адміністративній відповідальності підля­гають особи, які досягли на момент учинення адмі­ністративного правопорушення 16-річного віку. Рівночасно законодавець передбачає окремі види ад­міністративних правопорушень, за вчинення яких особи віком від 16 до 18 років не підлягають адмі­ністративній відповідальності, тобто не є делікто-здатними. Так, адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку, за порушен­ня митних правил, доведення неповнолітнього до стану сп'яніння настає лише з 18 років.

Недотримання вікових обмежень під час притяг­нення неповнолітніх до адміністративної відпові­дальності є порушенням законності й тягне за собою настання юридичної відповідальності.

3. Адміністративне законодавство передбачає та­кож спеціальний склад правопорушення за доведен­ня неповнолітнього до стану сп'яніння. Зокрема, ст. 180 Кодексу про адміністративні правопорушен­ня встановлює норму, за якою доведення неповно­літнього до стану сп'яніння його батьками, особами, які їх заступають, або іншими особами тягне за со­бою накладення на них штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. От­же, адміністративне законодавство встановлює спе-

ціальну форму відповідальності за одне з найнебез-печнішних йорушень, що пов'язане з утягуванням дорослими особами неповнолітніх в антигромадську діяльність.

Цей вид адміністративного правопорушення пе­редбачає певні дії, за якими адміністративна відпо­відальність трансформується в кримінальну. Зокре­ма, це випадки, коли неповнолітній знаходився у службовій залежності від дорослої особи або в разі систематичного доведення нею підлітка до стану сп'яніння.

4. Характерною особливістю адміністративної
відповідальності неповнолітніх є її перекладення
за певних обставин на батьків чи осіб, які їх засту-г
Іїають. І

Так, ст. 184 Кодексу про адміністративні право­порушення передбачає, що вчинення неповнолітні­ми віком від 14 до 16 років правопорушення, відпо­відальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків чи осіб, які їх заступають, від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, цією статтею передбачається адмініст­ративна відповідальність батьків чи осіб, які їх за­ступають, за вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які пе­редбачена Кримінальним кодексом, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відпові­дальність. На зазначених осіб накладається адмі­ністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зазначених випадках за неправомірні діяння неповнолітніх адміністративну відповідальність не­суть не вони особисто, а їхні батьки чи особи, які їх заступають, котрі, звісна річ, правопорушень не ско­ювали. Тут адміністративна відповідальність, через

певні обставини, перекладається з однієї особи на ін­шу, тобто основу адміністративної відповідальності складає не безпосередня протиправна дія, що фор­мує склад проступку, а незабезпечення належного контролю з боку батьків чи осіб, які їх заступають, за неповнолітніми, які вчинили конкретні адмініст­ративні правопорушення.

5. Особливість адміністративної відповідальності неповнолітніх полягає в тому, що за вчинені ними правопорушення може бути застосоване обмежене коло адміністративних стягнень. Це пов'язано на­самперед із фізичним і психічним станом неповно­літнього та формуванням і розвитком його особис­тості. З огляду на ці та інші обставини до непов­нолітніх можуть бути застосовані такі заходи адміністративного стягнення:

• попередження — захід адміністративного стяг­нення, що передбачає порядок роз'яснення неповно­літньому його протиправної поведінки. У разі по­вторного здійснення протиправних дій його буде притягнено до суворішого адміністративного приму­су. Цей захід є адміністративним стягненням лише в тому разі, коли його належним чином оформлено в письмовій формі у вигляді спеціальної постанови;

• штраф — грошове стягнення, що накладається на особу віком від 16 до 18 років за адміністративні правопорушення у випадках і в розмірі, що встанов­лені Кодексом про адміністративні правопорушення та іншими законами України;

• виправні роботи. Застосовуються до особи віком від 16 до 18 років строком до двох місяців із відбу­ванням їх за основним місцем постійної роботи і з відрахуванням до 20% її заробітку в дохід держави. Виправні роботи призначаються районним (міським) судом (суддею);

• адміністративна конфіскація — примусове без­оплатне вилучення предмета в неповнолітнього, що

став знаряддям вчинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, на користь дер­жави. Слід зазначити, що конфіскації підлягає ли­ше той предмет, який є особистою власністю непов­нолітнього, якщо чинним законодавством не перед­бачено інших випадків;

• сплатне вилучення предмета. Полягає у приму­совому вилученні в неповнолітнього предмета, що став знаряддям учинення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, і в наступній його реалізації з передачею певної суми особі, в якої його було вилучено,, з відрахуванням витрат на реа­лізацію вилученого предмета;

• адміністративний арешт як вид адміністратив­ного стягнення, згідно з чинним адміністративним законодавством, не застосовується до осіб, які не до-сягли 18-річного віку.

Такими є основні особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх, а також інших по­хідних заходів впливу на зазначену категорію осіб.

Питання для самостійної' перевірки знань ^ Дайте визначення адміністративного права України.

> Що являє собою предмет регулювання адміністративно­го права?

> Назвіть джерела адміністративного права.

> Охарактеризуйте державне у правління як один ізрізнові^-дів соціального управління.

* Розкрийте структуру Кодексу про адміністративні пра­вопорушення.

Що таке державна служба /правовий статус державно­
го службовця?,

Ц *• Дайте визначення адміністративного правопорушення.

Хто може бути суб'єктами адміністративного правопо-'рушення?

Дайте визначення адміністративного стягнення. > Назвіть види адміністративних стягнень.

Назвіть органи, уповноважені розглядати справи про ад^ міністративні правопорушення.

Що є підставою для порушення адміністрснтівіїоіїїєправи? ^ Як розглядається адміністративна єпрова? - •

Як оскаржується постанова у справі про адміністративні правопорушення?

Якими є особливості притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітніх?