Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні напрямки формування громадянського суспільства і правової держави в Україні



Метою створення правової держави в Украї­ні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.

Концепція правової держави в сучасних умо­вах — це не лише проголошення основних принци­пів і рис, що складають теорію такої держави, а й необхідність реального формування нових соціаль­но-політичних інститутів, котрі замінили б існуван­ня закритої авторитарної політичної системи від­критою демократичною системою, яка діяла б на засадах панування права (правового закону) в су­спільстві.

Правова держава нині розглядається як держава, в якій виключно юридичними засобами забезпечую­ться зверхність права, реальне здійснення, охорона, захист і поновлення порушених прав громадян, вза­ємна відповідальність держави та особи, контроль і нагляд за утворенням і застосуванням юридичних законів. Метою створення правової держави в Украї­ні є забезпечення цивілізованого функціонування і розвитку громадянського суспільства.

Отже, правова держава може розглядатись як політико-юридична форма організації суспільного життя, що належить до таких фундаментальних со­ціальних цінностей, як права людини і громадяни­на, конституціоналізм, демократія тощо.

Основними рисами правової держави вважають:

• зверхність і панування правового закону;

• постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;

• здійснення поділу влади на законодавчу, вико­навчу, судову;

• забезпечення прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими людьми, державою і громадянським суспільством;

• врегулювання взаємовідносин між особою та державою на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а держав­ним органам — тільки те, що прямо дозволено законом;

• взаємну відповідальність між особою та держа­вою, відповідальність держави перед особою і громадянським суспільством за свою діяльність;

• ефективну організацію контролю й нагляду за здійсненням законів і режиму законності.

Конституція та закони, як відомо, — це норма­тивні акти вищої юридичної сили. Але таке визна­чення законів є формальним. Дуже важливе значен­ня має зміст законів, який повинен бути демокра­тичним, тобто захищати права і свободи людини, бо в протилежному разі законність як така може вия­витися притаманною антидемократичним режимам.

Демократизм змісту законів та утвердження суве­ренітету народу як єдиного джерела влади знахо­дить відображення в концепції зверхності парламен­ту. Тільки парламент, як представницький орган, вибраний народом, має право приймати закони й контролювати їх виконання, а також є єдиним дер­жавним органом, що має право говорити й діяти від імені всього народу.

Важливе значення для утвердження правової дер­жави має принцип поділу влади. Чітке розмежуван­ня законодавчих і виконавчих функцій в Україні проводиться на основі чинної Конституції України (ст. 6). Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України, тобто в Україні діє принцип верховенства правового закону (ст. 8). Зміст і спрямованість діяльності держави ви­значають права людини та гарантії їх здійснення, а забезпечення та утвердження прав людини є голов­ним обов'язком держави (ст. 3). Права людини про­голошуються як невідчужувані й непорушні (ст. 21).Конституція закріплює правовий порядок арештів і тримання під вартою за вмотивованим рішенням су­ду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом (ст. 29). Людині забезпечується відшкоду­вання моральної та матеріальної шкоди, завданої не­законними рішеннями, діями чи бездіяльністю дер­жавних органів, органів місцевого самоврядування, їх службових і посадових осіб під час здійснення ни­ми своїх повноважень, коштом цих органів (ст. 56). Нормативні акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в установленому законом порядку (ст. 57). В разі не­відповідності будь-якого закону, указу Президента чи постанови Кабінету Міністрів України Конститу­ційний Суд України зобов'язаний визнати названі акти неконституційними, що тягне за собою втрату ними юридичної сили.

Отже, спираючись на норми, закріплені в Консти­туції України, можна зробити висновок, що Україна є правовою державою. Але чи можна говорити про те, що в країні існує правова держава, якщо не за­безпечено гарантій реалізації прав і свобод людини та громадянина, не реалізуються принципи взаємної відповідальності держави та особи, можливості осо­би робити все, що прямо не заборонено законом, а державних і самоврядних органів та посадових осіб — тільки те, що передбачається їхньою компе­тенцією? Слід також констатувати, що в Україні не в повному обсязі вирішено питання боротьби з пра­вопорушеннями, зміцнення законності, правопоряд­ку і дисципліни.

Ці та деякі інші проблеми дають нам право гово­рити про необхідність формування правової держави в Україні. До основних напрямків формування пра­вової держави в Україні слід віднести:

• необхідність зв'язати правом (загальносоціальним, що характеризується правами людини, на­роду, людства) діяльність держави та її органів;

• формування правового механізму, з допомогою якого можна було б подолати відчуження люди­ни і громадянина від засобів виробництва, влас­ності, від безпосередньої та представницької форм демократії;

• чітку роботу законодавчої влади на основі Кон­ституції України і конституційних законів;

• створення системи незалежних загальних і ар­бітражних судів та інших ланок судової системи України. Поки що в нашій державі в повному обсязі не створено судової системи, передбаченої Конституцією України;

• формування у людей (народу України) нового правового мислення, високого рівня правової культури, знань про життєво необхідні закони та вміння використовувати ці закони в повсяк­денному житті.

Отже, правова держава — це така, де досягнуто пріоритету драв людини, де держава зв'язана саме цим правом і підкоряється йому, де законодавча, ви­конавча і судова гілки влади закріплюють, гаранту­ють і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.

Ось чому дуже важливо визначити принципові за­ходи з формування громадянського суспільства в Україні. Але передусім слід зазначити, що багато дослідників обминають ці питання, а роль держави в цьому процесі залишається незначною.

Основою кожного громадянського суспільства є, поза сумнівом, приватна власність, яка може існува­ти і розвиватись у різних формах. Упродовж століть визначні філософи та громадські діячі відзначали велику користь власності як фундаменту, основи суспільства. Ще в середині XIX ст. М. І. Костомаров писав у своїй праці "Дві руські народності", що в Україні кожен хлібороб є самостійним власником свого добра, яке дає йому необхідні переваги в су­спільному житті. Російський просвітитель І. П. Пнін на початку того ж століття зазначав, що тільки власність громадянина є душею громадянського спів­життя та безпеки особистості. Що ж до знаного російського філософа В. С. Соловйова, то він узагалі підкреслював, що, згідно з загальноприйнятим філо­софським визначенням, власність — це не що інше, як ідеальне продовження особистості в речах чи її перенесення на речі.

Наявна теоретична спадщина та деякі наукові розробки дозволяють сформулювати основні риси формування громадянського суспільства:

• забезпечення свободи та ініціативності людини, що спрямовані на задоволення її розумних по­треб і не шкодять загальним інтересам;

• такий розвиток суспільних відносин, за якого людина розглядається як мета, а не як засіб;

• ліквідація відчуженості людини від соціально-економічних структур і політичних інститутів та реальне забезпечення здійснення принципу рівних для всіх можливостей;

• забезпечення прав і свобод людини і громадяни­на державою, її органами та соціальними струк­турами громадянського суспільства;

• багатоманітність різних форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах по­сідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;

• здійснення справедливого твердження, що лише у власності особа виступає як розум і тільки во­лодіючи власністю людина може бути справді вільною та ініціативною в усіх її починаннях;

• реалізація багатоманітності духовного життя суспільства, в основі якого — визнання гуманіс­тичних і демократичних за сутністю загально­людських цінностей;

• наявність "середнього класу" як соціальної бази громадянського суспільства;

• відсутність жорсткої регламентації з боку дер­жави приватного життя членів суспільства;

• існування розвиненої соціальної структури, яка гарантує задоволення інтересів різних груп і верств населення;

• активна участь у суспільному житті недержав­них самоврядних спільностей людей (сім'я, кор­порації, громадські організації, трудові колек­тиви, етнічні, конфесійні та інші об'єднання людей);

• визнання і матеріалізація ідей зверхності права, особливістю якого має бути поділ права на пуб­лічне і приватне, основними ознаками останньо­го є орієнтація на людину-власника;

• рівний правовий статус у цивільних відносинах, поєднання інтересів державних, громадських структур і громадянина;

• детальне регулювання різноманітних видів від­носин у сфері підприємництва, ринкового госпо­дарювання;

• розвиток орієнтованих на регулювання підпри­ємницької діяльності нових галузей права (ко­мерційного, банківського, вексельного) тощо.

Питання для самостійної перевірки знань

· Дайте визначення громадянського суспільства.

· Дайте визначення правової держави.

· Покажіть взаємозв'язок громадянського суспільства і правової держави.

· Розгляньте напрямки формування правової держави.

· Дайте характеристику способів формування громадян­ського суспільства в Україні.


Глава IV

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.178.91 (0.007 с.)