По складці між молоч-ною залозою і грудною

стінкою(за Барденгей-єром, рис. 3.4.2).

Після звільнення

Порожнин від гною їх

Промивають антисеп-тичними розчинами і

Дренують спареними

Хлорвініловими трубка-ми. Останніми роками в

Практику лікування об-Рис. 3.4.2. Розрізи молочної залози: а– параареолярний

Розріз; б– за Ангерером; в– за Барденгейєром.

в

б

а

Захворювання молочної залози

Межених абсцедивних форм маститу впроваджується повне висікання гнійни-ка в межах його здорових тканин та первинне накладання швів(В.К. Гостіщев,

М.П. Черенько, Ж.М. Ваврик, 1999). При тотальному гангренозному,

Інколи флегмонозному маститі, ускладненому сепсисом, показана мастекто-мія. Після операції за допомогою пов’язок проводять фіксацію молочної зало-зи до грудної стінки. У післяопераційний період хворим призначають антибіо-тикотерапію з урахуванням чутливості мікробної флори, сульфаніламідні пре-парати, вітаміни, проводять фізіотерапевтичні процедури(ультразвук,

Ультрафіолетове опромінення, солюкс) та ін. У тяжких випадках необхідно

Переливати препарати крові, гемодез, призначати антистафілококову плазму,

γ-глобулін. Лікування хірургічної рани проводять за загальноприйнятою ме-тодикою лікування гнійних ран.

При хронічних маститах здійснюють видалення запального інфільтрату в

Межах здорових тканин, виконують секторальну резекцію молочної залози і

Послідуюче гістологічне дослідження на наявність злоякісних клітин.

Важливе значення для профілактики маститів має підготовка сосків, са-нація вогнищ ендогенної інфекції(каріозні зуби, тонзилит і ін.), попередження

Патології пологів та інфікування молочних ходів у передпологовий період,

дотримання правил особистої гігієни. У післяпологовий період необхідно кож-ного дня міняти білизну, дотримуватись режиму годування дитини. Якщо не-мовля не повністю висмоктує молоко, слід користуватись додатково молоко-відсмоктувачем. З метою запобігання інфекції систематично слідкують за ста-ном сосків, їх обмивають теплою водою з милом, обтирають60-70 % спиртом

і витирають м’яким рушником, своєчасно міняють натільну і постільну білиз-ну. При наявності тріщин сосків їх необхідно обробляти1 % розчином метиле-нової синьки або0,2 % розчином діамантового зеленого. Після годування ди-тини до сосків прикладають серветки, змочені нейтральним жиром, вазеліно-вим маслом або риб’ячим жиром.

Надзвичайно важливе значення у попередженні маститів має профілакти-ка госпітальної інфекції.

ДИСГОРМОНАЛЬНА ГІПЕРПЛАЗІЯ(ТА ПУХЛИНИ)

МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Мастопатія

Мастопатія– дисгормональне захворювання, яке виникає внаслідок ней-роендокринних порушень в організмі і яке проявляє себе проліферативними та

Гіперпластичними процесами в тканині молочної залози.

Захворювання перебігає, як правило, на фоні різних порушень менстру-ального циклу і дітородної функції. Важливе значення для виникнення дисгор-мональних гіперплазій молочної залози мають: штучні аборти, відмова від го-дування грудьми, хронічний мастит, запальні захворювання жіночих статевих

Органів, травматизація молочної залози та ін.

Спеціальна хірургія

Розрізняють вузлову і дифузну форми дисгормональної гіперплазії. Вузлу-вата мастопатія характеризується наявністю в молочних залозах обмежених

Ущільнень у вигляді вузлів(аденоматозних, фіброзних), які виявляються при

пальпації(рис. 3.4.5).

Дифузна форма проявляється у вигляді розлитого ураження залозистої

(аденоматозна) або сполучної тканин(фіброзна), чи їх поєднання(фіброзно-аденоматозна).

Клініка. Основними ознаками дисгормональної гіперплазії є: 1) біль у мо-лочній залозі, що з’являється або посилюється перед менструацією; 2) наявність

Ділянок ущільнення, частіше у верхньо-зовнішньому квадранті, які зникають

Або зменшуються після менструації; 3) виділення з соска(бурштинового або

Кров’янистого кольору); 4) шкірні покриви не змінені; 5) сосок не втягнутий.

Вирішальне значення для встановлення діагнозу мастопатії має пункційна біоп-сія та мамографія.

Лікування. Основним методом лікування дифузних форм гіперплазії є гор-мональна терапія за допомогою гестагенних(норетилстерон, прогестерон);

Андрогенних(тестостерон); антиекстрогенних(тамоксифон); антипролакти-нових препаратів(бромкрептин); препаратів йоду(мікродози); вітамінів Е, А,

В1

, В2

; харчової дієти, при якій виключають чай, каву, шоколад. Таким хворим

Забороняють фізпроцедури і масажі. Доцільно нормалізувати статеве життя.

Такі хворі повинні бути на диспансерному обліку в хірурга, гінеколога та ен-докринолога.

Хворі з вузловими формами дисгормональної гіперплазії молочної залози,

Підлягають оперативному лікуванню. Їм виконують секторальну резекцію

Молочної залози з терміновим гістологічним дослідженням під час операції.

Уражений сектор залози видаляють на всю її товщу, до грудної фасції.

Своєчасне виявлення і лікування дисгормональних захворювань молочної

Залози є профілактикою раку.

Б а

Рис. 3.4.5. Методика обстеження молочної залози при підозрі на новоутворення:

А– взяття шкіри в складку; б– визначення розмірів та зміщення пухлини.

Захворювання молочної залози

Доброякісні пухлини молочної залози

Розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини молочної залози.

Доброякісними пухлинами молочної залози можуть бути: папіломи– пух-лини, що розвиваються з епітеліальної тканини; лімфангіоми– з лімфатичної

Тканини; рідше ліпоми – з жирової тканини; невроми – з нервової тканини; дер-моїдні кісти та ін. Особливістю цих пухлин є те, що вони нерідко ростуть три-валий час і не турбують хворих.

Найбільш поширеною формою доброякісних пухлин молочної залози є

Фіброаденома. Вона складається із залозистої тканини та сполучнотканинної

Строми. За своєю структурою фіброаденома близька до вузлової форми мас-топатії і відрізняється від останньої чіткими межами та солітарним характе-ром ураження. Переважно виникає у жінок віком до30 років, ріст пухлини

Повільний, безболісний. Діагностика ґрунтується на клінічних проявах, даних

Мамографії та пункційної біопсії.

Досить часто трапляється папілома протоки(хвороба Мінца, кровоточи-вий сосок), яка представляє собою папіломатозне розростання епітелію кістозно

Розширених вивідних проток молочної залози, які за своєю структурою дуже

Подібні до справжніх пухлин. Основною ознакою її є кров’янисті виділення із

Соска. Пухлина може не пальпуватись. При галактоцеле (молочній кісті) зало-за збільшена в об’ємі. У товщі молочної залози визначають округлої форми з

Гладкою поверхнею пухлину, яка інколи флюктує.

Лікування доброякісних пухлин молочної залози полягає в економному або

Достатньо радикальному їх висіченні з наступним обов’язковим терміновим

Гістологічним дослідженням.

Фельдшер, акушерка повинні знати, що хворі з дисгормональними гіпер-плазіями та доброякісними пухлинами входять у групу ризику раку молочної

Залози. Вони повинні вміти правильно обстежити молочні залози і навчити жінок

Своєї дільниці самообстеженню не менше1 разу на місяць, краще в кінці мен-струації.

Методика самообстеження молочних залоз:

Перед дзеркалом, опустивши руки вздовж тіла, необхідно оглянути мо-лочні залози та соски спереду і з боків, звертаючи увагу на будь-які зміни їх

форми і стану шкіри(рис. 3.4.6.).

Підняти обидві руки вверх і знову уважно оглянути молочні залози і

Соски.

Обережно стиснути соски правої та лівої молочних залоз і перевірити, чи

Немає з них виділень.

Стоячи, пальцями правої руки поступово обстежити всю ліву молочну

Залозу, таким же чином, але лівою рукою, обстежити праву молочну залозу,

Піднявши праву руку.

Лягти на спину, підклавши під ліве плече подушку і закинувши ліву руку

За голову. Пальцями правої руки обстежити всю ліву молочну залозу, почина-

Спеціальна хірургія

Ючи від периферії зало-зи до соска, притиска-ючи її до грудної клітки,

Таким же чином, але

Підклавши подушку під

Праве плече, лівою ру-кою обстежити праву

Молочну залозу.