На території своєї діяльності. В обов’язки фельдшера(акушерки) фапу вхо-дить формування списків осіб, які підлягають профілактичним оглядам та

здійснення планових профілактичних оглядів організованого населення з ме-тою розпізнавання передусім передракових процесів і рану візуальних локал-ізацій(шкіра, губа, слизова порожнини рота, молочні залози, пряма кишка,

Жіночі статеві органи). Під час обстеження проводять огляд і пальпацію зазна-чених органів та зон регіонарного лімфовідтоку, а за наявності відповідних

Скарг(пронос, запор, домішки крові чи слизу в калі) – пальцеве дослідження

Прямої кишки. У жінок оглядають шийку матки у дзеркалах і беруть для цито-логічного дослідження матеріал із піхвової частини шийки та її каналу. Осіб, у

Яких виявлені або запідозрені патологічні зміни, направляють до лікаря на кон-сультацію і дообстеження та беруть на облік.

В онкокабінеті працює лікар і медична сестра, які відповідають за стан он-кологічної служби у районі. В оглядовому кабінеті проводять обстеження усіх

Пацієнтів, старших30 років, які звернулися в поліклініку з будь-якого приводу.

Особливу увагу звертають у жінок– на стан молочних залоз, статевих органів,

Загальна хірургія 352

У чоловіків– на стан прямої кишки. Для скринінгу доклінічних форм раку ле-гень щороку усе доросле населення обстежують у флюорографічному кабінеті.

Взагалі, існує три види профілактичних оглядів: 1) комплексні огляди, коли ви-являють не тільки передракові і ракові, але й хірургічні, терапевтичні, гінеко-логічні та ін. захворювання; 2) цільові огляди, коли спеціально виявляють перед-ракові захворювання і злоякісні пухлини; 3) індивідуальний профілактичний ог-ляд на рак, що проводиться онкологом у поліклініці або лікарем-куратором, до

Якого хворий звернувся з приводу іншого захворювання.

Слід пам’ятати, що при встановленні діагнозу онкологічного захворюван-ня краще“перестрахуватись” і помилитись(гіпердіагностика), ніж проявити

самовпевненість і не запідозрити його(гіподіагностика). На кожного, вперше

Виявленого хворого із злоякісною пухлиною заводять форму №281. Це сиг-нально-оперативний документ, який протягом3 днів необхідно надіслати в

Онкологічний диспансер. На кожного хворого, у якого виявлено злоякісну пух-лину, у стаціонарі заповнюють“Виписку” – форму №27-онко, яку теж надси-лають в онкодиспансер. На основі цих документів в онкодиспансері заводять

“Контрольну карту диспансерного спостереження(онко)” (форма №30), яка є

Основним первинним документом для обліку онкологічних хворих. Слід пам’я-тати про обов’язковість оглядів пролікованих хворих у такі терміни: перший

Рік– один раз на три місяці; на другий і третій рік– один раз на півроку; почи-наючи з четвертого року– один раз на рік(протягом усього життя). Потребу-ють спостереження і особи, які мають доброякісні пухлини, але строки огляду

У цих хворих індивідуальні і визначаються лікарем.

У випадках виявлення у хворих запущеної форми злоякісної пухлини скла-дають протокол за формою №027. Він складається у двох примірниках на хво-рих із візуальними формами захворювання(шкіра, ротова порожнина, язик, мо-лочна залоза, пряма кишка) ІІІ і ІV стадій при всіх локалізаціях злоякісних пух-лин. Один примірник направляють в онкодиспансер, а другий– залишають в

Амбулаторній карті або карті стаціонарного хворого. По кожному запущеному

Випадку злоякісної пухлини проводять адміністративне розслідування.

Важливим питанням в онкологічних хворих є соціальна і трудова реабіліта-ція. У цьому разі участь фельдшера й акушерки є суттєвими. Від уваги до хво-рого і його близьких, від створення для них спокійного психологічного клімату

Залежить реабілітація хворого. Утримувати хворого вдома без достатнього об-грунтування та ізолювати його від суспільства недоцільно. У цьому випадку

Треба допомогти хворому повернутись у колектив, на свою роботу. У випад-ках втрати працездатності фельдшер, акушерка повинні допомогти оформити

Онкологічного хворого на своїй ділянці обслуговування на групу інвалідності.

При цьому слід зазначити, що першу групу інвалідності призначають тільки

Тим хворим, які потребують за собою догляду(після великих і складних опе-рацій або в інкурабельному стані). Призначення другої групи інвалідності дає

Право на звільнення хворого від роботи. Найбільш підходить для онкологічних

Хворих третя група інвалідності, оскільки надає право на працевлаштування.

Пухлини

Розділ ІІІ

СПЕЦІАЛЬНА ХІРУРГІЯ

Загальна хірургія 354

Захворювання і пошкодження голови

ЗАХВОРЮВАННЯ І ПОШКОДЖЕННЯ ГОЛОВИ

ВРОДЖЕНІ ДЕФЕКТИ ТА ДЕФОРМАЦІЇ

Мозкові грижі

При затримці розвитку кісток черепа в ембріональний період розвитку

Через щілини склепіння черепа можуть вип’ячуватися мозкові оболонки або

Тканини мозку, внаслідок чого утворюються вроджені мозкові грижі. Врод-жені грижі переважно локалізуються в ділянці перенісся(передні грижі) і поти-лиці(задні грижі). Залежно від вмісту їх поділя-ють на три види: менінгоцеле– вмістом грижі є

Мозкові оболонки; енцефалоцеле– мозкова ре-човина; енцефалоцистоцеле– грижа складаєть-ся з мозкової тканини і порожнини, наповненої

Рідиною. При таких грижах порожнина інколи

Сполучається з шлуночками мозку.

Клініка. Мозкові грижі бувають різної ве-личини і форми(рис. 3.1.1).

Грижові випинання покриті розтягнутою,

Часто рубцево зміненою шкірою. При плачі гри-жове випинання збільшується, в окремих випад-ках спостерігається пульсація або просвічуван-ня грижі. При обстеженні інколи можна пропаль-пувати дефект кістки біля основи грижі. При

Неможливості визначити пальпаторно отвір у

Кістках, проводять рентгенологічне обстежен-ня. Діти з вродженими грижами голови досить

Часто гинуть у перші дні та місяці життя.

Лікування. Хворі з вродженими мозковими

Грижами підлягають оперативному втручанню.

Операцію краще проводити після першого року

Життя дитини. Суть операції полягає у вида-ленні мозкової грижі і наступному пластично-му закритті дефекту в кістках.

Дермоїд

Це вроджена пухлина кулеподібної форми

Еластичної консистенції, яка виникає внаслідок

Вад розвитку ембріона і являє собою утвір, на-повнений кашкоподібною масою, нерідко з до-мішками волосся.

Рис3.1.1. Мозкові грижі:

а– в ділянці перенісся;

Б– в ділянці потилиці.

б

а

Спеціальна хірургія

Клініка. Дермоїдні кісти переважно локалізуються біля внутрішнього кута

Очної щілини, у висковій, потиличній ділянках. При тривалому існуванні при-зводять до вдавлення і деформації кісток, що визначається рентгенологічно.

Лікування полягає в оперативному висіченні пухлини з її оболонками при

Залишенні яких можуть бути рецидиви.

ПУХЛИНИ М’ЯКИХ ПОКРИВІВ ЧЕРЕПА

Розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини м’яких тканин черепа. Із доб-роякісних пухлин найчастіше зустрічаються атероми, ліпоми, фіброми, ангі-оми. Із злоякісних– рак шкіри.

Атерома

Це ретенційна кіста сальної залози, найбільш поширена доброякісна пух-лина м’яких тканин черепа, округлої форми, еластичної консистенції; локалі-зується атерома переважно в тім’яній ділянці голови.

Клініка. Атероми ростуть повільно, інколи набувають великих розмірів,

Часто нагноюються, вмістом атероми є продукт секреції залози(сало). Якщо

Атерома нагноюється, то утворюється нориця, яка не закривається до вида-лення капсули атероми. При тривалих атеромах може наступати їх окостені-ння, в окремих випадках можливе переродження в рак. Атероми часто бува-ють множинними.

Лікування. Атероми голови підлягають оперативному лікуванню, їх ви-даляють разом з оболонками. При залишенні оболонок можуть виникати ре-цидиви. Нагноєну атерому розкривають, а її порожнину вишкрібають гострою

Ложечкою.

Фіброма

Пухлина, що розвивається з сполучної тканини.

Клініка. Фіброми мають вигляд бородавчатих утворів щільної консистенції,

Спаяних зі шкірою; досить часто ріст сполучної тканини поєднується з ростом

Іншої тканини(нервової). Фіброми можуть проявлятися у вигляді фіброматозу

(множинних фібром).

Лікування. Вибором методу лікування фібром є операція, яка полягає у