С), з’яв-ляється головний біль, тахікардія. В ділянці привушної залози виникає при-пухлість, локальне підвищення температури, болючість при пальпації.

Лікування. Проводять часте полоскання рота3 % розчином пероксиду вод-ню, 3 % розчином борної кислоти. Для покращення слиновиділення призначають

1 % розчин пілокарпіну по3-5 крапель на день. На ранніх стадіях захворювання

Застосовують зігрівальні напівспиртові компреси, солюкс, УВЧ-терапію, при-значають антибіотики, сульфаніламідні препарати. У тяжких випадках приміня-ють антиферментні препарати: гордокс(300 000-500 000 ОД на добу), контрі-кал(25 000-50 000 ОД на добу) і ін. При нагноєнні проводять розкриття гнійника.

Пухлини слизової оболонки порожнини рота та язика

Понад50 % злоякісних пухлин рота припадає на рак язика, 20 % становлять

Пухлини дна порожнини рота. Рідше уражається слизова оболонка твердого та

М’якого піднебіння, щік, верхньої і нижньої щелеп. У розвитку раку мають зна-чення хронічні травми слизової оболонки рота і язика, куріння і жування тютю-ну, погано підібрані протези і ін. Рак може розвиватись на місці лейкоплакії(біляста

Ділянка слизової оболонки), лейкокератозу(розростання плоского епітелію), па-піломатозу(сосочкові розростання сполучної тканини, вкриті багатошаровим

Плоским епітелієм), на хронічних виразках, тріщинах та ін.

Клініка. У хворих виникає біль при прийомі їжі, часті кровотечі, слиноте-ча, неприємний запах з рота. Швидко уражаються підщелепні та шийні лімфа-тичні вузли. За зовнішнім виглядом рак слизової оьолонки рота та язика може

бути грибовидної(екзофітна форма) або виразкової форми. Ракова виразка

Має щільні краї і дно і швидко збільшується в розмірах. Діагноз встановлюєть-ся при огляді порожнини рота. В сумнівних випадках проводять біопсію, цито-логічне і гістологічне дослідження. Класифікація раку слизової оболонки рота

І язика за стадіямиTNM така ж, як і при раку нижньої губи.

Лікування. Найкращі результати дає комбінований метод. У1-11 стадіях

(T

1-2

N

M0

) проводять передопераційну променеву терапію, через2-3 тижні– ре-зекцію язика, ще через2-3 тижні– видалення регіонарних лімфатичних вузлів. У

Стадії(T

N

M0

) показані променева терапія первинного вогнища і видалення

Регіонарних лімфатичних вузлів. У випадках задавненої хвороби(1У стадія) ліку-вання має симптоматичний індивідуальний характер, часто стосують дистан-ційну гамматерапію. В комплекс лікування входить також поліхіміотерапія з

Використанням метотрексату, адріобласту, блеоміцину, цистпластину.

Ушкодження і захворювання шиї та її органів

УШКОДЖЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ ШИЇ ТА ЇЇ

ОРГАНІВ

ТРАВМИ ШИЇ

Пошкодження шиї

Пошкодження шиї бувають закритими та відкритими, з ушкодженням і

Без ушкодження її органів (гортані, трахеї, стравоходу тощо).

Закрита травма шиї, основною причиною якої є забій, досить часто суп-роводжується явищами тяжкого шоку і крововиливами. При розривах вели-ких кровоносних судин можуть виникати обширні гематоми, які можуть стис-кувати органи шиї(трахею, стравохід) і нагноюватися.

Клініка. Основними ознаками закритої травми шиї без ушкодження її органів

Є біль, припухлість і крововиливи. Травма в ділянці груднинно-ключично-соско-подібного м’яза може призвести до зміни положення голови(кривошиї) у бік.

Забої в ділянці гортані(щитоподібного хряща) можуть викликати рефлекторні

Напади ядухи або навіть зупинку серцевої діяльності і смерть, внаслідок пере-подразнення блукаючого нерва. При забоях бокових відділів шиї та пошкодженні

Шийного або плечового нервового сплетення можуть виникати порушення чут-ливості та паралічі відповідних відділів шиї і верхніх кінцівок.

Лікування. Перша допомога і лікування залежать від ступеня пошкоджен-ня тканин шиї. При забоях шиї призначають болезаспокійливі засоби(анальгін,

Баралгін, бутадіон та ін.), накладають пов’язку з троксевазиновою, бутадіо-новою мазями; потім, для покращання розсмоктування гематом, проводять

Фізіотерапевтичні процедури(солюкс, УВЧ, ЛФК та ін.). При перших ознаках

Утрудненого дихання потерпілого слід направити в лікарню, оскільки внаслі-док забою можуть розвинутись різної величини гематоми, розриви трахеї,

Бронхів, які можуть викликати медіастинальну емфізему, стискати трахею і

Спричиняти асфіксію.

Медіастинальна емфізема

Медіастинальна емфізема– ускладнення закритої травми органів шиї, що

Характеризується надходженням і скупченням повітря в клітковині середості-ння, шиї, обличчя. Найбільш частою причиною медіастинальної емфіземи є

Частковий або повний розрив трахеї, бронхів, інколи стравоходу.

Клініка. У хворих виникає утруднення дихання та ковтання, біль за груд-ниною, напади кашлю; вони займають вимушене положення. При огляді спос-терігається потовщення шиї, обличчя, набухання шийних вен, ціаноз шкірних

покривів(рис. 3.2.1).

Спеціальна хірургія

При пальпації визначається підшкірна

Крепітація. При рентгенологічному дослід-женні виявляють просвітлення в ділянці се-редостіння, при пошкодженні медіастиналь-ного листка плеври– пневмоторакс.

Лікування. У разі прогресуючої медіасти-нальної емфіземи виконують дренування се-редостіння, при наявності розривів трахеї або

Бронхів проводять оперативне втручання.

Відкриті ушкодження шиї

Відкриті ушкодження шиї зустрічаються

Рідко. В основному виникають при пораненні

Холодною(ножем, бритвою, стилетом, швай-кою) або вогнепальною(кулею, осколком, дро-бом) зброєю. За характером поранення рани

Можуть бути різаними, колотими, рваними,

Укушеними і т. ін. Розрізняють поверхневі і глибокі рани. При поверхневих ранах

Шиї пошкоджується: шкіра, поверхнева фасція, поверхневі кровоносні судини. При

Глибоких ранах пошкоджуються великі кровоносні судини(сонна артерія, яремна

вена), трахея, стравохід, нерви, грудна лімфатична протока тощо.

Клініка. Клінічна картина поранення шиї залежить від виду травмуючого

Фактора, характеру рани, пошкодженого органа. Найбільш часто ушкоджу-ються кровоносні судини трахеї та стравоходу. При пошкодженні артеріаль-них судин шиї виникає швидка і велика кровотеча, яка може закінчитись смер-тю потерпілого. При пораненнях вен шиї, внаслідок негативного тиску, у їх

Просвіт може засмоктуватись повітря і виникати повітряна емболія. При пора-неннях дихального горла, трахеї дихання здійснюється через дихальні шляхи

Та частково через рановий отвір. Такі пошкодження часто супроводжуються

Кровотечами, при цьому кров може попадати в дихальні шляхи і викликати

Асфіксію. Поряд із цим, можуть спостерігатись пошкодження стравоходу. Хворі

Скаржаться на болюче ковтання, вода або їжа при цьому виходять через рану.

Лікування. Перша допомога і лікування спрямовані на зупинку кровотечі.

З цією метою притискають місця кровотечі пальцем, інколи це треба робити,

Незважаючи на асептику. Можна використати спеціальну пов’язку на шию.

При цьому на рану накладають стерильну серветку, яку притискають до по-перечних відростків шийних хребців за допомогою джгута, накладеного через

пахвову ділянку, або шини на протилежному боці шиї(рис. 1.3.9). Зупинку

Кровотечі можна здійснити за допомогою кровозупинних затискачів. Усі вог-непальні поранення, як правило, поєднуються з пораненням судин, нервів і

Органів шиї. Таких хворих після накладення асептичної пов’язки терміново гос-піталізують у хірургічні відділення. У стаціонарі при пораненнях судин шиї

Проводять первинну хірургічну обробку рани, перев’язують пошкоджені дрібні

Рис. 3.2.1. Розрив бронха,

Медіастинальна емфізема.

Ушкодження і захворювання шиї та її органів

Судини, на великі накладають судинний шов. При пораненнях трахеї рану за-шивають. При пораненні стравоходу відновлюють його стінки і дренують ра-новий канал, в окремих випадках накладають гастростому. При всіх видах

Ран шиї необхідно проводити профілактику правця. Для запобігання нагноєн-ням призначають антибіотики, сульфаніламідні препарати.

Слід зазначити, що ця група хворих потребує особливо уважного і ре-тельного догляду. Так, при догляді за хворими з пошкодженнями органів шиї

Можливий рецидив кровотечі, у цих випадках слід терміново виконати паль-цеве притискання судин або накласти стискальну пов’язку, викликати лікаря