Ущільнення кісткової тканини і повної облітерації кістковомозкового каналу).

Лікування. Хворого з гострим остеомієлітом госпіталізують у гнійне хірур-гічне відділення. Лікування повинно бути своєчасним та повноцінним і спря-мованим на: 1) ліквідацію інфекції; 2) підвищення реактивності організму та

Імунітету; 3) санацію місцевого ураження кістки.

Для боротьби з інфекцією призначають антибіотики(інколи їх вводять внут-рішньокістково в ділянку ураженої кістки). З метою створення в кістці високої

Концентрації антибіотика, його можна вводити і внутрішньоартеріально.

Антибактеріальне лікування необхідно починати з моменту прийняття хво-рого в стаціонар. Використовують комбінацію2-3 антибіотиків широкого

Спектра дії. Конкретний вибір останніх уточнюють за даними антибіотиког-рами, яку виконують не рідше одного разу на тиждень.

Для підвищення реактивності організму призначають антистафілококову

Плазму, g-глобулін, полібіолін. З метою підвищення імунітету застосовують

Імуностимулятори: тимоген, тималін, Т-активін і т. ін.

Місцеве лікування починають з іммобілізації кінцівки шиною або гіпсо-вою пов’язкою. Призначають УВЧ, електрофорез з антибіотиками, йодидом

Калію, лазеротерапію. При наявності гною в кістковомозковому каналі про-водять остеопункцію і трепанацію кістки. Слід зазначити, що пункційний ме-тод застосовують тільки у дітей віком4-6 років. В інтрамедулярній фазі осте-омієліту, сьогодні, замість традиційної широкої трепанації кістки проводять

Декомпресійну мікроостеоперфорацію з наступним внутрішньокістковим ла-важем(промиванням) через дренажну трубку і введенням антибіотиків у кістко-вий канал. В екстрамедулярній фазі остеомієліту операцію доповнюють роз-криттям і дренуванням параосальної і міжм’язової флегмони. При хронічному

Остеомієліті теж розкривають секвестральну порожнину, видаляють секвест-ри та гіпергрануляції. Рану дренують для наступного промивання і відсмок-тування гнійного вмісту. Інколи її наповнюють біологічною пломбою– м’яза-ми на ніжці. Після затихання запального процесу хороший ефект дає санатор-но-курортне лікування(Хмельник, Микулинці).

ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПАЛЬЦІВ І КИСТІ

Панарицій

Гнійне запалення тканин пальців називають панарицієм(panaricium).

Вхідними воротами інфекції(стафілокок, стрептокок, змішана флора) служать

Тріщини, подряпини та ін. Залежно від локалізації процесу і стадії захворюван-ня, панарицій поділяється на такі форми: 1) шкірний; 2) підшкірний; 3) кістко-вий; 4) суглобовий; 5) сухожильний(тендовагініт); 6) пароніхій(в процес втя-

Хірургічна інфекція

Гується навколонігтьовий валик); 7) піднігтьовий; 8) пандактиліт(ушкоджен-ня всіх тканин пальця).

Клініка. При шкірній формі виникає локальна зона гіперемії, локальна бо-лючість, невеликий набряк шкіри. При підшкірній формі палець дещо збільше-ний у розмірах за рахунок набряку, рухи в ньому обмежені, з’являється вира-жений пульсуючий біль, через який хворі не сплять. Спостерігають підвищен-ня температури, лейкоцитоз. При кістковій формі панарицію на початковій

Стадії захворювання клінічні ознаки такі ж, як і при підшкірній формі. Надалі

уражена фаланга набуває колбоподібної форми. При рентгенологічному дос-лідженні визначають кісткову деструкцію. При суглобовій формі палець на-буває веретеноподібної форми, з’являється гіперемія шкіри(рис. 2.4.16).

При сухожильній формі палець набряклий, напівзігнутий, по ходу сухожил-ля спостерігають виражену болючість(визначення проводять гудзикуватим зон-дом). При спробі розігнути палець біль посилюється. При пароніхії навколоніг-тьовий валик набряклий, гіперемований, болючий. На пізніх стадіях при натис-куванні на валик з-під нього виділяється гній. При піднігтьовому панариції в

Нігтьовій ділянці фаланги з’являється виражений біль, під нігтем просвічується

гнійний вміст. При пандактиліті спостерігають гнійне запалення усього паль-ця, з’являються гнійні нориці, палець деформується, збільшується в об’ємі, на-бряклий, шкіра потовщена й ущільнена, рухи в пальці відсутні(рис. 2.4.17).

Лікування. Хворі з неускладненими панариціями лікуються, як правило,

амбулаторно. Лікування цих хворих повинно будуватись з урахуванням фаз-ності ранового процесу. На початкових стадіях(серозно-інфільтративне запа-лення) панарицію можна проводити консервативне лікування(УВЧ, ультра-звукове опромінення). Широко застосовують ванночки з розчином марганце-вокислого калію, 10 % розчином хлориду

натрію або4 % розчином бікарбонату натрію,

Але ефективність їх низька. Не слід застосо-вувати зігрівальні компреси, тим більше з

Мазями на жировій основі. Більш виправдана

Рис. 2.4.16. Суглобовий

Панарицій ІІІ пальця лівої кисті.

Рис. 2.4.17. ПандактилітI пальця лівої кисті.

Загальна хірургія

Місцева гіпотермія хлоретилом із наступним накладанням напівспиртових або

волого-висихаючих пов’язок(з антибіотиком та20 % розчином димексину,

0,5 % розчином хлоргекседину тощо). Крім цього, необхідно призначити про-тизапальні засоби(бутадіон, месулід), антибіотики. Досить ефективним є внут-рішньовенне регіонарне(під джгутом) введення антибіотиків. Їх вводять у вену

Під джгутом, накладеним на нижню третину плеча. Після введення антибіоти-ка джгут утримують20-30 хв.

Місцеву антибактеріальну терапію можна проводити за допомогою елект-рофорезу, ефективність її підвищується при додаванні протеолітичних ферментів

(трипсину, хемопсину). Загальна антибіотикотерапія показана при дисемінації

Інфекції за межі пальців(наявності лімфаденіту, лімфангіїту та ін.). Слід зазна-чити, що пероральне застосування антибіотиків не дає необхідного лікувально-го ефекту. Більшість хворих з гнійно-некротичним процесом звертаються за ме-дичною допомогою тоді, коли необхідно проводити хірургічне втручання. Ме-тою операції при панариції є видалення гнійного ексудату, висічення

Нежиттєздатних тканин і попередження генералізації процесу.

При шкірній формі висікають ділянку змертвілого епідермісу. Іноді при

Цьому виявляють норицевий хід у підшкірну клітковину(панарицій у формі

“запонки”). У цих випадках лікування проводять так, як при підшкірному па-нарицію.

При підшкірній формі панарицію застосовують анестезію за Лукашеви-чем-Оберстом. Розріз шкіри роблять поздовж, через осередок запалення, вида-ляють некротичні тканини, вводять гумовий випускник і використовують мазі

На гідрофільній основі. Тільки їх відсутність може виправдати в цих умовах

Застосування розчинів антисептиків і гіпертонічного розчину хлориду натрію.

Іноді після видалення некротичних тканин на рану накладають глухий шов.

При кістковій, суглобовій і сухожильній формах панарицію після анестезії

Проводять два розрізи по бокових поверхнях пальця. Ці розрізи поєднують з

Видаленням некротичних тканин і наступним лікуванням, як при гнійних ра-нах. При локалізації процесу на нігтьовій частині фаланги розріз роблять за

Формою ключки. Повне розсікання тканин за формою“риб’ячого рота” не

Проводять, оскільки розвивається деформація пальця з наступним порушен-ням функції.

При пароніхії в перші дні застосовують ванночки з перманганатом калію,

Спиртові компреси, змазування йодом. При неефективності– скальпелем над-сікають нігтьовий валик на всій довжині по нігтьовій пластинці і проводять дре-нування. При пандактиліті, що не піддається лікуванню, ампутують палець.

Після завершення операції, при невеликих гнійних процесах пальців, на

рану накладають пов’язки з мазями на гідрофільній основі(левомеколь, діок-сиколь, 5 % діоксинова мазь і т. ін.). При глибоких панариціях(сухожильному,

Суглобовому, кістковому, пандактиліті) рани дренують гумовими смужками

Або трубками. Не слід використовувати турунди, які швидко втрачають свою

Хірургічна інфекція

Дію і починають перешкоджати відтоку ранового вмісту. Після затихання го-строго запалення гумові смужки або трубки видаляють і подальше загоєння