Кістку, яка розташована дистально(нижче) від суглоба. У тому випадку, коли

Суглобові поверхні зовсім не дотикаються, вивих називають повними, коли ж

Зберігається частковий контакт між ними, то говорять про неповний вивих,

Або підвивих. Вивихи можуть бути відкритими(при пошкодженнях шкіри, які

сполучаються з порожниною суглоба або суглобовими поверхнями) і закрити-ми. Найчастіше вивихи виникають у плечовому і тазостегновому(кульшо-вому) суглобах(рис. 2.1.2, 2.1.3).

Розрізняють такі види вивихів: 1) травматичні– виникають внаслідок

Травми, падіння на руку, ногу; 2) патологічні– при захворюваннях, пов’яза-них із руйнуванням зв’язково-го апарату і суглобових кінців

Кісток, наприклад при пухли-нах, запальних процесах; 3)

Вроджені– виникають у внут-рішньоутробний період, внас-лідок неправильного або недо-статнього розвитку суглобо-вих поверхонь; 4) звичні – при

Розривах або великому розтяг-ненні зв’язкового апарату,

після некваліфікованого попе-реднього вправлення вивихів;

Застарілі – своєчасно не

Вправлені(тиждень і більше).

Клініка. Основними озна-ками вивиху є: 1) вимушене

Положення кінцівки; 2) дефор-мація суглоба; 3) порушення

Функції суглоба – відсутність

активних і різке “пружинне”

Рис. 2.1.2. Вивих

Голівки плечової

Кістки.

Рис. 2.1.3. Вивих

Стегнової кістки в

Кульшовому суглобі.

249 2.1. Ушкодження(травма)

Обмеження пасивних рухів у суглобі; 4) виражений біль, який у наступні дні

Може поступово зменшуватися. Для встановлення діагнозу важливе значення

Мають пальпація і рентгенографія ушкодженого суглоба.

Лікування. При наданні першої допомоги потерпілому з вивихом перш за

Все необхідно: провести транспортну іммобілізацію ушкодженої кінцівки; до

Ділянки травмованого суглоба прикласти міхур із льодом або холодною во-дою; ввести аналгетики; після чого терміново доставити в травматологічний

Пункт або у лікувальний заклад. Вправлення вивиху повинен проводити лікар-травматолог. Слід зазначити, що перед всяким вправленням вивиху і після ньо-го необхідно виконати контрольний рентгенівський знімок. Будь-які грубі ма-ніпуляції можуть призвести до додаткового пошкодження кісток та м’яких

Тканин. Неускладнені вивихи верхньої кінцівки, як правило, лікують амбула-торно, нижньої– стаціонарно.

Залежно від виду вивиху та його локалізації існують певні способи вправ-лення(див. розділ3.9.3, рис. 3.10.9, рис. 3.10.10). Його проводять у більшості

Випадків після хорошого місцевого знеболювання новокаїном, введеним у по-рожнину та навколо суглоба. При вивихах у великих суглобах(кульшовому)

Вправлення кісток проводять під наркозом, іноді для зняття тонусу скелетної

Мускулатури застосовують міорелаксанти. Після вправлення вивиху плеча

Або кісток передпліччя верхню кінцівку фіксують пов’язкою Дезо, косинкою

Або гіпсовою лонгетою на15-20 днів. Після вправлення вивиху нижньої кінцівки

Останню фіксують гіпсовою лонгетою, а при вивиху стегна накладають лип-копластирне витягнення на4-6 тижнів, після чого призначають лікувальну

Гімнастику, масаж, теплові процедури.

Показаннями до хірургічного лікування вивихів є: 1) відкриті вивихи; 2) виви-хи з інтерпозицією м’яких тканин; 3) застарілі вивихи більше4 тижнів; 4) звичні

Вивихи– при яких укріплюють капсулу і зв’язковий апарат суглоба.

Переломи кісток(fractura)

Часткове або повне порушення цілості кістки під впливом швидкодіючої

Механічної сили або внаслідок патологічного процесу називають переломом.

Переломи кісток становлять6-7 % усіх травм. Найчастіше переломи виника-ють у людей похилого віку внаслідок зниження в кістках кальцію та втрати їх

еластичності. За локалізацією переломи кісток розподіляються таким чином:

верхня кінцівка– 50 %, нижня кінцівка– 31 %, таз та хребет– 12 % і череп–

6 % (О.М. Єдинак, 2002 р.).

Класифікація переломів:

За походженням переломи можуть бути вродженими і набутими.

Вроджені переломи виникають під час внутрішньоутробного життя під

Впливом різних факторів. Переломи, які виникають у процесі родового акту,

Відносять до набутих, їх ще називають акушерськими. Набуті переломи вини-кають внаслідок дії тих або інших механічних факторів у дорослих і дітей.

Загальна хірургія

Виділяють ще так звані“патологічні” переломи, які спостерігаються при тих

Чи інших захворюваннях кісток(остеомієліті, пухлині, кісті тощо).

Залежно від механізму виникнення переломів, їх поділяють на: 1) перело-ми від стиснення(компресійні) можуть виникати в повздовжньому або попе-речному до осі кістки напрямку; 2) переломи від згинання– найпоширеніший

Вид переломів; у цьому випадку кістка ламається в поперечному напрямку з

Утворенням кісткового трикутника з боку згинання; 3) переломи від скручу-вання(торсійні, гвинтоподібні, спіральні) виникають у тому випадку, коли один

Кінець кістки фіксований, а інший підлягає силі, що її скручує; лінія перелому

При цьому має вигляд спіралі; 4) відривні переломи утворюються при різкому і

Сильному скороченні м’язів; при цьому, як правило, відривається кістковий

Фрагмент у зоні прикріплення сухожилків до кістки.

З урахуванням ступеня ушкодження переломи поділяють на повні і не-повні. При повних переломах порушується цілісність кістки по всій поперечній

площині(рис. 2.1.4, а), а при неповних– цілість кістки порушується частково

(сюди відносять тріщини(fissura) та піднадкісничні переломи, або переломи за

типом“зеленої гілки”, які в основному трапляються у дітей; рис. 2.1.4, б).

Залежно від відділу пошкодженої кістки переломи можуть бути епіфізар-ними (внутрішньосуглобові), метафізарними(білясуглобові) і діафізарними.

За відношенням площини перелому до осі кістки розрізняють такі види

Переломів: 1) поперечні– лінія перелому перпендикулярна до осі кістки; 2) по-здовжні– лінія перелому іде паралельно до осі кістки; 3) косі– лінія перелому

Розташована в косому напрямку відносно до осі кістки; 4) гвинтоподібні, або

Спіральні,– лінія перелому має вигляд спіралі, що йде по кістці.

Рис. 2.1.4. Рентгенограма перелому променевої кістки: а– неповний, за типом

“зеленої гілки”; б– повний із зміщенням кісток;.

А б

251 2.1. Ушкодження(травма)

Залежно від кількості переломів і числа кісток, що зазнали ушкодження, роз-різняють поодинокі і множинні переломи. При збереженні цілості шкіри переломи

Називають закритими, а при її пошкодженні кістковими відламками– відкритими.

Як правило, при переломах спостерігається зміщення кісткових відламків.

Якщо воно виникло після дії механічного фактора, то таке зміщення назива-ють первинним. Якщо зміщення з’явилось опісля, за рахунок витягнення м’язів

Або опори на пошкоджену кінцівку– то воно називається вторинним.

Відомо декілька видів зміщення кісткових фрагментів(відламків; рис. 2.1.5).

Бокове зміщення– осі кісткових відламків зміщуються одна від одної по

Ширині.

Зміщення по довжині– кісткові відламки заходять один за другий і зміщу-ються по довжині, чим викликають вкорочення кінцівки.

Зміщення під кутом– осі кісткових відламків розташовуються під кутом

Одна до одної.

Ротаційне зміщення– перифе-ричний кістковий відламок,

Зміщується внаслідок повороту

Навколо осі.

Переломи і ушкодження

Кістковими відламками сусідніх

Органів(легень, судин, нервів

Тощо) й тканин(мозкової) назива-ють поєднаною травмою(полі-травмою). Їх ділять на ускладнені

(шок, пневмоторакс, кровотеча,

Параліч та ін.) і неускладнені.

Клініка. Розрізняють абсо-лютні(характерні тільки для пе-реломів) і відносні (можуть спос-терігатися і при інших травмах)

Ознаки переломів. Абсолютними

Ознаками є: 1) деформація кінцівки

В зоні перелому; 2) вкорочення

Кінцівки за рахунок зміщення її

Відламків по довжині; 3) крепіта-ція кісткових відламків при їх

терті; 4) патологічна рухли-вість в зоні перелому(рис.2.1.6).

Відносними ознаками є: 1) біль

У зоні ушкодження; 2) гемато-ма в ділянці травми; 3) набряк і

Припухлість м’яких тканин у

Рис. 2.1.6. Визначення крепітації і патологічної

Рухливості при переломі гомілкової кістки.

Рис. 2.1.5. Види зміщення відламків при

Переломах: а– бокове; б– по довжині; в– під

Кутом; г– ротаційне.

г

в

б

а

Загальна хірургія

Ділянці ушкодження; 4) порушення функції кінцівки. Ці ознаки набувають зна-чення тільки при наявності абсолютних ознак перелому. Слід зазначити, що