При операціях на серці застосо-вують спеціальні дзеркала і розширю-вачі різної конструкції(вальвулото-ми, комісуротоми), для розширення

Звужених отворів серця(рис1.8.18).

Поряд з цим, у серцевій хірургії вико-ристовують апарати для ушивання

Вушка серця.

Рис. 1.8.15. Інструменти для операцій на

Грудній клітці і органах грудної

порожнини: а– распатор Дуайєна;

Б– кусачки Дуайєна; в– кусачки

Шумахера; г– кусачки Штіле.

г

В б

а

Рис. 1.8.17. Апарат для зшивання тканин

І органів(УО-40).

а

Рис. 1.8.16. Інструменти для операцій

на легенях: а– затискач Федорова;

б– вікончасті щипці Люера; в–

Щипці Фрідріха.

Б в

Загальна хірургія

Інструменти для операцій на органах черевної порожнини. При опера-ціях на органах черевної порожнини, крім загальних інструментів, для розши-рення ран використовують черевні дзеркала(рис1.8.19.).

При операціях на порожнистих органах застосовують еластичні і роздав-люючі кишкові та шлункові затискачі для надійного утримування кишки,

Шлунка; внутрішня поверхня робочої частини затискачів має поздовжні на-січки. Для захисту органів від пошкоджень застосовують шпатель Ревердена

(рис.1.8.20), або лопаточку Буяльського.

При операціях на жовчному міхурі та жовчних шляхах використовують

великі і малі печінкові дзеркала, зігнуті затискачі, щипці для видалення жовч-них каменів, зонди для дослідження жовчних шляхів(рис. 1.8.21)

При операціях на прямій кишці для розширення і огляду відхідника засто-совують ректоскоп, ректальне дзеркало, ректороманоскоп. Для захоплення ге-мороїдальних вузлів використовують затискачі Люера, на робочих губках яких

Рис.1.8.21. Щипці для видалення каменів,

Зонди для жовчних шляхів.

Рис. 1.8.20. Шпатель

Ревердена.

Рис. 1.8.19. Черевні дзеркала. Рис. 1.8.18. Розширювачі для отворів серця:

А– вальвулотом; б– комісуротом.

А б

Оперативна хірургічна техніка

Є кільцеподібні канавки, які надійно ут-римують вузли.

Для пункції черевної порожнини

Застосовують троакари. Вони склада-ються із стилета з рукояткою і порож-нистої трубки діаметром1,2; 2,5 і4 мм

(рис. 1.8.22).

Інструменти для операцій на нир-ках та сечовивідних шляхах. При опе-раціях на нирках використовують дзер-кало-лопатку, для захоплення і затиснен-ня судин ниркової ніжки застосовують

зігнуті затискачі Федорова. Для вида-лення каменів користуються спеціаль-ними щипцями(рис. 1.8.23).

Для огляду сечового міхура, вив-чення функцій нирок використовують

цистоскопи, що мають оптичну систе-му(рис. 1.8.24).

Для катетеризації сечового міхура

Застосовують м’які гумові, поліхлорві-нілові, металеві уретральні катетери,

Вони бувають різних розмірів. Чоловічі

Катетери, залежно від діаметра, випус-кають семи розмірів(від2,5 до6,5 мм),

Жіночі– чотирьох(від2,5 до5,5 мм) і

Дитячі– теж чотирьох розмірів(від1,5

до3,5 мм; рис. 1.8.25).

Інструменти для операцій на

Кістках. Для розсічення, довбання

Кісток використовують різних розмірів

і форм долота, молотки. Для відокрем-лення надкісниці застосовують распа-тори(рис. 1.8.26).

Для розпилювання кісток призна-чені медичні пилки: для великих кісток

Застосовують рамочну пилку, для роз-пилювання дрібних кісток використо-вують ножову, дротяну пилку Джіглі

(рис. 1.8.27).

Для вишкрібання кісткових порож-нин та видалення дрібних кісткових ос-Рис. 1.8.22. Троакари.

Рис. 1.8.23. Щипці та ложки для

Видалення каменів із сечового міхура.

Рис. 1.8.25. Катетери: а– еластичний;

Б– жіночий; в– чоловічий.

б

в

а

Рис. 1.8.24. Загальний вигляд

Цистоскопа.

Загальна хірургія

Колків застосовують ложки Фольк-мана, для скушування ділянок

Кістки– кусачки Лістона і Люера.

Для просвердлювання кістки вико-ристовують коловорот або дрельку

з набором фрез і свердел(рис. 1.8.28-1.8.30).

Слід зазначити, що список вище-перерахованих спеціальних інстру-ментів далеко не повний. Сучасні

Операційні, особливо спеціального

Профілю, обладнані досить склад-ною апаратурою і високоточним

Інструментарієм. Операційні для ла-пароскопічних і малоінвазивних

Втручань обладнані телевізійними

Цифровими медичними камерами,

Оптичними приборами, галогенови-ми, ксеноновими освітлювачами,

високоточним модульним інстру-ментарієм(рис. 1.8.31, 1.8.32). Сер-цево-судинні операційні обладнані

Апаратами штучного кровообігу,

для контролю за діяльністю серця–

Електрокардіоскопами, для запису

біопотенціалів головного мозку–

Рис. 1.8.26. Распатори: а– прямий;

Б– зігнутий; в– реберний.

В б а

Рис. 1.8.27. Пилки: а– ножова; б– пилка

Джіглі.

б

а

Рис. 1.8.28. Колово-рот з набором фрез.

Рис. 1.8.29. Апарат для

Обробки кісток.

Рис. 1.8.30. Дрельки для свердл, фрез.

Оперативна хірургічна техніка

Електроенцефалографами. Для забезпечен-ня офтальмологічних і стоматологічних

Хворих випускають спеціальні установки.

Для різання тканин і зупинки кровотечі за-стосовують лазерні, електрохірургічні мо-нополярні– для різання та біполярні апара-ти– для коагуляції тканин.

Зберігання хірургічних інструментів

Інструменти зберігають у сухому при-міщенні, що опалюється, при температурі

15-20

С. У цих приміщеннях не можна од-ночасно зберігати такі речовини, як хлорне

Вапно, кислоти, йод.

Інструменти постійного користування

Зберігають у шафах або спеціальних ящи-ках. Ножі та скальпелі кладуть окремо на

Спеціальні підставки так, щоб не пошко-джувались їх леза.

Для довготривалого зберігання і транс-портування інструменти, виготовлені з вуг-лецевої сталі, змащують нейтральним ва-зеліном і покривають парафіном. Для цьо-го їх занурюють у розтоплений вазелін,

Розігрітий до температури60-70

о

, після чого

Загортають у парафіновий тонкий папір.

Інструменти з нержавіючої сталі(мають

Клеймо НР або Н), а також алюмінію, ла-туні та бронзи змащуванню не підлягають.

Перед змащуванням інструменти ре-тельно знежирюють бензином або кип’ятін-ням у воді з милом або содою, потім проми-вають водою, висушують і оглядають. Цю

Роботу необхідно виконувати в рукавич-ках, оскільки дотик до інструментів рука-ми може викликати появу іржі. При появі

Іржі на інструментах, її зчищають нашатир-ним спиртом, маслом або віддають для нікелювання. Контроль за станом інстру-ментів та їх облік здійснює старша операційна сестра.

Рис. 1.8.31. Відеоустановка“KARL

STORZ”.

Рис. 1.8.32. Інструменти для

Лапароскопічних операцій.

Загальна хірургія

ХІРУРГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ОСНОВНИХ

ЕТАПАХ ЛІКУВАННЯ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ

ДОПОМОГИ

Поняття про першу медичну допомогу

Досить часто гострі хірургічні захворювання та травматичні пошкоджен-ня вимагають термінової медичної допомоги, від своєчасності та якості якої

Залежить доля людини. Комплекс термінових медичних заходів, які здійсню-ють при раптових захворюваннях, пошкодженнях на місці пригоди або під час

Транспортування хворого(потерпілого) в лікувальний заклад, називають пер-шою медичною допомогою. Залежно від умов її надання на догоспітальному

Етапі, вона може бути у вигляді само-, взаємодопомоги або надаватись медич-ними працівниками.

Рівні надання першої медичної допомоги

Розрізняють такі рівні надання першої медичної допомоги: а) перша медич-на некваліфікована допомога, надається не медиком(само- або взаємодопомо-га), або медичним працівником, який немає спеціальних засобів і медикаментів;

б) перша медична долікарська допомога, здійснюється медичним працівником,

який має спеціальну підготовку з надання невідкладної допомоги; в) перша

Лікарська медична допомога, надається лікарем, який має у своєму розпоряд-женні необхідні апарати, інструменти, лікарські засоби, кровозамінники тощо.

Завдання першої медичної допомоги

Основним завданням першої медичної допомоги є: 1) термінове припи-нення дії пошкоджуючого фактора– високої чи низької температури, елек-тричного струму, стиснення, удавки та ін.; 2) термінове і кваліфіковане ви-конання медичних прийомів, які попереджують розвиток біологічної смерті

(закритий масаж серця, штучна вентиляція легень) або грізних смертельних

ускладнень(зупинка кровотечі, накладання асептичної пов’язки, інтубація тра-хеї, іммобілізація кінцівки та ін.); в) організація транспортування потерпіло-го або хворого в лікувальний заклад.

При наданні першої допомоги від медичного працівника вимагаються не