До цільної крові належить: 1) свіжа донорська кров, яку заготовляють

На розчинах лимонокислого натрію, або на гепарині і переливають протягом

1-2 годин після забору у донора; 2) консервована донорська кров, яку заго-товляють на одному із консервуючих розчинів(глюцигір, цитроглюкофос-фат, цитроглюфад). Термін придатності такої крові21-35 днів(залежно від

консерванта); 3) аутологічна кров, яку попередньо заготовляють від хворих

(реціпієнтів) і переливають під час операції, або здійснюють реінфузію влас-ної крові, яка вилилася у черевину, плевральну порожнини під час травми

Або операції.

Компоненти крові

Еритроцитарна маса. Її отримують із консервованої крові шляхом

Відділення плазми. Вона містить ту ж кількість гемоглобіну й еритроцитів, що

І кров, але в значно меншому об’ємі. У ній менше цитрату, розчинених анти-генів і антитіл, білкових факторів плазми, що зумовлює її меншу реакто-Назва засобу Термін зберігання Основні показання до застосування

Кров консервована 21-35 діб крововтрата, шок

Компоненти крові:

Еритроцитарна маса21 доба крововтрата, шок

Відмиті еритроцити24 години анемія

Лейкоцитарна маса24 години агранулоцитоз

Тромбоцитарна маса24 години тромбоцитопенія

Свіжозаморожена плазма при20

о

– 6 міс.

При30

о

– 1 рік

Крововтрата, шок, гіпопротеїнемія

Суха плазма3 роки крововтрата, шок, гіпопротеїнемія

Препарати крові:

альбумін5,10, 15,20,30 % 5 років гіпопротеїнемія

Протеїн5 років гіпопротеїнемія

Свіжозаморожений

Кріопреципітат

Рік

ВідсутністьVІІІ і ХІІІ факторів згортання

Крові та гемофілії

Сухий кріопреципітат3 роки

ВідсутністьVІІІ і ХІІІ факторів згортання

Крові та гемофілії

Імуноглобулін3 роки імунодефіцит

Фібриноген2 роки гіпофібриногенемія

Гемостатична губка1 рік місцевий гемостаз

Тромбін3 роки місцевий гемостаз

Інфузійно-трансфузійна терапія

генність. Еритроцитарну масу зберігають при температурі+4-6

О С. Термін

Зберігання еритроцитарної маси залежить від консерванта. Еритроцитарна

Маса, заготовлена на розчині глюгициру або цитроглюкофосфату, зберігається

День, на розчині циглюфаду– до35 днів.

Основними показаннями до застосування еритроцитарної маси є значне

Зниження числа еритроцитів у результаті гострої або хронічної крововтрати.

Однак використання еритроцитарної маси з метою поповнення ОЦК на сьо-годні вважається недоцільним, оскільки30 % перелитих еритроцитів через їх

імунну несумісність одразу депонуються в мікроциркуляторному руслі, що підси-лює наростання гемічної гіпоксії, а решта70 % починають зв’язувати кисень

Тільки через24 години. Виходячи з цього, показаннями до переливання еритро-цитарної маси вважають рівень гемоглобіну нижче75 г/л, гематокриту– 0,25 г/л,

А в деяких випадках рівень гемоглобіну навіть нижче50 г/л. При цьому об’єм

перелитої еритроцитарної маси не повинен перевищувати50 % від об’єму кро-вонаповнення. Якщо же наповнювати ОЦК тільки компонентами крові, то у

Пацієнта швидко розвивається ефект“заболоченої легені“. Еритроцитарна маса

Може застосовуватися в комплексі з кровозамінниками та свіжозамороженою

Плазмою і дати більший ефект, ніж застосування цільної крові.

Відмиті еритроцити– це відмиті1-3-кратно в фізіологічному розчині(після

Видалення плазми) донорські еритроцити. Термін зберігання відмитих еритро-цитів не більше24 год із моменту заготівлі(в холодильнику при температурі

+4

ОС), краще переливати в перші3 год. Переливання відмитих еритроцитів

Показане у разі вираженої анемії та сенсибілізації організму хворого до фак-торів плазми крові донора.

Лейкоцитарна маса– компонент крові, який містить переважно білі кліти-ни крові. Лейкоцитарну масу отримують шляхом відстоювання крові або за

Допомогою цитофорезу. Випускається лейкоцитарна маса у флаконах по50 мл.

У цій кількості міститься одна доза лейкоцитарної маси, що відповідає кількості

Лейкоцитів у500 мл крові. Під час переливання лейкоцитарної маси необхідно

Враховувати групову належність крові донора і реципієнта. Зберігати лейко-цитарну масу можна не довше однієї доби. Лейкоцитарна маса застосовуєть-ся при лейкопеніях променевого й інфекційного походження, сепсисі, медика-ментозних агранулоцитозах, для прискорення загоєння ран. Переливають лей-коцитарну масу з інтервалом2-3 доби з швидкістю30-40 крапель на хвилину.

Тромбоцитарна маса складається із суспензії60-70 % тромбоцитів у40 мл

Плазми. Використовується зразу ж після заготівлі(extempore), зберігати її не

Можна. Тромбоцитарна маса широко використовується при тромбоцитопені-чних кровотечах(хворобі Верльгофа, дефіциті тромбоцитів і т. ін.). Вливання

Тромбоцитарної маси прискорює час згортання крові та ретракції кров’яного

Згустку. Переливання проводиться з врахуванням групової і резус-сумісності

З швидкістю30-40 крапель на хвилину внутрішньовенно.

Свіжозаморожена плазма– найбільш ефективний вид плазми, що практич-но повністю зберігає свої біологічні функції, зокрема більшість факторів згор-

Загальна хірургія

Тання крові(ІІ, V, VII, VIII, X, XI, XII i XIII). Після заготовлення плазми її заморо-жують і зберігають при температурі– 20

ОС протягом року. У ній зберігаються

Всі лабільні фактори системи гемостазу. Безпосередньо перед переливанням

свіжозаморожену плазму розмножують у воді при температурі+37-38

ОС. Роз-морожена плазма може зберігатись не більше1 год. Свіжозаморожена плазма

Повинна бути однієї групи з кров’ю хворого за системою АВ0. При відсутності

Одногрупної плазми в екстрених ситуаціях допускається переливання плазми

Групи ІІ(А) хворому з групою крові І(0), плазми групи ІІІ(В) – хворому з групою

Крові І(0) і плазми групи ІV(АВ) – хворому з будь-якою групою крові.

Суха плазма виготовляється висушуванням у вакуумі при температурі

+37-38 °С. Суха плазма зберігається до трьох років. Перед переливанням її

Розчиняють удвічі дистильованою водою або фізіологічному розчині хлориду

натрію при температурі+37 °С.

Переливання плазми показано хворим із травматичним шоком, кровоте-чами, при гіпопротеїнеміях тощо.

Крім звичайної нативної, свіжозамороженої чи сухої плазми, виготовляють

Плазму спеціального призначення: антистафілококову, антигемофільну, анти-синьогнійну та ін. Однак слід відмітити, що останнім часом до переливання на-тивної, свіжозамороженої та іншої плазми ставляться стримано. Це пов’язано з

Тим, що період сероконверсії при інфікуванні вірусами імунодефіциту людини

Триває майже півроку(П.М. Перехрестенко, 2002р.). Виходячи з цього, пропо-нується перехід до карантинізації плазми, суть якої полягає у невикористанні

Заготовленої тестованої плазми протягом6 місяців, після чого здійснюють по-вторне обстеження донора, і тільки після отримання негативного результату

Перевірки на ВІЛ плазму, що зберігалася півроку, можна використовувати.

Препарати крові

Альбумін є основною фракцією плазми. З400 мл плазми виготовляють6 г білка,

в тому числі55-60 % альбуміну. Альбумін виготовляють у вигляді5, 15, 20, 25 %

розчинів. 5 % розчин застосовують для швидкого збільшення ОЦК, а15-25 % – для

корекції гіпопротеїнемії. Термін зберігання при температурі+4 °С– до5 років.

Використовують альбумін для лікування виснажених хворих, з вираже-ним зниженням білка в крові(при гіпопротеїнеміях), при зневодненнях організ-му(гіповолеміях), при опіковому шоку, анеміях.

Протеїн – розчин білків плазми, випускається в дозах100-200 мл. Містить

75-80 % альбуміну, 20-25 % альфа- і бета-глобулінів. Показання до перели-вання протеїну такі ж, як і для альбуміну.

Кріопреципітат. Являє собою білкову фракцію плазми донорської крові.

В одній дозі містить до100 ОД антигемофільного глобуліну(VIII фактор згор-тання крові), фібриноген, а також фібриностабілізувальний фактор(ХІІІ фак-тор). Препарат використовують при кровотечах, особливо при зменшенні

КількостіVIII і ХІІІ факторів згортання крові та гемофілії. Препарат розводять

Дистильованою водою в кількості вказаній на етикетці, вводять внутрішньо-

Інфузійно-трансфузійна терапія

Венно краплинно-струминним або струминним методом з урахуванням гру-пової належності крові реципієнта. Після введення перших5 мл розчину кріо-преципітату з метою виявлення підвищеної чутливості у хворого здійснюють