Причинами кровотеч можуть бути порушення згортальної системи крові,

А також необережна зміна пов’язок, дренажів, тампонів. З метою своєчасно-го виявлення і лікування кровотечі за такими хворими потрібно ретельно

Наглядати. У хворих із зовнішньою кровотечею особливу увагу слід при-діляти вигляду пов’язки та стану рани. При артеріальній кровотечі необхід-но слідкувати за якістю накладання джгута. Якщо джгут накладений пра-вильно, то пульс на артеріях нижче джгута не виявляється, кінцівка є блідою,

Кровотеча зупиняється. При недостатньо затягнутому або послабленому

Джгуті перетискаються лише венозні судини, що утруднює відтік крові з

Кінцівки, а по артеріальних судинах кров продовжує поступати, і кровотеча

З рани підсилюється. Під час транспортування потерпілого кінцівці з накла-деним джгутом необхідно надати підвищене положення. Таку кінцівку бажа-но не іммобілізовувати спеціально, але, якщо це потрібно, то іммобілізацій-на пов’язка не повинна приховувати джгут. Потерпілого з накладеним джгу-том слід якнайшвидше доставити в найближчий лікувальний заклад для

Надання кваліфікованої лікарської допомоги. Під час транспортування його

Необхідно зігріти, накрити теплим одіялом, дати випити гарячий чай, каву.

Потрібно слідкувати за діяльністю серцево-судинної, дихальної систем. При

Великих крововтратах слід налагодити переливання реополіглюкіну або ре-оглюману, желатинолю та інших кровозамінників.

Надзвичайно велика відповідальність лежить на медичному працівни-ку при догляді за хворими з внутрішніми кровотечами. Досить небезпеч-ною є легенева кровотеча. Вона може виникнути при травмі або захворю-ваннях легень– туберкульозі, абсцесі, пухлині тощо. Кровотеча проявляєть-ся, як правило, нападом кашлю, при якому виділяється яскраво-червона з

Шумовинням кров, кровохаркання. В окремих випадках легенева кровоте-ча може бути масивною(профузною). Слід пам’ятати, що всяка легенева

Кровотеча є грізною ознакою тяжкого захворювання, тому такий хворий

Повинен бути терміново госпіталізований і ретельно обстежений. Транс-портування хворого необхідно здійснювати спеціальним медичним транс-портом в напівсидячому положенні, обережно, щоб не викликати зайвих

Рухів, які можуть підсилити кашель і кровохаркання. При наявності крово-харкання хворого потрібно переконати, що для зупинки кровотечі повинен

Бути повний спокій, пацієнт повинен стримувати кашель і спокійно й гли-боко дихати. На грудну клітку доцільно покласти рушник, змочений хо-лодною водою або міхур з льодом. Для стримування кашлю необхідно дати

Таблетки проти кашлю(кодеїн). Якщо у хворого мітральна вада серця,

Необхідно накласти джгути в ділянці стегон для затримки крові в нижніх

Кінцівках, що зменшить тиск у судинах легень.

Особливо небезпечні кровотечі з великих судин середостіння, грудної

Стінки або легені у плевральну порожнину. Слід пам’ятати, що в плевраль-ну порожнину може вилитись до2-х і більше літрів крові. Крововилив у

Загальна хірургія

Плевральну порожнину призводить до різкого погіршання стану хворого.

У цих випадках хворому необхідно надати напівсидяче положення, звільни-ти від одягу, покласти на грудну клітку міхур із льодом, створити умови

Для достатнього надходження свіжого повітря, організувати екстрену гос-піталізацію його в хірургічний стаціонар.

При шлунково-кишковій кровотечі перша допомога полягає перш за

Все у створенні хворому спокою. Хворому слід надати горизонтальне по-ложення. Одночасно на ділянку живота(шлунок, дванадцятипала кишка,

Тонка кишка тощо) необхідно покласти міхур із льодом, дати кусочки льо-ду, морозиво.

При необхідності проведення гемотрансфузійної терапії слід пам’ята-ти, що важливим принципом сучасної трансфузіології є повна відмова від

Трансфузій цільної крові, оскільки вона може бути замінена гемокомпонен-тною терапією, більш ефективною і безпечнішою(еритроцитарна маса,

Свіжозаморожена плазма та ін.).

Знеболювання

ЗНЕБОЛЮВАННЯ

ПОНЯТТЯ ПРО БІЛЬ ТА ЗНЕБОЛЮВАННЯ(АНЕСТЕЗІЮ)

Це особливе відчуття, яке виникає внаслідок дії травмуючого фактора і

Характеризується відповідними реакціями та рефлекторними змінами функцій

Внутрішніх органів, спрямованих на звільнення організму від дії пошкоджуючо-го чинника. Біль є специфічним особливим відчуттям і до останнього часу не-має спеціальних приладів, які б сприймали виключно больові подразнення. Будь-яке відчуття, що грунтується на подразненні тих чи інших рецепторів(темпера-турних, тактильних та ін.), може перейти в біль, якщо сила його перевищує

відповідну межу. Так, дія на шкіру температури вище45 °С або нижче15 °С

Зумовлює виникнення болю. Біль відіграє важливу роль у захисті організму і є

Сигналом небезпеки. Тільки завдяки здатності відчувати біль різні організми ство-рюють захисні реакції і пристосовуються до умов існування. Больові рецептори

Знаходяться в різних морфологічних структурах організму(шкіра, слизові обо-лонки, очеревина, надкісниця тощо). При дії пошкоджуючого фактора з клітин

Виділяються Н-речовини(гістамін, ацетилхолін, плазмокінін та інші гістаміно-подібні речовини), які подразнюють больові рецептори. Від них по нервових во-локнах больові імпульси надходять у головний мозок. У формуванні больових

Реакцій приймають участь ретикулярна формація, гіпоталамус, таламус, а та-кож лімбічна система головного мозку. У цих нервових структурах формуєть-ся первинна больова реакція, яка через підкірково-кіркові зв’язки надходить у

кору головного мозку. Розрізняють: а) кірковий біль або, як ще його називають–

Соматичний біль, який виникає при подразненні нервових рецепторів поверхні

Тіла, проводиться в центральну нервову систему по аферентних волокнах і є

чітко локалізованим; б) вісцеральний біль, який виникає при подразненні

Внутрішніх органів. Слід зазначити, що відчуття болю значною мірою залежить

Від стану центральної нервової системи. При очікуванні болю він більш вираже-ний. При пригніченні кори головного мозку інтенсивність болю зменшується. У

Стані психічного афекту(екстремальна ситуація) біль взагалі може бути

Відсутнім. У відтворенні больових реакцій приймає участь і вегетативний відділ

Нервової системи. Подразнення симпатико-адреналової системи призводить до

Накопичення на нервових закінченнях гістаміну, ацетилхоліну, які є подразни-ками больових рецепторів. На больові подразнення реагують залози внутріш-ньої секреції, посилюючи або зменшуючи виділення гормонів(надниркові зало-зи, щитоподібна залоза, різні утворення мозку тощо).

При відчутті болю у потерпілого виникає відповідна реакція у вигляді

Захисних рухів скелетної мускулатури, голосових звуків, міміки та ін. Клінічно

Больові реакції проявляються порушенням гемодинаміки, дихання, функцій

Залоз внутрішньої секреції, обміну речовин тощо, сумарно такі зміни можуть

Призвести до розвитку шокового стану.

Загальна хірургія

Головне місце у симптоматиці різних захворювань внутрішніх органів зай-має вісцеральний біль. Цей біль важко піддається локалізації, має розлитий ха-рактер і може іррадіювати(передаватись) в інші ділянки організму, що відпові-дає так званим зонам Захар’їна-Геда. Однак дослідження, проведені переважно

На людях під час оперативних втручань, свідчать про те, що не всі анатомічні

Утворення мають больові відчуття. Так, органи черевної порожнини(печінка,

Селезінка, кишки тощо) не чутливі до больових подразнень. Болісними є лише

Брижа і парієтальна очеревина.

Дуже чутливі до болю артерії. Звуження артерій або раптове розширення

Їх спричинює гострий біль. Слід пам’ятати, що біль– явище(відчуття) не фізіо-логічне, а патологічне. Досить часто він інформує про розвиток хвороби(па-тологічного процесу) в організмі. Трансформація вісцерального болю в сома-тичний свідчить про перехід патологічного процесу з внутрішнього органа на

Очеревину, плевру тощо. Відігравши роль інформатора, біль надалі може ста-ти грізним компонентом патологічного процесу в організмі.

На сьогодні ні одна операція не проводиться без знеболювання. Для попе-редження болю використовується ціла система заходів, якими займається ок-рема наука– анестезіологія(від грец. an – заперечення, aеstesiа– відчуття,

logos – наука). Наука про знечулювання та інші методи захисту організму від