Щоб вони стикались один з одним, і серветку остаточно складають навпіл

(рис. 1.2.12). З тих же кусків марлі готують великі, середні та малі тампони.

10 6

11 25 25 10 60

5 5

25 5

à

â á

Рис. 1.2.12. Складання перев’язувального

Матеріалу: а– велика серветка; б– середня

Серветка; в– мала серветка.

20 20 20 20 20

37 37 20 5

Рис. 1.2.11. Розкрій марлі для

Виготовлення серветок,

Кульків, тампонів.

Профілактика хірургічної інфекції

Великий тампон готують таким чином: підрізані краї марлі закладають

Всередину на глибину5-6 см і в тому ж напрямку двічі згинають навпіл. Смуж-ку, що утворилась, довжиною60 і шириною до10 см складають удвоє: нижня

Половина повинна бути на5-6 см довша за верхню. Потім тампон згинають

Ще раз навпіл. Вільний край нижнього шару марлі загортають на тампон.

Середній тампон готують так само, утворену смужку складають уздовж

Поперечної нитки і потім– по повздовжній нитці. Середній тампон може бути

Зроблений сестрою під час операції з середньої серветки.

Складання малого тампона починають із підгортання всередину на1-2 см одного з коротких країв куска марлі, потім загинають всередину з дея-ким заходом один на другий довші краї з повторним складанням їх навпіл у

Поздовжньому і поперечному напрямках.

Кульки готують із кусочків марлі розміром10х10 см: складаючи їх удвоє

І обгортаючи навколо вказівного пальця, утворюють кульку, всередину якої

Заправляють вільні кінці.

Турунди або смужки, роблять із кусків бинта шириною5 і довжиною40-50 см. Кінці бинта підгортають всередину на1-1,5 см, потім краї бинта скла-дають назустріч один одному до стикання. Для того, щоб утворився рівний

Край, складену смужку в натягнутому положенні протягують через край сто-ла, після чого складають її ще раз і для закріплення знову протягують через

Край стола. Отриману смужку намотують на три пальці, підгортаючи вільний

Кінець всередину кільця, що утворилось.

Заготовка білизни. До операційної білизни відносяться медичні халати, які

Застібаються ззаду, простирадла, рушники, полотняні серветки, шапочки і

Маски. Перед стерилізацією операційна сестра перевіряє стан білизни(цілість)

і відповідним чином вкладає її в бікси. Простирадла складають таким чином:

Вузький край загинають на ширину50 см, складають простирадло чотири рази

Вздовж і не туго скатують, починаючи з незагнутого кінця. Складене таким

Чином простирадло дуже зручно розгортати.

Халати складають рукавами всередину. Після цього халат не туго скатують.

Рушники та серветки складають учетверо. Маски і шапочки стерилізу-ють, як правило, окремо або разом з матеріалом.

Укладка білизни в бікси. Перед укладкою бікси витирають зсередини і ззовні

серветкою, змоченою0,5 % розчином нашатирного спирту. Потім відсувають

На стінці бікса кругову пластинку, яка закриває бічні отвори, відкидають криш-ку та вистеляють дно і стінки бікса пеленкою, серветкою або простирадлом.

При укладці білизни та перев’язувального матеріалу в бікси слід дотримува-тись установленого порядку, що дозволяє швидко і легко знайти необхідний

Предмет. Білизну вкладають у вертикальному положенні, щоб можна було

Витягнути з бікса будь-яку річ, не зачіпаючи решти. Перев’язувальний матер-іал також складають із тим розрахунком, щоб кожну пачку або пакет можна

Було витягнути окремо. У центральну частину бікса поміщають пробірку з

Сіркою або іншою речовиною для контролю стерильності.

Загальна хірургія

Залежно від потужності операційного блоку і призначення операційної

Білизни її укладають комплектами.

Закладаючи матеріал і білизну цим способом, потрібно виходити з такого

Приблизного розрахунку на одну операцію.

халати, ковпачки, маски – 4 шт.;

простирадла – 4 шт.;

рушники або полотняні серветки – 6 шт.;

кульки – 50 шт.;

серветки марлеві трьох розмірів – 10 шт.;

тампони трьох розмірів – 10 шт.;

турунди – 1 моток;

Бинти марлеві шириною14 см – 2 шт.

Коли бікс заповнений, краї простирадла, що його вистеляє, загортають

Один на другий поверх вмісту. В один із біксів поверх простирадла заклада-ють халат, а на нього– декілька марлевих серветок і рушник. Це необхідно

Для того, щоб операційна сестра могла, помивши руки, витерти їх і одягти

Стерильний халат, не відкриваючи решти білизни та матеріалу.

Укладка за видом білизни та матеріалу. Цей спосіб більш зручний для ве-ликих операційних блоків при великому використанні білизни і матеріалу. Типи

Приблизних укладок наводяться нижче.

До кришки кожного бікса прив’язують клейончасту етикетку, на якій пе-рераховано вміст бікса, вказано дату стерилізації і прізвище сестри, що готу-вала бікс. Надписи роблять простим олівцем. Кришку бікса закривають, ук-ріплюють гачком, на ланцюжку і міцно прив’язують тасьмою, щоб вона ви-падково не відкрилась. У кінці перевіряють, чи відкриті бічні отвори біксів.

Марлеві кульки(2 мішечка по30 шт.)

Марлеві кульки

(5 пачок по10 шт.)

Середні тампони

(5 пачок по10 шт.)

Індикатор

Стерильності

Великі тампони(2 пачки по

Шт.)

Д бі

Укладання бікса з білизною

І серветками

Кришка бікса

Дно бікса

и

Укладання бікса з кульками

І тампонами

Халати, 4 рушники

1 простирадло–

Клейонка

Простирадл

Індикатор

Стерильності

Великі серветки(5 пачок по

Шт.)

Середні серветки(5 пачок по

Шт.)

Малі серветки(10 пачок по

Шт.)

Д бі

Кришка бікса

Дно бікса

м

с

в

Профілактика хірургічної інфекції

Використану та забруднену білизну в операційній збирають у спеціальні

Ящики або парусинові, клейончасті мішки і відправляють у пральню та на по-дальшу стерилізацію.

Профілактика імплантаційної інфекції

Найбільше значення у виникненні імплантаційної інфекції має шовний матеріал.

Шовний матеріал та його стерилізація. Якість шовного матеріалу є одним

Із факторів, які мають важливе значення для загоєння післяопераційної рани. За

Своїми фізичними властивостями, хімічною структурою і джерелами походжен-ня шовні матеріали поділяють на дві групи: І. Нерозсмоктуючі шовні матеріали

(шовкові, бавовняні, синтетичні нитки– капрон, лавсан, тефлон та ін.), металеві

Скріплюючі матеріали з нержавіючої сталі, танталу(скріпки, дріт).

ІІ. Розсмоктуючі шовні матеріали з гліколевої кислоти й оксицелюлози(дексон,

Окцелон, поліпропілен); а також біологічні нитки, що розсмоктуються(кетгут тощо).

Із існуючого сучасного шовного матеріалу найбільш часто використовують:

І. Розсмоктуючі шовні матеріали.

Кетгут– один із найбільш розповсюджених у нашій країні розсмоктую-чих матеріалів, який виготовляють із кишок овець. Однак він має цілий ряд

недоліків: це один із найбільш реактогенних матеріалів, який має велику абсор-бційну здатність. Протягом перших2-10 діб після операції він втрачає50 % своєї

Міцності, повністю розсмоктується через60 діб. Нитки малого діаметру неміцні

І розсмоктуються швидше. Кращими якостями володіє хромований кетгут. Він

Втрачає свою міцність через30 діб і розсмоктується повністю протягом90 діб.

Вікрил і дексон – розсмоктуючі поліфіламентні нитки з покриттям. Ма-ють достатньо короткі терміни розсмоктування. Набагато міцніші за кетгут,

Викликають незначну реакцію тканин. Вікрил втрачає міцність протягом30

діб, повністю розсмоктується через70 діб. Для дексону ці показники склада-ють, відповідно, 32 і90 діб. Фірма“Етікон” випускає також швидко розсмок-туючий вікрил(Vicryl rapide), який зберігає35 % своєї міцності впродовж7 діб

І повністю розсмоктується за42 доби. Цей матеріал викликає мінімальну тка-нинну реакцію і втрачає свою міцність так само швидко, як і кетгут.

Полісорб– абсорбуючий поліфіламентний плетений матеріал із покрит-тям. Цей матеріал у1,5 раза міцніший, ніж вікрил і дексон, не створює“ефекту

Пилки”, довше зберігає міцність у тканинах, забезпечує підвищену міцність

Вузла протягом18 діб після операції, мінімальна абсорбція відбувається в перші

Доби, повне розсмоктування– через70 діб.

PDS, максон і монокрил– розсмоктуючі монофіламентні нитки, більш

еластичні, ніж поліфіламентні матеріали; викликають мінімальну запальну ре-акцію. Монокрил зберігає необхідну міцність протягом21 доби і розсмоктуєть-ся через90-119 діб. РDS і максон у перший місяць втрачають лише30-50 % своєї

Міцності, а повністю розсмоктуються через180 діб. Шовний матеріал РDS-2