Діагностичних(біопсія, лапаротомія, торакотомія тощо) – уточнення діагнозу

Захворювання.

Залежно від стану хворого, можливостей надання медичної допомоги і

термінів виконання операцій розрізняють:

Екстрені операції, що виконуються негайно після прийняття хворого в

стаціонар, часто за життєвими показаннями або в перші години після госпіта-лізації в хірургічний стаціонар(накладання трахеостоми, спинення шлунко-во-кишкової кровотечі, ліквідація защемленої грижі тощо);

Термінові операції, що виконуються найближчим часом після прийнят-тя хворого в стаціонар у зв’язку з небезпекою прогресування захворювання

(при гострому панкреатиті, холециститі, кишковій непрохідності, поширенні

тромбофлебіту при варикозному розширенні вен тощо) і короткою передопе-раційною підготовкою;

3) відстрочені(планові) операції, що виконуються в різні терміни часу,

Після підготовки хворих до операції при хронічних захворюваннях(хронічно-му калькульозному холециститі, ускладненій виразковій хворобі– пілоросте-нозі, пенетрації, малігнізації виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки тощо).

Терміни планових операцій не обмежені.

Залежно від часу виконання і об’єму оперативного втручання вони можуть

Бути малими, середнього об’єму, великими і розширеними операціями. За об’ємом

Хірургічного втручання розрізняють радикальні та паліативні операції. Радикальні

– це такий вид операцій, при якому видаляється повністю патологічне джерело

(новоутворення), виключається рецидив захворювання і настає одужання хворо-го(видалення фіброми, ліпоми, невриноми, кістоми яєчника тощо). При злоякіс-них пухлинах радикалізм оперативного втручання може бути розширеним і комб-інованим. При таких операціях доводиться видаляти уражений орган або його

Частину разом із сусідніми органами й регіонарними лімфатичними вузлами,

Що втягнуті в раковий процес. Так, радикалізм операції при раку молочної зало-зи досягається видаленням не тільки кіст молочної залози, але й великого і мало-го грудних м’язів, жирової клітковини разом із лімфатичними вузлами підпахво-вої ділянки. При гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини

Радикальними операціями є апендектомія, холецистектомія тощо.

Оперативна хірургічна техніка

Паліативні операції виконують з метою полегшення стану хворого або по-передження небезпечних ускладнень для його життя. Такі операції виконуються

В основному в онкологічних хворих. Так, при наявності великої пухлини, що

Розкладається, на шлунку або кишечнику, ускладненої кровотечею і метаста-зуванням у печінку та інші органи, виконують резекцію органа або клиноподіб-не висікання пухлини з кровоточивою судиною. При великих пухлинах пілорич-ного чи антрального відділів шлунка, що зумовлюють непрохідність(стеноз)

Його виходу, виконують гастроентероанастомоз– підшивають тонку кишку до

Шлунка. Ці операції в основному покращують стан хворого, попереджають ви-никнення життєво небезпечних ускладнень, однак не ліквідовують основну при-чину захворювання. В окремих випадках паліативні операції можуть бути відпо-відним етапом у лікуванні хірургічних хворих. Так, у людей похилого віку з

Важкою супутньою патологією, з метою попередження гнійного перитоніту,

інтоксикації при деструктивному холециститі на першому етапі операції вико-нують холецистостомію(створюють штучну норицю жовчного міхура). В по-дальшому, при покращанні загального стану хворого, виконують радикальну

операцію– холецистектомію(видалення жовчного міхура).

Інколи у хворих з онкологічними захворюваннями, у яких передбачається

Радикальна операція, під час оперативного втручання виявляється проростання

Пухлини та метастази в сусідні й віддалені органи, така операція називається

Пробною.

Операції можуть бути одномоментними, при яких всі етапи втручання

Проводять послідовно один за одним в часі і тим закінчують операцію(апен-дектомія, резекція шлунка, пульмонектомія тощо) і багатомоментними (у два,

три і більше етапів). Наприклад, при гострій кишковій непрохідності, зумов-леній пухлиною сигмоподібної кишки, виконується спочатку перший етап опе-рації: створюють норицю поперечно-ободової кишки і ліквідовують кишкову

Непрохідність. Другим етапом, після покращання стану хворого, видаляють

Уражену сигмоподібну кишку і третім етапом, ліквідовують норицю попереч-но-ободової кишки.

Повторні операції можуть бути запланованими(багатомоментними) і ви-мушеними– при розвитку післяопераційних ускладнень, лікування яких мож-ливе тільки хірургічним методом(неспроможність швів анастомозу, кровоте-ча, перитоніт і ін.).

За методикою виконання розрізняють: типові(стандартні) і атипові опе-рації. Типові операції виконуються за чітко розробленою схемою, кожний етап

Її виконують послідовно, до завершення хірургічного втручання(апендекто-мія, холецистектомія від шийки, дна, резекція шлунка тощо). Атипові операції

Виконуються непередбачено, залежно від характеру патологічного процесу і

Топографо-анатомічних умов певної ділянки організму(при вогнепальних по-раненнях, травмах, гнійних захворюваннях– флегмонах, абсцесах тощо). Такі

Операції повинні виконуватися висококваліфікованими хірургами, оскільки при

Загальна хірургія

Їх проведенні зустрічаються нестандартні ситуації, що вимагають складних

Маніпуляцій або дій на декількох органах, великих судинах, нервах тощо.

В окремих випадках при поєднаній хірургічній патології необхідно викону-вати симультантні операції. Наприклад, у хворого на виразкову хворобу шлун-ка, що оперується, виявлено додатково калькульозний холецистит, при задо-вільному стані хворого можна виконати операцію на шлунку і провести холе-цистектомію. Такі операції проводяться, як правило, з одного доступу(розрізу)

І за одним хірургічним втручанням. До виконання таких операцій треба підхо-дити індивідуально, в кожному конкретному випадку залежно від стану хворо-го, кваліфікації хірурга і умов виконання хірургічного втручання.

За методом видалення патологічного джерела розрізняють такі операції:

а) видалення сторонніх тіл – вони можуть попадати в організм через при-родні отвори(рот, ніс, пряму кишку) або через пошкоджені стінки порожнис-тих органів, а також можуть утворюватися самостійно в порожнистих орга-нах(безоари– сторонні тіла в шлунку, які утворилися з неперетравлених час-тин їжі, волосся– тріхобезоари тощо). Для видалення сторонніх тіл в основному

Використовують ендоскопічну апаратуру(фіброезофаго-гастроскоп, дуоде-носкоп, колоноскоп тощо). Однак у випадках, коли стороннє тіло видалити

Таким чином не вдається, застосовують операцію(гастротомію– розкриття

стінки шлунка, ентеротомію– розкриття стінки кишки тощо);

б) розкриття гнійника (абсцесу, флегмони, карбункула);

в) висікання старого рубця, поліпів, країв рани;

г) резекція – часткове видалення органа разом із патологічним джерелом;

д) ампутація– відсікання дистальної частини органа або кінцівки. Ампу-тація кінцівки на рівні суглоба називається екзартикуляцією;

Е) реконструктивно-пластичні(відновні) операції застосовують для част-кового або повного відновлення анатомічної форми та функції різних органів,

Ділянок організму, втрачених внаслідок травми, захворювання або виродженості,

(пластика сухожилків, нервів, кісток, судин, шкіри; сфінктеропластика– віднов-лення замикального апарату прямої кишки, прохідності великого дуоденально-го соска тощо).

Залежно від методики проведення операції розрізняють: а) мікрохірургічні

Операції, які виконують за допомогою мікроскопа зі збільшенням від3 до40

Разів. Для виконання таких операцій використовують спеціальні хірургічні

інструменти і набір шовного матеріалу. Такі операції широко використову-ють в очній, ЛОР-практиці, при операціях на судинах, нервах; б) ендоскопічні