Положенні стоячи, лежачи на спині або на боці.

Серцево-судинна система. Оцінка стану серцево-судинної системи вклю-чає дослідження пульсу, серцевої діяльності, вимірювання артеріального тис-ку. Слід пам’ятати, що такі захворювання, як стенокардія й інфаркт міокарда,

Можуть супроводжуватися сильним болем у черевній порожнині. При тяжких

Захворюваннях серцево-судинної системи старанно оцінюють стан хворого і

Вибирають найбільш раціональний метод лікування, а в разі неминучості опе-рації готують хворого до хірургічного втручання.

Важливе діагностичне значення має визначення частоти пульсу. Бради-кардія рефлекторного характеру(вагус-пульс) спостерігається у перші годи-ни захворювання при проривних виразках шлунка і дванадцятипалої кишки,

Вузлоутвореннях, заворотах кишечника. Для гострих запальних процесів, пе-ритоніту, гострих кровотеч характерним є прискорення пульсу. Не-

Лікування хворого в хірургічному стаціонарі 209

Відповідність між частотою пульсу і температурою тіла є несприятливою оз-накою, яка може свідчити про виражені зміни в черевній порожнині.

Зменшення наповнення і прискорення пульсу, гіпотензія свідчать про

Тяжкість стану хворих, що найчастіше є наслідком шоку, гострої крововтра-ти та інтоксикації.

Органи дихання. При оцінці стану органів дихання звертають увагу на

Частоту і глибину дихальних рухів. Дослідження легень розпочинають з пер-кусії та аускультації. Старанне обстеження легень дає можливість виявити

Пневмонію, гнійні процеси у них і т. ін. Своєчасна діагностика запальних або

Специфічних захворювань легень і плеври(туберкульозу тощо) необхідна для

Правильної оцінки стану хірургічного хворого, вибору раціонального методу

Знеболювання, проведення відповідної передопераційної підготовки і післяопе-раційного лікування.

Шлунково-кишковий тракт. Язик при багатьох хірургічних захворюван-нях, які супроводжуються високою температурою тіла, інтоксикацією і зне-водненням організму, стає сухим, вкривається нальотом. При розвитку пери-тоніту, гострої механічної непрохідності кишок язик сухий, як“щітка”.

При огляді живота звертають увагу на його форму, величину, старанно

Оглядають шкіру і ділянки можливих локалізацій зовнішніх гриж.

Живіт може бути рівномірно здутим: наприклад, при паралітичній непро-хідності кишок у результаті розвитку перитоніту. Для гострого панкреатиту

Характерне обмежене здуття попереково-ободової кишки. При заворотах тон-кої, сигмоподібної кишок, вузлоутворенні спостерігається зміна форми(аси-метрія) живота. У хворих із механічною кишковою непрохідністю на передній

Черевній стінці можуть контуруватися роздуті перистальтичні петлі кишок.

Важливе діагностичне значення має визначення рухомості передньої че-ревної стінки при диханні. При перфораціях порожнистих органів(шлунка,

Кишок) живіт напружений, втягнутий і передня черевна стінка не бере участі в

Акті дихання. При розвитку гострого запального процесу в черевній порож-нині спостерігається обмежене напруження передньої черевної стінки відповід-но до локалізації патологічного процесу.

Під час огляду шкіри живота звертають увагу на наявність розширених

Вен, що є ознакою цирозу печінки і портальної гіпертензії. Петехії, крововили-ви можуть спостерігатися при захворюваннях крові та судин. Пальпацію слід

Проводити обережно, спочатку поверхнево, щоб орієнтовно виявити локаліза-цію найбільшої болючості в животі.

Відчуття болю при пальпації певної ділянки живота є однією з важливих

Ознак, яка свідчить про запальний процес. Так, при типовій локалізації гос-трого апендициту відмічається болючість у правій здухвинній ділянці, при

Гострому холециститі– в ділянці правого підребер’я; при гострому панкреа-титі– в надчеревній ділянці і в лівому підребер’ї, відповідно до проекції

Підшлункової залози.

Загальна хірургія

Різка болючість при поверхневій пальпації є основною клінічною ознакою

Гострого захворювання черевної порожнини і характерна для перфорацій ви-разок, розривів порожнистих органів і розлитого перитоніту.

Однією з основних ознак, що свідчить про тяжкий перебіг захворювання з

Втягненням у процес очеревини, є симптом Щоткіна-Блюмберга– поява силь-ного болю після повільного натискання і швидкого забирання руки, якою на-тискали на черевну стінку.

При пальпації живота слід обов’язково досліджувати печінку, селезінку і

Всі відділи травного каналу для виключення патологічних змін, новоутворень.

В оцінці стану шлунково-кишкового тракту має значення перкусія живо-та, яка дає змогу виявити пневмоперитонеум(повітря у вільній черевній по-рожнині), здуття кишок(метеоризм), випіт, наявність крові, шлунково-кишко-вий вміст при перфораціях і розривах порожнистих органів. Так, зникнення

Печінкової тупості свідчить про присутність повітря в черевній порожнині. При

Наявності вільної рідини в черевній порожнині визначається притуплення в

Місцях скупчення рідини, яке змінюється при зміні положення хворого.

При вислуховуванні (аускультації) живота можна почути кишкову пе-ристальтику. Вона може бути посиленою, з металічним відтінком у хворих із

механічною формою гострої непрохідності кишок, або різко послабленою–

При парезі кишок.

В оцінці стану шлунково-кишкового тракту важливе значення має дослі-дження прямої кишки, яке дає можливість визначити різні запальні процеси у

Малому тазі, пухлини прямої кишки та ін.

Сечостатева система. Хворим, яких приймають у відділення з різними

Хірургічними захворюваннями й ушкодженнями, необхідно провести дослі-дження сечостатевої системи. Особливо старанно обстежують осіб, яких гос-піталізують у хірургічне відділення зі захворюваннями сечовидільної системи

Або з дизуричними розладами та змінами у сечі.

Пальпацію нирок проводять в напівзігнутому положенні хворого на спині,

На боці. Найкраще це робити бімануально(двома руками) в положенні хворо-го на спині з напівзігнутими і злегка відведеними ногами. Якщо таким чином

Нирку не вдається пропальпувати, то хворого обстежують у положенні на боці

Або у вертикальному, сидячи або стоячи.

При огляді звертають увагу на наявність можливого набряку в попере-ковій ділянці і в ділянці сечового міхура. При запаленні навколониркової

Клітковини, пухлинах, гідро- і піонефрозі може спостерігатися випинання в

Поперековій ділянці, при затримці сечі– переповнений і збільшений сечовий

Міхур над лобком.

При багатьох захворюваннях нирок визначають позитивний симптом Па-стернацького– біль при постукуванні в поперековій ділянці над ураженою

Ниркою. Слід пам’ятати, що болючість у поперековій ділянці може виникати

Також при гострому панкреатиті і позаочеревинному апендициті.

Лікування хворого в хірургічному стаціонарі 211

Під час пальпації нирок слід, насамперед, виключити їх збільшення і рухомість.

Хворі з рухомою(блукаючою) ниркою нерідко помилково потрапляють у хірур-гічне відділення з приводу гострого апендициту або печінкової коліки.

При пальпації за ходом сечовода можна виявити різку болючість у разі

Наявності в ньому конкременту(каменя) або його запалення.

При затримці сечі сечовий міхур збільшується і може пальпуватися у виг-ляді болючого балоноподібного утворення, що досягає до пупка.

Збільшений сечовий міхур іноді помилково вважають за пухлину черевної

Порожнини, кісту або заворот кишок. Тому в осіб з гострими хірургічними

Захворюваннями черевної порожнини, яких приймають у відділення із затрим-кою сечі, необхідно обов’язково виконувати катетеризацію сечового міхура.

Визначення стану передміхурової залози, сім’яних пухирців і задньої стінки

Сечового міхура проводять за допомогою ректального(через пряму кишку) до-слідження.

При огляді і пальпації калитки звертають увагу на її форму, еластичність

Шкіри, набряклість, наявність яєчок, їх величину, контури. Далі обстежують