Крові, він захоплює з дихальних шляхів у3 рази більше кисню, ніж еритроцити,

Може зберігатися в холодильнику до3 років.

Кровозамінники комплексної дії. Це комбіновані поліфункціональні роз-чини гемодинамічної і дезінтоксикаційної дії; дезінтоксикаційної дії в комп-лексі з амінокислотами тощо. Поєднання інфузій компонентів крові та плаз-мозамінників стало провідним принципом трансфузійної медицини, відомим

Як керована гемодилюція.

ПІДГОТОВКА ХВОРИХ ДО ПЕРЕЛИВАННЯ

В усіх випадках перед кожним переливанням крові або її компонентів медич-ний працівник(лікар) повинен: 1) визначити показання до гемотрансфузії, вияви-ти протипоказання, зібрати трансфузіологічний анамнез; 2) провести макроскоп-ічну(візуальну) оцінку придатності крові або її компонентів, кровозамінників; 3)

Визначити групу та резус-належність крові хворого і донора; 4) провести індиві-дуальну пробу на сумісність за системою АВ0; 5) здійснити індивідуальну пробу

За резус-фактором(в процесі підготовки до трансфузії); 6) провести біологічну

Пробу(на початку переливання); 7) проводити спостереження за хворим під час і

Після гемотрансфузії; 8) заповнити необхідну документацію з гемотрансфузії.

Після обстеження хворого(реціпієнта), визначення показань до гемотранс-фузії, проводять макроскопічну(візуальну) оцінку придатності крові, її компо-нентів або препаратів до переливання. При цьому відмічають: 1) правильність

Паспортизації(наявність етикетки з номером, дати заготовки, номер групи і ре-зус-належності, назву консерванту, прізвище та ініціали донора, назва закладу

Заготовки, підпис лікаря); 2) термін зберігання; 3) герметичність упаковки; 4)

Кров повинна бути поділена на три шари: нижній– еритроцити; середній– сіра

Полоска лейкоцитів і тромбоцитів; верхній– жовта прозора плазма; 5) плазма

повинна бути прозорою, не містити плівок, пластівців(інфікована кров), згустків

(не мати червоної окраски(гемоліз). Плазма повинна бути непрозорою при ви-сокому вмісті у ній нейтральних жирів(хільозна кров). Однак при нагріванні

такої крові до37 °С плазма становиться прозорою, у випадках її інфікування–

Інфузійно-трансфузійна терапія

Залишається каламутною. Якщо при візуальній оцінці виявляють обидва пору-шення із вище перерахованих вимог, таку кров переливати не можна.

Після визначення групи та резус-належності крові хворого і донора, про-водять проби на індивідуальну сумісність крові за системою АВ0 і сумісність

За резус-фактором.

Проби на індивідуальну і резус-сумісність

Для виконання цих проб необхідно мати сироватку крові хворого і кров

Донора. Сироватка крові повинна бути свіжою, отриманою в день переливан-ня крові або напередодні(але не більше ніж за один день до трансфузії), за

умови її зберігання при температурі+4, +6 °С.

Для отримання сироватки у хворого беруть4-5 мл крові у пробірку без

Стабілізатора, на якій тут же надписують прізвище й ініціали хворого, групу

Його крові і дату. Після цього пробірку ставлять у штатив і поміщають у

Холодильник для відстоювання. Якщо потрібно прискорити відокремлення сиро-ватки, пробірку з кров’ю центрифугують5-7 хв із швидкістю2000-3000 об./хв.

Після згортання і ретракції згустку від нього відділяється сироватка, яку і

Використовують для проб на сумісність. При умові зберігання сироватки крові

В холодильнику термін придатності– до2 діб.

Кров донора для проведення проб беруть із флакона після того, як його

Підготували до переливання.

1. Проба на індивідуальну сумісність груп крові за системою АВ0. Її про-водять у добре освітленій кімнаті при температурі приміщення в межах+15-25 °С. На білу поверхню(порцелянову тарілку, пластинку) піпеткою нано-сять краплю(0,1 мл) сироватки крові хворого, а біля неї у5-10 разів меншу

(0,01 мл) краплю крові донора(1:5,10), після чого перемішують сухою скля-ною паличкою або різними кутами предметного скла. Відтак тарілку злегка

Похитують протягом5 хв і одночасно

Слідкують за результатом реакції.

Відсутність реакції аглютинації(про-ба негативна) свідчить про сумісність

крові донора та реципієнта за систе-мою груп крові АВ0. Поява аглюти-нації(проба позитивна) свідчить про

їх несумісність і недопустимість пере-ливання даної крові(рис. 1.5.3). Слід

Пам’ятати, що при низькому титрі гру-пових антитіл у сироватці крові хво-рого або при слабо вираженій актив-ності аглютиногену А у донора

(підгрупа А2

), вона може настати

Значно пізніше. Тому спостереження

Рис. 1.5.3. Проба на індивідуальну

Сумісність.

Сироватка реціпієнтна

Кров донора

Загальна хірургія

Треба вести не менше5 хв. У сумнівних випадках здійснюють теплову пробу

На індивідуальну сумісність

Теплова проба на індивідуальну сумісністьза системою АВ0: на дно чаш-ки Петрі наносять2-3 краплі сироватки хворого і краплю крові донора у

Співвідношенні10:1, їх змішують скляною паличкою(крапля повинна бути до-статньо великою і масивною). Для кращої оцінки проби краплю рекоменду-ють помістити на предметне скло. Між ним і чашкою кладуть кружечок

Фільтрувального білого паперу. Чашку опускають плавати на водяну баню

при температурі44-48 °С на10 хв(для

Водяної бані використовують апарат“Ре-зус-1”, при його відсутності– каструлю об-’ємом не менше2 л). Для зменшення випа-ровування сироватки(підсихання краплі)

чашку Петрі рекомендують накрити папе-ровим кружечком. Через10 хв чашку вий-мають і оцінюють результат(рис. 1.5.4).

Пробу необхідно оцінювати в першу

Хвилину, похитуючи предметне скло із

Краплею над білим фоном або над засвіче-ною лампою(при відсутності фільтруваль-ного паперу). Коли ці умови не виконують-ся, при вистиганні краплі може відбутися

Неспецифічна аглютинація. Іноді при підси-ханні краплі і випаданні фібрину на її по-верхні може утворюватися плівка, яку не-обхідно обережно зняти, зачепивши за її край голкою для ін’єкції. Наявність

аглютинації(проба позитивна) свідчить про індивідуальну несумісність крові

Донора та реципієнта, і переливати таку кров категорично забороняється.

Після проби на індивідуальну сумісність крові проводять пробу на

Сумісність за резус-фактором.

3. Проба на індивідуальну сумісність за резус-фактором(із33 % розчином

Поліглюкіну): цю пробу проводять у пробірці без підігріву протягом5 хв. У про-бірку вносять2 краплі сироватки хворого, 1 краплю донорської крові і1 краплю

спеціально приготовленого33 % розчину поліглюкіну. Потім вміст пробірки

Перемішують струшуванням і надають такого положення, щоб він розпливався

По стінках пробірки. Цю процедуру продовжують протягом5 хвилин. Після цього

В пробірку доливають3-4 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, перемішу-ють його і розглядають на світлі. Якщо вміст пробірки залишається рівномірно

Зафарбованим, без ознак аглютинації, кров донора є сумісною з кров’ю хворого

Відносно резус-фактораRhо

(D) і її можна переливати.

У зв’язку з тим, що при визначенні резус-належності виявлені різні типи

Резус-фактора, останнім часом замість вищезгаданої проби на резус-сумісність

пропонується проба з використанням10 % розчину желатину.

Рис. 1.5.4. Теплова проба на

Індивідуальну сумісність.

Сироватка реціпієнтна

Кров донора

Інфузійно-трансфузійна терапія

Проба на індивідуальну сумісність за резус-фактором з використанням

10 % розчину желатину більш точна і наочна при оцінці. Вона проводиться в

пробірці при температурі+46-48 °С протягом10 хв. У пробірку вносять одну

краплю крові донора, після чого добавляють дві краплі підігрітого до розріджен-ня10 % розчину желатину і2-3 краплі сироватки крові хворого. Вміст пробірки

Перемішують(методом струшування) і поміщають на10 хв у водяну баню при

температурі+46-48 °С. Після цього пробірку виймають, додають до неї5-8 мл

Ізотонічного розчину хлориду натрію, перемішують її вміст методом1-2-разо-вого перевертання пробірки і розглядають на світлі неозброєним оком або через

Лупу. Наявність аглютинації у вигляді суспензії дрібних, рідше великих, грудо-чок на тлі освітленої або повністю знебарвленої рідини означає, що кров донора

Не сумісна з кров’ю хворого і вона не може бути йому перелита. Якщо вміст

Пробірки залишається рівномірно забарвленим, з легкою опалесценцією і в ній