Цефазолін(Cephazolinum). Випускається у вигляді солі натрію. Механізм

Його дії пов’язаний з пригніченням біосинтезу мукополісахаридів у клітковій

Стінці бактерій. Діє на Г

+

І Г

–

коки, палички. Вводять препарат внутрішньом’я-зово в дозі0,25-0,5 г в ізотонічному розчині хлориду натрію або внутрішньо-венно у5 % розчині глюкози.

Цефалексин(Cephalexinum) має виражену дію на грампозитивні і грамне-гативні мікроби. Проте малоефективний проти протея, синьогнійної палички.

Призначається в таблетках0,25-0,5 г(добова доза– 1-2 г) 3-4 рази на добу.

Із цефалоспоринів другого покоління використовують: мефоксин, цефу-роксим, цефаклор, цефметазол та ін.

Максипим(Macsumum). Має широкий спектр і виражену дію проти грам-позитивних і грамнегативних патогенних мікроорганізмів як аеробних, так і

Анаеробних. Лікування максипимом можна розпочати, не чекаючи результатів

Аналізів на чутливість. Звичайна доза препарату для дорослих– 1 або2 г кожні

Годин.

До цефалоспоринів третього покоління відносяться: цефтазидим, цефопе-разон, цефаксим, цефтриаксон, цефотетан, цефамандол та ін.

Цефтазидим(Ceftazidime). Має високу бактерицидну активність відносно

Аеробних і анаеробних мікроорганізмів. Він є препаратом вибору при тяжких інфек-ціях до остаточної індентифікації збудника захворювання. Найбільш показаний

При нозокомінальних інфекціях і, зокрема, при наявності синьогнійної палички.

Препарат призначають внутрішньом’язово і внутрішньовенно по1 г через кож-них8 годин або2 г кожних12 годин(при тяжких інфекціях– до6 г на добу).

Цефоперазон(Cefoperazone) – теж антибіотик широкого спектра дії з

Групи цефалоспоринів третього покоління, показаний при нозокомінальних

Аеробних і анаеробних інфекціях. Препарат досить активний до синьогнійної

Палички. Його призначають внутрішньом’язово або внутрішньовенно по2-4 г

Через кожні12 годин. Максимальна добова доза–12 г.

Із четвертого покоління цефпірам, цефепім, цефклідин та ін.

Група карбапенемів. Ті-енам(Thi-enаm)– перший антибіотик групи

Карбапенемів(іміпенем-циластатин). Це бета-лактамний антибіотик з ульт-рашироким спектром дії на всі грампозитивні та грамнегативні патогенні мікро-організми, аеробні й анаеробні, стійкі до інших антибіотиків. Антибактеріаль-ний спектр дії ті-енаму значно ширший, ніж будь-якого іншого антибіотика,

Що дає можливість використовувати його при лікуванні полімікробних, зміша-них аеробних і анаеробних інфекцій. Ті-енам випускається у двох формах: для

Внутрішньом’язового і внутрішньовенного введення. Флакони містять по500 і

Мг препарату, який легко розчиняється в2-3 мл води для ін’єкцій або фізіо-логічному розчині хлориду натрію. Призначається по2-3 г на добу. Внутріш-ньом’язові форми препарату не повинні використовуватись для внутрішньо-венного введення.Останнім часом використовується меропенем(меронем).

Загальна хірургія

Фторфенолони. Із цієї групи протимікробних препаратів найбільше

Поширення отримали норфлоксацин(ноліцин), офлоксацин (таривид, зонацин),

Нефлоксацин(абактал), ципрофлоксацин(ципринол, ципробай, цифран, цип-ролет). Ці препарати діють бактерицидно, порушують синтез ДНК і білків у

Мікроорганізмах. Антибактеріальний спектр дії фторфенолонів ширший, ніж

Цефалоспоринів, особливо це стосується ципрофлоксацину. Його призначають

По200-400 мг внутрішньовенно через кожні12 годин.

Група імідазолу. До цієї групи відносяться: метранідазол(флагіл, три-хопол); тинідазол(фазижин); нітазол(амінітразол). Крім високої протигрибкової

Активності, препарати цієї групи є досить ефективними проти аеробної й ана

Еробної інфекції.

Флуконазол (дифлюкан, медофлюкон) – має широкий протигрибковий

Спектр дії. Пік концентрації флуконазола виникає зразу ж після внутрішньо-венного введення препарату. Його застосовують внутрішньовенно краплин-но, залежно від тяжкості інфекції, від100 до400 мг один раз на добу. Три-валість лікування залежить від клінічного і мікробіологічного ефекту.

Наявність значної кількості антибіотиків дає можливість використовувати

Їх у різних комбінаціях. При цьому слід враховувати характер їх сумісної дії.

Бактеріофаги.

Для боротьби з мікробами в організмі людини використовують вірус бак-терій– бактеріофаг, який проникаючи у мікробну клітину, викликає її роз-плавлення(лізис). Бактеріофаги відзначаються високою специфічною дією

(антистафілококовий, стрептококовий, полібацилярний та ін.) Їх використо-вують для інфільтрації оточуючих тканин навколо рани, введення у гнійні по-рожнини, дренажі і ін.

Фітонциди.

Фітонциди– препарати, які містять рослинні біологічно активні речовини,

Що мають виражену протимікробну, як бактерицидну, так і бактеріостатичну

Дію. Їх виготовляють із листків евкаліпта, звіробою, маклеї серцеподібної та

Інших рослин. Широке застосування отримали такі препарати, як хлорофіліпт,

Новоіманін, ектерицид, настойка календули, часнику тощо. Їх використову-ють в основному для лікування гнійних ран, промивання порожнин, а також

Для інгаляцій при захворюваннях дихальних шляхів.

Ферменти.

У хірургії застосовуються і препарати, що мають протеолітичну(роз-плавляють білки) дію: трипсин, хімотрипсин, панкреатична рибонуклеаза, ко-лагеноза, еластолітин, терилітин та ін. Ці препарати мають властивість роз-плавляти некротизовані тканини, фібринні утвори, розріджувати в’язкий вміст

Рани, згустки крові. Відносно здорових тканин ці ферменти є неактивними. Їх

Широко використовують для лікування гнійних, некротичних ран.

Препарати для підвищення реактивності організму.

З цією метою використовують препарати для пасивної імунізації; γ-гло-буліни(антистафілококовий, протиправцевий і ін.) гіперімунну плазму, бак-

Профілактика хірургічної інфекції

Теріофаги і ін., які здійснюють пряму дію на мікроорганізми. Поряд з цим, ви-користовують анатоксини(стафілококовий, правцевий і ін.), вакцини, які ви-кликають формування специфічного імунітету до відповідної групи мікроор-ганізмів.

Для підвищення неспецифічного імунного захисту використовують про-дигіозан, який активує Т-систему імунітету та стимулює фагоцитоз, лизоцим,

Левамізол, тималін, тимоген і ін.

АСЕПТИКА (a – без, sepsis – гниття)

Методика асептики була розроблена в ХІХ столітті німецьким хірургом

Е. Бергманом і його учнем Е. Шимельбушем. У1890 р. на конгресі хірургів у

Берліні Е. Бергман доповів про новий метод боротьби з рановою інфекцією і

Продемонстрував хворих, оперованих в асептичних умовах. Введення асепти-ки відкрило нову еру в розвитоку хірургії. Завдяки розвитку асептики у хірургів

З’явилась можливість розширити діапазон оперативних втручань, проводити пе-ресадку органів і тканин.

Під асептикою слід розуміти комплекс профілактичних методів, спрямо-ваних на попередження попадання мікроорганізмів у рану, створення безмікроб-них, стерильних умов для хірургічної роботи за допомогою використання органі-заційних заходів, технічних засобів, хімічних і фізичних факторів. Сьогодні

Асептичний метод хірургічної роботи поєднується з використанням різних ан-тисептичних препаратів. Основною метою асептики є знищення мікробів на

Всіх предметах, інструментах, перев’язувальному матеріалі та ін., що можуть

Контактувати з раною при обстеженні чи лікуванні.

Профілактика повітряно-крапельної інфекції

Методи боротьби з інфекцією у повітрі

Сьогодні доведено, що кількість нагноєнь операційних ран знаходиться в

Прямій пропорційній залежності від ступеня мікробного забруднення повітря

Операційної.

Боротьба із забрудненістю повітря в операційних і перев’язочних є осно-вою профілактики повітряної інфекції. Важливе значення в боротьбі з інфек-ційним забрудненням має своєчасне прибирання операційної, кондиціонуван-ня повітря, опромінення ультрафіолетовими лампами, дотримання протимік-робного режиму.

Для захисту рани від крапельної інфекції застосовують маски. Слід пам’я-тати, що при розмові крапельки слини можуть розлітатись на відстань1,5-2 м