Кольору по100 мл. Зберігають у захищеному від світла місці, подалі від вогню.

При використанні ефіру сон настає через10-20 хв і триває30-40 хв після припи-нення інгаляції. Ефір є препаратом, що викликає пригнічення діяльності нерво-вих клітин, довгастого мозку, печінки, нирок. Ефір під впливом сонця і повітря

Стає непридатним. Для перевірки чистоти ефіру використовують різні проби: 1)

Після випаровування з фільтрувального паперу не повинно бути запаху; 2) після

випаровування зі скельця не повинно бути осаду; 3) лакмусовий папір не пови-нен синіти(не дає кислої реакції); 4) при змішуванні10 мл ефіру з1 мл10 % йоди-ду калію і експозиції протягом1 год не повинно бути забарвлення.

Хлороформ(Chloroforneium) – прозора летка рідина, що розкладається під

Дією світла. Його випускають у флаконах з оранжевого скла по50 мл і зберіга-ють у прохолодному темному місці. За механізмом дії хлороформ набагато силь-ніший від ефіру. Препарат токсичний, виводиться з організму нирками. Для про-ведення перевірки чистоти застосовують такі проби: 1) після випаровування з

Фільтрувального паперу не повинно бути запаху; 2) змочений лакмусовий папір

Не повинен червоніти.

Фторотан(Phthorothanum), флюотан, наркотан– прозора рідина з при-ємним запахом. Не горить і не вибухає. Значно сильніший за ефір, але й більш

Токсичний. Через1-2 хв від початку наркозу хворий втрачає притомність, а

Хірургічна стадія настає через3-5 хв і супроводжується розслабленням попе-речно-смугастої мускулатури. Його часто застосовують у суміші із закисом

Азоту при оперативних втручаннях на легенях, органах черевної порожнини.

Пентран(Pentran), метоксилфлуран, інгалан– прозора рідина з характер-ним фруктовим запахом, не займається і не вибухає. Має властивість прони-кати в гумові вироби наркозних апаратів із наступною дифузією, а тому його

Подачу слід припиняти за10-20 хв до кінця операції. За своєю дією значно

Сильніший, ніж ефір чи хлороформ. Пентран випускають по50 мл і зберігають

У темній оранжевій герметичній посудині.

Трихлоретилен(Trichlorethylenum), трилен– наркотична прозора летка

Рідина із своєрідним запахом. Його зберігають у пляшечках у прохолодному

Затемненому місці. Має виражену аналгезуючу наркотичну дію. Його вико-ристовують в основному при короткочасних операціях, в стоматологічній і

Акушерській практиці.

Загальна хірургія

Етран(Etran), пенфлуран– за своєю дією подібний до фторотану. Забез-печує швидку індукцію в наркоз без вираженого збудження. Може поєднува-тись із внутрішньовенними анестетиками, закисом азоту. Випускають і збері-гають в темних скляних посудинах по50 мл(Список Б).

Б. Газоподібні наркотичні засоби.

Закис азоту(Nitrogenium oxydulatum) – звеселяючий газ без запаху, не

Вибухає, але в поєднанні з ефіром і киснем підтримує горіння. Газ зберігають у

сірих металевих балонах у рідкому стані під тиском50 атм. Закис азоту–

Інертний газ, в організмі не вступає у хімічні реакції і виділяється легенями у

Незміненому стані. Для наркозу використовують у поєднанні з киснем у

співвідношеннях1:1; 2:1; 3:1; 4:1 (70-80 % закису азоту і20-30 % кисню). Без

кисню закис азоту токсичний. А тому зменшення об’єму кисню в суміші мен-ше20 % не допустиме.

Циклопропан(Cyclopropanum) – вогненебезпечний газ. Може вибухати.

Його застосовують у комбінаціях із киснем, закисом азоту, ефіром тощо.

Наркозна дія швидка. Циклопропан не має токсичного впливу на печінку, нир-ки, серцево-судинну систему. У зв’язку з позитивним впливом на гемодина-міку, його часто застосовують при травматичному шоці.

Основною метою інгаляційного наркозу є забезпечення не тільки найдійної

анестезії, виключення свідомості, а і надійне розслаблення мускулатури(ре-лаксація). Розслаблення мускулатури здійснюють за допомогою м’язових ре-лаксантів(міорелаксантів).

Міорелаксанти

Міорелаксанти(курареподібні препарати). М’язовими релаксантами на-зивають препарати, що мають здатність блокувати передачу збудження в не-рвово-м’язових синапсах скелетної і дихальної мускулатури. За типом дії їх по-діляють на:

Недеполяризуючі(d-тубокурарин, ардуан, павулон, тракріум тощо) – ці

Препарати є антагоністами ацетилхоліну, вони паралізують нервово-м’язову

Передачу і відносяться до справжніх курареподібних речовин.

Ардуан(Arduanum) – білий кристалічний порошок в ампулах по4 мг, його

використовують при різних хірургічних втручаннях із розрахунку0,04-0,06 мг/

Кг; у цих дозах препарат викликає через2-3 хв повну релаксацію, що триває

До50 хв. Залишкова дія ардуану знімається прозерином.

Тракріум(Trakrium) – розчин для ін’єкцій в ампулах по2,5-5 мл. Тракрі-ум вводять внутрішньовенно струминно в дозі0,3-0,6 мг/кг, що викликає тим-часове(протягом15-35 хв) розслаблення дихальної і скелетної мускулатури.

Повна нервово-мязова блокада проходить самостійно через35 хв.

Деполяризуючі препарати, викликають розслаблення мускулатури за

Рахунок деполяризації, подібно до дії надлишкової кількості ацетилхоліну, що

Призводить до порушення провідності збудження з нерва на м’яз. Препарати

Знеболювання

Цієї групи швидко розкладаються і викликають короткочасний ефект. Найбільш

Поширеним препаратом є дитилін.

Дитилін (Dithylinum) використовують у1-2 % розчині із розрахунку1-2 мг/кг.

Через10-15 секунд після введення дитилину з’являються фібрилярні посмику-вання м’язів обличчя, шиї, кінцівок, які тривають упродовж10-15 с, а потім

Настає повне розслаблення мускулатури протягом5-7 хв.

Змішані препарати можуть викликати антидеполяризуючу і деполяри-зуючу дію. Із них найбільш часто використовують імбретил.

Імбретил (Imbrethil) випускається в ампулах по2 мл0,2 % розчину. Після

внутрішньовенного введення препарату(0,04-0,07 мг/кг) настає повне роз-слаблення скелетної мускулатури, що триває30-40 хв. Препарат погано ви-водиться з організму, тому повторні дози його слід значно зменшувати.

За механізмом дії міорелаксантів розрізняють: короткочасну, періодичну, част-кову і тотальну м’язові релаксаціі. Короткочасну релаксацію, як правило, викори-стовують у період інтубації, під час ендоскопії, вправлянні вивихів і переломів.

Періодичну релаксацію здійснюють міорелаксантами з коротким періодом дії,

Коли потрібно створити найбільше розслаблення мускулатури під час операції.

Часткову релаксацію використовують тоді, коли потрібно розслабити мус-кулатуру, не виключаючи дихання. З цією метою використовують малі дози

Тубокурарину-хлориду або диплацину.

Тотальну релаксацію здійснюють за допомогою недеполяризуючих релак-сантів тривалої дії і використовують при великих операціях на органах груд-ної і черевної порожнин.

На сьогодні під інгаляційним наркозом виконуються всі складні операції.

Протипоказання до інгаляційного наркозу

Протипоказання до інгаляційного наркозу поділяються на абсолютні і відносні.

Абсолютними протипоказаннями є: відсутність кисню, непереносимість

Препаратів, несправна апаратура, а також наявність супутніх захворювань та

Станів, від яких може настати смерть: 1) захворювань серцево-судинної системи

В стадії декомпенсації; гіпертонічної хвороби, що не піддається медикаментозній

Терапії; гіпотонії, пов’язаної з анемією, інтоксикації; 2) захворювань органів ди-хання з вираженою легеневою недостатністю– гострої пневмонії; 3) захворю-вань печінки з вираженою її функціональною недостатністю; 4) захворювань

Нирок із порушенням функції; 5) важкого ступеня анемії; 6) захворювань із вира-женим підвищеним внутрішньочерепним тиском(пухлин, кіст тощо).

Відносними протипоказаннями є вищеперераховані захворювання, але з

Менш вираженими функціональними порушеннями.

Підготовка хворого до наркозу

Підготовка хворого до наркозу співпадає з загальною підготовкою до операції.

Перед операцією кожному хворому слід: перевірити стан ротової порож-нини(наявні в ній вставні протези видаляють); виміряти температуру і вагу

Загальна хірургія

тіла; оглянути очі(визначити їх форму, розміри зіниць, реакцію їх на світло);

перевірити прохідність дихальних шляхів(носових ходів); виявити рухомість

Нижньої щелепи, шиї; порахувати пульс і виміряти артеріальний тиск; зібрати