Основними причинами гіпоксії є: порушення прохідності дихальних шляхів, при-гнічення дихального центру внаслідок передозування наркотичних речовин, не-поладки в апаратурі.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основними причинами гіпоксії є: порушення прохідності дихальних шляхів, при-гнічення дихального центру внаслідок передозування наркотичних речовин, не-поладки в апаратурі.



Порушення прохідності дихальних шляхів може виникати внаслідок: запа-дання язика і надгортанника; ларинго- та бронхоспазму; механічної закупор-ки дихальних шляхів(блювотними масами, серветками тощо).

Основними ознаками порушення прохідності дихальних шляхів є шумне

Дихання, напруження м’язів тулуба, посиніння губ, шкіри обличчя, тулуба.

При западанні язика або надгортанника необхідно:

1. Висунути вперед нижню щелепу, використавши потрійний прийом Са-фара(рис. 1.4.8).

При неефективності цього методу слід позаду кореня язика ввести по-вітровід, довжина якого має дорівнювати відстані від кута рота до кута ниж-ньої щелепи. Кінець повітроводу направити спочатку в бік піднебіння, щоб

Відтіснити язик, а потім– по-вернути до кореня язика.

При відсутності по-вітроводу можна скористати-ся роторозширювачем, який

Заводять за кореня зубів і за до-помогою язикотримача захоп-люють язик.

Ларингоспазм виникає

Внаслідок гіпоксії, подразнень

Слизової оболонки анестетика-ми, кров’ю, блювотними маса-ми. З метою профілактики не

Слід допускати гіпоксії під час

Операції, а потрібно забезпечу-вати ефективне знеболювання.

У разі виникнення ларин-госпазму, бронхоспазму необхідно ввести1 мл0,1 % розчину сульфату атро-піну, еуфілін, димедрол, глюкокортикоїди, при відсутності ефекту після вве-дення релаксантів слід провести інтубацію трахеї, штучну вентиляцію легень.

Механічна закупорка дихальних шляхів виникає внаслідок попадання в

Просвіт дихальних шляхів шлункового вмісту (регургітації та аспірації), зуб-них протезів, крові тощо.

Профілактика цього ускладнення полягає в ретельній підготовці до опе-рації травного тракту.

Рис. 1.4.8. Прийоми Сафара: а– западання язика;

б– запрокидування голови;

В-г– висунення вперед нижньої щелепи.

Г в

Б а

Знеболювання

Зупинка серця є найбільш небезпечним ускладненням під час проведення

Наркозу. Ознаками цієї загрози є: блідість шкіри, ниткоподібний пульс, різке

Зниження артеріального тиску, розширення зіниць, відсутність їх реакції на

Світло.

Профілактика цього ускладнення полягає у введенні атропіну сульфату,

Правильному проведенні наркозу, постійному нагляді за частотою пульсу,

Рівнем артеріального тиску.

При зупинці серця одразу проводять закритий масаж серця; під час опе-рацій на органах черевної порожнини можна виконати через діафрагму непря-мий масаж серця; в окремих випадках здійснюють торакотомію, перикардо-томію і відкритий масаж серця. Поряд з цим необхідно проводити і штучну

Вентиляцію легень.

Для профілактики ускладнень інгаляційного наркозу необхідно: 1) ретель-но готувати хворого до операції; 2) уважно стежити за станом хворого під час

Проведення наркозу і операції; 3) своєчасно виявляти і надавати адекватну ме-дичну допомогу(уведення медикаментозних засобів, штучна вентиляція легень,

Переливання кровозамінників гемодинамічної дії тощо).

Особливості догляду за хворими після інгаляційного наркозу

Після закінчення операції і виведення хворого з наркозу його поміщають в

Окрему палату або відділення інтенсивної терапії. Спочатку готують функ-ціональне ліжко, надають йому відповідного положення. Готують грілки, апа-рат подачі зволоженого кисню, систему для внутрішньовенних вливань, аспі-ратор, тонометр із фонендоскопом, стерильні шприци, набір медикаментозних

Засобів, необхідних для інтенсивної терапії. Поряд з цим для проведення реані-маційних заходів готують серветки, роторозширювач, язикотримач, повітро-провід, ларингоскоп, інтубаційні трубки, апарат для штучної вентиляції ле-гень, набір інструментів для накладання трахеостоми, дефібрилятор тощо. Після

Звичайних операцій хворого вкладають на спину без подушки. До ніг кладуть

Грілки, налагоджують подачу зволоженого кисню, проводять внутрішньовен-ну інфузійну терапію. Спостерігають за пульсом, диханням, кольором шкірних

Покривів, вимірюють артеріальний тиск. Всі ці дані записують у карту інди-відуального спостереження. Залежно від стану хворого ці дані фіксують через

Або60 хв.

Слід пам’ятати, що після наркозу, який проводився із застосуванням міоре-лаксантів тривалої дії, може настати пізня зупинка дихання, якій, як правило,

передує в’ялість, м’язове безсилля, поверхневе дихання або рекураризація– по-вне розслаблення скелетної мускулатури. У цих випадках слід терміново нала-годити ШВЛ, ввести прозерин(антидот міорелаксантів), атропін. Причинами

Різкого зниження артеріального тиску, що супроводжується колапсом, можуть

Бути больовий шок, крововтрата, гостра серцева недостатність, надниркова

Недостатність. Залежно від причини, що викликала зниження артеріального тис-

Загальна хірургія

Ку застосовуються різні засоби інтенсивної терапії. Після використання інгаля-ційного наркозу, внаслідок закупорки бронха слизом або кров’ю, може виник-нути ателектаз легень. Ателектована ділянка легені схильна до запалення. Для

Усунення ателектазу проводять бронхоскопію, дихальну гімнастику(черевну і

Грудну), відкашлювання, надування гумових іграшок або камери з м’яча(підви-щення тиску повітря в легені сприяє її розправленню).

НЕІНГАЛЯЦІЙНИЙ НАРКОЗ І ЙОГО ВИДИ

Неінгаляційний наркоз залежно від шляхів введення може бути внутрішньо-венним, внутрішньом’язовим, підшкірним, внутрішньокістковим, прямокишко-вим та ін.

Внутрішньовенний наркоз

Внутрішньовенний наркоз використовують головним чином як ввідний і ба-зис-наркоз. Для цього використовують тіопентал натрію(натрієва сіль5 (1-ме-тилбутил)-5-етил-2-тіобарбітурової кислоти) 2-2,5 % розчин. Його вводять по-вільно, протягом декількох хвилин, при швидкому введенні може настати зупин-ка дихання. Максимальна доза1000 мг. Наркоз настає через2-3 хв без стадії

Збудження. Зникає больова чутливість, хворий засинає. Виникає перший рівень ІІІ

Стадії наркозу. Для підтримання наркозу хворому періодично вводять10-15 мл

Того ж розчину. Пробудження настає через10-15 хв після припинення введення

Препарату. Антагоністом тіопенталу натрію при передозуванні є бемегрид. Тіо-пентал натрію протипоказаний при захворюваннях нирок, печінки, серцево-су-динної системи. Він може викликати алергічні реакції(висипку, задишку, тахікар-дію, ларингоспазм), а тому його не рекомендують використовувати у хворих з

Алергічними станами. Під час операції можливе западання язика й асфіксія.

Для знеболювання при виконанні невеликих оперативних втручань викори-стовують оксибутират натрію. Цей препарат має виражену седативну, своє-рідну наркотичну і слабку аналгетичну дію. В основному його використову-ють для вступного та комбінованого наркозів. Після внутрішньовенного вве-дення препарату в дозі75-150 мг/кг сон настає через5-10 хв і триває30-40 хв.

Добрим анестезуючим засобом, для внутрішньовенного та внутрішьном’я-зового введень, є кетамін. Цей препарат випускають у вигляді5 % розчину у

Флаконах по10 мл. Його використовують при короткочасних невеликих опе-раціях і в комбінації з інтубаційним наркозом. Кетамін створює виражену анал-гезію, проте протипоказаний при ушкодженні мозку.

Останнім часом препаратом вибору для внутрішньовенної анестезії вважають

Рекофол(пропофол) – 10 мг/мл. Його дія розпочинається через30-60 сек. Звичайна

Доза для введення в анестезію становить1,5-2,5 мг/кг. Рекофол використовують

Для введення в загальну анастезію і її підтримування; для седації при проведенні

Інтенсивної терапії; при здійсненні хірургічних і діагностичних процедур під регіо-нарною або місцевою анастезією. Препарат практично не має побічної дії.

Знеболювання

Нейролептаналгезія і атаралгезія

Нейролептаналгезія– це своєрідний стан, при якому розвивається аналге-зія, відчуття байдужості та сонливість. Для цього застосовують наркотичний

аналгетик-фентаніл(1 мл-0,05 мг) і нейролептик-дроперидол(1 мл-2,5 мг) або

Суміш фентанілу та дроперидолу під назвою“Таламонал”. Використовують

Два варіанти: нейролептаналгезія зі збереженим диханням і нейролептаналге-зія в поєднанні з інтубацією трахеї, релаксацією та ШВЛ.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.009 с.)