Проводять один раз на місяць. Забрудненість повітря в палаті і перев’язочній

Можна визначити за допомогою седиментаційного, фільтраційного методу та

Рис. 1.1.12. Перев’язочна.

Рис. 1.1.13. Робота перев’язувальної

Сестри.

Загальна хірургія

Методу ударної хвилі повітря. Принцип седиментаційного методу полягає в

Тому, що мікроорганізми, які перебувають у повітрі, осідають на горизонтальну

Поверхню. Для цього дослідження використовують чашки Петрі з живильним

середовищем(2 % агар), які протягом15 хв залишають відкритими в зазда-легідь визначених місцях операційної чи перев’язочної. Після цього чашки Петрі

Поміщають у термостат на24 год і підраховують кількість колоній, що вирос-ли. Фільтраційний метод дослідження полягає в просмоктуванні10-40 л по-вітря через спеціальні поглиначі зі стерильною рідиною. Принцип ударної хвилі

Полягає в тому, що всмоктане через апарат повітря вдаряється об поверхню,

Яка містить живильне середовище, внаслідок чого мікроорганізми затриму-ються на ній. Проби повітря забираються за допомогою апарата Кротова. В

Операційній кількість колоній мікроорганізмів на1 м

Повітря не повинна пере-вищувати500 до роботи та1000 під час і після роботи операційної. Для пере-в’язочної і передопераційної допускається не більше1000 колоній на1 м

По-вітря до роботи. Крім того, в пробі об’ємом250 л повітря не повинно бути

Плазмокоагуляційного гемолітичного стафілокока.

Контроль якості дезінфекції здійснюється раптово, без відома персоналу,

1-2 рази на місяць. Стерильним ватним тампоном, змоченим стерильним ізото-нічним розчином хлориду натрію або1 % розчином гіпосульфіту, проводять

Змив із10 предметів; площа змиву повинна бути200-300 см

Задовільну оцін-ку дезінфекції дають при відсутності росту кишкової палички, протею, синьо-гнійної палички, стафілокока та стрептокока.

Посіви з рук, як правило, проводить старша операційна сестра так, щоб

Персонал не знав, коли і у кого він буде взятий. Результати посіву повинні

Обговорюватися і співставлятися з частотою післяопераційних ускладнень.

Такий контроль сприяє покращанню якості миття рук персоналом і зменшен-ню кількості післяопераційних ускладнень.

Крім обов’язкового повсякденного контролю за ефективністю стерилізації

В автоклаві(перев’язувального матеріалу, білизни) за допомогою стандарт-них ампул або сірки, необхідно кожних10 днів проводити посіви з простерилі-зованого матеріалу. Особливу увагу слід надавати якості стерилізації шов-ного матеріалу. Посіви з шовку, кетгуту необхідно проводити до початку сте-рилізації, під час неї і після, не рідше одного разу в10 днів.

Для контролю стерильності рук медичного персоналу, перев’язувального і

Шовного матеріалу старша операційна сестра повинна мати спеціальний журнал.

Для виявлення і санації носіїв патогенної мікрофлори1-2 рази на рік усім

Працівникам хірургічного відділення роблять мазки з носа і горла спеціальними

Тампонами. Виявлених носіїв патогенної інфекції санують в обов’язковому по-рядку. При відсутності позитивних результатів від лікування хронічних запаль-них захворювань верхніх дихальних шляхів і порожнини рота працівників пере-водять на іншу роботу.

Профілактика хірургічної інфекції

ПРОФІЛАКТИКА ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ

ПОНЯТТЯ ПРО ЗБУДНИКІВ ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ

Людина постійно контактує з різними мікроорганізмами– бактеріями, ко-ками, бацилами, вірусами та ін. Одні з них є сапрофітами і не діють на організм,

Інші паразитують на ньому, наносять шкоду і зумовлюють виникнення різних

Гнійних захворювань, що потребують хірургічного лікування.

Найбільш частою причиною інфекційних хірургічних захворювань є стафі-лококи, стрептококи, кишкова паличка, бактерії групи протею, синьогнійна па-личка та ін.

Стафілокок(Staphylococcus) – грампозитивний аеробний кок, розміром

Мкм у діаметрі, може розвиватись і в анаеробних умовах, надзвичайно

Розповсюджений і знаходиться у повітрі, на предметах, тілі людини тощо. Рід

Включає близько20 видів стафілококів. Висока патогенність стафілококів зу-мовлена їх екзотоксинами, що викликають некротичну, гемолітичну та ендо-токсичну дію в ураженому організмі. Завдяки виділенню спеціального фер-менту– беталактамози, на сьогодні появились нові антибіотикорезистентні

Форми стафілококів, що являють собою одну із важливих проблем хірургії.

Значну роль у патології людини відіграє золотистий стафілокок(S. Aureus).

Стрептокок(Streptococcus) – аеробний грампозитивний кок, розміром0,5-2,0 мкм у діаметрі, як і стафілокок, є широко розповсюдженим і стійким мікро-організмом, що викликає гнійні процеси в організмі. Під час росту утворює

Різної довжини ланцюжки. За ознаками гемолітичної активності розрізняють

α-гемолітичні, β-гемолітичні і негемолітичні стрептококи. Найбільше вплива-ють на виникнення захворювань у людини β-гемолітичні стрептококи. Особ-ливістю стрептококової інфекції є тяжкий перебіг і схильність до рецидивів.

Кишкова паличка(B. coli communis) відноситься до групи умовно-патоген-них грамнегативних бактерій, не утворює спор, але може розмножуватися в

Аеробних і анаеробних умовах. Знаходиться в місцях, забруднених каловими

Масами, постійно існує і розмножується в кишечнику. Під впливом цього мікро-ба може проходити гнійне розплавлення клітковини, м’язів, сухожилків і фасцій.

Багато сучасних штамів кишкової палички є нечутливими до антибіотиків і

Можуть викликати інфікування ран самостійно та у взаємодії з іншими мікроба-ми(стафілокок, стрептокок і ін.).

Протей(Proteus) – грамнегативна анаеробна паличка, яка має декілька

Видів. Протей має властивість виділяти екстрацелюлярні фактори, які при-гнічують фагоцитарну активність лейкоцитів; відмічається високою резис-тентністю до більшості антибіотиків, бере участь у змішаних інфекціях і вис-тупає як вторинний збудник(суперінфекція), що підсилює і ускладнює перебіг

Гнійного процесу. Останній набирає гнійно-гнильного характеру.

Загальна хірургія

Паличка синьо-зеленого гною(Pseudomonas aeruginosa) відноситься до грам-негативних мікробів. Вона відмічається стійкістю до більшості сучасних анти-біотиків, широко розповсюджена в зовнішньому середовищі– повітрі, воді. Ве-гетує на шкірі і в кишечнику людини, при попаданні в рану зумовлює розвиток

Гнійного процесу. Клінічною особливістю палички є виділення синьо-зеленого

Гною. Цей вид інфекції нерідко буває причиною сепсису, лікування якого є до-сить тяжким і не завжди результативним. Найбільш ефективним антибіотиком

проти палички синьо-зеленого гною є фортум(цефтазидим), у меншій мірі β-лактамні антибіотики останнього покоління, аміноглюкозиди і фторхінолони.

Палички синьо-зеленого гною досить стійкі до антисептиків– хлоргекседину,

Фенолових дезінфекційних засобів. Досить чутлива до борної кислоти.

Грибки(Candida) – це слабовірулентні мікроорганізми. Розрізняють близько

80 видів роду Candida, однак найбільш часто причиною захворювання буває:

C. Albicans. Ці грибки досить часто беруть участь у змішаних інфекціях і

Виступають як вторинний збудник(суперінфекція), що підсилює і ускладнює

Перебіг запального процесу в організмі, викликаючи різні форми кандидозу

(вісцеральний, системний, генералізованний). Останнім часом грибки все час-тіше виступають як збудники нозокомінальної(внутрішньолікарняної) інфекції,

Збільшуючи захворюваність та летальність.

Анаероби– мікроби, що живуть без доступу повітря, найбільш часто вони

Зустрічаються в землі, кишечнику тварини і людини. Збудниками анаеробних

Інфекцій є бактерії з родуClostridium (клостридіальна інфекція). Ці мікроби

При висушуванні утворюють зародки(спори), які не бояться подальшого ви-сушування і навіть дії різних дезінфекційних речовин. При різних травмах або

Операціях на товстому кишечнику можуть викликати захворювання(газову

Флегмону, газову гангрену). Крім того, збудниками анаеробної інфекції є (не-клостридіальна інфекція) неспороутворюючі грамнегативні палички роду

Bacteroides, Fusobacterium, грампозитивні палички– Propionbacterium acnes;