Показання та методика заміни пов’язки

Основними показаннями для зміни пов’язки є:

Перша доба після операції або поранення.

Необхідність виконання діагностичних маніпуляцій для контролю пере-бігу ранового процесу.

Для виконання лікувальних маніпуляцій: зняття швів, видалення дре-нажів, висікання некротичних тканин та ін.

Невиконання пов’язки свого призначення(стискальна пов’язка не забез-печує гемостаз, оклюзійна пов’язка– герметичність, іммобілізаційна– неру-хомість та ін.).

Рис. 1.6.22. Накладання

Клейової пов’язки на стегно.

Загальна хірургія

Промокання пов’язки рановим вмістом.

Зміщення пов’язки.

При заміні старої пов’язки необхідно дотримуватись двох основних прин-ципів: мінімум неприємних відчуттів для хворого і дотримання норм асептики.

Для безболісної заміни пов’язки слід обережно, без різких рухів відклеюва-ти пов’язку від ранової поверхні. При присиханні пов’язки до рани, її відмочу-ють розчинами антисептиків(3 % розчин пероксиду водню, 0,1 % розчин хлор-гекседину, 0,5 % розчин перманганату калію та ін.). Для профілактики вто-ринної інфекції краї шкіри навколо рани обробляють антисептиком(1 % розчин

йодонату, моголівський розчин, 0,1 % розчин хлоргексидину і ін.). При цьому

Обробку здійснюють на3-5 см від країв рани з обов’язковою обробкою всіх

Швів, а також дренажів на відстані5 см від шкіри. В окремих випадках для

Ізоляції рани від зовнішнього середовища використовують спеціальний клей

(церигель, дегмин, коллодій і ін.).

ГІПСОВІ ПОВ’ЯЗКИ

Властивості та якість бинту

Гіпсові пов’язки накладають за допомогою гіпсу– це прожарений при тем-пературі140

С порошок сульфату кальцію. Після прожарювання він легко

Розтирається на мілкі крупинки, які в суміші з водою являють собою кашкопо-дібну масу, що має властивість швидко тверднути. Гіпс на повітрі поглинає

Вологу, в зв’язку з чим його якість різко погіршується. Щоб уникнути цього,

Його зберігають у герметично закритих оцинкованих ящиках у сухому місці.

Для перевірки якості гіпсу існує декілька проб: 1) рівні порції гіпсу і води

Змішують на тарілці; отримана маса повинна застигнути через5-6 хв; на її

Поверхні не виступає волога, а при натискуванні пальцями вона не роздушиться

І не кришиться; 2) гіпсовий порошок затискають у кулаці; при добрій якості

Після розтискання кулака він розсипається, при поганій– залишається у ви-гляді грудки; 3) з гіпсової маси роблять кульку; після затвердіння її з висоти1 м

Кидають на підлогу, якщо якість гіпсу добра, кулька залишається цілою або

Розбивається на великі куски.

Якість гіпсу можна покращити. Якщо гіпсовий порошок містить грудоч-ки, його необхідно просіяти через сито або рідку марлю. Гіпс, що відсирів,

Прожарюють при температурі140

С. Для сповільнення застигання гіпсу його

Розводять холодною водою або додають до нього крохмальний клейстер. Для

Прискорення застигання його замішують на теплій воді(30-35

С).

Гіпсова пов’язка створює добру іммобілізацію. Розрізняють такі види гіпсо-вих пов’язок: 1) циркулярну(глуху); 2) стульчасту(знімну); 3) вікончасту; 4)

Мостоподібну; 5) шинну; 6) лонгетну; 7) лонгетно-циркулярну; 8) торако-бра-хіальну(на верхню кінцівку і грудну клітку); 9) кокситну(на нижню кінцівку,

Таз і живіт із захватом грудної клітки); 10) гонітну(те саме, що і кокситна,

тільки верхня межа її досягає пупка); 11) корсети; 12) ліжечка.

Десмургія

Гіпсові пов’язки готують із гіпсових бинтів. Для гіпсових бинтів викорис-товують тільки гігроскопічну марлю. На стіл, оббитий оцинкованим залізом

Або вкритий клейонкою, кладуть бинт, посипають гіпсом і останній енергійно

Втирають у бинт. Загіпсований бинт легко складають або згортають. Перед

накладанням такий гіпсовий бинт змочують у теплій воді(рис. 1.6.23. а, б, в).

Можна наперед готувати гіпсові лонгети заданої довжини і товщини(5-8 шарів).

Є гіпсові бинти і фабричного виробництва.

Правила накладання гіпсової пов’язки

Існує декілька правил накладання гіпсових пов’язок: кінцівці або відповідній

Ділянці тіла надається середньофізіологічне або функціонально вигідне поло-ження. Окрім пошкодженої ділянки тіла, іммобілізації підлягають два сусідніх

Суглоби. Якщо гіпсова пов’язка накла-дається з підкладкою, то для цієї мети кра-ще використовувати негігроскопічну вату

І накладати її на кісткові виступи. Пов’яз-ка не повинна стискати тканини, але і не

Повинна бути занадто вільною. Після на-кладання пов’язки необхідно перевірити,

Чи не перетискає вона магістральні суди-ни(синюшність, набряк, похолодання,

Відчуття повзання мурашок, оніміння, на-бряк нижче розташованих сегментів, на-явність пульсації).

Для накладання гіпсових пов’язок є

спеціальні пристосування та інструменти:

Розтяжний(екстензійний) стіл, підставка

Під таз, апарат для накладання корсетів.

Знімають гіпсові пов’язки за допомогою

Пилок для гіпсу, ножиців, скальпелів, ку-сачок Штиля, електричних пилок.

Основні види гіпсових пов’язок

Накладання циркулярної пов’язки.

Після підготовки гіпсових бинтів один із

Них опускають у таз із водою. Після того,

Як гіпсовий бинт просякнув водою(при-пинення виділення бульбашок газу), його

Злегка віджимають. Для цього щільно за-хоплюють кінці бинта, щоб з них не виті-кала гіпсова кашка, і здавлюють бинт

Руками. При сильному і неправильному

Віджиманні з бинта може витекти частина

Рис. 1.6.23. Методика підготовки

Гіпсової пов’язки: а– втирання гіпсу в

бинт; б– складання гіпсової пов’язки;

В– змочування.

в

б

а

Загальна хірургія

Гіпсу. Під час накладання гіпсової пов’язки кінцівку слід утримувати в пра-вильному положенні, щоб добитися доброго співставлення відламків кістки.

Бинтувати слід обережно, без натягу і без складок, так щоб наступний оберт

Бинта покривав попередній тур наполовину або на2/3. Бинтування проводять

Від периферії до центру. Для того, щоб пов’язка застигала однаково на усьому

Протязі(від чого залежить її міцність), бинт необхідно накладати рівномірно

Та швидко. До закінчення накладання першого бинта другий бинт повинен

Бути змочений водою і т.д. Під час накладання циркулярної пов’язки її ретель-но моделюють шляхом пригладжування бинтів і підгонки пов’язки до анатоміч-них особливостей даної ділянки тіла.

На верхню кінцівку та гомілку накладають5-6 шарів бинта, на стегно і

Тулуб– 7-8 шарів. Для того, щоб кінці гіпсового бинта не кришились, у кінці

Гіпсування їх підрізають, укріплюючи смужками марлі, і ретельно моделюють.

Стульчаста(знімна) пов’язка застосовується в тих випадках, коли необ-хідно проводити перев’язки, масаж та інші лікувальні маніпуляції. Для цього

накладають циркулярну глуху(рис. 1.6.24, а) пов’язку, а потім розрізають її

До висихання з двох протилежних сторін. Для укріплення пов’язки в подальшо-му стулки стягуються бинтом.

Вікончаста пов’язка (рис. 1.6.24, б). У ділянці рани після накладання пов’язки

Вирізають вікно. При цьому виді пов’язки зберігається міцність гіпсової пов’язки,

А при необхідності можна проводити перев’язки та слідкувати за станом рани.

Мостоподібна пов’язка(рис. 1.6.24, в) застосовується в тих випадках, коли

Необхідно залишити відкритою ділянку тіла по всьому периметру. З цією ме-тою гіпсові циркулярні пов’язки накладають вище і нижче відповідної ділянки

Тіла. Загіпсовані ділянки з’єднують між собою містками з дерева або металу,

Які прикривають гіпсовим бинтом.

Рис. 1.6.24. Види гіпсових пов’язок: а– глуха; б– вікончаста; в– мостоподібна;

Г– лонгетна.

Г в б а

Десмургія

Лонгетна пов’язка (рис. 1.6.24, г) накладається там, де для іммобілізації

Цілком достатньо фіксації лонгетом(половиною циркулярної пов’язки), або

Для укріплення циркулярної бинтової або гіпсової пов’язки.

Шинні гіпсові пов’язки. Їх виготовляють із картону, якому надають фор-му відповідно до поставленого завдання, і обгортають мокрим гіпсовим бин-том(шина Волковича). Таку пов’язку накладають на відповідну ділянку тіла,

Моделюють і фіксують бинтами.

Лонгетно-циркулярна пов’язка. У цьому випадку лонгети фіксуються цир-кулярною гіпсовою пов’язкою, як правило, в тих ділянках тіла, де може стати-ся перелом гіпсу(наприклад, у ділянці суглоба).

Торакобрахіальна пов’язка. Застосовується при пошкодженнях плеча і пле-чового суглоба. Здебільшого її накладають за принципом лонгетно-циркуляр-ної пов’язки. При цьому грудну клітку і відповідну ділянку верхньої кінцівки

Загіпсовують у положенні відведення від тулуба, приведення вперед і згинан-ня в ліктьовому суглобі. Для утримання кінцівки в наданому положенні і укріп-лення пов’язки між середньою третиною передпліччя і гіпсовим корсетом на