Стабілізаторами для вилитої крові є стандартні гемоконсерванти( цит-рат натрію, циглюфад, глюгіцир, цитроглюкофосфат і т. ін.) або гепарин(10

Мг в50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду на450 мл крові). У більшості

Випадків зібрану кров під час операції розводять ізотонічним розчином натрію

Хлориду у співвідношенні1:1 і додають1000 ОД гепарину на1000 мл крові.

Переливання здійснюється через систему для інфузії з фільтром. Краще

Проводити переливання через систему із спеціальним мікрофільтром.

Швидкість введення гемотрансфузійних рідин

При шокових станах, особливо в поєднанні з масивною крововтратою,

Коли виникають загрозливі волемічні й анемічні порушення, коли необхідно

Швидко збільшити об’єм циркулюючої крові, доцільно проводити переливан-Рис. 1.5.8. Система для

Внутрішньоартеріального

Переливання крові.

Інфузійно-трансфузійна терапія

Ня струминним способом в одну або декілька вен. В усіх інших випадках пере-ливання гемотрансфузійних рідин, як правило, проводять повільно-краплин-ним способом. Цей спосіб дозволяє вводити значну кількість трансфузійних

Рідин без особливого ризику, пов’язаного з перевантаженням серцево-судин-ної системи. Вливання із швидкістю від20 мл на хвилину вважається стру-минним, а із швидкістю15 мл на хвилину, що відповідає приблизно40-60 крап-лям за хвилину, – краплинним.

Підготовка трансфузійних рідин

Після візуальної оцінки якості гемотрансфузійної рідини, яка зберігалася

В холодильнику у флаконі, її треба підігріти(незалежно від шляхів введення).

Переливання охолоджених рідин погано переноситься хворими; ці рідини мо-жуть викликати сильні реакції, особливо у тяжкохворих, а також у дітей. Для

Підігрівання флакон з трансфузійною рідиною слід помістити в термостат або

підігріти на водяній бані до температури не вище+37 °С. Для цього флакон

опускають в чистий посуд із теплою водою, температуру якої поступово підви-щують від+25 °С до+36-37 °С(не вище!) шляхом доливання більш гарячої

Води. Щоразу при цьому флакон виймають, доливають воду, помішують її і

Вимірюють температуру. Рівень води в посудині повинен бути достатнім і

Відповідати рівню рідини у флаконі. Етикетку перед зануренням флакона фіксу-ють гумкою. Необхідно утриматись від застосування неправильних способів

Підігрівання: обгортання флакона рушником, змоченим в окропі; підігрівання

Над газовим пальником, електроплиткою; використання гарячих предметів,

Наприклад гарячої кришки стерилізатора, та ін. Неправильне підігрівання крові

Або її компонентів призводить до денатурації білків плазми, гемолізу еритро-цитів та інших змін, у результаті чого при гемотрансфузії виникають тяжкі

Ускладнення, які можуть закінчитися смертю хворих. Повторне підігрівання

Крові не допускається.

Фізіологічний розчин, апірогенна дистильована вода для розчинення су-хих препаратів крові повинні мати також відповідну температуру(+20-30 °С).

При терміновій потребі розчинник необхідно підігріти у теплій воді при темпе-ратурі близько+30 °С протягом10-15 хвилин.

У процесі монтажу системи для трансфузії кров, еритроцитарну масу,

Плазму у флаконі обережно перемішують. Для цього флакон декілька разів

Переводять із вертикального положення в горизонтальне і повільно обертають

Навколо осі.

Монтаж системи

Після макроскопічної оцінки, підігрівання крові чи іншої рідини проводять

Монтаж системи. Для цього звільняють тубус флакона від обгортки, марлевої

Серветки, парафіну і змащують його розчином йодоформу або спиртом. Якщо

Корок флакона закритий алюмінієвою пластинкою, її відгинають і відкриту

Загальна хірургія

Ділянку корка змащують антисептиком. Переливання гемотрансфузійних се-редовищ, кровозамінників та ін. здійснюють тільки за допомогою одноразо-вих систем для внутрішньовенного вливання з фільтром. Монтаж системи про-водять згідно з інструкцією, надрукованою на пакеті. Система не придатна

Для вживання, якщо пакет здутий, порушена його цілісність або закінчився

Термін зберігання. Після акуратного заповнення системи(профілактика по-вітряної емболії) перевіряють групу крові донора, проводять проби на індиві-дуальну резусну сумісність, виконують біологічну пробу.

При переливанні гемотрансфузійних рідин необхідно дотримуватися всіх

Вимог асептики й антисептики. Монтаж системи треба проводити чисто ви-митими руками, не доторкатися руками та іншими предметами голок, оброб-леного антисептиком корка і шкіри у місці пункції.

При проведенні трансфузії слід дотримуватись таких правил:

Один раз проколотий флакон із будь-якою трансфузійною рідиною по-винен бути використаний тут же, його не можна відставляти і використовува-ти вдруге через деякий час.

Переливати необхідно за допомогою одноразової системи із флакона, в

Якому заготовлена гемотрансфузійна рідина зі швидкістю40-60 крапель на1 хв.

Не використовувати для переливання рідини з флакона із порушеною

Герметичністю та без візуальної оцінки його вмісту.

У кінці переливання залишити20 мл гемотрансфузійної рідини і зберіга-ти її в холодильнику протягом двох діб.

При відсутності ускладнень при переливанні гемотрансфузійної рідини

Медичний працівник повинен зняти етикетку з флакона, підклеїти її в карту

Стаціонарного хворого, флакон промити теплою водою і відправити його на

Станцію переливання крові.

УСКЛАДНЕННЯ ПРИ ПЕРЕЛИВАННІ КРОВІ ТА

КРОВОЗАМІННИКІВ

Всі ускладнення гемотрансфузії поділяються на три основні групи: 1) усклад-нення механічного характеру; 2) ускладнення, пов’язані зі зміною реактивності

Організму; 3) трансмісійні ускладнення, пов’язані з інфікуванням хворого кро-в’ю донора та її компонентами.

Ускладнення механічного характеру

Ускладнення механічного характеру виникають в основному за рахунок

Порушень інструкції та техніки переливання трансфузійних рідин.

Повітряна емболія. Повітря, яке потрапляє в систему під час її заповнен-ня і попадає у вену, рухається до правої половини серця, а звідти– в легеневу

Артерію і її гілки, закупорюючи їх. При цьому виникає раптова втрата свідо-мості, зупинка дихання(апное) і серця(синкопе). Шкірні покриви стають бліди-ми, ціанотичними. Пульс не виявляється, артеріальний тиск не вимірюється.

Інфузійно-трансфузійна терапія

Лікування. Перша допомога полягає у швидкому опусканні головного кінця

Ліжка, проведенні штучної вентиляції легень, закритого масажу серця. Лікарі

У ІІ-ІV міжребер’ї справа від грудини пунктують праву половину серця і

Відсмоктують пінисту кров у кількості200-250 мл.

Емболія згустками крові(тромбоемболієя). Ці ускладнення можуть бути

Зумовлені: неправильною консервацією(стабілізацією) крові, неправильною

Технікою переливання, а також відривом тромбу, який утворився до гемотран-сфузії(хронічний тромбофлебіт) у вені, через підвищення венозного тиску. Час-тіше виникає емболія легеневої артерії та її гілок. Закриття основних гілок леге-невої артерії або її дрібних гілок супроводжується вираженим загруднинним

Болем, гострою дихальною недостатністю(диспное), порушенням серцевої діяль-ності(колапсом), напруженням шийних вен. Швидко зупиняється дихання і кро-вообіг. Такий перебіг ускладнення виникає внаслідок масивної емболії головно-го стовбура легеневої артерії. Смерть переважно настає через кілька хвилин.

При емболії дрібних гілок через деякий час розвивається інфаркт легені.

Лікування. При появі перших ознак цього ускладнення слід негайно припи-нити переливання крові, ввести знеболювальні, спазмолітики, серцеві препа-рати. Для профілактики інфаркту легені, пневмонії призначають фібринолі-тичні препарати(фібринолізин, стрептазу, урокіназу), антикоагулянти(гепа-рин, фраксипарин, кальципарин, фрагмін та ін.). Абсолютно протипоказане

“промивання” тромбованих голок під час гемотрансфузії, оскільки виникає

Велика небезпека емболії. Категорично забороняється також переливання крові

У вену під тиском(нагнітання повітря за допомогою груші у флакон з кров’ю).

Профілактика емболії згустками або тромбами зводиться до використання