І медичний персонал може бути джерелом зараження хворих. У слину потрап-ляє інфекція при наявності каріозних зубів, тонзиліту, нагноювання у роті, носі.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

І медичний персонал може бути джерелом зараження хворих. У слину потрап-ляє інфекція при наявності каріозних зубів, тонзиліту, нагноювання у роті, носі.



Для профілактики повітряно-крапельної інфекції проводять комплекс заходів:

Усі хворі, в тому числі і медичні працівники, з підвищеною температу-рою тіла, катаральними явищами зі сторони дихальних шляхів в операційну

Загальна хірургія

Не допускаються. Усі працівники, що приймають участь в операціях, незалеж-но від займаної посади повинні періодично обстежуватись у ЛОР-лікаря з обо-в’язковим бактеріологічним контролем рото- і носоглотки.

При наявності в обстежених у посівах патогенних мікробів(бацило-носії) проводять відповідне лікування(санація).

3. Обов’язковим є носіння маски, що закриває рот і ніс. На сьогодні дове-дено, що маска з чотирьох шарів марлі затримує90-94 % мікроорганізмів.

Маска з шести шарів затримує до97 % бактерій. Для зменшення проникнення

Крапель слини між шарами марлі додатково слід поміщати прокладки з вати.

Профілактика контактної інфекції в хірургії

Основним шляхом інфікування ран в операційній є контамінаційний(близь-ко90 %). Для попередження контактного інфікування необхідно, щоб усе, що

Контактує з раною, було чистим і вільним від мікробів.

Основними способами профілактики контактної хірургічної інфекції(де-контамінації) є дезінфекція і стерилізація.

Дезінфекція

Під дезінфекцією слід розуміти комплекс заходів спрямованих на знищен-ня патогенних та потенційнопатогенних для людини мікроорганізмів на

Інструментах, білизні, предметах користування та ін., що можуть спричи-няти інфекційні захворювання.

Метою дезінфекції є повне знищення або зменшення популяції мікроор-ганізмів на всіх об’єктах зовнішнього середовища, що оточують хворого. Роз-різняють: механічну дезінфекцію(вологе прибирання, провітрювання приміщень,

прання білизни та ін.); фізичну дезінфекцію(ультрафіолетове опромінення, про-жарювання інструментів, спалювання перев’язувального матеріалу тощо);

Хімічну дезінфекцію. З цією метою найбільш часто використовують(різні хімічні

засоби– дезінфектанти) 0,2-1 % розчин хлорного вапна, 0,2-3 % розчин хло-раміну, 3-10 % розчин крезолу, 1-5 % розчин дегміциду, корзоліну тощо. При

Проведенні дезінфекції слід враховувати не тільки їх ефективність, але і пере-носимість дезінфектантів людьми та матеріалами(білизна, одяг тощо).

Згідно наказів Міністерства ОЗ України за №120 від25. 05. 2000 року з

Профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ– інфек-цією та наказу за №408 від12.07.89 року“Про заходи по зниженню захворю-ваності вірусним гепатитом” усі медичні вироби, інструментарій та ін., що

Використовуються для операції та різних маніпуляцій, повинні підлягати дез-інфекції, передстерилізаційній обробці і стерилізації. З цією метою всі інстру-менти(канюлі, пінцети, скальпелі, катетери, кровозупинні затискачі, ножиці

та ін.) після кожного їх використання, розбирають і занурюють у3 % розчин

хлораміну на60 хв або3-10 % розчин крезолу тощо. Якщо інструментарій

забруднений кров’ю, його занурюють у1% розчин бензоату натрію на1 год

або у4 % розчин пероксиду водню на90 хв. Дезінфікуючий розчин застосову-

Профілактика хірургічної інфекції

Ють одноразово. При забрудненні дезінфектанту кров’ю його дезінфікуючі

Властивості знижуються, у зв’язку з чим необхідно мати другу ємкість для

Дезінфекції після попереднього промивання і очищення інструментів у дезінфек-ційному розчині. Якщо інструменти виготовлені з корозійнонестійкого мета-лу і не витримують контакту з дезінфектантом, то їх промивають у ємкості з

Водою. Промивні води знезаражують кип’ятінням протягом30 хв або засипа-ють сухим хлорним вапном у співвідношенні1:5, перемішують і залишають

Для знезараження протягом1 год в ємкості з кришкою. Відходи крові(згустки,

сироватка), відпрацьований перев’язувальний матеріал, забруднений кров’ю,

Гнійними виділеннями та ін., висипають у ємкості з кришками, засипають су-хим хлорним вапном у співвідношенні1:5, перемішують і витримують1 год.

Білизну, забруднену кров’ю, гноєм, занурюють в дезінфектант із розра-хунку5 л розчину на1 кг сухої білизни(3 % розчин хлораміну, сульфохлортаїн

0,5 %) – на2 год. Потім прополіскують у воді і перуть.

Передстерилізаційна обробка інструментів

Після закінчення дезінфекції медичний інструментарій промивають у про-точній воді над раковиною до повного видалення забруднень та дезінфекцій-ного засобу. Мити інструментарій краще в холодній воді, так як гаряча вода

Може спричинити коагуляцію біологічних матеріалів(кров, мокрота та ін.),

Що утруднює їх подальше видалення. Промитий і продезінфікований медич-ний інструментарій замочують у гарячому(50-55

С) миючому розчині(мию-чий засіб“Біолот”, “Лотос” або“Аріель” – 5 г порошку, 170 мл3 % розчину

Пероксиду водню на825 мл води) на15 хв. Після цього кожний інструмент

Ретельно очищають, знову промивають, спочатку під проточною водою про-тягом3 хв, а потім споліскують упродовж30-40 с у дистильованій воді.

Найбільш простим і ефективним методом очистки інструментів є миття їх

Щітками. Поряд із ручною очисткою інструментів та інших знарядь у великих

Операційних блоках використовують спеціальні миючі машини з ультразву-ковою або механічною очисткою. Промитий інструментарій поміщають у

Сушильну шафу і сушать при температурі85

С до повного зникнення вологи.

Слід пам’ятати, що згідно з наказом №120 Міністерства охорони здоров’я

Від25 травня2000 року з профілактики внутрішньолікарняного та професійно-го зараження ВІЛ-інфекцією розбирання, очищення, промивку, полоскання ме-дичного інструментарію, приборів, апаратів та іншого медичного знаряддя після

Його попередньої дезінфекції необхідно проводити тільки в гумових рукавичках

Та використовувати інші засоби індивідуального захисту.

Медичні працівники зобов’язані бути обережними під час проведення мані-пуляцій із ріжучими та колючими інструментами(голки, скальпелі, ножиці тощо).

Перевірка якості передстерилізаційної обробки інструментарію

Якість очищення виробів від біологічного забруднення останнім часом,

Замість бензидинової, ортотолуїдинової та амідопіринової проб, перевіряють за

Допомогою проби з“Гемотестом-М”, препарату“Факел-2” або з реактивом

азопіраму. Контролю підлягає1 % одночасно обробленого інструментарію.

Загальна хірургія

Наявність залишків мийних, дезінфекційних засобів на інструментах(виробах)

Визначають шляхом постановки азопірамової або фенолфталеїнової проби.

Проба з”Гемотестом-М”. Спочатку готують робочий розчин, який скла-дається з суміші лужного розчину хромогену(реактив1) і пероксиду водню

(реактив2). На досліджуваний інструмент наносять декілька крапель робочо-го розчину або протирають поверхню виробу серветкою, змоченою розчином.

При наявності залишків крові виникає фіолетово-синє забарвлення.

Проба з препаратом“Факел-2”. Препарат являє собою порошок білого ко-льору, випускається в пластмасових ампулах(1000 проб). Для проведення про-би на залишки крові готують робочий розчин. Відкривають кришку ампули, яка

служить дозатором і на неї насипають препарат(0,02г), який розчиняють у10

мл кип’яченої води. При цьому отримують0,2 % розчин реактиву“Факел-2”.

До цього розчину добавляють1 мл3 % розчину пероксиду водню(співвідно-шення1:10). На досліджуваний предмет(інструмент) наносять декілька крапель

Розчину або його протирають змоченою серветкою. При наявності слідів крові

Розчин препарату“Ф-2” набуває рожевого або вишневого забарвлення. Час

Спостереження– 5 хв. Робочий розчин використовую ть протягом30 хв.

Проба з азопірамом. Перед перевіркою якості очистки інструментарію го-тують робочий розчин, змішуючи азопірам з3 % розчином пероксиду водню

(1:1). Робочий розчин повинен бути використаний протягом1-2 год при появі

Спонтанного рожевого забарвлення його міняють. На досліджуваний інстру-мент наносять декілька крапель робочого розчину або протирають поверхню

виробу серветкою, змоченою в розчині. При наявності слідів крові на забруд-нених ділянках інструментів(виробів) з’являється фіолетове забарвлення, яке

Протягом декількох секунд перетворюється в рожево-синє або буре. За допо-могою азопіраму виявляють також наявність пероксидаза рослинного похо-дження, окислювачів(хлорамін, хлорне вапно, миючі засоби, іржа, кислоти

тощо). Дослідження здійснюють при кімнатній температурі(не вище+25

о

С).

Фенолфталеїнова проба. Готують1 % розчин фенолфталеїну і наносять



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.032 с.)