На вимитий предмет2-3 краплі розчину. При наявності миючого розчину по-являється рожеве забарвлення.

Стерилізація і її методи

Під стерилізацією слід розуміти комплекс фізичних і хімічних способів по-вного знищення мікроорганізмів у розчинах, на білизні, інструментах, прила-дах, апаратах та іншому знарядді медичного призначення.

Фізичні методи стерилізації. Для цього в основному використовують про-жарювання, пастеризацію, кип’ятіння, сухожаровий метод, автоклавування

Та променеву стерилізацію.

Прожарювання. Цей метод стерилізації можна лише використовувати в

Ургентних ситуаціях, коли терміново необхідно приготувати окремі інстру-менти: голкотримач, голки, затискачі тощо. Однак слід пам’ятати, що при про-жарюваннях не досягається надійне знезараження, тим більше, що цей спосіб

Стерилізації псує інструментарій.

Профілактика хірургічної інфекції

Пастеризація– метод знезараження органічних рідин за допомогою тем-ператури+60-100 °С, при якій гинуть лише вегетативні форми мікробів. Її ви-користовують в основному при виготовленні білкових препаратів, живильних

середовищ шляхом повторного нагрівання до+55-60 °С протягом30 хв.

Кип’ятіння застосовують тепер дуже рідко, лише у невеликих лікуваль-них закладах. Інструменти, що були у використанні, після дезінфекції і перед-стерилізаційної обробки поміщають у спеціальний металевий стерилізатор із

сіткою і кришкою, що щільно закривається(рис1.2.1, а).

У стерилізатор налива-ють воду і додають гідрокар-бонат натрію для отримання

2 % розчину. Рідину доводять

До кипіння, занурюють у неї

Розібрані і складені на сітці

Інструменти. Коли вода зно-ву закипить, зазначають час

Початку стерилізації. Після

Закінчення стерилізації сітку

З інструментами виймають із

кип’ятильника(рис1.2.1, б),

Інструменти розкладають на

Накритому стерильним простирадлом інструментальному столику. Терміни

Стерилізації такі: металеві інструменти– 20 хв, гумові вироби– 10 хв. Ріжучі

Інструменти краще кип’ятити без додавання соди впродовж5 хв, попередньо

Обгорнувши ріжучу частину марлею. Кип’ятіння шприців та голок у медич-них закладах допускають тільки у виключних(екстремальних) ситуаціях. У

Повсякденному житті тепер використовують тільки одноразові шприци. Ме-дичні працівники повинні пам’ятати, що такий вид стерилізації, як кип’ятіння,

Є не зовсім надійним, оскільки віруси ВІЛ-інфекції, гепатиту і спори окремих

Бактерій можуть витримувати навіть тривале кип’ятіння.

Автоклавування – це стерилізація парою під тиском. Цей метод в основ-ному використовують для стерилізації перев’язувального матеріалу, білизни

при температурі+120-132 °С. Стерилізацію парою під тиском проводять у

Спеціальних апаратах-автоклавах. Тиск пари в автоклаві контролюється ма-нометром і спеціальним запобіжним клапаном, через який автоматично ски-дається пара, що дозволяє підтримувати відповідний тиск і температуру все-редині автоклава.

Кожен паровий стерилізатор(рис. 1.2.2) складається з трьох частин: паро-утворювача-нагрівача, стерилізаційної камери і кожуха– для захисту обслуго-вуючого персоналу від можливих опіків. Тепер випускають спеціальні автома-тизовані системи для стерилізації парою під тиском. При тиску пари1 атм сте-рилізація відбувається при температурі+120°С, термін стерилізації– 45 хвилин.

Рис.1.2.1. Стерилізатор-кип’ятильник для

інструментарію: а– загальний вигляд;

Б– виймання лотка.

А б

Загальна хірургія

При тиску пари1,5 атм температура в

автоклаві підвищується до+127°С,

Термін стерилізації скорочується до

30 хв. При тиску2 атм температура до-сягає всередині апарата+132°С, а термін

Стерилізації при цьому дорівнює20 хв.

Матеріал для стерилізації укладають у

Спеціальні коробки(бікси; рис1.2.3), які

Використовуються для стерилізації різних

Предметів і подальшого їх зберігання.

Бікси, як правило, круглої форми і

Різної ємкості, виготовлені з нержавіючої

Сталі. Закриваються кришкою і спеціаль-ним замком. По периметру біксів є малі

Отвори, через які всередину попадає пара.

До ручки замка прикріпляється спеціаль-на бірка, на якій записується дата стери-лізації, матеріал і його власник. Після за-кінчення стерилізації матеріал вважаєть-ся стерильним протягом72 годин. Тепер

Випускають спеціальні стерилізаційні ко-робки(бікси) з антибактеріальними

Фільтрами(КСПФ), в яких термін збері-гання стерильного матеріалу продов-жується до1 місяця. Слід пам’ятати: якщо

Стерильний бікс відкривається, його тре-ба використати протягом одного дня.

Стерилізацію інструментарію, шприців проводять під тиском пари1,5 атм,

протягом45 хв. Гумові трубки, катетери, дренажі перед стерилізацією витри-мують протягом1 год в1 % розчині хлораміну або хлорациду, діоксидину,

Потім промивають проточною водою і висушують, загортають у марлю й

Стерилізують при тиску1 атм упродовж45 хв. Останнім часом використову-ють гумові вироби тільки одноразового користування(дренажі, трубки, кате-тери, рукавички), які стерилізують у заводських умовах

Контроль якості стерилізації в автоклаві здійснюють за допомогою механіч-них індикаторів(запис часу, температури, тиску); стандартних хімічних інди-каторів– трубок і спеціального термоіндикаторного паперу, які змінюють свій

Колір залежно від температури й експозиції; хімічних речовин, що змінюють свої

фізичні властивості при температурі120-132°С(порошок сірки– 117 °С, анти-пірин, амідопірин– 110°С, резорцин– 119°С, бензойна кислота– 121°С, сечови-на– 132°С). Речовину насипають у невелику пробірку, затикають куском вати

Або марлевою кулькою і поміщають серед предметів, що підлягають стерилі-зації. Якщо індикатор не змінився(не розплавився, не змінив кольору), то стери-лізація не відбулася і матеріалом користуватися не можна. Останнім часом для

Рис. 1.2.2. Схема парового

стерилізатора:

1 – пароутворювач-нагрівач;

2 – стерилізаційна камера; 3 – кожух;

Манометр; 5 – запобіжник.

3 2

Рис. 1.2.3. Бікси (малий, середній,

Великий).

Профілактика хірургічної інфекції

Контролю якості стерилізації в автоклаві використовують біологічні індикато-ри(смужки з бактеріальними спорами Bacillus stearothermophilus).

Стерилізація сухим жаром(повітряна стерилізація).

Металевий інструментарій краще всього стерилізувати сухим жаром. Су-хожарові шафи працюють від електрики. Хірургічний інструментарій, відібра-ний для відповідної операції, укладають на металеві сітки та поміщають у

стерилізатор(рис. 1.2.4). Шафу закривають і включають електронагріваль-ний прилад.

За10-15 хв температура всередині шафи досягає+160°С. З допомогою

регулятора її можна підняти до+200 °С. Тривалість стерилізації залежить від

температури: при+160°С– 150 хв; +180°С– 60 хв; +200°С– 15 хв.

Для контролю стерилізації в су-хожарових шафах використовують

Механічні індикатори(запис пара-метрів кожного циклу); хімічні інди-катори– левоміцетин(температура

плавлення+150-160°С); сахарозу і

винну кислоту(+180°С); гідрохінон,

тіосечовина(більше+180°С). Най-більш зручним є промисловий індика-тор, який являє собою запаяну труб-ку з порошком сахарози і винної кис-лоти; при температурі+180°С

Порошок перетворюється на рідину.

Крім того, один раз на тиждень конт-роль якості стерилізації здійснюють за

Допомогою біологічних індикаторів із

Використанням спор Bacillus subtilis).

Сухожарові шафи встановлюють у стерилізаційних кімнатах поряд з опе-раційною. У таких шафах можна стерилізувати декілька наборів різного

Інструментарію.

Хімічні методи стерилізації.

Газова стерилізація. Застосовують в основному для стерилізації виробів

Із полімерних матеріалів(ендоскопи, вироби з пластмаси). Найбільш пошире-ним газом, що використовується для стерилізації, є оксид етилену. Цей газ

Небезпечний, може вибухати, а тому його простіше використовувати в суміші

З двоокисом вуглецю, бромідом метилу. Оптичні пристрої і деталі до них мож-на стерилізувати в парах формаліну. Для цього в спеціальний герметичний

Скляний або пластмасовий циліндр(камеру) на дно кладуть2-3 формалінові

таблетки(параформ) або наливають10-20 мл формаліну. Стерилізацію про-водять протягом доби(рис. 1.2.5, а).

Промисловість випускає спеціальні газові стерилізатори. Після закінчен-ня стерилізації матеріал поміщають у вентиляційну камеру.

Рис. 1.2.4. Загальний вигляд сухожарової

Шафи.

Загальна хірургія