Спектр дії. До нього чутливі як аеробні, так і анаеробні мікроорганізми. Для

зовнішнього застосування випускають у формі1 %; 0,5 % водного розчину,

для внутрішньовенного– 0,1 % розчин.

Димексид(Dimeksidum)– прозора рідина зі специфічним запахом, легко

розводиться водою або спиртом. Препарат має виражену бактерицидну, про-тизапальну, знеболювальну дію, підвищує чутливість мікрофлори до антибіо-тиків. Для зовнішнього вживання використовують10-30 % розчин.

Декасан(Daecosanum) містить0,2 г декаметоксину і9,0 г натрію хлориду

В одному літрі розчину. Має виражену бактерицидну дію на грампозитивну,

Грамнегативну та анаеробну інфекції, грибки, віруси, спори різних організмів, у

Тому числі на особливо небезпечну інфекцію– сибірську виразку, віспу тощо.

Випускається у флаконах по100, 200 і400 мл. Його можна зберігати протягом

трьох років при температурі+18-25

о

С. Оскільки декасан є катіонним препара-том, він несумісний із милами та іншими аніонними засобами. При обробці рук

Хірурга його слід застосовувати тільки після змивання мила. Ним можна проми-вати рани, порожнини тіла тощо.

Останнім часом фармацевтичні фірми випускають велику кількість різних

Комбінованих хімічних антисептиків(стериліум, бактолін, кутасепт, йодобак,

Мікробак, дисмозон, сокрена, корзолін та ін.), які мають широкий спектр анти-мікробної дії.

Сульфаніламідні препарати.

Це велика група медикаментозних препаратів, які порушують обмінні

Процеси в мікроорганізмах і дають виражений бактеріостатичний ефект. У

Хірургії найбільш часто застосовують: стрептоцид, норсульфазол, сульфади-мезин та ін. Місцево використовують мафенід, сульфацил-натрій, сульфатіо-зол срібла(аргосульфан). Сульфаніламіди часто входять до складу широко

Відомих комбінованих препаратів(бактрим, бісептол, септрин).

Біологічна антисептика

Біологічна антисептика– знищення мікроорганізмів біологічними метода-ми. Її поділяють на: 1) біологічну антисептику прямої дії, коли використовують

Фармакологічні препарати біологічного походження(антибіотики, бактеріофа-ги і ін.), які безпосередньо діють на мікроорганізми; 2) біологічну антисептику

Непрямої дії, коли використовують фармакологічні препарати і різні методи, які

Стимулюють макроорганізм у боротьбі з мікроорганізмами.

Профілактика хірургічної інфекції

Основні препарати біологічної антисептики

Антибіотики.

Антибіотики(біологічні антисептики) – органічні сполуки, що виробляють-ся в процесі життєдіяльності різних мікроорганізмів. Розрізняють такі групи анти-біотиків:

Група пеніциліну(Penicillinum) має широкий спектр дії відносно до різних

Мікроорганізмів. Пеніцилін розчиняється в ізотонічному розчині хлориду натрію,

0,25 %-0,5 % розчині новокаїну. Швидко всмоктується і виводиться з організму,

У зв’язку з чим його необхідно вводити кожних4-6 годин на добу. Останнім

Часом його застосовують рідше через наявність пеніциліностійких форм бак-терій. При тривалому застосуванні пеніциліну може виникнути кандидомікоз

(грибкове захворювання). Із біосентетичних пеніцилінів використовують:

Біцилін-1, біцилін-3, феноксиметилпеніцилін. Із напівсентитичних– оксицилін,

азлоцин, ампіцилін. Більш широко використовують ампісульбін. Це комбінова-ний препарат, в склад якого входить ампіцилін і інгібітор β-лактамаз– сульбак-там. Завдяки синергічній дії ампіциліну і сульбактаму розширяється антибакте-ріальний спектр дії та підвищується бактерицидна активність препарату. Його

З успіхом призначають при тяжких нозокомінальних та інших інфекціях. Дозу-вання залежить від тяжкості інфекції: при інфекціях легкого ступеня по1,5 г2

Рази на добу, при тяжких– до12 г4-6 разів на добу. Препарат можна вводити

Внутрішньом’язово і внутрішньовенно. Останнім часом привернув до себе ува-гу новий антибіотик пеніцилінового ряду– аугментин (комбінація амоксицилі-ну і клавуланової кислоти). Цей антибіотик є високоефективним проти пеніци-лінрезистентної мікрофлори. Його з успіхом призначають при хірургічних інфек-ціях визваних аеробами, анаеробами та їх асоціаціями(при перитоніті,

Ускладненому апендициті, холециститі, холангіті та ін.). Аугментин признача-ють по1,2 г внутрішньовенно з інтервалом8-6 годин.

Група тетрацикліну. Тетрациклін(Tetracyclinum) застосовують для

профілактики післяопераційних ускладнень, при опіках, різних гнійних усклад-неннях. Призначають у вигляді таблеток по0,1-0,15 г4-6 разів на добу. Макси-мальна добова доза– 2 г. Місцево може застосовуватись у вигляді1-2 % мазі.

Окситетрациклін(Oxytetracyclinum) за будовою і дією близький до тет-рацикліну. Призначають у вигляді таблеток по100000-500000 ОД(0,1-0,5 г)

На одне приймання3-4 рази на добу. Максимальна доза– 2 г.

Морфоциклін(Morphocyclinum) є синтетичним препаратом, добре розчи-няється у воді, його дія аналогічна дії тетрацикліну. Застосовують у випад-ках, коли необхідно створити високу концентрацію антибіотика в крові і тка-нинах. Випускають у флаконах по0,1; 0,15 г(100000 і150000 ОД) і вводять1-2 рази на добу внутрішньовенно з20 мл5 % глюкози.

Доксицикліну гідрохлорид(Doxycyclinum hydrochloridum)– напівсинтетичний

Препарат окситетрацикліну, має широкий спектр дії, активний до багатьох стійких

Мікробів, однак не діє на синьогнійну паличку, протей, грибки, віруси. Препарат

Загальна хірургія

Швидко всмоктується і повільно виділяється з організму. Вживають у першу добу

По0,2 г відразу або по0,1 г кожних12 годин. У наступні дні– 0,1 г на день.

Група аміноглюкозидів. Мономіцин(Monomycinum) має широкий спектр

Дії. Активний відносно мікрофлори, стійкої до тетрацикліну, левоміцетину, стреп-томіцину. Вводять внутрішньом’язово по250000 ОД3 рази на добу. При трива-лому прийманні може виникнути неврит слухового нерва, ураження нирок.

Коліміцин або неоміцин-сульфат(Colimycinum sulfas) має широкий спектр

Дії. Застосовують для лікування гнійних процесів черевної і плевральної по-рожнин, гнійних ран тощо. Стійкість мікробів до коліміцину розвивається по-вільно. Приймають по0,1; 0,25 г у таблетках2-4 рази на день або внутрішньо-м’язово по0,5 г2 рази на добу.

Гентаміцину сульфат(Gentamycinum sulfas) має бактерицидну дію

Відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, у тому

Числі– протея, кишкової палички та ін. Резистентність розвивається повільно.

Препарат швидко всмоктується, однак має ото- і нефротоксичну дію. Випус-кають у флаконах і ампулах по0,08 (80 мг) і0,04 (40 мг).

Амікацин(Amikacinum)– один із найбільш активних антибіотиків аміно-глюкозидів, отриманий напівсинтетичним шляхом. Має широкий спектр дії.

Особливо ефективний стосовно грамнегативної інфекції. Застосовують для

Внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення по100 або500 мг2-3 рази на добу з розрахунку10-15 мг/кг.

1.4. Група макролідів. Еритроміцин(Erythromycinum) за спектром дії близь-кий до пеніциліну, однак краще переноситься. Приймають у таблетках по0,1;

Г(100000 – 250000 ОД) кожних4-6 годин. Добова доза2 г. З інших антибіо-тиків цієї групи часто застосовують олеандоміцин сульфат, олететрин, олемор-фоциклін та ін.

Група хлорамфеніколу. Левоміцетин(Laevomycetinum)– синтетич-ний препарат широкого спектру дії. Призначають у таблетках за20-30 хв до

їди3-4 рази по0,25 або0,5 г, у капсулах– по0,1, 0,25 і0,5 г. Для внутрішньо-венного вливання застосовують1 % розчин: розчиняють0,25 або0,5 г препа-рату, відповідно, в25 або50 мл води для ін’єкції. Можна вводити краплинно з

5 % розчином глюкози, 0,9 % розчином хлориду натрію.

Синтоміцин(Syntomycinum)– активною речовиною є левоміцетин. За-стосовують зовнішньо у вигляді1, 5, 10 % емульсії для лікування гнійних, опіко-вих ран, виразок тощо.

Група рифаміцинів. Рифаміцин(Rifamycinum) має виражену анти-бактеріальну дію, включаючи штами, стійкі до інших антибіотиків. Активний

Щодо туберкульозної палички. У великих концентраціях діє на кишкову па-личку. Призначається для внутрішньом’язового і внутрішньовенного вливан-ня в дозі0,5-1,5 г2 рази на добу.

Група цефалоспоринів. Цефалоспорини поділяються на І, ІІ, ІІІ, і ІV

Покоління(генерації). Мають широку і виражену антибактеріальну дію.

Профілактика хірургічної інфекції

До цефалоспоринів першого поколіннявідносяться: цефазолін, цефалексин,

Цефапурин та ін.