Тільки знання основних ознак пошкодження або гострого хірургічного захво-рювання, а й зібраність, активність та акуратність при виконанні різних

прийомів невідкладної допомоги. При цьому: а) слід швидко оцінити стан по-терпілого і на основі короткого опитування, огляду визначити вид і тяжкість

пошкодження(захворювання), вибрати найбільш оптимальний спосіб і по-слідовність проведення першої медичної допомоги; б) всі дії надаючого допо-могу, повинні бути послідовними, спрямованими, поміркованими, швидкими і

виконуватися спокійно; в) першими повинні проводитися заходи, спрямовані

Хірургічна діяльність на основних етапах лікування

На відновлення дихання, кровообігу(штучна вентиляція легень, зовнішній

Масаж серця), зупинку кровотечі(накладання джгута, притискання судини на

якомусь протязі, в рані) і профілактику шоку(іммобілізація, введення знебо-люючих, реополіглюкіну, реоглюману тощо); г) засоби, які необхідні для на-дання першої медичної допомоги, слід підбирати виходячи з умов в кожному

Конкретному випадку(підручні засоби, стандартна апаратура, інструменти,

медикаменти); д) після надання першої медичної допомоги фельдшер або аку-шерка організовує і здійснює перевезення потерпілого(хворого) в лікуваль-ний заклад, контролюючи його стан під час транспортування.

СЛУЖБА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Мета за завдання станції швидкої допомоги

З метою наближення першої медичної допомоги до населення, у нас в країні

Створена широка сітка служби швидкої медичної допомоги, до складу якої вхо-дять станції, лікарні швидкої допомоги, санітарна авіація та науково-дослідні

Інститути. Основне навантаження з надання першої медичної допомоги лягає

На станції швидкої медичної допомоги (Станція), які створені в усіх містах

та сільських адміністративних районах. Основним завданням Станції є:

Надання екстреної медичної допомоги хворим та потерпілим, стан яких

Загрожує їх життю або здоров’ю, на визначеній території обслуговування на

Догоспітальному етапі.

Доставка в лікувально-профілактичні заклади хворих, потерпілих, по-роділь та новонароджених, крім інфекційних хворих, які потребують екстре-ної медичної допомоги в умовах стаціонару та носилкового санітарного авто-транспорту.

Участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

Функції спеціалізованих бригад

Для надання екстреної медичної допомоги на Станції створюють виїзні бри-гади швидкої медичної допомоги(лікарська, фельдшерська). Вони можуть бути

Загальнопрофільними(лікар, фельдшер і водій), спеціалізованими(реанімацій-но-хірургічна, кардіологічна, токсикологічна тощо) та перевізними(фельдшер

Або акушерка, водій). Основними завданнями фельдшера виїзної бригади швид-кої медичної допомоги є: 1. У штаті лікарської бригади– виконання визначених

Інструментальних обстежень, медичних процедур і маніпуляцій при наданні

Екстреної медичної допомоги хворим і потерпілим на догоспітальному етапі.2.

У штаті фельдшерських бригад– надання екстреної медичної допомоги хворим

І потерпілим на догоспітальному етапі, згідно з відповідними медичними стан-дартами, та забезпечення екстреної госпіталізації осіб, стан яких потребує

Невідкладної стаціонарної допомоги в лікувально-профілактичних закладах, а

Також перевезення хворих і потерпілих, яким необхідний медичний супровід.

Загальна хірургія

Станція забезпечує прибуття виїзних

Бригад швидкої медичної допомоги до

Місць викликів у15-хвилинний термін від

Моменту їх надходження у містах та30-хвилинний– у сільській місцевості. Для

Своєчасного надання медичної допомоги

Та забезпечення встановлених термінів

Прибуття виїзних бригад у складі Станції

Великих міст створюють підстанції(пун-кти) швидкої медичної допомоги. Виїзд

Бригад та госпіталізація хворих і потерпі-лих здійснюється спеціальним санітарним

автотранспортом, який оснащений відпо-відною апаратурою, інструментарієм, пе-рев’язувальним матеріалом та медикамен-тами(рис.1.9.1.).

Оснащення реанімобіля

Приблизний перелік оснащення реані-мобіля:

Устаткування для дихання та наркозу(аппарат для дихання ручний,

Для інгаляції кисню, апарат наркозний, відсмоктувач, кисневий балон(2 л),

Киснева маска, набір для інтубації трахеї).

Устаткування для діагностики і легенево-серцевої реанімації(стериль-ний набір для веносекції та артеріопункції– голки, комплект судинних кате-терів, скальпель, пінцети; набір трахеостомічний– голки трахеостомічні, роз-ширювач трахеотомічний, набір трахеотомічних трубок Люера; сфігмомано-метр для визначення артеріального тиску; штатив для фіксації ємкостей із

Розчинами для вливання).

Перев’язувальний матеріал(бинти різних розмірів, вата гігроскопічна,

Серветки стерильні, лейкопластир).

Іммобілізаційне обладнання (носилки м’які, каркасні, шини транспортні,

Набір для фіксації голови, довга та коротка дошки з ременями тощо).

Медичні інструменти та предмети медичного призначення(джгут кро-воспинний, зонди шлункові, катетери урологічні, грілки, термометр медичний

Тощо).

6. Набір медикаментів(адреналін0,1 %, еуфілін2,4 %, корглюкон0,05 %,

мезатон1 %, преднізолон30 мг, реополіглюкін, гемодез, лазикс1 % тощо).

Внутрішне оснащення реанімобіля(гучномовець, радіотелефон, карта

Доріг, вулиць тощо).

Рис. 1.9.1. Загальний вигляд

Реанімобіля.

Хірургічна діяльність на основних етапах лікування

ПОРУШЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ

Поняття про термінальні стани

Для життєдіяльності організму потрібне постійне надходження кисню. По-ставку кисню здійснює система органів дихання і кровообігу. А тому зупинка

Діяльності серцево-судинної і дихальної систем призводить до порушення об-мінних процесів в організмі та смерті. Між смертю і життям існує своєрідний

перехідний стан, коли ще не настала смерть, але в потерпілого(хворого) ви-никли тяжкі порушення функцій основних життєво важливих органів та сис-тем при яких самостійно організм не може функціонувати. Такі стани назива-ються термінальними(від лат. terminus – кінець, межа). Слід зазначити, що

Найшвидше незворотні зміни розвиваються в тих органах і тканинах, будова

Та функція яких є найбільш складною, а життєдіяльність не можлива без кис-ню(мозок, серце, печінка та ін.).

При термінальному стані, незалежно від його причини, в організмі людини

виникають різні патологічні зміни, що відображаються, в першу чергу, на фун-кціональному стані мозку(нервова система), серця (серцево-судинна), легень

(дихальна система) – “трьох воріт смерті”. Враховуючи те, що органи і ткани-ни потерпілих продовжують функціонувати деякий час навіть після повної зу-пинки серця і дихання(ріст нігтів, бороди тощо), то при своєчасному наданні

Першої медичної допомоги можна врятувати хворого. Пріоритет належить го-ловному мозку, оскільки найбільше страждає від кисневого голодування

(гіпоксії) кора головного мозку, в якій дуже швидко розвиваються незворотні

Процеси. Найбільш частим і яскравим прикладом гіпоксії головного мозку є не-притомність(гостра артеріальна недостатність головного мозку, що виникає

При психічних стресах, недоїданні, малокрів’ї або при різкій зміні положення тіла

З горизонтального у вертикальне (ортостатичне) положення). У тих випад-ках, коли тривалість гіпоксії перевищує5-7 хв відновити діяльність ЦНС над-звичайно тяжко, а то і неможливо. Услід за виключенням ЦНС(кори головного

Мозку) виникають патологічні зміни в підкірковій ділянці головного мозку(дов-гастий, середній мозок). Слід відмітити, що в останню чергу гине довгастий

Мозок із розташованими в ньому центрами дихання і кровообігу.

Поняття про смерть, її фази, стадії

Зупинка життєдіяльності (смерть) може виникнути раптово при нещас-них випадках– травмах, кровотечах, отруєнні, або поступово, як закономірний