Гикавка виникає, як правило, після операції на органах черевної порожни-ни і має рефлекторний характер внаслідок подразнення діафрагмального або 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Гикавка виникає, як правило, після операції на органах черевної порожни-ни і має рефлекторний характер внаслідок подразнення діафрагмального або



Блукаючого нерва. Досить часто причиною гикавки є переповнення шлунка

або розвиток піддіафрагмального абсцесу(гнійника). Якщо шлунок перепов-нений, його слід терміново звільнити від вмісту і промити. Хороший ефект

Одержують від застосування метоклопраміду, атропіну сульфату, аміназину,

Димедролу та ін. В окремих випадках проводять шийну вагосимпатичну бло-каду або блокаду діафрагмальних нервів над ключицею. Якщо гикавка не

Припиняється, а прогресує, це може свідчити про формування гнійників у че-ревній порожнині або розвиток перитоніту.

Метеоризм(здуття живота). Причинами його можуть бути післяопера-ційний парез, розвиток перитоніту, формування гнійників у черевній порож-нині. Для ліквідації метеоризму необхідно: 1) періодично піднімати хворого,

ставити газовідвідну трубку в пряму кишку, проводити очисну або гіперто-нічну клізму(150-200 мл10 % розчину хлориду натрію), вводити внутрішньо-венно40-50 мл10 % розчину хлориду натрію, 1-2 мл0,08 % розчину прозери-ну або пітуітрину підшкірно; 2) при затяжному метеоризмі зробити сифонну

Клізму(10-12 л води). В окремих випадках проводять паранефральну блокаду,

гальванізацію сонячного сплетення, ставлять клізму за Огнєвим(30 мл гліце-рину, 30 мл3 % розчину пероксиду водню, 30 мл10 % розчину хлориду на-трію і150 мл води).

Пронос. Причини різні: ахілія(зниження кислотності шлункового вмісту),

Кишковий дисбактеріоз, перитоніт. Лікування повинно бути спрямоване на

Усунення причини.

Ускладнення сечостатевої системи

Найчастішими ускладненнями є ішурія – затримка сечовипускання, запа-лення сечового міхура і нирок, анурія – затримка виділення сечі нирками. Ішу-рія в основному виникає внаслідок вісцеро-вісцерального рефлексу після опе-рації на органах черевної порожнини. Нерідко хворий не може мочитись, лежа-чи в ліжку. А тому, якщо немає особливих протипоказань, слід дозволити

Хворому спорожнити сечовий міхур сидячи або стоячи. Ефективним може бути

Призначення грілки на ділянку сечового міхура, промежину; очисна клізма.

При відсутності ефекту проводять катетеризацію сечового міхура з дотри-манням правил асептики. У тих випадках, коли хворий тяжкий і необхідно

Слідкувати за діурезом, катетер залишають у сечовому міхурі. Для профілак-тики висхідної інфекції його два рази на добу промивають антисептиком(фу-рациліном).

241 2.1. Ушкодження(травма)

Розділ ІІ

ОСНОВНІ ВИДИ

ХІРУРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Загальна хірургія 242

243 2.1. Ушкодження(травма)

УШКОДЖЕННЯ(ТРАВМА)

ПОНЯТТЯ ПРО УШКОДЖЕННЯ (ТРАВМУ)

Ушкодженням або травмою називають порушення цілості органів і тка-нин, які виникають внаслідок раптової дії на організм різних зовнішніх чин-ників(механічних, хімічних, термічних тощо). Групу або комплекс ушкод-жень, викликаних і пов’язаних між собою різними видами діяльності людини,

називають травматизмом. Науку про пошкодження організму людини нази-вають травматологією(від грецькогоtrauma – пошкодження, рана іlogos –

наука). Серед причин непрацездатності травма займає3-є місце, серед при-чин смертності ділить2-3 місце з онкологічними захворюваннями.

Класифікація ушкоджень

За прийнятою класифікацією розрізняють такі види травм.

І. Залежно від причини та умов, що спричинили травму:

1. Травми невиробничого характеру:

а) транспортні(залізничні, автомобільні, трамвайні тощо);

б) при пішохідному русі(вуличні);

в) побутові;

г) спортивні та ін.

Травми виробничого характеру(промислові, сільськогосподарські).

Травми умисні(військові, операційні та ін.).

ІІ. За характером ушкоджувального чинника:

Механічні.

Термічні.

Хімічні.

Операційні.

Променеві, електротравма та ін.

ІІІ. За характером пошкодження:

Закриті(без пошкодження шкіри та слизових оболонок).

Відкриті(пошкоджені шкіра та слизові оболонки).

Проникаючі в порожнини(з пошкодженням очеревини, плеври, синовіальної

Оболонки тощо).

Непроникаючі в порожнини(без пошкодження бар’єрних оболонок).

Поодинокі(пошкодження тільки одного органа, однієї ділянки).

6. Множинні(пошкодження декількох ділянок, органів).

7. Поєднані(пошкодження декількох органів).

Комбіновані(поєднання механічних ушкоджень із радіаційними, хімічними

Та ін.).

Загальна хірургія

ІV. За місцем прикладання травмуючої сили:

Прямі(пошкодження в зоні прикладання сили).

Непрямі(пошкодження в ділянці, віддаленій від зони прикладання сили).

V. За часом дії:

1. Гострі(виникають відразу після впливу травмуючого чинника).

Хронічні(виникають внаслідок тривалої або багаторазової дії травмуючого

чинника).

Такий розподіл травматизму дозволяє виявити причину, умови, в яких він

Виник, своєчасно провести лікувальні та профілактичні заходи.

Діагностика ушкоджень

Діагностика ушкоджень ґрунтується на: а) скаргах потерпілого, а якщо він

без свідомості, то опитують свідків про одержання травми; б) зборі анамнезу(з’я-суванні причин, обставин отримання травми та стану потерпілого відразу ж після

неї; коли, як і ким була надана перша допомога); в) об’єктивному обстеженні

(огляді, пальпації, перкусії, аускультації); г) обстеженні вогнища ураження.

Організація травматологічної допомоги

Організація травматологічної допомоги складається з декількох етапів:

1. Надання першої допомоги на місці одержання травми: а) припинення дії

травмуючого фактора; б) тимчасове припинення кровотечі і накладання асептич-ної пов’язки; в) транспортна іммобілізація; г) введення знеболювальних засобів та

Препаратів, що покращують діяльність дихальної й серцево-судинної систем.

Евакуація в лікувальний спеціалізований заклад(лікарня невідкладної

Допомоги, травматологічне, хірургічне відділення і т. ін.).

Надання кваліфікованої або відразу ж спеціалізованої лікарської допомоги.

Реабілітація потерпілих (спеціальні тренажери, лікувальна фізкульту-ра, фізіотерапія, масаж тощо).

ЗАКРИТІ УШКОДЖЕННЯ

До закритих ушкоджень відносять травми тканин та органів із збережен-ням цілості шкірних покривів і слизових оболонок.

Забій (contusio)

Забій– це ушкодження тканин та органів, яке виникає внаслідок швидкої

І короткочасної дії механічного фактора.

Клініка. Після дії механічного фактора виникає різної інтенсивності біль, при-пухлість, зміна чутливості шкірних покривів, крововилив(гематома). Біль і його

Інтенсивність залежать від сили та тривалості дії механічного фактора, а також від

Анатомо-фізіологічних характеристик травмованих органів або тканин. Припухлість

Настає внаслідок просякнення тканин кров’ю, лімфою, запальним ексудатом. Вира-женість набряків і синців та величина крововиливу залежать від щільності підшкірної

Жирової клітковини та особливостей анатомічної будови різних ділянок тіла.

245 2.1. Ушкодження(травма)

Синці, як правило, з’являються на2-3-й день після травми і є наслідком

Пошкодження стінок капілярів і судин. При значному скупченні крові утво-рюються великі запливи, які можуть нагноюватися або навколо них може фор-муватися сполучнотканинна оболонка і в подальшому утворюватися кіста

(осумкована гематома).

Діагноз“забій” може бути встановлений тільки після того, як будуть виклю-чені більш тяжкі ушкодження(переломи кісток, розриви внутрішніх органів і т. ін.).

Лікування. Його розпочинають з іммобілізації травмованої ділянки. З ме-тою зменшення набряку пошкодженій кінцівці надають підвищеного положен-ня. На місце забою прикладають міхур із льодом, ставлять холодні компреси,

Накладають стискальні пов’язки, при необхідності здійснюють введення зне-болювальних засобів. При великих гематомах, гемартрозах(кров у сугло-бовій порожнині) проводять їх пункцію з наступним накладанням стискальної

Пов’язки. Якщо відсмоктати кров не вдається, гематому розкривають.

Розтягування(distorsio), розрив(ruptura)

Розтягуванням називають пошкодження м’яких тканин, яке виникає під дією

Сили у вигляді тяги, без порушення при цьому анатомічної структури тканин.

Найбільш часто спостерігається розтягування зв’язок суглобів та м’язів. Якщо

Сила травмуючого фактора, який діє на тканини, перевищує силу опору тка-нин, то виникає їх розрив. Розрив може бути зв’язок, м’язів, сухожилків. Найча-стіше трапляється розтягування і розрив зв’язок гомілковостопних суглобів.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 230; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.23.30 (0.02 с.)