![]() Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву ![]() Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
За джерелом інфікування: екзогенна; ендогенна.
За клінічним перебігом: гостра, хронічна, латентна, атипова. За клінічними проявами: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна (правець,актиномікоз, сибірська виразка та ін.). 6. За поширенням: місцева, прогресуюча(інвазивна), генералізована(сепсис). За локалізацією: ушкодження шкіри, підшкірної клітковини; ушкодження Кісток і суглобів; ушкодження органів грудної клітки, черевної порожнини та ін. Хірургічна інфекція в організмі може викликати запальний процес, який Проявляється місцевими або загальними ознаками. Місцеві ознаки хірургічних інфекційних захворювань Це класичні прояви запалення, а саме: почервоніння шкіри (гіперемія– rubor), набряк чи припухлість тканин (tumor), місцеве підвищення темпера-тури (cаlor), біль (dolor) та порушення функції (functio laesa) ураженої ділянки Або органа. У клінічному перебізі запально-гнійного процесу розрізняють три фази: а) інфільтрації; б) абсцедування; в) розрішення гнійника. Інфікування тканин та фаза інфільтрації супроводжується гіперемією, скуп-ченням серозного ексудату, некрозом та розплавленням клітин і утворенням Гнійного осередку. Навколо такого осередку утворюється лейкоцитарний Бар’єр, грануляційний вал та піогена оболонка, які обмежують гнійний про-цес. Проте у багатьох випадках, особливо при зниженні імунітету, мікроби мо-жуть поширюватися по лімфатичних, кровоносних судинах, а також контакт-ним шляхом на навколишні тканини, органи та порожнини(черевну, плевральну, суглоби тощо) й спричиняти флегмону, перитоніт, емпієму плеври, гнійний ар-трит. У разі розвитку інфекції на шкірі та в підшкірній клітковині місцеві озна-ки запалення є досить вираженими. Крім них, дуже часто спостерігають ро-жеві смуги на шкірі, що відходять від гнояка по ходу лімфатичних судин– Лімфангіїт. При пальпації гнійника, внаслідок некрозу й утворення гною, в центрі запального процесу відмічається розм’якшення (флуктуація)(рис. 2.4.1). При наявності гнійної та Анаеробної(клостридіальної Та неклостридіальної) інфек-цій, поряд із місцевими озна-ками запалення, нерідко ви-никає некротичне ураження Шкіри, підшкірної кліткови-ни, фасцій, м’язів; запалення
лімфатичних судин(лімфан-гоїт), вузлів(лімфаденіт); Вен(тромбофлебіт). Рис. 2.4.1. Методика визначення флуктуації. Хірургічна інфекція Загальні ознаки хірургічних інфекційних захворювань У розвитку хірургічного інфекційного процесу розрізняють періоди інку-бації, розпалу та реконвалесценції(одужання). Тривалість інкубаційного пері-оду визначається особливостями макро- і мікроорганізмів, процес їх взаємодії Може тривати від декількох годин до декількох діб. У період розпалу захворювання, внаслідок швидкого розмноження мікробів Та виділення ними токсинів, ферментів, виникають загальні ознаки хірургічної Інфекції: підвищення температури тіла від незначних, субфебрильних, до висо-ких показників– вище38 0С(фебрильна температура), лихоманка. Остання Зумовлена токсичним впливом на центральну нервову систему, зокрема на Терморегуляторні центри головного мозку. Проявами гнійної токсемії є го-ловний біль, загальна слабість, пітливість, втрата апетиту. Розвивається жов-тушність склер, збільшується печінка, селезінка, виникає“токсична нирка”. Разом із цим, у хворих виникає тахікардія, гіпервентиляція; підвищується ар-теріальний тиск і формується так званий синдром ендогенної інтоксикації. За-гальна інтоксикація зумовлює і зміни у складі крові: збільшується кількість Лейкоцитів у крові(від8000 до15000 в1 мм І навіть більше), паличкоядерних Лейкоцитів, з’являються їх юні форми(виникає зсув лейкоцитарної формули Вліво– збільшення кількості незрілих форм лейкоцитів нейтрофільного ряду) Та зменшується кількість лімфоцитів, Моноцитів. Абсолютне зменшення Лімфоцитів та моноцитів є несприят-ливою ознакою і свідчить про висна-ження захисних сил організму. У тяж-ких випадках знижується кількість Еритроцитів, розвивається анемія. У Сечі може з’явитись білок. При дослі-дженні функції нирок, печінки, у всіх Випадках гнійних захворювань вияв-ляють їх порушення. Збільшення швид-кості осідання еритроцитів(ШОЕ), як
Правило, зберігається тривалий час, Навіть після ліквідації гнійної інфекції. Загальні зміни в організмі, що ви-никають внаслідок гнійної хірургічної інфекції, зазвичай, зумовлені гнійно-резорбтивною гарячкою(рис. 2.4.2). Вона виникає внаслідок всмокту-вання в організм продуктів розпаду Гнійників та мікробних токсинів, але Швидко регресує після радикального Хірургічного втручання та видалення Гнійного осередку. Залежно від реак-Рис. 2.4.2. Показники пульсу та Температури при гнійно-резорбтивній Гарячці. 160 41° 140 40° 120 39° 100 38° 80 37° 60 36° Загальна хірургія Тивності організму загальна реакція його на гнійний процес може бути адек-ватною(нормергічною), зниженою(гіпоергічною) або анергічною. У хворих із Підвищеною реактивністю організму вона буває надмірною(гіперергічною) і Вважається ознакою високого рівня імунітету. Проте часто може виникає внас-лідок алергії до токсичних продуктів гнійної мікрофлори і призводити до тяж-ких ускладнень(анафілактичного шоку, набряку легень, бронхоспазму та ін.) Й супроводжуватись порушенням функцій різних органів та систем. При спри-ятливому перебізі запального процесу та ліквідації мікробів в організмі на-стає одужання. При несприятливому розвитку захворювання гнійно-деструк-тивний процес може поширюватися на сусідні тканини, органи, викликати ге-нералізацію інфекції(сепсис) та смерть хворого. Принципи лікування хворих із хірургічною інфекцією Лікування хворих із хірургічною інфекцією повинно бути своєчасним, Цілеспрямованим і складатись з місцевих і загальних заходів у кожного конк-ретного хворого. Основними елементами місцевого лікування є: Зупинка запального процесу. У фазі інфільтрації призначають антибіо-тики широкого спектра дії(цефалоспорини, фторхінолони, макроліди тощо). При невеликих розмірах запального вогнища можлива його новокаїнова бло-када0,25-0,5 % р-ном новокаїну з антибіотиком однієї з вищевказаних груп. Добрий ефект дає застосування пов’язок з20-30 % р-ном димексиду та1,0-2,0 г антибіотика цефалоспоринового ряду(на150,0-200,0 мл20-30 % розчину ди-мексиду1-2 г антибіотика). Окрім цього, можна застосовувати фізіотерапев-тичні процедури: УВЧ, кварцове опромінення. 2. Своєчасне розкриття гнійника. Ця операція повинна виконуватися в ур-гентному порядку, оскільки гнійник може стати причиною загальної інфекції– Сепсису, лікування якого може бути надзвичайно важким. Розкриття гнійника Здійснюється під загальною анестезією на всю його глибину та ширину в умо-вах хірургічного стаціонару або при невеликих гнійниках(фурункулі, абсцесі) – в умовах поліклініки. При невеликих гнійниках підшкірно жирової клітковини, Молочної залози здійснюють їх висікання у межах здорових тканин. Адекватне дренування гнійника. Найпоширенішими дренажами є хлор-вінілові трубки діаметром від0,5 до1,0 см з3-4 бічними отворами на кінці Трубки. Через ці дренажі здійснюється пасивний відтік гною та видалення змер-твілих некротичних тканин. Через них можна промивати порожнини гнійника, Вводити антисептики, антибіотики, протеолітичні ферменти. На сьогодні ме-дична промисловість випускає силіконові та хлорвінілові трубки-дренажі, як
одно-, так і двопросвітні, які є термолабільними, не спадаються і не закупорю-ються гноєм. При необхідності використовують активне(проточно-промив-не, див. рис. 1.7.3), або проточно-аспіраційне дренування(рис. 2.4.3). Надання функціонально вигідного положення ураженій кінцівці чи ділянці Організму та її іммобілізація. Невиконання цього правила може бути причи- Хірургічна інфекція Ною поширення процесу і розвитку тяжкого Ускладнення. Для іммобілізації частіше вико-ристовують гіпсові лонгети. Лікування гнійної рани. Воно здійснюєть-ся залежно від фази ранового процесу. У перші
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 300; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.15.3 (0.017 с.) |