Надання першої медичної допомоги потерпілим із переломами кісток черепа, їх

Обстеження(навіть при короткочасній втраті свідомості, викликаній черепно-мозковою травмою) необхідна госпіталізація в лікувальний заклад(нейрохірур-гічне або реанімаційне відділення) у лежачому положенні, краще на ношах.

Під час транспортування потерпілого, його голову необхідно покласти на

Ватно-марлевий круг, шину Єланського або спеціально сконструйовані сітчасті

крамерівські шини(рис. 3.1.3).

Якщо їх немає, голову потерпілого вкладають на згорнутий валик з одя-гу. Такі ж валики кладуть і по боках голови, щоб забезпечити її нерухомість.

Якщо потерпілий без свідомості, то для попередження попадання блювотних

Мас і крові в дихальні шляхи його голову повертають на бік. Слід пам’ятати,

Що при черепно-мозкових травмах не можна призначати наркотичні препара-ти, особливо морфій, через можливе пригнічення дихального центру. При су-домах травмованому слід забезпечити абсолютний спокій. Забороняють ін’єкції

камфори, кордіаміну, вдихання кисню, вживання води. При збудженні необхі-дно ввести1 мл2,5 % розчину аміназину(протипоказано при зниженні артері-ального тиску і розладах дихання), зробити

клізму з3-5 % розчином хлоралгідрату(30-40 мл). При головному болю призначають прості

Аналгетики, седативні препарати. Для забезпе-чення хворим із черепно-мозковою травмою спо-кою їх розміщують в окремих палатах. Хворо-му надають зручного положення в ліжку, краще

Для цього використовувати функціональне

Ліжко. Для запобігання пролежням хворому щод-ня по2-3 рази перестеляють ліжко і міняють

Білизну. Простирадла, наволочки, сорочки по-винні бути без рубців. Під сідниці хворого по всій

Ширині ліжка підкладають клейонку, зверху її за-стеляють простирадлом, яке підгортають під

Матрац, щоб не збиралися складки. У хірургіч-ному відділенні під місцевою анестезією або нар-козом проводять первинну хірургічну обробку і

Ревізію рани. При дірчастих(вогнепальних) пе-реломах склепіння черепа краї рани скушують,

Видаляють гострі виступи. При розривах твер-дої мозкової оболонки відновлюють її цілісність.

При вдавлених переломах показана декомпре-сивна трепанація черепа, ревізія тканин мозку,

Рис. 3.1.3. Шина Єланського

Для транспортної іммобілізації

Голови: 1 – дві половини шини

з петлями для їх закріплення;

Тасьма для закріплення

Шини до тулуба; 3 – овальна

Виїмка для голови; 4 – ватно

Клейончастий валик.

1 1

Захворювання і пошкодження голови

Видалення гематоми, сторонніх тіл. Після трепанації черепа хворого необхід-но покласти на спину або на бік, який не був оперований. Після трепанації

Задньої черепної ямки хворого вкладають на бік, злегка повернувши його на

Живіт. Такого хворого необхідно повертати через живіт, а голову підтримува-ти руками. Для зменшення набряку мозкової тканини після операції на голову

Поверх пов’язки протягом2-3 днів кладуть міхур із льодом. Наступного дня

Після операції слід поміняти пов’язку– видалити просочені кров’ю марлеві сер-ветки. Гумові випускники видаляють на4-5-й день після операції. Шви зніма-ють на7-8-й день після операції.

Для забезпечення належного догляду за тяжкохворими без свідомості до-сить часто організовують індивідуальний пост. Медична сестра, фельдшер весь

Час повинні знаходитись біля ліжка хворого, сте-жити за його станом, кольором шкіри, часто-тою пульсу, дихання, артеріальним тиском, ста-ном пов’язки. Індивідуальний пост забезпечують

Необхідними засобами для надання невідклад-ної медичної допомоги(серцевими препарата-ми– дигоксином, строфантином, корглюконом

Тощо; гормональними препаратами– гідрокор-тизоном, преднізолоном; повітропроводом; кис-нем тощо), а також необхідними засобами для

Догляду за тяжкохворими(поїльником, сечо-приймачем, судном та ін.).

Переломи основи черепа виникають при

Падінні з висоти на голову або ноги, при ударах

по голові. За локалізацією можуть бути пере-ломи: 1) передньої черепної ямки; 2) середньої;

Задньої. При цьому досить часто відбуваєть-ся пошкодження не тільки кісток основи чере-па, а й скроневих, орбітальних, кісток носа та

Ін. Так, якщо перелом локалізується у середній

Мозковій ямці, тріщина може продовжуватись

На піраміду скроневої кістки, у задній черепній

ямці– на великий потиличний отвір(рис. 3.1.4).

При переломах основи черепа часто пошкоджу-ються черепно-мозкові нерви– слуховий, лицьо-вий, відвідний, окоруховий.

Клініка. Загальний стан хворого при перело-мах основи черепа, як правило, тяжкий. Для діа-гностики мають значення анамнез, наявність кро-вотечі та крововиливів. При пошкодженні пере-дньої черепної ямки з’являються крововиливи в

Ділянці очних орбіт, повік, симптом“окулярів”,

Рис. 3.1.4. Переломи основи

Черепа: а– середньої черепної

Ямки; б– поздовжній перелом

Основи черепа.

б

а

Спеціальна хірургія

Можуть бути носові кровотечі. При пошкодженні основи черепа в ділянці серед-ньої і задньої черепних ямок виникають крововиливи в ділянці горла і кровотеча

З вух. При пошкодженні задньої черепної ямки– крововиливи і синці в ділянці

соскоподібних відростків. Інколи спостерігають витікання спинномозкової ріди-ни(ліквору) з вух і носа. Можуть виникати явища менінгізму(ригідність поти-личних м’язів) за рахунок пошкодження мозкових оболонок. При переломах ос-нови черепа досить часто виявляють великі пошкодження мозкової тканини, що

Стає причиною смерті хворого.

Діагноз перелому основи черепа ґрунтується на основі клінічних ознак,

Даних рентгенографії черепа в двох проекціях, комп’ютерної томографії та

Спинномозкової пункції.

Лікування. При наданні першої медичної допомоги потерпілих із перело-мами основи черепа кладуть на спину. При кровотечах із слухового проходу

І носа не рекомендують їх промивати й очищати. Вводити марлю або вату в

Ніс, вухо при кровотечі із них теж не можна, оскільки це може ускладнити

Перебіг ранового процесу. Тампонаду носа слід проводити тільки при сильних

Кровотечах. Зовнішній слуховий прохід тампонують сухою або змоченою в

Антисептичному розчині марлею. Якщо потерпілий без свідомості, його голо-ву слід повернути на бік. При відсутності дихання і серцевої діяльності, швид-ко очищають порожнину рота, при западанні язика його виводять і фіксують,

Потім проводять непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легень. Тран-спортування потерпілих у лікувальний заклад здійснюють, як і при переломах

Кісток склепіння. Взагалі, переломи кісток осно-ви черепа переважно лікують консервативно, за

Таким же принципом, що і струс головного моз-ку(див. “Лікування струсу головного мозку”).

При появі та наростанні загальномозкових сим-птомів виконують спинномозкову пункцію з на-ступним видаленням2-3 мл ліквору, дегідрата-ційну терапію і т. ін.

Проникаючі поранення голови

Проникаючі поранення голови, основною при-чиною яких є вогнепальні поранення, є найтяжчи-ми, оскільки при них ушкоджуються мозкові обо-лонки і речовина мозку(рис. 3.1.5). Розрізняють

Наскрізні та сліпі поранення головного мозку, сто-вбура, які часто стають причиною смерті.

Клініка. Основними ознаками проникаючо-го поранення голови є наявність глибокої або

Сліпої рани, втрата свідомості, тривалість якої може бути різною– від декіль-кох хвилин до декількох діб. Поряд із цим, у потерпілих може спостерігатися

Блювання, психомоторне збудження, брадикардія, зниження артеріального тис-Рис. 3.1.5. Вогнепальне

Наскрізне проникаюче

Поранення черепа.

Захворювання і пошкодження голови

Ку та ін. У потерпілого без свідомості особливу увагу слід приділити стану

рани, виділенням із неї(кров, спинномозкова рідина). Необхідно оглянути зіниці:

визначити їх величину, форму, реакцію на світло. Відсутність рогівкових реф-лексів і блукання очних яблук(“плаваючий” погляд) свідчить про зміни в ділянці

Стовбурових структур мозку.

При виході потерпілого з непритомного стану(на2-3-тю добу) на перший

план, як правило, виступають вогнищеві й оболонкові ознаки. Цей період на-зивають періодом ранніх реакцій і ускладнень (від3-ї доби до3-4 тижнів), коли