І доставити хворого в операційну для остаточної зупинки кровотечі.

ВАДИ РОЗВИТКУ

Із зачатків ембріональних утворень(жаберних щілин, вивідних проток

Щитоподібної залози) на шиї можуть утворюватися нориці, кісти і додаткові

Шийні ребра.

Вроджені нориці шиї

Вроджені нориці шиї розвиваються з ембріональних зачатків протоки щито-подіб ної залози(ductus thyreoglossus). Розрізняють серединні і бокові нориці.

Клініка. Серединні нориці розташовуються на передній поверхні шиї між

під’язичною кісткою і вирізкою рукоятки груднини(рис. 3.2.2).

Із серединних нориць постійно виділяється невелика кількість слизистого

Секрету. При їх запаленні шкіра навколо нориці червоніє, виділення стають

Гнійними. Такі нориці можуть функціонувати роками.

Якщо ввести в зовнішній отвір нориці1%

Розчин метиленового синього, то він пройде че-рез хід і з’явиться біля кореня язика.

Бокові нориці являють собою залишки дво-бічної зобно-глоткової протоки. Зовнішній отвір

Цієї нориці розташовується біля переднього краю

Груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Ви-ділення з нориці мутні, слизистого характеру,

Створюють незручності для хворих.

Лікування. Вроджені нориці підлягають опе-ративному втручанню. Операція заключається у

Висіканні нориці і її ходу до проксимального кінця.

Вроджені кісти шиї

Вроджені кісти шиї виникають із тих же са-мих ембріональних зачатків протоки щитоподіб-ної залози, що і нориці.

Рис. 3.2.2. Хвора С., 18 років.

Серединна нориця шиї.

Спеціальна хірургія

Клініка. Розрізняють серединні і бокові кісти шиї. Вони ростуть повільно,

Зміщуються при ковтанні, не турбують хворих. Ці кісти з часом можуть інфіку-ватись, абсцедувати, самостійно розкриватись через шкіру. Серединні кісти

Розташовуються по середній лінії шиї вище щитоподібного хряща. Бокові кісти

– між гортанню і краями груднинно-ключично-сокоподібного м’яза. Ці кісти

Можуть сягати до10 см у діаметрі.

Лікування. Вроджені кісти, як і нориці, підлягають оперативному втру-чанню. Суть операції полягає у висіканні кісти щитоязичної протоки з цент-ральною частиною під’язичної кістки.

Додаткові шийні ребра

В ембріональний період наявні зачатки шийних ребер, які потім зникають.

Ембріональні залишки зустрічаються частіше наVІІ шийному хребці.

Клініка. При наявності додаткових шийних ребер у хворих виникають па-растезії, болі в руках, м’язова слабкість. При пальпації надключичної ділянки

Виявляється щільної консистенції, гладка нерухома пухлина, яка розташова-на нижче шийних хребців і закінчується гладким заокругленням, не доходячи

До першого ребра. При дослідженні пульсу відмічаються його зміни при опус-канні і підніманні верхньої кінцівки. Вирішальне значення для встановлення

Діагнозу має рентгенологічне дослідження.

Лікування. При наявності додаткових ребер, які викликають нервово-судинні

Розлади в кінцівках, показано оперативне втручання– видалення шийного ребра.

При легких ступенях нервово-судинних розладів можна проводити консерватив-не лікування: масаж, ванни, переведення хворого на полегшену роботу.

Кривошия (torticollis)

Кривошия– це стійке неправильне положення голови, частіше виникає внас-лідок вкорочення і сполучнотканинного переродження одного з груднинно-клю-чично-соскоподібного м’яза під час ембріонального розвитку. Кривошия може

Виникати і внаслідок інших причин: після накладання щипців під час родів і

Надривів груднинно-ключично-соскоподібного м’яза, наявності після-травматичних рубців на шиї, захворювань м’язів, нервової системи, рідко при

Аномаліях шийних хребців.

Клініка. Кривошия проявляється своєрідним нахилом і поворотом голови,

Кидається в очі асиметрія обличчя, черепа, натягнутий як тяж груднинно-клю-чично-соскоподібний м’яз. У шийному відділі хребта при кривошиї виникає

Сколіоз із вигином у бік вкорочення м’яза. У грудному відділі хребта виникає

компенсаторне протискривлення в інший бік(рис. 3.2.3).

Лікування кривошиї легкого ступеня у малих дітей консервативне, їм при-значають масаж і редресацію(витягнення) вкороченого м’яза– голівку нахи-ляють у здоровий бік, а підборіддя повертають у хворий. Для фіксації голови

Після редресації пропонують на здоровому боці прикріпити до чепчика гумо-ву трубку і закріпити другий кінець до пояса, надати голівці та шиї нормаль-

Ушкодження і захворювання шиї та її органів

Ного положення. Консер-вативне лікування може

Бути ефективним лише

Протягом першого року

Життя дитини, пізніше за-стосовують оперативне

Втручання. Операція по-лягає в поперечному роз-січенні та видаленні неве-ликої ділянки зміненого

М’яза. Після операції вип-равляють положення го-лови і фіксують її за до-помогою гіпсової пов’яз-ки з гіперкорекцією в

Здорову сторону на3-5 неділь. Після зняття гіпсової пов’язки, протягом двох

Тижнів виконують спеціальні вправи і пропонують носити пов’язку у вигляді

“комірчика”. Операцію слід проводити дітям у віці від1 до3 років.

ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШИЇ

Фурункул шиї

Фурункул в основному локалізується на потилиці. Появі його сприяє ме-ханічне втирання патогенних збудників у шкіру комірцем, пітливість, забруд-неність робочих місць, недотримання гігієни, діабет і т. ін. Запальний процес

Перебігає з утворенням великих розмірів інфільтрату, в центрі якого виникає

Некроз шкіри і підшкірно-жирової клітковини. Поряд із цим, збільшуються ре-гіонарні лімфатичні вузли, спостерігаються ознаки інтоксикації: гарячка, го-ловний біль, тахікардія.

Лікування фурункула шиї повинно бути комплексним: 1) коротка новокаї-нова блокада0,25 % розчином новокаїну з антибіотиком широкого спектра

Дії; 2) фізіотерапія(УФ-опромінення); 3) загальнозміцнююча терапія. Якщо

Перераховані лікувальні заходи є неефективними, проводять розріз і дрену-вання фурункула з наступним призначенням антибіотиків, сульфаніламідних

Препаратів і т. ін.

Карбункул шиї

Карбункул зустрічається також переважно на потилиці. Етіологічні фак-тори виникнення карбункулів ті ж, що і у фурункулів.

Клініка. У ослаблених людей і людей похилого віку запальний процес у ділянці

Потилиці може швидко збільшуватись і призводити до сепсису. Розрізняють кар-бункули обмежені, з доброякісним перебігом і карбункули з прогресуючим не-сприятливим перебігом, які швидко викликають великі некрози шиї і спини.

Рис.3.2.3. Кривошия: а– вигляд спереду; б– вигляд ззаду.

Спеціальна хірургія

Лікування. Для лікування обмеженого карбункула застосовують той же

Комплекс лікувальних заходів, що і при фурункулі. Для лікування прогресую-чого карбункула, який не піддається вищенаведеному комплексу лікувальних

Заходів, рекомендують провести хрестоподібний розріз із наступним дренуван-ням гнійника та використанням розсмоктуючих мазей на гідрофільній основі.

Флегмона шиї

Флегмона шиї виникає як ускладнення при остеомієлітах нижньої щелепи,

Некротичних ангінах, наявності каріозних зубів, при пораненнях або нагноєнні

Гематоми, лімфаденітах. Залежно від джерела інфікування флегмона може ло-калізуватися на підборідді, підщелепній, задньощелепній ділянках, у навколо-глотковому просторі. Флегмони можуть розповсюджуватись по судинному пуч-ку в глибокі відділи шиї, переднє середостіння і викликати гнійний медіастиніт.

Клініка. Флегмона шиї супроводжується швидким і бурхливим розвитком,

У хворих виникає висока температура(39-40

С), частий і слабий пульс, за-дишка. При огляді шкірні покриви гіперемовані, набряклі, відмічається бо-лючість при пальпації. У хворих виникає утруднення з ковтанням, може по-гіршуватися дихання. Флегмона шиї іноді ускладнюється тромбозом передньої

Лицьової і внутрішньої яремної вен, сепсисом, гнійним медіастенітом.

Лікування флегмони шиї повинно бути строго індивідуальним у кожного кон-кретного хворого і розпочинатись зі застосування антибіотиків широкого спект-ра дії та сульфаніламідів. При відсутності ефекту, погіршенні стану хворого або

При появі розм’якшення в ділянці флегмони, показано її розкриття і дренування.

Гострий лімфаденіт

Це гостре запалення лімфатичних вузлів шиї. Найбільш частими причина-ми його є ангіни, періостити зубного походження, запальні процеси шиї та трав-матичні пошкодження шкіри голови й обличчя. Причиною шийного лімфаден-іту може бути туберкульоз.